олуланоз свиней.pptx
- Количество слайдов: 13
Тема: ОЛУЛАНОЗ (OLLULANOSIS)
Хвороба спричинюється нематодами Ollulanus tricuspis і O. suis, що належать до підряду Strongylata, родини Ollulanidae. Гельмінти локалізуються в просвіті шлунка, а також у товщі його слизової оболонки, у вивідних протоках залоз та дванадцятипалій кишці.
Збудник. Це досить дрібні нематоди, головний кінець яких згорнутий у кільце або спіраль. Кутикула має дрібну поперечну й виражену поздовжню покресленість. Є невелика ротова капсула, утворена навислою кутикулою. Самець завдовжки 0, 7 – 0, 8 мм, хвостова бурса не розділена, спікули короткі, однакові, розщеплені на дві гілки, з яких одна гостра, а друга заокруглена. Самка 0, 8 – 1 мм завдовжки, на вершині хвоста є три відростки
Морфологічні особливості олулан: а — самка, загальний вигляд; б — передній кінець; в — хвостовий кінець самця; г — головний кінець; д — хвостовий кінець самки; е — спікули латерально
Цикл розвитку Всі стадії розвитку паразити проходять в організмі одного й того самого хазяїна. В матці статевозрілої самки формується від 2 до 5 яєць Упродовж доби яйця дозрівають і з них вилуплюються личинки першої стадії Впродовж 3 діб личинки двічі линяють у порожнині матки, стають інвазійними і виділяються самкою в просвіт шлунка чи дванадцятипалої кишки Личинки й статевозрілі паразити можуть потрапляти в шлунок іншої тварини, спричинюючи її зараження Інвазійні личинки линяють один раз і впродовж 10 діб досягають статевої зрілості.
Епізоотологічні дані Крім свійських свиней до збудників олуланозу сприйнятливі коти, дикі котячі, лисиці Джерелом інвазії в господарстві є хворі свині Чинниками, що сприяють поширенню інвазії, є скупчене утримання тварин різновікових груп і незбалансована їх годівля Найвища екстенсивність та інтенсивність інвазії у дорослих свиней, тоді як у поросят до 2 -місячного віку збудників не виявляють Цікаво, що у свиней, яких вирощують у невеликих фермерських господарствах, ураженість збудниками олуланозу не спостерігається Разом з тим на свинокомплексах тварини можуть бути уражені на 100 %
Олулани
Патогенез та імунітет Паразитування нематод у разі високої інтенсивності інвазії в слизовій оболонці шлунка, особливо його дна, а також у протоках залоз спричинює порушення секреторної функції, механічне ушкодження тканин, що призводить до розвитку запальних процесів, утворення ерозій та виразок. Імунітет не вивчено
У тварин відмічають неспокій, пригнічення, болісність м’язів живота Виснаження тварин У них спостерігають позіхання, слинотечу, блювання Тварини худнуть, відстають у рості та розвитку, слизові оболонки бліді Неспокій Клінічні ознаки У свиноматок знижується молокоутворення поросята народжуються ослабленими
Патологоанатомічні зміни Найбільш виражені зміни спостерігають у шлунку при гострому перебігу хвороби. Серозна оболонка його має темночервоний колір, при пальпації відмічають потовщення і грубість стінки. На розрізі встановлюють катаральне запалення слизової оболонки з переважним ураженням фундальної зони. В окремих тварин бувають ерозії та виразки. При гістологічному дослідженні виявляють гіпертрофічний гастрит з формуванням на місці локалізації гельмінтів гранулематозного запалення
Діагноз Діагностика. Зажиттєва діагностика олуланозу неефективна. Остаточний діагноз установлюють при патологоанатомічному розтині трупів чи дослідженні туш вимушено забитих свиней. Роблять зскрібок слизової оболонки дна шлунка і досліджують компресорним методом або методом переварювання в штучному шлунковому соку з метою виявлення статевозрілих паразитів або їхніх личинок.
Лікування Для лікування хворих на олуланоз свиней можна застосовувати фенбендазол у дозі 5 мг/кг впродовж 3 днів або 10 мг/кг 2 дні підряд; альбендазол — 5 мг/кг 2 дні підряд; мебендазол — 20 мг/кг упродовж 2 днів; левамізол — 7, 5 мг/кг одноразово.
Профілактика та заходи боротьби Тварин, що надходять на відгодівлю, потрібно витримувати на карантині, обстежувати клінічно та лабораторно і дегельмінтизувати Комплектувати поголів’я тільки з благополучних господарств Дотримуватись ветеринарнозоотехнічних правил утримання та годівлі свиней Не допускати на території тваринницьких ферм безпритульних собак і котів, які можуть бути джерелом збудників інвазії для свиней У неблагополучних господарствах свиноматок дегельмінтизують перед осіменінням і за місяць до опоросу . . . Поросят дегельмінтизують у віці 30 днів та 2 – 3 міс.
олуланоз свиней.pptx