Тема лекції Емпіричне соціологічне дослідження призначення програма та

Тема лекції Емпіричне соціологічне дослідження: призначення, програма та методи Національний авіаційний університет Кафедра соціології та соціальних технологій

План 1. 2. 3. 4. Поняття емпіричного дослідження. Програма дослідження та її структура. Методи збору інформації. Обробка, аналіз та використання результатів дослідження.

Література 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Паніна Н. Технологія соціологічного дослідження. – К. : Наукова думка, 1997. Мангейм Дж. , Рич Р. Политология: Методы исследования. – М. : Весь мир, 1997. Масионис Дж. Социология. – СПб. : Питер, 2004. Городяненко В. Соціологія. – К. : Наукова думка, 1999. Ядов В. Стратегия социологического исследования. – М. , 1998. Сірий Є. Соціологія. – К. : Атіка, 2004. Хейли А. Аеропорт. – АСТ, 2009.

Шлях до істини Люди шукають істину по-різному: l істина як віра l істина як визнання авторитету l істина як домовленість між людьми l істина як наука – логічна система, яка формує знання на прямих, систематичних спостереженнях

Соціологія як наукове знання Наукова соціологія - це вивчення суспільства, засноване на систематичному спостереженні за соціальною поведінкою. База, фундамент – емпіричні дані.

Визначення Емпіричне соціологічне дослідження* – це система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, об'єднаних метою отримання достовірних даних про соціальні явища або процеси. *Емпіричні дані – інформація, яку ми можемо верифікувати за допомогою органів відчуття

Приклади емпіричних досліджень l К. Маркс -Становище робітників в Англії та селян в Німеччині – 1870 р. l Ф. Знанецький і В. Томас - Польський селянин в Європі та Америці – 1918 р. l Хотторнські експерименти Е. Мейо та Ф. Херцберга – 19271932 рр. l Інститут суспільної думки Дж. Геллапа – 30 -ті роки 20 ст. l Всеукраїнський соціологічний моніторинг- ІС України – з 1996 р.

Основні функції Методологічна - реалізація зв'язку соціології з іншими галузями знання, завдяки конструюванню підходів до вивчення соціальної дійсності.

Основні функції Пізнавальна - створення нового знання про функціонування суспільства, сутність конкретних соціальних явищ і процесів.

Основні функції Практична ־ розвиток соціальної інженерії та системи соціального контролю.

Основні функції Інформаційна - формування інформаційної бази пізнання соціальної реальності, зокрема, про стан і динаміку соціальних явищ і процесів (потреби соціальних спільнот, груп, індивідів і мотиви їх реальної та вербальної поведінки тощо).

Види емпіричних досліджень l l l Пілотні – отримання первинних для підтвердження або заперечення вибраного напряму дослідження. Описові – отримання інформації про зовнішні характеристики та структуру об’єкта дослідження. Аналітичні – встановлення причиннонаслідкових зв’язків розвитку соціальних явищ та процесів.

Етапи проведення емпіричного дослідження 1. 2. 3. 4. Підготовка – розробка програми, робочого плану, інструментарію дослідження. Збір інформації – застосування запланованих дій (польове дослідження). Упорядкування та обробка отриманої інформації. Аналіз та використання емпіричної інформації.

Програма емпіричного дослідження А. Теоретична (методологічна) частина Б. Методична (технологічна) частина

А. Теоретична частина I. III. IV. V. Формулювання проблеми Визначення мети Визначення об'єкта і предмета дослідження Логічний аналіз основних понять Формулювання гіпотези

І. Формулювання проблеми Проблема – протиріччя між інтересами різних соціальних груп або індивідів, що обумовлюють їх певну поведінку.

ІІ. Визначення мети Мета - пошук інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення, наукової аргументації тощо.

ІІІ. Визначення об'єкта і предмета дослідження l Об'єкт – носій інформації (студентська група, виборці, персонал організації) l Предмет – сторони і властивості об'єкта, які найповніше відображають проблему дослідження Приклад - дослідження вільного часу: об'єкт – вільний час соціальної групи; предмет – зміст проведення вільного часу членами соціальної групи.

IV. Логічний аналіз основних понять Логічне структурування, тлумачення та уточнення змісту основних понять, які визначають предмет дослідження.

IV. Логічний аналіз основних понять l Інтерпретація – приведення до форми, яку можна кількісно обрахувати.

IV. Логічний аналіз основних понять l Операціоналізація – деталізація понять і визначення порядку дослідження.

V. Формулювання гіпотези Гіпотеза – це обґрунтовані припущення про характер зв'язків, структуру об'єкта дослідження і можливі підходи до вирішення проблеми.

Б. Методична частина I. III. Здійснення вибірки Обґрунтування методу отримання інформації Обробка і аналіз даних

I. Здійснення вибірки Вибірка – це правила відбору певної кількості респондентів, яка відображає структуру об’єкта згідно соціальних, демографічних та інших суттєвих ознак. Варіанти вибірки: - ймовірна (механічна/крокова або випадкові числа); - цілеспрямована (основний масив або квотна).

II. Обґрунтування методу отримання інформації 1) Опитування – система запитань, відповіді на які створюють необхідну інформацію. Варіанти: – анкетування, – інтерв’ю, – соціометрія, а також: exit poll, фокус-група тощо.

Опитування Структура анкети: – вступ (звернення), – основна частина, – демографічна частина (“паспортичка”), – заключна частина (подяка).

Опитування Класифікація запитань анкети За змістом: – про факти свідомості (думки, очікування, плани), – про факти поведінки (дії, вчинки, результати дій), – про особу респондента (вік, освіта, стать тощо).

Опитування Класифікація запитань анкети За формою: – закриті (пропонується повний набір відповідей), – відкриті (респондент має сформулювати відповідь сам), – прямі (звернення до респондента), – непрямі (моделюється ситуація для респондента).

Опитування Класифікація запитань анкети За функцією: – основні (збір інформації про об’єкт), – допоміжні (характеристика респондента), – запитання-фільтри (перевірка компетентності та щирості респондента).

II. Обґрунтування методу отримання інформації 2) Спостереження – це безпосереднє вивчення соціальної взаємодії, зв’язків і відносин між соціальними спільностями, соціальними групами та індивідами. Варіанти спостереження: – включене - невключене, – анонімне - оголошене.

II. Обґрунтування методу отримання інформації 3) Аналіз документів (content analysis) – фіксація певних елементів змісту з наступною кількісною обробкою.

Аналіз документів Одиниці аналізу: ідея, теми, слова, терміни тощо. Одиниці підрахунку: частота вживання, появи, кількість слів, абзаців, місце розміщення тощо.

II. Обґрунтування методу отримання інформації 4) Експеримент – моделювання соціальної ситуації для наступного аналізу поведінки у ній індивідів або соціальних груп.

II. Обґрунтування методу отримання інформації 5) Експертне оцінювання – використовується для діагностики та прогнозування стану соціального об’єкта. Варіанти: – Метод Дельфі, – інтелектуальний штурм.

IIІ. Обробка даних Вимірювання (шкалювання) – процедура, яка дає кількісний (числовий) вираз інформації. Шкалювання – ражирування основних ознак за принципом “більше-менше”.

IIІ. Обробка даних Типи шкал: l номінальні (визначають певну ознаку); l рангові (вимірюють соціальне явище через ставлення до нього респондентів); l інтервальні (для вимірювання ознак та властивостей кількісно)

Заключний eтап l l Редагування даних Кодування Побудова перемінних Аналіз (статистичний) Для аналізу використовуються комп’ютерні програми ОСА та SPSS.

Висновки 1. 2. 3. 4. Емпіричне дослідження є важливою частиною соціологічного знання в цілому. Достовірність результатів залежить від дотримання принципу об'єктивності дослідника. Дослідження соціальної поведінки вимагає досконалої інтерпретації та операціоналізації понять. Емпіричне дослідження дає змогу не лише вирішити практичні завдання, але і створити нові концепції.

Дякую за увагу!