ТЕМА ЛЕКЦІЇ Штучні антропогенні екосистеми Агроекосистема

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Штучні антропогенні екосистеми

Агроекосистема — це сукупність біогенних та абіогенних компонентів на ділянці суходолу або акваторії, яка знаходиться в сільськогосподарському використанні.

У цілому сучасна агросфера охоплює більше 10% поверхні суходолу, що зайнята ріллею, та ще 20%, що зайняті сіножаттями та пасовищами. Для отримання їжі та кормів також частково використовуються лісові угруповання. Все це разом складає 32% площі суходолу.

Для агроекосистем характерні такі особливості: 1. Постійне та значне вилучення з агроекосистем органічної речовини. 2. Велика залежність існування агроекосистем від діяльності людини, що їх підтримує. 3. Переважання в агроекосистемах рослин та тварин, які є продуктом селекційної діяльності, а не природного добору. 4. Низьке видове різноманіття автотрофного та гетеротрофного блоків, відповідно вкорочені трофічні ланцюги. 5. Розімкненість біогеохімічних циклів.

За походженням бур'яни підрозділяються на дві основні групи: а) агрофіти — справжні бур'яни, що пов'язані з культурними рослинами протягом багатьох тисячоліть; б) апофіти — вихідці з місцевої флори.

Для забезпечення тривалого збереження родючості грунтів в агросистемах можна використовувати тільки п'ять способів: а) чергування сільськогосподарських культур на полі — сівозміна; б) відведення ріллі під заваль; в) введення чистих парів; г) травосіяння; д) органічні та мінеральні добрива.

Головними компонентами інтенсифікації є: а) використання добрив; б) широке застосування пестицидів; в) зрошення; г) перехід на інтенсивні сорти та породи, чутливі на поліпшення умов вирощування чи утримання; д) індустріальні технології в рослинництві та тваринництві.

Наслідки інтенсифікації сільського господарства: • деградація ґрунтів; • забруднення природного середовища залишковою кількістю мінеральних добрив та пестицидів; • несприятливі зміни гідрологічного режиму та пов'язані з ними процеси запустелювання та заболочення.

Деградація грунту проявляється в: а) «виорюванні» на ріллі; б) перевипасі на пасовищах; в) ущільненні грунту.

Природне середовище забруднюють три основні види відходів: а) залишкова кількість добрив; б) залишкова кількість пестицидів; в) гній та рідкі стоки тваринництва.

Місто — це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сільських населених пунктів, мешканці міст зайняті трудовою діяльністю в основному в сфері промисловості, управління або культури. Процес розвитку населених пунктів типу міста називають урбанізацією.

Негативні сторони урбанізації: а) скорочується сільське населення; б) міста перевантажуються переробними виробництвами, в тому числі й сільсько господарської продукції; в) погіршуються умови життя населення не тільки в межах міста, але й у селі.

До 1918 року країна була аграрною і в містах проживало тільки 18% населення. За останні 40 років частка міського населення в Україні зросла в 1, 5 раза та складала у 1991 році 67, 8% від загальної чисельності населення. В Україні є 5 міст з населенням більше мільйона чоловік: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк та Харків.

Босваш — злиті міста, які розташовані на Атлантичному узбережжі Америки, їх довжина сягає 800 км полосою 100 — 150 км.

Азбест – це волокниста форма силікату магнію. За підрахунками спеціалістів, в містах світу вже накопичено до 1 тисячі волокон азбесту на 1 м 3 міського повітря.

Азбестоз – хвороба спричинена потраплянням азбесту в легені та спричинення там ушкоджень тканин.

Промислове будівництво зі шлакоблочних матеріалів, природна радіоактивність яких не контролюється, призвело до забруднення приміщень радоном.