Тема лекції Організація відтворення поголів я м ясної худоби

Тема лекції: Організація відтворення поголів’я м’ясної худоби

План лекції 1. Господарська зрілість, вік і жива маса телиць та бугайців при першому паруванні 2. Обґрунтування і організація сезонних отелень 3. Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення 4. Оцінювання відтворної здатності

Питання для самостійного вивчення: 1. Репродуктивний цикл та його періоди 2. Біологічна та економічна доцільність застосування природного та штучного осіменіння 3. Біологічно активні речовини у підвищенні відтворної здатності худоби

Словник термінів Заплідненість самиць – кількість самиць, запліднених під час сезону осіменіння або парування Заплідненість стада (Conception rate of herd) – співвідношення, між тваринами, яких осіменяли спермою бугая або були з ним спаровані, та заплідненими матками, які знаходяться на визначеному терміну тільності Запліднення (Conception) – формування внаслідок злиття гамет диплоїдної зиготи. Запліднювальна здатність сперміїв бугаїв – відношення кількості запліднених під час першого осіменіння (парування) телиць або корів до

Рекомендована література 1. Угнівенко А. М. , Костенко В. І. , Чернявський Ю. І. Спеціалізоване м‘ясне скотарство: Навчальне видання. – К. : Вища освіта, 2006. – 303 с. : іл. . 2. Козырь В. С. , Соловьёв Н. И. Мясные породы скота в Украине. – Д. : Поліграфіст, 1997. – 324 с. 3. Інструкція з бонітування велликої рогатої худоби м‘ясних пород / Ю. Ф. Мельник, В. А. Піщолка, А. М. Литовченко та ін. – К. : Видавничополіграфічний центр «Київський университет» , 2003. – С. 3 – 24. 4. Багрий Б. А. Разведение и селекция мясного скота. – М. : Агропромиздат, 1991. – 256 с. Додаткова 1. М‘ясне скотарство / О. Г. Тимченко, М. В. Зубец, В. С. Козир та ін. – К. : Урожай, 1991. – 189 с. 2. Маменко А. М. , Кандиба В. Н. , Бугаёв Н. И. Формирование, прогнозирование и методы оценки качества мясной продукции животных. -. – Х. : Рип « Оригинал» , 1998. – 255 с. ДОБАВИТЬ ИНТЕРНЕТ САЙТІ

1. Господарська зрілість, вік і жива маса телиць та бугайців при першому паруванні

Продуктивність м’ясної худоби в минулому і передбачувана її біологічна межа (Г. Карман) Показник 1955 р. 1967 р. 1980 р. Біологічна межа Середньодобовий приріст 900 1000 1180 1800 Вік тварини при досягненні живої маси 450 кг, міс 17 15 13 8 Затрати корму (суха речовина. кг) на приріст 1 кг ж. м. . 8, 1 7, 2 6, 1 5, 0 Статева зрілість теличок більшості порід – у віці 12 – 14 міс.

Придатність різних м’ясних порід до екстенсивного утримання на пасовищі та умов утримання при охороні ландшафтів Екстенсивні або міцні породи Хай ленд Гелловей Льюін Середньоінтенсивні породи Інтенсивні породи Уельська чорна Сейлерс Герефорд Абердин-Ангус Шортгорн Червоний Лінкольн Девон Німецький Ангус Пінцгау Червоно-ряба Бура гірська Лімузин Симентальська П’ємонтез Кіанська Шароле Аквітанська Світла Бельгійська

Показники м’ясної продуктивності бичків деяких порід за інтенсивного вирощування і відгодівлі (за Л. К. Ернстом та ін. ) Вік, міс Середньодобовий приріст, г Жива маса перед забоєм, кг Маса туші, кг Забійний вихід, % Герефордська 15, 5 1040 492 282 57 Казахська білоголова 15, 5 1030 484 213 58 Калмицька 15, 5 963 462 257 55 Шортгорнська 15, 5 983 463 260 56 Абердин-ангуська 15, 5 908 427 247 57 Шароле 14, 5 1083 477 293 61 Симентальська 17, 0 1080 515 320 62, 7 Українська м’ясна 16, 5 999 483 292 62, 3 Світла аквітанська 18, 0 887 500 290 58, 0 Порода

М’ясна продуктивність молодняку великої рогатої худоби різної статі у 15 -місячному віці (за Д. Л. Левантиним) Показник Бички Кастрати Телиці Середня жива маса, кг 403, 5 371, 1 345, 2 Середня маса туші, кг 209, 4 193, 6 185, 1 Вихід туші, % 51, 9 52, 2 53, 6 Маса внутрішнього жиру, кг 8, 8 17, 8 15, 6 Маса жиру до маси туші, % 4, 2 9, 1 8, 4 Вміст кісток у туші, % 19, 0 19, 4 16, 9 білок 19, 8 19, 2 19, 1 жир 9, 3 12, 2 14, 4 Вміст жиру у найдовшому м’язі спини, % 1, 3 1, 9 3, 0 Вологоємкість м’яса, % 64, 3 57, 7 55, 4 р. Н м’яса 6, 48 5, 92 5, 60 Хімічний склад м’яса, %:

Середній вік і маса теличок на час статевого дозрівання (за Cundiff L. F. et all. ) Маса при статевому дозріванні, кг Період статевого дозрівання, дні Герефорд 283 357 Абердин-ангус 283 357 Симентал 303 358 Лімузин 309 384 Шароле 320 384 Порода

Одним з найбільш поширених методів скорочення періоду досягнення статевого дозрівання у теличок в межах однієї породи є добір потомства, народженого від батьків з великим обхватом сім’яників

Залежність періоду дозрівання дочок від обхвату сім’яників батька (за даними MARC) Порода Абердин-ангуська Симентальська Герефорд Шароле Лімузинська Обхват сім’яників у бугаїв, см Період статевого дозрівання теличок, дні 32, 3 ± 0, 50 32, 3 ± 0, 75 30, 3 ± 0, 50 30, 0 ± 0, 75 29, 8 ± 0, 50 375 ± 10, 0 372 ± 6, 0 390 ± 7, 0 398 ± 6, 0

Строки покриття телиць у м’ясному скотарстві Телиць скороспілих порід (герефордської, абердинангуської) парують у віці 13 – 15 міс. Великі породи – рекомендовано диференційний підхід (істотний недолік – великоплідність). Українська м’ясна порода – 22 міс. Шароле – 21 – 23 міс. ! Збільшення віку покриття телиць призводить до зменшення кількості отелень.

Контрольні дані плідності стада Показник Міжотельній період Яловий період Період відпочинку Визначення Проміжок часу між двома отеленнями Дні від отелення до початку тільності Дні перед отеленням до першого осіменіння Кінцеве значення До 400 днів До 100 днів До 60 днів Індекс осіменіння Кількість осіменінь, необхідна для запліднення корови Менше двох Успіх при першому заплідненні Відсоток корів, які запліднюються після першого осіменіння Близько 70%

Періоди річного репродуктивного циклу корів м’ясних порід Період 1 Кількість днів 82 – після отелення 2 3 110 – процес 123 – тільність виношування і лактація плоду 4 50 – до отелення

І період (82 дні) – найважливіший період циклу. Корова має відгодувати теля, бути заплідненою, через 80 – 85 днів, щоб отелення отримати в наступному році у той же період. ІІ період (123 дні) – репродуктивні потреби корови невеликі. Корова тільна і виробляє молоко. ІІІ період (110 днів) – період після відлучення теляти, потреби для розвитку плоду ще невеликі. IV період (50 – 60 днів) – важливий період відтворення. 50 – 60 днів перед отеленням. Максимальний ріст плоду. Корова накопичує запаси жиру, потрібний у період лактації.

2. Обгрунтування переваг сезонних отелень

Переваги та недоліки зимових, весняних, літніх та осінніх отелень зима весна І ІІ ІІІ IV Отелення проходять у ненапружений час Добра можливість контролю за отеленням у приміщенні Молочна продуктивність зростає на початку пасовищного періоду ще раз, для найкращого використання телят XІІ П Е Р В А Г И Покращене використання пасовищ (55% літнього корму та 45% зимового) Потребує менше зимового корму Висока вага при відлученні літо VI VIII Гігієнічні умови при отеленні Менше проблем із здоров’ям у телят V IX осінь X XI Невисокі вимоги до приміщень та гігієни Можливість додавання концкормів телятам перед відлученням Немає потреби у розділенні стада на пасовищі Досягнення телятами забійної ваги перед Різдвом (великий попит) Краща підгонка до росту кормових рослин; якщо пасовища буде мало, телят відлучають Використання гірських пасовищ сухостійними коровами Відлучення телят влітку (час пікніків) Відсутність розділення стада в приміщенні Отелення в найбільш холодну пору року (підвищена загроза захворювання телят) Н Е Д О Л І К И Вищі вимоги до мікроклімату та гігієни виробничих приміщень Погане використання пасовищ через телят Висока потреба у зимовому кормі Погана можливість контролю за отеленнями (треба приділяти особливу увагу на легкість отелень при виборі бугаїв) Можлива висока молочна продуктивність після отелення Телята дуже лякливі, якщо вони народжуються на пасовищі та досягають невеликої ваги при відлученні Розділення стада у приміщенні та на пасовищі

Сезонні отелення Переваги зимових і ранньовесняних отелень: - молодняк здоровий і влітку використовує пасовища, дає високі прирости живої маси; - відлучення теляти восени дає змогу краще підготувати корів до зими; - телята звикли до рослинного корму і при стійловому утриманні не втрачають маси, а взимку краще використовують грубі корми; - бичків, що вирощують для реалізації на м’ясо, утримують у господарствах протягом двох літніх сезонів і одного – зимового. Собівартість яловичини значно дешевша; - одночасно відлучають всіх телят, краще годувати корів до наступного парування та організовувати повноцінну годівлю за 2 – 3 міс до отелення; - ефективність осіменіння корів і телиць підвищується завдяки подовженню світлового дня; - збереженість телят до 8 -місячного віку вища на 2, 5%, а бугайців – на 4, 3%.

Головне завдання: Товарне м’ясне скотарство – одержання від корови одного теляти за рік. Племінне скотарство – якомога більша кількість телят за період використання корів з інтервалом між отеленнями не більше як 12 місяців

Дистоція (трудність отелень) – найважливіша проблема, що виникає через прагнення поліпшити розвиток м’язів у тварин, призводить до зниження здатності корів до отелень. Тяжкі роди і пов’язані з ними післяродові ускладнення при широкому використанні великоплідних тварин (шароле, симентальська)

Перебіг отелень у дорослих корів різних порід (Д. Л. Левантин, 1989) Порода Враховано кількість отелень Абердин-ангуська 70 93 7 3 Герефордська 63 98 2 - - 97, 9 2, 1 - 1851 45, 3 54, 7 4, 1 Лімузинська Шароле Без надання З наданням допомоги, % У тому числі із втратою теляти, %

Вплив годівлі телиць протягом періоду вирощування і тільності на масу новонароджених телят та ускладнення після родів (F. Menissier, M. Petit) Рівень годівлі, % до норми низький середній високий 32 28, 5 27, 9 Ознака Вік першого отелення, міс Жива маса отелення, кг первісток після 384 482 548 Жива маса новонароджених телят, кг 36, 3 38, 6 38, 9 Отелення, за яких родопоміч була потрібна, % 48 27 25 Загибель телят у віці 1 міс, % 23 15 13

Порушення плідності та його причини, що обумовлені годівлею Порушення Прихована тічка, загальмована овуляція Нерухомість тварин Кісти Катар статевих шляхів Відсутність тічки та кісти на жовтому тілі Затримка виходу плаценти Причина - недостатнє забезпечення енергією після отелення надлишок білка нестача бета-каротину взимку утримання в приміщенні цілий рік ожиріння корів нестача марганцю, цинку та йоду - нестача фосфору нестача енергії, мінералів та вітамінів загальмована овуляція нестача натрію, надлишок калію незбалансоване забезпечення білком дефіцит енергії нестача мінералів та вітамінів монотонна годівля проміжними культурами згодовування корму (пліснява) надмірне забезпечення білком (тест на сечовину) надлишок калію нестача структурних елементів надлишок фосфору високий вміст нітритів в кормі надлишок енергії та білку перед отеленням надлишок калію надмірне забезпечення білком надлишок фосфору значна нестача структурних елементів запліснявілий корм нестача кальцію нестача селену

Бажані показники відтворної здатності корів м’ясних порід Ознаки Заплідненість після отелення за 45 – 65 днів парувального періоду, %: телиць корів Вибракування на підставі парування за 45 – 64 днів, %: Бажаний рівень Ознаки Загибель телят народження, % Не менш як 95 Не менш як 99 Бажаний рівень після 0 – 10 днів 11 – 30 днів Не більш як 2 31 -й день до відлучення Не більш як 15 Щорічна загибель корів під час отелення, % Вік першого отелення, міс не більш як 24 Не менш як 12 Дистонії у нетелей , % Не більш як 15 Не більш як 65 У дорослих корів, % Не більш як 5 Не більш як 80 Не більш як 2 Мертвонароджених, % Відлучених, % Не більш як 2 Не менш як 85 телиць Не більш як 5 корів Тривалість продуктивного використання, років Період отелень, днів Сервіс-період, днів Аборти, % Не більш як 2

3. Оцінювання відтворної здатності

Показники відтворення Основною ознакою продуктивності у м’ясному скотарстві є ефективність відтворювання. З практичної точки зору її рекомендують (Леслі Д. , 1982) визначати як діловий вихід (%) приплоду під час відлучення на 100 корів і телиць, виділених для запліднення за формулою: Діловий вихід приплоду = кількість відлученого приплоду. гол / кількість корів для відтворення, гол. х 100%

Таке визначення ефективності відтворювання включає низку складових відтворювальної здатності плідників і самиць. Першими у хронологічному порядку ознаками є заплідненість самиць за парувальний період (корів – за 65 діб, телиць – за 45 діб) і запліднювальна здатність сперміїв бугаїв.

Заплідненість самиць визначають [6] у відсотках за формулою: ЗС = кількість заплідних самиць після 1 го парування, гол / кількість осіміненних самиць, гол. х 100 %.

Заплідненими вважають тих телиць, які не прийшли повторно в охоту впродовж останніх 56 діб, корів – 90 діб після осiменiння (покриття) Результати осiменiння (покриття) визначають за кiлькiстю тiльних телиць або корiв на кiнець парувального перiоду.

За мiжотельним перiодом (МОП) вiдтворювальну здатнiсть корiв оцiнюють так: 300 -365 діб – вiдмiнно; 366… 401 – добре; 402… 438 –задовiльно; 439… 475 діб – незадовiльно.

За віком 1 -го отелення матки відтворювальну здатність самиць оцінюють у балах: 25… 27 місяців – відмінно (5 балів); 28… 30 – добре (4 бали); 31… 33 – задовільно (3 бали); 34… 36 – незадовільно (2 бали); понад 36 місяців – дуже погано (0 балів).

Важливим фактором, що впливає на ефективність відтворювання, є оцінка легкості отелень у матері i пов’язана з цим смертнiсть телят. Перебiг отелення в Україні суб’єктивно пiдроздiляють на три класи i виражають у балах: 5 балів – без надання допомоги (фізіологічно нормальні); 3 – надання незначної допомоги обслуговуючим персоналом; 0 –паталогічні з наданням допомоги ветеринарним лiкарем.

У країнах ЄС перебіг отелень оцінюють за 5 -бальною системою: 1 бал – легке народження теляти, без допомоги людини; 2 бали – легке, з незначною допомогою людини; 3 бали – тяжке народження теляти, з кваліфікованою допомогою 2 -х чи більше людей або механічна, але із сприятливими наслідками; 4 бали – кесарів розтин; 5 балів – Embryotomy дуже тяжке (паталогічне), з летальними випадками для матері, приплоду або обох тварин. Оцінювання самиць за перебігом отелення проводять за кожним окремо.

Характеризуючи відтворювальну здатність самиць, виділяють життєздатність телят (нормальні, слабкі, мертвонароджені). Відсоток мертвонароджених телят визначають відношенням їх числа до загальної кількості всіх народжених. Народження телят-близнюків виключають із оцінювання. Окремо оцінюють дані після першого, другого і наступних отелень.

Багатоплідність визначають у відсотках за відношенням кількості тварин, що народили двоє і більше телят, до загальної кiлькостi отелень або загальної кiлькостi корiв. У м’ясних порід частка народження двійнят у 2, 5 – 4, 3 рази менша ніж у молочних.

У м’ясному скотарстві рекомендують виділяти й таку ознаку, як смертність приплоду після народження. Її визначають відношенням кількості загиблих телят до загальної кiлькостi народжених і виражають у відсотках. Перинатальну смертність визначають до 48 годин після народження теляти.

До відтворної здатності самок належить не тільки здатність народжувати живе теля, а і забезпечувати материнські властивості для нормального росту приплоду до відлучення.

Для оцінювання плідників визначають як їх власну відтворювальну здатність, так і їх потомства – корів та нетелей. Абсолютну спермопродуктивнiсть бугая визначають за індексом спермопродуктивностi (ІС), який характеризується кiлькiстю спермiїв в еякуляті з прямолiнiйним поступальним рухом (ППР) і розраховується за формулою: ІС = Об'єм еякуляту, см. куб. × концентрація сперміїв, млрд. /см. куб. × рухливість сперміїв, балів / 10

У країнах ЄС рекомендують для визначення відтворювальної здатності бугаїв визначати індекс осіменінь за формулою : Індекс осіменінь=Кількість осіменінь спаровувань / Кількість запліднених тільних чи отелених самиць

Запитання для самоперевірки 1. Що таке ефективність відтворювання і як її визначають? 2. Що таке заплідненість самиць і як її визначають? 3. Як оцінюють відтворювальну здатність нетелей за віком їх першого отелення і корів за тривалістю періоду між отеленнями? 4. Як визначають збереженість приплоду до відлучення? 5. Що таке відтворювальна здатність бугаїв?

Дякую за увагу.