Тема. Організаційно-правові основи аудиту керівництво підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій, дотримання внутрішньої політики працівниками, забезпечення збереження майна підприємства, виявлення зловживань; власників і акціонерів прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів можливість своєчасного погашення заборгованості підприємством; інвесторів наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи як підприємство виконує свої зобов'язання перед державою щодо сплати податків та зборів.
Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати підприємствам і організаціям наступні послуги: аудиторські перевірки достовірності фінансової звітності; консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподатку вання, аналізу фінансово господарської діяльності та інших видів економіко правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. До інших видів послуг належать: відновлення та ведення бухгалтерського обліку для підприємств і організацій; складання фінансової звітності; організація бухгалтерського обліку; автоматизація бухгалтерського обліку тощо.
Характерні риси аудиту: ретроспективний характер (означає постійне звернення аудитора до минулих фактів, вивчення подій, що раніше відбулися); реконструктивний характер (полягає у відтворенні картини минулого по наявним у розпорядженні аудитора письмовим підтвердженням шляхом реконструкції ланцюга взаємозв'язаних фактів); евристичний характер (полягає в застосуванні в аудиті способів вивчення фактів, що зводять до мінімуму кількість можливих варіантів перевірки документів і операцій);
Характерні риси аудиту: профілактичний характер (розробка внутрішньої стратегії підприємства по збереженню майна власника, економії ресурсів, попередженню неефективного господарювання, запобіганню фактам розкрадань, марнотратства і тому подібне); стратегічний характер (пропозиція, розробка стратегії діяльності підприємства на майбутнє). Об'єктом аудиту є підприємство, на якому аудитор збирає необхідний для пізнання матеріал.
До об'єктів аудиту відносять: • • установчі документи; ресурси підприємства (матеріальні, трудові); господарські процеси; економічні результати діяльності; організаційні форми управління; методи управління; функції управління; конкретні господарські засоби або джерела їх утворення (матеріали, паливо, готівка, статутний капітал і т. д. ) тощо.
Залежно від об'єкта аудиту виділяють: 1) операційний аудит; 2) аудит фінансової звітності; 3) аудит на узгодженість. Операційний аудит передбачає оцінку окремих господарських процесів або операцій. Цей вид аудиту проводиться за бажанням клієнта, а його кінцевим результатом є звіт з пропозиціями. Аудит фінансової звітності це аудит достовірності показників річної фінансової звітності підприємств згідно із встановленими критеріями. Формується висновок без пропозицій Аудит на узгодженість це оцінка відповідності діяльності підприємства або посадової особи вимогам законодавства. Формується висновок
Залежно від суб’єкта аудиту розрізняють: 1) зовнішній аудит; 2) внутрішній аудит. Зовнішній аудит – це _______________________________________ Внутрішній аудит це ______________________________________
Залежно від обов’язковості здійснення аудиту розрізняють (Випадки проведення обов’язкового аудиту (Закон України про аудиторську діяльність» ): 1) обов’язковий аудит; 2) необов’язковий аудит. Обов’язковий аудит – це _____________________________________ Необов’язковий аудит це ____________________________________
Залежно від частоти здійснення аудиту розрізняють: 1) періодичний аудит; 2) неперіодичний аудит. Періодичний аудит – це _____________________________________ Неперіодичний аудит це ____________________________________
Залежно від досліджуємого періоду розрізняють: 1) ретроспективний аудит; 2) поточний аудит; 3) перспективний аудит. Ретроспективний аудит – досліджує минулий стан об'єкта Поточний аудит вивчає теперішній стан Перспективний аудит робить прогноз щодо майбутнього стану об'єкта аудиту.
Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність", аудиторська діяльність це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Згідно з Господарським кодексом аудиторська діяльність це діяльність громадян і організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Існує кілька правил, що стосуються діяльності аудиторів: 1) вільний вибір аудиторів (аудиторської фірми) господарськими суб'єктами; 2) договірні відносини між аудитором і клієнтом, що дозволяють аудиторові самому вибирати свого клієнта і бути незалежним від указівок яких небудь державних органів; 3) відмовити клієнтові у видачі аудиторського висновку до усунення відзначених недоліків;
4) неможливість аудиторської перевірки при родинних або ділових відносинах із клієнтом, що перевищують договірні відносини з приводу аудиторської діяльності; 5) заборона аудиторам і аудиторським фірмам займатися господарською, комерційною і фінансовою діяльністю, не зв'язаною з виконанням аудиторських, консультаційних і інших дозволених законом послуг.
Суб'єктами аудиту є замовники аудиту та виконавці аудиту. Виконавцями незалежного аудиту є: 1. Аудитор – фізична особа–суб’єкт підприємницької діяльності, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. 2. Аудиторська фірма юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
До обов’язків суб'єктів господарювання при проведенні аудиту відносяться: • органи управління суб'єкта господарювання зобов'язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту; • органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг. • фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України. При опублікуванні звітності. Також публікується і аудиторській висновок.
Аудитори (аудиторські фірми) під час здійс нення аудиторської діяльності мають право: 1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником; 2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
Аудитори (аудиторські фірми) під час здійс нення аудиторської діяльності мають право: 4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; 5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудитори (аудиторські фірми) під час здійс нення аудиторської діяльності зобов’язанні: 1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог нормативно правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України; 2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги; 3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
Аудитори (аудиторські фірми) під час здійс нення аудиторської діяльності зобов’язанні: 4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;
Аудитори (аудиторські фірми) під час здійс нення аудиторської діяльності зобов’язанні: 6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз; 7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.
Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність для здійснення аудиторської діяльності. Сертифікація аудиторів це визначення кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю. Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які здобули вишу економічну або юридичну освіту; отримали певні знання з аудиту, бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, господарського права тощо; мають досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах бухгалтера, фінансиста, економіста, ревізора, юриста, асистента чи помічника аудитора, а також успішно склали кваліфікаційний іспит.
• • Основні принципи професійної етики: Незалежність Об'єктивність Компетентність Майстерність Конфіденційність Чесність Професійна поведінка
Аудиторська перевірка це складний і багатогранний процес, який складається з великої кількості різнорідних процедур, а тому її умовно можна поділити на такі стадії: 1) переддослідна (початково організаційна); 2) дослідна; 3) завершальна. Планування аудиторської перевірки виконує дві основні функції: 1) описову, яка забезпечує загальний опис перевірки; 2) розпорядницьку, яка сприяє оформленню плану конкретної перевірки.
Аудитор і аудиторська фірма несуть не тільки моральну, але й юридичну відповідальність за якість наданих ними послуг. Проте лише незначна частка аудиторів (переважно ті, які дбають про свою репутацію) компенсує підприємству збитки через неправильні висновки чи рекомендації аудиторів. Клієнти не можуть пред'явити їм чітких претензій, і недобросовісні аудитори цим часто користуються.
У більшості країн передбачено страхування відповідальності аудиторів. Проте така страховка вимагає значних витрат з боку аудиторських фірм. В Україні наразі лише декілька фірм звертаються до послуг страхових компаній. На жаль, відомою є практика так званих «рекламних» страхових договорів, коли реальне страхування не відбувається. Аудиторські фірми вдаються до таких махінацій задля залучення додаткових клієнтів та підвищення власної репутації.
Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника. Помилка — це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань та невідповідне відображення записів в обліку.
Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами та керівництвом підприємства. Відповідно до Кримінального кодексу України (далі ККУ), шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Таким чином, принципові відмінності між шахрайством і помилкою з точки зору права полягають у наявності або відсутності наміру. в обліку.
Як правило, аудитору важче виявити факти шахрайства, ніж помилки. Це пояснюється тим, що шахрайство виникає з причин навмисної підробки, обману. А тому аудитор несе відповідальність за виявлення фактів шахрайства. Аудитори не можуть попереджувати виникнення зловживань. У кращому випадку, аудит стає стримуючим фактором. Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.
Скачать презентацию Тема Організаційно-правові основи аудиту керівництво підприємства найбільше цікавить
Тема Аудит.ppt