Тема Олекса Стороженко Короткі відомості про автора його

Тема: Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Робота з текстом оповідання „Скарб”. Морально-етичні проблеми оповідання.

Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина – це твори російською мовою. Малу прозу можна поділити на такі групи: • твори на історичну тематику: а) реальні сюжети ( «Голка» ) б) легендарно-фантастичні ( «Закоханий чорт» ) • твори етнографічного характеру ( «Два брати» , «Скарб» , «Дурень» ) • твори-анекдоти ( «Вуси» ). 1863 р. видано двотомник його творів: «Українські оповідання» . Твори Стороженка відзначаються -своєрідним українським гумором, - знанням народної міфології, - образністю народної мови.

«Подорож у текст» Перша частина від початку до слів: «. . . а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою» .

Мати: Між матірками – навдивовижу мати! Возилася з ним, як з маненькою дитинкою Добра і покірна жінка… Чоловік та жінка Люди заможненькі, усього в їх доволі… Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Батько: На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Павлусь: Телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявляє. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки

«Подорож у текст» Друга частина від слів: «Що з ним сталось? » до «Засміються парубки та й підуть від його» .

Наймит: Парубок ще молодий, працьовитий, непитущий. Стали господа рювати Наймичка: Теж чесного роду, осталась бідною сиротою Доглядала Павлуся, як рідна мати… Павлусь: Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся… Тільки йому й робити, що цілісінький день їсти (а лопав здорово) та спать.

«Подорож у текст» Третя частина від слів: «Раз на зелені свята зібралося парубоцтво шукати скарба» до слів «Спав, спав, аж поки навіки не заснув» .

Одним з найшановнішим святом в Україні вважається Трійця. Здавна це свято пов’язане з дивовижними народними віруваннями. Тиждень перед Трійцею (три останні дні цього тижня і три перші дні троїцького тижня) називають «Зеленими святами» . Вважалось, цього тижня прокидаються мерці, виходять з води русалки. Люди в ці дні прикрашають свої житла зеленню, травами і квітами. «Зелений тиждень розпочинається з четверга. Цього дня дівчата йдуть в поле чи ліс і там «завивають вінки – на всі святки» . Вінки виготовлялись з живих квітів або з березових гілок. Дівчата одягали їх на голови і ходили селом. В кожному регіоні були свої звичаї. В деяких – вінки зберігали до неділі, свята Трійці, і цього дня ворожили на вінках про довговічність батьків, сестер, братів, наречених. Вінок розвивали і якщо він ще не засох, то тому довго жити. Зрозуміло, що вінків було кілька: для батьків, сестри, брата, нареченого. Зів’ялі вінки кидали у воду. Вважалось, якщо вінок попливе – на щастя, потоне – на біду. В українських народних обрядах вінки є символами великої пошани, символами молодості й чистої, незаплямованої краси. Бо, вважалось, що дівчина, яка втратила свою невинність, вже не мала права одягати на голову вінок. До того ж, вінок з живих квітів, за народною уявою, був символом оборони від злої напасті. В суботу, напередодні свята Трійці, до схід сонця дівчата й молодиці йшли в поле та на левади, рвали там запашне зілля: любисток, полин, чебрець, канупер, татарське зілля. А, ввечері зеленим гіллям клену, липи, ясену прикрашали свої хати та подвір’я. Ці гілочки, якими оздоблювали люди свої оселі та двори, називались клечальними. Запашними травами встеляли підлогу. Як відомо, наші предки молились і поклонялися деревам. Найсвятішим деревом вважався дуб. Відтак, ніяка жертва не була принесена без того, щоб не оздобити її гіллячком священного дуба.

«Подорож у текст» Четверта частина від слів: «Що таке на світі щастя. . . » до кінця оповідання.

• проблема лінощів (образ Павла); • проблема працьовитості (образ наймита); • проблема батьків і дітей: любов та байдужість (образи матері, батька і Павла); • проблема добра та зла (бажання щастя дитині; ставлення до інших / сліпа материнська любов; невдячність дитини; неробство); • проблема щастя (бачення щастя матір'ю, Павлом, парубками, символічний

Домашнє завдання: «Вибери сам» : Достатній рівень: • Скласти план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати. Високий рівень: • Пошуково-дослідницька робота: «Зв’язок твору «Скарб» із фольклором» . • Написати невеликого листа (чотири-п'ять речень) головному героєві оповідання «Скарб» , висловивши в ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя.