Тема Організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень план

Тема: Організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень

план 1. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види. 2. Програма конкретного соціологічного дослідження. 3. Методи соціологічного дослідження

література 1. Сурмин Ю. , Туленков Н. Методология и методы социологических исследований: Учеб. пособие. – К. , 2000. – 304 с. 2. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М. , 2003. – 596 с. 3. Паніна Н. Технологія соціологічного дослідження. - К. , 1996. – 232 с. 4. Добреньков В. , Кравченко А. Фундаментальная социология. В 15 т. – Т. 1: Теория и методология. – М. , 2003. – 908 с.

Соціологічне дослідження – система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Етапи соціологічних досліджень 1. Підготовчий (вироблення програми та інструментарію – анкети, бланка інтерв’ю тощо). 2. Збір первинної соціологічної інформації. 3. Упорядкування та обробка зібраної інформації. 4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

Класифікація соціологічних досліджень

За метою дослідження виокремлюють: фундаментальні дослідження – спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов’язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства; прикладні дослідження – націлені на вивчення конкретних об’єктів, вирішення певних соціальних проблем

За глибиною аналізу виділяють: - пошукові; - описові; - аналітичні

За затратами часу: Довгострокові (більше 3 років) Середньострокові (6 місяців – 3 роки) Короткострокові (2 -6 місяців) Експрес-дослідження (2 тижні – 2 місяці)

За системою вибору одиниць об'єкту Монографічні Суцільні Вибіркові

Пілотажні (пробні, розвідувальні) дослідження проводяться з метою апробації інструментарію

Вибіркові повторні дослідження поділяютсья на: Панельні Трендові Когортні

Функції соціологічного дослідження: Пізнавальна Інформаційна Методологічна Практична Управлінська тощо

Програма соціологічного дослідження – науковий документ методологічних і процедурних основ дослідження соціального об’єкту.

Програма соціологічного дослідження реалізує такі функції: Методологічна функція передбачає визначення наукових проблем; формування мети і завдань дослідження; фіксування вихідних уявлень про об’єкт Методична функція програми полягає в розробці загального плану дослідження, розкриває шляхи, методи, способи збору, аналізу інформації, дає можливість провести порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень. Організаційна функція забезпечує розробку системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом дослідження, публікацію по необхідності результатів

Основні вимоги ідеальної програми необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми ясність і точність, деталізація програми логічна послідовність всіх елементів програми гнучкість програми

Структура програми дослідження Методологічна частина обгрунтування проблеми визначення обєкту і предмету, мети і завдань формулювання гіпотез інтерпретація понять Методична частина розробка плану дослідження визначення вибірки вибір і опис методів збору інформації інтерпретація зібраної інформації

Гіпотеза в соціологічному дослідженні – обґрунтоване припущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта

За змістом виокремлюють гіпотези описові (містять припущення про фактичний стан об’єкта, його функціонування), пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціонування об’єкта), прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об’єкта)

За рівнем аналізу гіпотези бувають теоретичні (існують у формі теоретичних припущень), статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики), емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники)

Структура звіту проведене соціологічне дослідження: обгрутування актуальності дослідження обєкт (соціальна спільнота) предмет мета і завдання інтепретація основних понять наукова новизна практичне значення гіпотези (2) вибірка (тип і обсяг) метод збору інформації

Структура звіту проведене соціологічне дослідження: зразок анкети таблиці обробки даних словесний аналіз результатів графічний аналіз (4 -5 графіків чи діаграм) висновок (чи реалізовано мету, чи доведено гіпотези; висунути пропозиції, рекомендації, розробити прогнози)

У соціології метод – це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань, сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.

В соціології використовують: загальнонаукові методи (аналіз, синтез і т. ін. ), власне методи соціологічного дослідження

Методи соціологічного дослідження поділяються на методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту) методи аналізу матеріалу (використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей)

При визначенні методів соціологічного дослідження слід узяти до уваги: оперативність та економність дослідження не повинні досягатися за рахунок якості даних; жоден метод не є універсальним і має свої, чітко окреслені, пізнавальні можливості. Тому не існує узагалі «добрих» чи «поганих» методів, є методи, адекватні або неадекватні (тобто відповідні і невідповідні) поставленій меті і завданням; надійність методу забезпечується дотриманням правил його застосування

Спостереження у соціології – це метод цілеспрямованого, планомірного, певним способом фіксованого сприйняття об’єкта, який досліджують

Позитивними рисами спостереження є: здійснення спостереження одночасно з розгортанням і розвитком явищ, що їх досліджують, можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей у конкретних умовах і в реальному часі; можливість широкого охоплення події і опису взаємодії усіх її учасників; незалежність дій об’єктів спостереження від соціолога-спостерігача.

До недоліків методу спостереження відносять: обмеженість і частковий характер кожної ситуації, що спостерігається; складність, а інколи й просто неможливість повторення спостережень; соціальні процеси є незворотними, вплив на якість первинної соціологічної інформації суб’єктивних оцінок спостерігача, його установок, стереотипів тощо.

Соціальний експеримент – метод отримання інформації про соціальний об’єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій.

Загальна логіка експерименту полягає у: виборі певної експериментальної групи; вміщенні її у незвичну експериментальну ситуацію, під вплив певного фактору; простеження скерованості, величини і сталості змінних характеристик, які називаються контрольними і котрі настали внаслідок дії введеного

Труднощі використання експерименту полягають у: складності, багатофакторності і різноманітності соціальних процесів, складності, а то й неможливості їх формалізації і кількісного опису; складності чіткого з’ясування ефекту впливу на соціальне явище якогось одного фактору; опосередкованості зовнішніх впливів через людську психіку; неможливості надати однозначну інтерпретацію поведінки людини або соціальної спільноти тощо