Тема: Односкладні речення. Безособові речення. Інфінітивні речення. Цвірн Карина Група 4 – І1
Односкладне речення - це такий тип простого речення, організуючим центром якого є один головний член – підмет або присудок. Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними. Зима. Сніжок. Люблю зими живі картини.
Дієслівні односкладні речення Означено – особові речення Неозначено – особові речення Безособові речення Узагальнено – особові речення Інфінітивні речення
Безособовим реченням називається односкладне безпідметове речення, в якому головний член у безособовий формі виражає процес або стан незалежного від активного діяча. Безособові речення служать для повідомлень про явища природи, процеси в організмах людей і взагалі істот тощо. Наприклад: світає, темніє, морозить і т. ін.
За структурою безособові речення з дієслівним присудком а) виражений дієсловом у формі 3 -ої особи: Вечоріє; Темніє; Морозить; б) виражений зворотним дієсловом: Не спиться; в) виражений дієсловом буття, існування в сполученні з родовим відмінком: Не було часу; г) вираженим формою інфінітива, з різними відтінками значень. безособові речення з присудком, вираженим безособово – предикативним словом а) виражений безособово – предикативним словом з формою іменника без інфінітива або з прилягаючим до нього інфінітивом: І сміх, і гріх; б) виражений безособово – предикативним словом на –о (категорія стану) без інфінітива або з прилягаючим інфінітивом: В повітрі тихо, холодно і морозно! (П. Мирний); За добру справу варто добре постояти. (нар. тв. )
За семантикою в ролі присудка поділяються на чотири групи: 1. Безособові речення, що виражають явища природи. До цієї групи належать речення з • безособовими дієсловами: світає, сутеніє, вечоріє, прояснило і ін. , (швидко світало; сутеніло над морем і на березі (Ю. Яновський); • виражають атмосферно-метеорологічні явища, наприклад: Без кінці мрячило (О. Гончар)
2. Безособові речення, що виражають психофізичний стан живих істот. • виражають фізичне відчуття живих істот, утворюють за допомогою дієслів болить, крутить, дере, морозить, коле, гне, свербить і ін. , наприклад: Весь цей біг так і ломить, так і ломить. У вухо віддає (А. Чехов); • часто вживається обставини місця або причини, що сприяє переходові дієслів у безособові, напр. : Від тиши, від жари дзвеніло в горлі. • речення, що вживають психофізичний стан утворюються за допомогою дієслів: тягне, манить, вабить, кортить та ін. • Нерідко виступають у реченнях і дієслова, за допомогою яких утворюється речення, що означають фізичні відчуття.
3. Безособові речення з модально - вольовами значеннями. До цієї групи належать речення, вживанні в канцелярському стилі мови; звідси вони проникають іноді і в розумовну мову. Головним членом речення виступає дієслова належить, слід, варто, подобає і ін. в сполученні з інфінітивом.
4. Безособові речення, що означають дію неусвідомленої сили. Утворюються за допомогою дієслів: везе, водить, несе, носить та ін. , наприклад: Йому везе. Кого там принесло? (А. Калінін). Поділяється на групи: - що означають дію невідомої сили за допомогою знаряддя, наприклад: Самого в ногу осколком зачепило, а мене не залишив, виніс у балку; - що виражають внутрішні психофізичні відчуття, які виникають під впливом якогось об’єкта, означеного ім. в О. в. ; - що вирожають фізичний або психічний стан дієсловом – присудка, вжитим у переносному значенні, наприклад: Мене то в огонь укине, то морозом обсипнле (П. Мирний); - в яких суб’єкт виступає як об’єкт, що діє не безпосередньо, а через якусь невідому силу, напр. : Весною вже повіяло в синых садах (В. Сосюра).
Головний член (присудок) Складний
Інфінітивними реченнями називаються такі односкладні речення, в яких головний член виражений незалежним інфінітивом. Інфінітивні речення виражають різні модальні значення дії: необхідність, неминучість, спонукання , бажання тощо.
Модальні значення, властиві інфінітивним реченням, виражають їх формою і відповідними інтонаціями, а також частками. Інфінітивним речення Непоширені Поширені
За семантичними ознаками поділяються на чотири розряди: • Що виражають категоричні накази й заклики. Характеризыються особливою інтонацією наказу, наприклад: Вчасно і без втрат зібрати врожай!; Раптом ранило її в руку… Пересилюючи муку, крикнула: - Не відступають!
• Що виражають можливість або неможливість дії, звичайно вони мають окличну інтонацію, але можуть мати і розповідну. Особа або предмети, які повинні виконати дію або на які спрямована дія, виражається формою довального відмінка , наприклад: Бійцям не можна спать на варті, плекать утому на улиці (М. Бажан)
• З питальними займенниками і прислівниками з питальною інтонацією, в яких ставиться питання про можливість або обов’язковість, дозвіл тощо, напр. : Що їй тепер діяти? Іди жалітися старшині? Вона вже раз жалілась йому, а що вижаліла? (П. Мирний). • З питальними займенниками і прислівниками, але з окличною інтонацією, наприклад: Куди мені йти!
Скачать презентацию Тема Односкладні речення Безособові речення Інфінітивні речення Цвірн
Пашко.pptx