Тема 3 Оборотные средства 6 2008.ppt
- Количество слайдов: 20
Тема: “Оборотні засоби підприємства” 1. Економічний зміст. Оборотні засоби та їх структура. 2. Основні принципи управління та обліку оборотних засобів. 3. Джерела фінансування оборотних засобів. 4. Нормування оборотних засобів. 5. Показники використання оборотних засобів. 6. Шляхи підвищення оборотних засобів. ефективності використання 1
Оборотні виробничі фонди підприємства – це частка засобів виробництва, уречувальні елементи яких в процесі праці на відміну від основних виробничих фондів витрачаються в кожному виробничому циклі, а їх вартість переноситься на продукт відразу і цілком. Оборотні виробничі фонди складаються з таких елементів: 1) виробничих запасів – предмети праці, які ще не залучені в виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасі (запаси субстанцій, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих, палива та пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, малоцінних швидкозношуваних предметів); 2) незавершеного виробництва – продукція, яка ще не пройшла всіх стадій обробки (витрати на придбання матеріалів, запасних частин, сировини, заробітну плату й інші кошти, необхідні для продовження процесу виробництва); 3) витрати майбутніх періодів – витрати, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому (витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації тощо). 2 4) Напівфабрикати власного виробництва
Структура оборотних фондів фармацевтичних підприємств Складові оборотних фондів Структура оборотних фондів, % 1. Виробничі запаси 82 2. Незавершене виробництво 11 4. Напівфабрикати власного виробництва 3 5. Витрати майбутніх періодів 4 3
Фонди обігу – сукупність засобів, які функціонують сфері обігу: - готова продукція; - товари на складі - дебіторська заборгованість (засоби в розрахунках); - векселя отримані; - грошові кошти (на розрахунковому рахунку, у касі); - короткострокові фінансові інвестиції. Сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу, відбита в грошовій формі, являє собою оборотні засоби підприємства. Форма кругообігу оборотних засобів Д – Т – П. . . Т / – Д / ІІ І ІІІ Три стадії кругообігу оборотних фондів: І. Заготовча стадія – “гроші → оборотні виробничі фонди” – охоплює період, необхідний для створення виробничих запасів (закупівля субстанцій, матеріалів та інших предметів праці). ІІ. Виробнича стадія – “оборотні виробничі фонди → готова продукція” – починається з отримання предметів праці і завершується відправленням лікарських засобів на склад фармацевтичного підприємства. ІІІ. Стадія реалізації – “готова продукція → гроші” – починається з надходження лікарських засобів фармацевтичного підприємства на ринок і завершується отриманням виручки від реалізації лікарських засобів. 4
Короткострокові фінансові інвестиції Векселя одержані Дебіторська заборгованість Грошові кошти Оборотні засоби в сфері виробництва (оборотні фонди) Товари на складі Готова продукція Витрати майбутніх періодів Напівфабрикати власного випуску Незавершене виробництво Виробничі запаси Оборотні засоби підприємства Оборотні засоби в сфері обігу (фонди обігу) Елементний склад оборотних засобів підприємства 5
Класифікація оборотних засобів: 1. За стадіями кругообігу: - оборотні засоби у сфері виробництва; - оборотні засоби у сфері обігу; 2. За елементами: - оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, напівфабрикати власного виробництва та ін. ); - фонди обігу (готова продукція; товари; засоби у розрахунках, грошові кошти, векселя одержані, короткострокові фінансові інвестиції); 3. За охопленням нормуванням: - нормовані оборотні засоби; - ненормовані оборотні засоби; 4. За джерелами фінансування: - власні оборотні засоби 6 - позикові оборотні засоби.
Оборотні засоби підприємства Фонди обігу Оборотні виробничі фонди Напівфабр икати власного виробницт ва Виробничі запаси Сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати та ін. Незавершене виробництво Допоміжні матеріали Витрати майбутніх періодів Паливо Готова продукція Грошові кошти Векселі отримані Дебіторська заборгованість Тара Запасні частини для ремонту Короткострокові фінансові інвестиції Малоцінні та швидкозношувані предмети Нормовані оборотні засоби Ненормовані оборотні засоби Склад та розміщення оборотних засобів 7
Порядок оцінки оборотних фондів з використанням методу ФІФО Р = Н + П – К, де Р – вартість використаних матеріалів; Н – залишок матеріалів на початок періоду; П – вартість матеріалів які, надійшли (за ціною перших закупок); К – залишок матеріалів на кінець періоду по цінах останніх закупок. К = ΣV·Ц, де V – кількість матеріалів у натуральному виразі на кінець періоду; Ц – ціна останньої закупки. Метод ФІФО дозволяє зменшити собівартість продукції і збільшити залишки виробничих запасів при збільшенні ціни. Порядок оцінки оборотних фондів з використанням метода ЛІФО: Сутність методу ЛІФО – надходження запасів у виробництво оцінюється за собівартістю постачання у час закупок (останній прийшов – перший пішов): Р = Н + П – К, де П – надходження матеріалів за ціною останньої закупки; К – залишок на кінець за ціною первісної закупки. Метод ЛІФО дозволяє зв’язати поточні доходи та витрати та згладити вплив інфляції. 8
Джерела фінансування оборотних засобів Власні Установчий капітал Додатково вкладений капітал Позикові Прибуток Товарний кредит Банківський кредит Кредиторська заборгованість Овердрафт Фінансовий кредит Факторинг Конкорентний Цільовий короткострок овий кредит 9
До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства, до ненормованих – відвантажена, але ще не сплачена готова продукція, товари на складі та у дорозі, грошові кошти на розрахункових рахунках та в незавершених розрахунках, готівка в касі. Нормування оборотних засобів –це встановлення обґрунтованих величин оборотних засобів, необхідних для створення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів оборотних засобів. Нормування оборотних засобів включає: 1) розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних цінностей, витрат виробництва та ін. ; 2) розрахунок нормативу власних оборотних коштів у грошовому виразі на кінець певного періоду часу. Норма – це мінімальна величина оборотних засобів, що обчислена в установленому порядку за кожним видом оборотних засобів, яка розраховується в днях запасу. Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних засобів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Нормативи розраховуються на підставі даних бухгалтерської звітності 10 та таблиць виробничо-фінансового плану.
Методи нормування оборотних засобів: 1) дослідний метод – це створення норм на основі спостережень, вимірів, досвідів, досліджень, проведених у виробничих і лабораторних умовах; 2) метод прямого розрахунку – ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом оборотних засобів: виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбутніх періодів та залишками готових лікарських засобів. Дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його роз витку; 3)аналітичний метод – застосовується в тому випадку, коли у планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних засобів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних засобів у попередньому періоді; 4)звітно-статистичний метод – це аналіз даних статистичної, бухгалтерської і оперативно–виробничої звітності про фактичні витрати та матеріальних ресурсів у минулих періодах. Цей метод: орієнтує на досягнутий рівень у минулому, має недостатньо мобілізуюче значення для впровадження більш прогресивної техніки, технології, організації виробництва; 5) коефіцієнтний – норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації лікарських засобів, розрахунків. 11
Загальний норматив оборотних засобів підприємства: де НВ. З – норматив виробничих запасів; НН. В – норматив незавершеного виробництва; НВ. М. П – норматив витрат майбутніх періодів; НГ. П – норматив готової продукції. Норматив оборотних засобів у виробничих запасах: де Д – середньодобова денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів, грош. од. ; Здн – норма запасу певного виду ресурсів, дні. Середньодобова потреба в матеріальних ресурсах: де МЗАГ – річна потреба в матеріальних ресурсах. Норма запасу матеріальних ресурсів: де ЗПОТ – поточний запас; ЗПІДГ – підготовчий запас; ЗТР – транспортний запас; ЗСТР – страховий запас. 12
Поточний запас призначено для забезпечення потреби виробництва в період між двома черговими надходженнями певного виду сировини або матеріалу: де tпост – інтервал часу між двома черговими надходженнями. Підготовчий запас – це час, необхідний для підготовки матеріальних ресурсів до виробничого процесу, що звичайно не перевищує трьох днів (комплектування, приймання, лабораторний аналіз, доставка матеріалів зі складу та бази тощо). Транспортний запас – це час, необхідний для транспортування матеріальних ресурсів до території підприємства з урахування часу на вантажно-розвантажувальні роботи. Страховий запас – створюється на випадок зриву поставок і 13 дорівнює половині поточного запасу.
Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві (Ннз). До витрат на незавершене виробництво належать всі витрати, що вкладені у вартість незакінчених виробів, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу, з моменту першої операції до здачі готової продукції на склад: де Ср – виробнича собівартість річного випуску продукції, грн; Тц – тривалість циклу виготовлення продукції, дні; Кнз – коефіцієнт наростання витрат, який визначається за формулою: або де М – сума матеріальних витрат на виготовлення одного виробу, грн; С 1 – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн; С 2 – повна собівартість одиниці виробу, грн; С 0 – одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн; СП – поточні витрати на виготовлення продукції , грн. 14
Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції (Нгп): де ВД – середньодобовий випуск продукції; Згп – норма запасу готової продукції, дні. Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (Нм. п. ): де Впоч – величина витрат майбутніх періодів на початок планового року, грн; Впр– величина витрат майбутніх періодів, які будуть здійснені у плановому році за відповідними кошторисами, грн; Впогаш – сума для майбутнього погашення витрат майбутніх періодів за рахунок собівартості продукції планового року, грн. 15
Показники використання оборотних засобів 1)коефіцієнт обігу – показує кількість обертів оборотних засобів за рік: де РП – річний обсяг реалізованої продукції; ОЗС – середньорічний залишок оборотних засобів, грн. 2) коефіцієнт завантаження оборотних засобів – показує скільки оборотних засобів підприємства приходиться на 1 гривню реалізованої продукції: 3) тривалість обігу оборотних засобів – показує тривалість одного обороту оборотних засобів у днях: , де КОБ – коефіцієнт обіговості днів у певному періоді; 360 – кількість днів у певному періоді 4) коефіцієнт збереження оборотних засобів – відображає ефективність використання оборотних засобів: де НО. З – загальний норматив оборотних засобів. 16
Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів , де ОЗпр, ОЗкр – залишки оборотних засобів на початок і кінець року; або , аб о , де ОЗ 1, ОЗ 2, . . ОЗ 12 – середньомісячні залишки оборотних засобів; ОЗ/1, ОЗ/2, . . . ОЗ/13 – залишки оборотних засобів на 1 -е число кожного місяця, включаючи перше січня наступного року. 17
Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних засобів (ΔОЗ): , де РПвз – обсяг виробленої продукції у звітному році; Тоббаз, Тобзв – середня тривалість одного обігу оборотних засобів у базовому та звітному роках відповідно. Сума приросту прибутку (збитків), отриманого внаслідок зміни обіговості оборотних засобів: , де Пр баз – прибуток від реалізації продукції у базисному році; ОЗбаз, ОЗзв відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн; РПбаз – обсяг виробленої продукції у базовому році; Вплив використання виробництва: оборотних засобів на рівень рентабельності де ΔР – зміна рівня рентабельності за рахунок зміни залишків оборотних коштів, % 18
Коефіцієнт обіговості (кількість оборотів) Основні показники Коефіцієнт завантаження Тривалість одного оберту Рентабельність оборотних активів Ефективність використання оборотних засобів Величина вивільнених оборотних засобів Коефіцієнт збереження Оптимізація запасів матеріальних ресурсів та незавершеного виробництва Шляхи підвищення ефективності Зменшення тривалості виробничого циклу Покращення організації матеріально-технічного забезпечення виробництва Зменшення строків реалізації товарної продукції Удосконалення організації складських робіт Показники та способи підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємства Втілення сучасних технологічних процесів, зменшення норм витрат коефіцієнтів і втрат 19
Резерви підвищення ефективності використання оборотних засобів На стадії створення виробничих запасів: - впровадження економічно обґрунтованих норм запасів; - наближення постачальників сировини і матеріалів до споживачів; - встановлення та розвиток тривалих зв’язків з постачальниками; - удосконалення складської системи підприємства; впровадження комплексної системи механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт; - удосконалення системи обліку запасів; - удосконалення умов зберігання запасів у відповідності з вимогами стандартів (GMP, ISO та ін. ) На стадії виробництва: - впровадження прогресивних технологічних процесів і оновлення обладнання з метою зменшення норм витрат і бракованої продукції; - впровадження системи управління якістю виробництва; - скорочення тривалості виробничого процесу за рахунок паралельного протікання окремих процесів; - впровадження сучасних форм організацій виробничого процесу; - удосконалення системи стимулювання за економне використання матеріальних ресурсів; - підвищення питомої ваги продукції, яка користується попитом. На стадії збуту: - впровадження сучасних форм стимулювання збуту; - впровадження оптимальних форм розрахунків; - наближення споживачів продукції до її виробників; - встановлення довгострокових зв’язків із споживачами продукції; 20 - відвантаження продукції у повній відповідності із договорами.
Тема 3 Оборотные средства 6 2008.ppt