Тема лекції Суспільство як об єкт вивчення соціології Національний

Тема лекції Суспільство як об’єкт вивчення соціології Національний авіаційний університет Кафедра соціології

План 1. 2. 3. 4. Визначення та побудова суспільства. Історичні етапи суспільства. Соціальний прогрес. Світова система як суспільство.

Література 1. 2. 3. Городяненко В. Соціологія. – К. : Наукова думка, 1999. Кравченко А. И. Социология. – М. : Гаудеамус, 2002. Масионис Дж. Социология – СПб. : Питер, 2004.

Типи суспільства Культурологічний підхід Ф. Тенніс: “Гемайншафт” – сільська община, особисті і родинні стосунки, традиції, віровання, релігійні цінності. Інститути – сім’я та община. “Гезельшафт” – міська агломерація, формальні інститути, закони, світські цінності. Інститути - фірми, асоціації, партії. l

Герхард (Джерард) Ленски (1924 р. ) Американський соціолог (закінчив Йельський університет). Об'єднання людей та зміни в суспільстві викликає розвиток технологій. Це – соціокультурна еволюція. Низькі та високі технології. Залежно від технології розрізняють 5 типів суспільств.

Суспільство мисливців та збирачів – використання простих знарядь полювання на тварин і збору рослин від 3 млн. років до 1800 р. Сьогодні: пігмеї, бушмени, аборигени, індійці, каска, батени і семаї

Землеробські і скотарські суспільства – використання ручних інструментів для урожаю та одомашнення тварин Поява ремесла, торгівлі, релігії та соціальної нерівності

Аграрне суспільство – (агрокультура) обробка землі з допомогою сили тварин або інших джерел Посилюється нерівність

Індустріальні – виробництво товарів з використанням нових видів енергії Стрімкий розвиток, професіоналізація, трансформація сім’ї, покращення добробуту

Постіндустріальне (інформаційне) – технологія використовує інформацію Зміна професійної структури Менше робітників – більше офісних працівників Проблеми – війна і мир, справедливість, екологія

К. Маркс (1818 -1883) Розвиток суспільства може стимулювати технологія, але головне джерело змін – соціальний конфлікт – боротьба між сегментами суспільства за цінні ресурси Основа суспільства – економіка

Типи суспільств l l Первісне (примітивний комунізм) Рабовласницьке Феодальне Капіталістичне капіталісти – люди, що володіють та управляють фабриками заради прибутку пролетарі – люди, що продають свою працю за зарплату

Відчуження – самотність, страждання, безсилля 4 форми: відчуження від процесу праці – люди не думають, що вони роблять відчуження від продуктів праці – продукт належить капіталістам відчуження від інших робітників – відсутнє співробітництво відчуження від людської сутності – не реалізує свій інтелект та втомлюється фізично

М. Вебер (1864 -1920) Суспільства розрізняються уявою їх членів про навколишній світ Головним елементом є ідеї, особливо переконання і цінності, адже суспільство не тільки технології, але і новий спосіб мислення

М. Вебер Основа концепції – ідеальний тип – абстрактне твердження про найважливіші особливості будьякого соціального феномена Людське бачення світу дає два типи суспільства Доіндустріальне (панує традиція – люди керуються настроями і вірою, що передаються з покоління в покоління) Індустріальне (люди надають перевагу раціональності – цілеспрямованому тверезому розрахунку найефективніших шляхів виконання задачі)

М. Вебер Раціональна організація суспільства: • • Розрізняються соціальні інститути Великі організації Спеціалізовані задачі Особиста дисципліна Відчуття часу Технічна компетентність Позбавлення особистісних рис

Е. Дюркгейм (1858 -1917) “Любити суспільство – значить любити щось поза нами і щось всередині нас” Суспільство існує поза нами: воно більше ніж самі індивіди, які його створили. Зразки людської поведінки – культурні норми, цінності та переконання існують як стійкі структури, тому є соціальними фактами (об'єктивна реальність) Суспільство живе своїм життям

Е. Дюркгейм Суспільство існує всередині нас: особистість формується завдяки інтернаціоналізації соціальних фактів Даючи людям життя, суспільство повинне його регулювати Аномія – умови, коли суспільство не турбується про моральний облік індивідів.

Е. Дюркгейм Доіндустріальне суспільство – традиції (спільність моральних цінностей) Колективна свідомість – дає механічну солідарність Індустріальне суспільство – соціальні зв'язки базуються на спеціалізації та взаємозалежності (розподіл праці) – дає органічну солідарність

Визначення У вітчизняній соціології поняття “суспільство” вживають для позначення: А – певної групи людей, що об’єдналися для спілкування та спільної діяльності; Б – конкретного етапу в історії розвитку певного народу або країни; В – системи організації взаємодії людей, що має свою структуру та інститути.

Визначення Три схожих поняття: Країна – територія, обмежена кордонами, на якій діє держаний суверенітет. Держава – політична організація та орган управління даною країною. Суспільство – соціальна організація цієї країни.

Типові ознаки суспільства 1) 2) 3) 4) територія, на якій відбуваються соціальні зв’язки (соціальний простір); здатність підтримувати і відтворювати внутрішні зв’язки (Еміль Дюркгейм – стабільність і єдність); соціальна структура суспільства – стійкі соціальні зв’язки, відносини та утворення (соціальні спільності і соціальні інститути); автономність і саморегуляція (звичаї, традиції, норми, закони, правила – культура).

Виникнення суспільства Становлення виробництва; 2) розвиток культури; 3) виникнення мови (комунікація); 4) регулювання шлюбних відносин і виникнення родової общини. Конструювання суспільних відносин – це традиції, звички, норми, табу, соціальний контроль. 1)

Визначення Суспільство - сукупність всіх способів ваємодії і форм об’єднання людей, в яких відображена їхня залежність. Суспільство – це зв’язки і взаємодії, які склались між людьми в процесі практично-господарської діяльності, що створює соціальне життя.

Структура суспільства складається з 4 сфер: l Економічна – виробництво, розподіл, обмін та споживання; l Політична – держава та місцеве самоврядування, забезпечення порядку, прийняття законів, захист суверенітету; l Соціальна – забезпечення добробуту населення (торгівля, транспорт, побутове обслуговування, охорона здоров’я, зв’язок, спорт), соціальне забезпечення та захист; l Духовна – розвиток культури, мистецтва, науки, освіти, забезпечення релігійних свобод.

Типи суспільства Формаційний підхід К. Маркс: “вітряний млин дає суспільство на чолі з сюзереном, парова машина – на чолі з капіталістом”. Критерії: спосіб виробництва та форма властності (первісно-общинне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне). l

Типи суспільства Культурологічний підхід Ф. Тенніс: “Гемайншафт” – сільська община, особисті і родинні стосунки, традиції, віровання, релігійні цінності. Інститути – сім’я та община. “Гезельшафт” – міська агломерація, формальні інститути, закони, світські цінності. Інститути - фірми, асоціації, партії. l

Типи суспільства Технологічний підхід - Р. Арон, Дж. Белл: 1) доіндустріальне (традиційне) – l § § аграрне з інерційними соціальними структурами; соціокультурна регуляція базується на традиціях; жорстке регулювання поведінки людини; виробництво для потреб людини; 2) індустріальне – § § поява фабрично-заводських технологій та виробництво товарів; руйнування національних кордонів та динамічні соціальні структури; 3) постіндустріальне (інформаційне) – § § § структурні зміни в економіці, культурі і соціальній сфері; визначальна роль знання та інформації; творча праця – основа процвітання.

Базові компоненти суспільства 1) Соціальна дія – дії людей, орієнтовані на інших, що передбачають пряму, або опосердковану взаємодію з іншими людьми. 2) Соціальна взаємодія – форма спілкування людей та соціальних спільностей, при якій здійснюється вплив один на одного, досягається розуміння ситуації, мети дії інших, виникає певний рівень солідарності і узгодженості. 3) Соціальний зв’язок – залежність однією людини від інших.

Дякую за увагу!