ТЕМА ЛЕКЦІЇ ОСНОВИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИ

ТЕМА ЛЕКЦІЇ «ОСНОВИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ, МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» Щоб досягти реального успіху, необхідно розвивати ті здібності, які недоступні роботам: креативність, уяву, ініціативу, лідерські якості. Суспільство поступово переходить від товарної економіки до інтелектуально-творчої. Митио Каку

Бали, які можна заробити: 1. Лекційні заняття: доповнення, активність на лекції – 1 бал (до 10 балів); додаткові бали 2. Лабораторні заняття: участь у дослідженнях, оформлення роботи, підрахунки, формулювання висновків – 15 балів*4 робіт = 60 балів; підготовка доповіді з питань лекції – 10 балів. 3. Залікове заняття: контрольна робота – 20 балів. 4. Заповнення контрольної таблиці – можливість заробити додаткові 20 балів

Наука — це особлива форма людської діяльності, яка склалася історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони й методи дослідження. НАУКА ВКЛЮЧАЄ СИСТЕМУ НАУКОВИХ ЗНАНЬ І СИСТЕМУ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Система наукових знань складається з таких основних елементів: Теорія — вчення, система ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища, а закон — це внутрішній зв’язок явищ, що зумовлює їхній закономірний розвиток. Гіпотеза являє собою наукове припущення, висунуте для пояснення будь яких процесів (явищ) або причин, які зумовлюють даний наслідок. Гіпотеза є складовою наукової теорії. Поняття — це думка, відображена в узагальненій формі. Поняття виробляються (уточнюються) не лише на початку наукової діяльності, а переважно як необхідні наукові наявні знання в постановці проблеми й формуванні гіпотез.

Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, що спрямована на здобуття й використання нових знань. Вона включає етапи отримання наукової продукції: 1) постановка (виникнення) проблеми, 2) побудова гіпотез і застосування тих, які вже є, 3) ство рення та впровадження нових методів дослідження, які спрямовані на доведення гіпотез, 4) узагальнення результатів наукової діяльності.

Функціями наукової теорії є: пояснювальна, передбачувальна, фактична, систематична (передбачає спадкоємність знань) методологічна.

Загальнонаукові методи дослідження 1. Методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння та інші). 2. Методи теоретичного пізнання (формалізація, сходження від абстрактного до конкретного та інші). 3. Загальнологічні методи і прийоми дослідження (аналіз, синтез, індукція, дидукція, абстрагування). Детально розповість про ці методи дослідження ____?

Весь хід наукового дослідження можна представити у вигляді такої логічної схеми: 1. Визначення об'єкта й предмета дослідження, вибір теми. 2. Обґрунтування актуальності обраної теми. 3. Постановка мети й конкретних завдань дослідження. 4. Вибір методу (методики) проведення дослідження. 5. Опис процесу дослідження. 6. Обговорення результатів дослідження. 7. Формулювання висновків й оцінка отриманих результатів.

Визначення об'єкта й предмета дослідження, вибір теми. Об'єкт дослідження - те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного ≪ракурсу≫ дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Наукова інформація та її джерела Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Під науковим розуміють видання, що містить результати теоретичних й/або експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятники культури й історичні документи. Монографія, автореферат дисертації, препринт, навчальне видання, матеріали конференцій, посібник, підручник ТА ІНШЕ Про особливості наукових джерел інформації та як ними користуватись нам доповість ________?

Обрані методи дослідження повинні відповідати певним вимогам: 1. Стійкість методу до дії певних факторів зовнішнього впливу. 2. Вибірковість по відношенню до явища, яке вивчається. 3. Метод повинен давати максимум інформації. 4. Надійність методу (здатен давати ідентичні результати при тестуванні одних і тих же спортсменів, одними дослідниками) 5. Використання комплексу методів дослідження. 6. Підготовка дослідника та організація дослідження.

Основні групи методів, що використовуються в сфері фізичного виховання і спорту № Група методів Різновиди методів 1 Аналіз теоретичних джерел Література, архів, аналіз протоколів змагань, 2 Збір словесної інформації Анкетування, бесіда, інтерв’ю, 3 Педагогічні методи дослідження Спостереження, експеримент, 4 Контрольні методи Тести, 5 Методи математичної статистики Розрахункові методи,

МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СПОРТИВНИХ ІГРАХ поділяють за групами показників, що значимі в процесі відбору на етапах багаторічного спортивного удосконалення. 1. Методи визначення морфофункціональних особливостей 2. Методи визначення рівня розвитку фізичних здібностей 3. Методи визначення психологічних особливостей особистості.

Методи визначення морфофункціональних особливостей: (Методи визначення фізичного розвитку) Фізичний розвиток — це комплекс морфологічних і функціональних властивостей організму, який визначає масу, щільність , форму тіла, а у дітей та підлітків — процеси росту і функціонування організму. Довжина тіла Околи сегментів тіла Маса тіла Окіл грудної клітки Соматотип Показники діяльності функціональних систем Біологічна зрілість

Визначення довжини тіла, маси тіла, околів та довжин сегментів проводять методами антропометрії та соматоскопії Антропометрія – уніфікована методика вимірювання людського тіла та його частин (краніометрія, остеометрія, антропоскопія). Соматоскопія – огляд і опис ознак пропорцій тіла та зовнішнього вигляду. Доповідь на тему особливості спортограми спортсменів у різних видах спорту підготує__________?

МЕТОДИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ: 1. Метод індексів (Індекс Кетле) : В нормі індекс Кетле у чоловіків дорівнює 350 – 400 г, у жінок – 325 – 375 г. , Індекс Брока – Бругша Індекс Бернгарда, індекс Лоуренца, формула Амосова. 2. Метод антропометричних стандартів 3. Метод сигмальних відхилень

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ: 1. Визначення ЧСС, ЕКГ; 2. Визначення артеріального тиску Вимір AT здійснюють за допомогою тонометра, слуховим методом Н. С. Короткова. 3. Метод спірометрії (визначення ЖЕЛ) 4. Метод динамометрії.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ССС І ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ (Функціональні проби) 1) проба Руф'є У випробуваного, що знаходиться в положенні сидячи після 5 хвилин відпочинку виміряється ЧСС за 15 с (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 секунд i відразу ж сідає на стілець. Підраховуеться ЧСС за перші 15 с після навантаження (ЧСС 2), потім в останні 15 с першої хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф'є розраховується за формулою: 4 х(ЧСС 1+ ЧСС 2+ ЧСС 3) 200 Індекс Руф' є = 10 Оцінка індексу: менше 3 висока працездатність, 4 6 гарна, 7 9 середня, 10 14 задовілына, 15 i вище погана.

2. проба Штанге довільна затримка дихання на вдиху полягае в тім, що о 6 стежуваний у положенні стоячи робить кілька глибоких дихальних циклів i після повного вдиху закриває рот (щільно стискає губи), а великим i вказівним пальцями затискає крила носа. За секундоміром відзначають час з моменту зупинки дихання до його поновлення. 3. проба Генчі затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох дихальних циклів робить повний видих, закриває рот i затискає пальцями ніс. Тривалість затримки дихання реєструється за секундоміром

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ОРГАНОМ ЧИ СИСТЕМОЮ: Опорно-руховий апарат 1. Плантографія 2. Електроміографія 3. М’язевий тонус

2. Серцево судинна система: Проба Руф’є Коефіцієнт здоров’я (КЗ), або індекс функціональних змін (ІФЗ), призначений для оцінки рівня функціональних можливостей, а також визначення адаптаційного потенціалу ССС (Р. М. Баєвський, 1979).

Індекс Робінсона (за Г. Л. Апанасенком, 1992), який характеризує систолічну роботу серця, розраховується за формулою:

3. Визначення працездатності та МПК: Проба PWC 170 ( Physical Working Capaciti, 1968 р. , Каролінський університет. , Стокгольм, Швеція). Фізична працездатність у даній пробі виражається у величині тої потужності навантаження, при якому ЧСС досягає рівня 170 уд/хв. PWC 170= W 1 + (W 2 W 1)(170 f 1)/(f 2 f 1), де PWC 170 потужність фізичного навантаження на велоергометрі, при якій досягається ЧСС, рівна 170 уд / хв; W, і W 2 потужність першої і другої навантажень, кгм / хв або Вт; f 1 і f 2 ЧСС наприкінці першого та другого навантажень.

Гарвардський степ тест Фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку. Висота сходинки і час виконання тесту залежать від статі, віку та фізичного розвитку випробуваного. Випробуваному пропонується протягом 5 хв здійснювати сходження на сходинку із частотою 30 разів на 1 хв. Кожне сходження і спуск складаються з чотирьох рухових компонентів Після закінчення фізичного навантаження випробуваний відпочиває сидячи. Починаючи з 2 ї хвилини у нього 3 рази по 30 секундним відрізкам часу підраховується ЧСС: з 60 ї до 90 ї, з 120 ї до 150 ї та з 180 ї до 210 ї секунди відновного періоду. Значення цих трьох підрахунків підсумовуються і множаться на 2 (переклад з уд / Зос в уд / хв). Результати тестування виражаються в умовних одиницях у вигляді індексу гарвардського степ тесту (ІГСТ), величина якого розраховується з рівняння: ІГСТ = T (100 / (f 2 + f 3 + f 4) • 2, де T фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах; f 2, f 3, f 4 сума ЧСС за перші 30 з кожної (починаючи з 2 й) хвилини відновного періоду.

ПРЯМІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МПК: Тривалість двох ступенів становить 5 хвилин, остання ступінь навантаження не лімітується часом і виконується обов'язково до повного стомлення (до відмови). На п'ятій хвилині 1 і 2 навантажень робиться забір повітря, що видихається в мішок Дугласа, визначають хвилинний об'єм дихання і проводять аналіз видихуваного повітря за допомогою газоаналізатора Холдена з метою визначення процентного вмісту СО 2 та споживання кисню. На останній ступеня навантаження повітря, що видихається збирають і аналізують кожну хвилину. У результаті аналізу видихуваного повітря і обчислення щохвилинної споживання кисню будується графік.

4. Визначення енергетичного обміну. Розрахунок енерготрат та спожитої енергії. Енерготрати залежать від основного обміну, специфічно динамічної дії їжі, особливостей діяльності.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ: Доповіді з даної тематики: 1 Швидкість і сила та методика їх дослідження. 2. Витривалість та гнучкість і методика їх дослідження 3. Координаційні здібності та методика їх дослідження.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ І Дослідження власне психологічних особливостей. Спортивна психодіагностика розділ психології спорту, основним завданням якого є вимірювання і контроль психічних особливостей спортсменів, які орієнтовані на вирішення прикладних завдань. Під час вирішення завдань спортивної психодіагностики центральне місце належить тестуванню специфічному методу вимірювання індивідувально психологічних відмінностей. Психологічні дослідження: спостереження, експеримент, бланкові, апаратні, індивідуальні, групові. Дані методики дозволяють: визначити стани спортсмена, темперамент, відносини у колективі, екстр інтраверсію, інтелект, мотивацію, тривожність, морально вольові якості, психологічну надійність і стійкість

Основні методики психологічної роботи у спортивних командах: 1. Бесіди, тренінги, майстер класи 2. Аутогенне тренування 3. Ментальний тренінг. Які використовуються для удосконалення: інтелектуальної (психометричний, біологічний та соціальний інтелект); емоційної (передстартові стани); вольової; мотиваційної сфери діяльності спортсмена.

Клейтон Альдерфер у 70 х роках ХХ ст. модифікував та дещо переробив ієрархію Маслоу. Він виділив три основні групи потреб: екзистенціальні (existence) – потреби у існуванні; соціальні (relatedness) – потреби у зв’язках, направлених на підтримку контактів, визнання, самоствердження, підтримки, групової безпеки; розвитку (growth) – потреби особистісного росту, які проявляються у прагненні людини до визнання та самоактуалізації. Перші букви назв цих трьох груп потреб (в англійському варіанті) складають назву теорія – ERG теорія.

ІІ. Дослідження психофізіологічних функцій спортсменів: 1. Дослідження рефлексів 2. Дослідження координаційних властивостей та вестибулярного апарату (Проба Ромберга (проста і складна, 100 -120 с), Яроцького (оберти головою, 60 с), проба Барани (Ністагім очей до 30 с), Бондаревського) 3. Дослідження аналізаторів (проба Тойнби ). 4. Сеносмоторна координація і тремор 5. Дослідження моторної асиметрії 6. Дослідження розумової працездатності (коректурні таблиці Анфімова). ЕЕГ (доповідь з теми підготує…? )

7. Дослідження вегетативної нервової системи . Ортостатична проба. При переході з положення лежачи в положення стоячи відзначаються зміни в ЧСС. Пробі передує відпочинок протягом 5 хвилин в положенні лежачи, в кінці якого визначають ЧСС за 15 сек. , Потім випробуваний повільно встає, визначають ЧСС за перші 15 сек. Різниця в показниках не повинна перевищувати 12 18 ударів. Почастішання пульсу більш ніж на 18 ударів говорить про превалювання симпатичного відділу вегетативної нервової системи; менш, ніж на 12 ударів про підвищення тонусу парасимпатичного відділу. У тренованому організмі ці відділи знаходяться в стані динамічної рівноваги.

- Кліностатична проба. При переході з положення стоячи (ортостатика) у положення лежачи (кліностатика) пульс зменшується на 4 12 ударів. Методика: випробуваний стоїть протягом 5 хвилин, за останні 15 сек. підраховують пульс. Потім він повільно лягає, пульс вважається за перші 15 сек. Уражень пульсу менше зазначених цифр говорить про переважання парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

- Індекс Кердо (ІК) свідчить про стан вегетативної нервової системи, розраховується за формулою: ІК = 1 Д / П г 100, де Д діастолічний тиск, П пульс. У здорової людини він дорівнює нулю, тобто симпатичний і парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи перебувають у стані динамічної рівноваги. При переважанні симпатичного тонусу індекс збільшується, а при переважанні парасимпатичного знижується, стає негативним. .

- Дослідження дермографізму (дерма шкіра, графіка малювання). Проводять предметом з невеликим зусиллям по шкірі грудей пряму лінію. Відзначають появу слідової реакції у вигляді рожевої смуги через 2 3 сек. (нормальний тонус обох відділів вегетативної нервової системи). В інших випадках можливе тривале збереження білої смуги (превалювання симпатичного відділу) або поява яскраво червоної смуги (переважання парасимпатичного відділу) або поява набряклості в місці дослідження.

- Проба Ашнера (15+10+15+15). При нормальній збудливості парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи пульс сповільнюється на 6 -12 уд / хв. При уповільненні пульсу більш ніж на 16 уд / хв реакція на пробу Ашнера вважається посиленою. Якщо ж пульс частішає, то говорять про підвищену реакцію, а при відсутності зміни пульсу - про негативну реакції.

Крім того, у комплексному дослідженні організму спортсмена використовують: Магнітоенцефалографія — реєстрація параметрів магнітного поля, обумовлених біоелектричною активністю головного мозку. - Метод викликаних потенціалів — реєстрація сумарної електричної активності, що виникає у відповідь на зовнішні впливи, — викликані потенціали (ВП) — відображає зміни функціональної активності областей кори, що здійснюють прийом і обробку інформації, яка надходить. - Метод комп'ютерної томографії — реєстрація метаболічних процесів у різних областях мозку, що дозволяють судити про активність цих областей у процесі діяльності. - Ядерно-магнітно-резонансна томографія. Метод заснований на одержанні зображення, що відображає розподіл щільності ядер водню (протонів), за допомогою електромагнітів, розташованих навколо голови людини. Водень є одним з хімічних елементів, які беруть участь у метаболічних процесах, і тому його розподіл у структурах мозку є надійним показником їхньої активності.

Крім того, у комплексному дослідженні організму спортсмена використовують: Визначення електричної активності шкіри(шкірногальванічну реакцію). У людини 2 3 мільйона потових залоз, на долонях і підошвах близько 400 потових залоз на один квадратний сантиметр поверхні шкіри, на лобі близько 200, на спині близько 60. Виділення залозами поту відбувається постійно, навіть коли на шкірі не з'являється ні краплі. У перебігу дня виділяється близько півлітра рідини. При виключно сильній спеці втрата рідини може досягати 3, 5 літра на годину і 14 літрів в день - Плетизмографія метод реєстрації судинних реакцій організму. Плетизмографія відображає зміни в обхватах кінцівки або органу, викликані змінами кількості крові і лімфи. Кінцівку людини в ізолюючої рукавичці поміщають всередину посудини з рідиною, який з'єднаний з манометром і реєструючим пристроєм. - Електроміографія це реєстрація електричних процесів в м'язах, фактично запис потенціалів дії м'язових волокон, які змушують її скорочуватися. - пневмографія – використовується для вимірювання інтенсивності (амплітуди і частоти) дихання.

Крім того, у комплексному дослідженні організму спортсмена використовують: - Пупіллометрія метод вивчення зіничних реакцій. - Миготіння (моргання) періодичне змикання століття. Для психофізіолога істотно, що частота мигання змінюється в залежності від психічного стану людини. - Рух очей широко досліджуються в психології і психофізіології. Це різноманітні по функції, механізму і біомеханіки обертання очей в орбітах. - Електроокулографія метод реєстрації руху очей, заснований на графічній реєстрації зміни електричного потенціалу сітківки і очних м'язів. Мовна відповідь (МВ) вивчається по спектральним і тимчасовим характеристикам промови випробуваного. По зміні інтонації голосу, яка супроводжується зміною спектрального складу звукових коливань, можна судити про виникнення емоційних станів випробуваного, напруженості та втоми в його роботі. Детектор брехні умовна назва приладу поліграфа, одночасно реєструючого комплекс фізіологічних показників, з метою виявити динаміку емоційної напруги.

Спортивна генетика Генетика наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Датою її народження вважають 1900 рік, коли три ботаніки, які проводили досліди по гібридизації рослин голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс та австрієць Е. Чермак, незалежно один від одного знайшли забуту працю чеського дослідника Грегора Менделя. "Досліди над рослинними гібридами", видану в 1865 році. Спортивна генетика – почала свій розвиток з 50 -х років XXст.

1998 р. – Хью Монтгомері – ген спорту. У людини геном утворюють приблизно 3. 10 9 (три млрд. ) нуклеотид, що становлять 23 пари ниотк ДНК, стиснуті в компактні утворення оточуючими їх білками і утворюють 46 хромосом. ДНК кожної хромосоми має довжину близько 5 см, а якщо розгорнути всю ДНК, що міститься в клітинному ядрі, вона може досягти 3 метрів. Якщо взяти загальну довжину всієї ДНК в організмі людини, то цією ниткою можна було б з’єднати нашу планету з сонцем більше 100 разів. 1970 року було синтезовано перший штучний ген. 1981 року завдяки клонуванню народилися перші миші.

КРІМ ТОГО: особливе місце у спортивних дослідженнях займає ДЕРМАТОГЛІФІКА (дактилоскопія, пальмоскопія, плантоскопія). Візерунки гребневої шкіри закладаються на 13 му тижні внутрішньоутробного розвитку організму і ніколи вже не змінюються. Оскільки шкіра розвмвається з тих же ембріональних зачатків, що і нервова система ссавців, її візерунки відображають морфологічну організацію мозку. А оцінивши тип нервової системи організму, можна охарактеризувати і його тип в цілому.

Люди з малюнком, в якому превалюють дуги, як правило, уперті, прямолінійні, правдиві. Зате не можуть похвалитися хорошим здоров'ям, погано переносять спеку, духоту, алкоголь. Цей вид шкірного малюнка нерідко зустрічається у начальників різного рангу, неформальних лідерів. Ті ж, у кого візерунки складні, з переважанням завитків, - натури, як правило, обдаровані, тонкі, але нерідко схильні до інтриг, слабохарактерні. Носії петель відрізняються урівноваженим, життєрадісним характером, а також відмінним здоров'ям. Деякі складні візерунки свідчать про відхилення у фізичному і психічному здоров'ї.

у представників швидкісно-силових видів спорту (спринтери ковзанярі, легкоатлети і т. п. ), частіше спостерігаються найбільш прості візерунки і найменшу кількість гребінців всередині узору. А найбільш складний малюнок у поєднанні з максимальною кількістю гребенів характерні для спортсменів тих видів, де необхідна складна координація рухів (боротьба, бокс, фристайл). Ускладнення ігрової функції в ігрових видах спорту, розширення поля діяльності спортсмена відповідають ускладненню візерунків. У таких атлетів більше завитків, менше петель, а дуг немає зовсім. З'ясувалося, наприклад, що люди з відносно простим малюнком навіть при незначних навантаженнях працюють майже на межі своїх можливостей. А ось індивіди з десятьма петлями на пальцях реалізують себе як високоенергетичні і високореактівнісистеми при звичайній роботі, але втрачають свої можливості при екстремальних навантаженнях. Наявність завитків і петель вказує на високі адаптаційні можливості організму при значних і навіть екстремальних навантаженнях. Ці дані доводять, що пальцеві дерматогліфів можуть служити надійним маркером при тестуванні спортсменів.

8. Дослідження нейродинамічних функцій (сенсомоторні реакції та основні властивості нервової системи); - Методика М. В. Макаренка, В. С. Лизогуба “Діагност-1”, Теппінг-тест 9. Дослідження психодинамічних функцій (пам’ять, мислення, увага). – бланкові методики, автоматизована методика “Інтест”, ЕЕГ (Доповідь про інтелект та ЕЕГ) 10. Дослідження специфічних функцій (ігрове і тактичне мислення, орієнтувальна діяльність, антиципація, готовність до змагальної діяльності) – “Ball. Test”. “Basket. Ball. Test”. “Foot. Ball. Test”.

Спортивні ігри – це сукупність різновидів командних і індивідуальних видів спорту з певною специфікою змагального протиборства за встановленими правилами і використанням притаманних тільки конкретній грі атакуючих чи захисних дій (тактика), прийомів (техніка) та предмету змагання (м'яч, шайба).

Спортивні ігри мають особливості дії на організм спортсмена, відповідно виконують певні функції: 1. Комплексність впливів на організм спортсмена (фізичні здібності, функціональні можливості і різноманіття елементів техніки). 2. Колективність тактичних дій і взаємодій. 3. Виховні функції. 4. Доступність. 5. Ступінчатий характер досягнень. 6. Популярність та емоційність.

У спортивних іграх особиве значення мають методи рестрації та аналізу ігрової діяльності. При реєстрації ігрової діяльності фіксуються такі техніко-тактичні дії (ТТД): передачі, диференційовані за відстанню (короткі - до 15 м, середні - до 30 м, довгі - більше 30 метрів) і по направленію (вперед, поперек), ведення, фінти, удари, тощо. Якщо дія виконана успішно вона оцінюється позитивно, в іншому випадку - дія вважається негативним. Кожне з дій отримує оцінку в балах залежно від: - Виконуваної дії, - Умов, в яких знаходиться гравець (прості, ускладнені, складні), - Ситуації, яка створюється в результаті виконання дії (проста, напружена, гостра, гольова) на майданчику.

В вихідному документі відбивається наступна інформація щодо участі футболістів в грі: Час перебування футболіста на полі; Кількість забитих м'ячів; Загальна кількість всіх ТТД (в дужках вказується кількість позитивних і негативних ТТД); Загальна сума балів за всі ТТД (в дужках сума позитивних і сума негативних балів за відповідно позитивні і негативні ТТД); Інтенсивність, що виражається в ТТД в хвилину; Активність, що виражається у відсотках від модельної характеристики; брак виконання ТТД, який виражається у відсотках; Оцінки активності, точності виконання ТТД, майстерності (вкладу в гру), ефективності та надійності в межах від 0 до 1; Інтегральний показник змагальної діяльності в даній грі в межах від 0 до 1; Ранговая оцінка, що розставляє футболістів по вкладу в гру в даній зустрічі.

ОКРЕМОЮ ГРУПОЮ ВИСТУПАЮТЬ МЕТОДИ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ ПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ СТАТИСТИКИ використовують при нормальному розподілі даних. Нормальний розподіл є симетричним розподілом, в якому більшість значень випадкової величини концентрується навколо середньої величини, його особливістю є те, що чим більше значення окремих варіант відхиляються від середньої величини, тим рідше вони зустрічаються і тим менше імовірність їх появи. НЕПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ СТАТИСТИКИ використовуються коли розподіл не базується на припущенні щодо виду розподілу генеральної сукупності та не використовує параметри цієї сукупності.

ЕТАПИ БАГАТОРІЧНОГО СПОРТИВНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ТА НАЙБІЛЬШ ВИКОРИСТОВУВАНІ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У СПОРТИВНИХ ІГРАХ: № 1 2 3 4 5 6 7 Етап багаторічного спортивного удосконалення Головне завдання етапу Методи наукових досліджень

ЕТАП ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ визначити для кожної дитини доцільність занять обраним видом спорту Важливим є врахування: віку початку занять, морфофункціональні ознаки, розвиток фізичних здібностей, стан здоров’я, біологічний і паспортний вік,

ЕТАП ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ оцінка перспектив успішного вдосконалення юного спортсмена. Слід враховувати: морфофункціональні особливості (пікнічний ендоморфний, атлетичний мезоморфний, астенічний ектоморфний типи конституції тіла). Будова і композиція м’язів. Властивості нервової системи

ЕТАП СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ оцінка перспектив досягнення спортсменами високої майстерності , перенесення великих тренувальних навантажень Рівень розвитку фізичних здібносте. Оцінка виконання основних технічних елементів. Швидкість і якість засвоєння технічних і тактичних елементів. Комплексні психофізіологічні та координаційні здібності, відчуття ритму, увага, відчуття м’яча. Психологічні показники: стійкість до стресів, мотивація, воля, бажання тренуватись. Рівень здоров’я

ЕТАП ПІДГОТОВКИ ДО ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ оцінка перспектив досягнення спортсменами результатів міжнародного класу. Розвиток лімітуючих фізичних здібностей та їх динаміка. Особливості тренувань на попередньому етапі, відсутність значних навантажень при позитивній динаміці результатів. Варіативна техніка Психологічні показники: здатність мобілізуватись, особливості передстартових станів, протидія конкуренції.

ЕТАП МАКСИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ оцінка перспектив досягнення спортсменами успіху у міжнародних змаганнях найвищого рівня __ _

ЕТАП ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИЩОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ визначення доцільності продовження занять спортом і можливостей збереження високої майстерності Виявлення резервних можливостей для досягнення чи перевершення раніше досягнутої адаптації. Соціальні фактори Контроль здоров’я Пошук тих сторін підготовленості, які ще не достатньо розвинуті. Знаходження альтернативних навантажень, які не великі за об’ємом. Мотивація до продовження занять спортом на найвищому рівні.

ЕТАП ПОСТУПОВОГО ЗНИЖЕННЯ ДОСЯГНЕНЬ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ поступовий та успішний перехід до “післяспортивного” життя