Тема лекції Культура як механізм інтеграції суспільства Національний

Тема лекції Культура як механізм інтеграції суспільства Національний авіаційний університет Кафедра соціології

План 1. 2. 3. 4. Поняття та компоненти культури. Теоретичний аналіз культури. Визначення та побудова суспільства. Типологія суспільства.

Література 1. 2. 3. Городяненко В. Соціологія. – К. : Наукова думка, 1999. Кравченко А. И. Социология. – М. : Гаудеамус, 2002. Масионис Дж. Социология – СПб. : Питер, 2004.

Визначення Для людей не існує “природного” способу життя, природне для них – створення культури. Спираючись на культуру, а не на інстинкт, як тварини, люди гарантують виживання свого виду. Культура – це цінності, переконання та матеріальні предмети, які спільно формують спосіб життя людей

Структура культури Духовна культура – неосяжний світ ідей, що створюють члени суспільства (альтруїзм –– буддизм- індивідуалізмколлективізм) Матеріальна культура – матеріальні цінності (артефакти) створені членами суспільства

Культура як розвиток людського виду • Вік нашої планети – 4, 5 млрд. років; • Життя на Землі зародилося через 1 млрд. років; • Перші примати з'явились 65 млн. років тому; • Близько 3 млн. років тому вони зійшли з дерев, навчилися користуватися вогнем, зброєю та знаряддями; • Приблизно 250 тис. років тому з'явився homo sapiens • Біля 12 тис. років тому виникли постійні поселення і спеціалізована діяльність на Середньому Сході (Іран, Ірак, Єгипет) – народження цивілізації. • Біологічні сили (інстинкти) поступилися місцем перетворенню природи в інтересах людини. Цим пояснюється сучасне культурне різноманіття.

Спільні поняття • Культура – спільний уклад життя • Країна – політичний організм або територія, що має свої межі • Суспільство – організована взаємодія людей в країні або в інших межах

Динаміка культури Історія цивілізації - 1600 поколінь (25 років) 1200 - жили в печерах 240 - освоїли письмо 22 – навчились друкувати книги 5 - почали користуватись електрикою Протягом минулого століття з'явились: автомобіль, літак, радіо, кіно, ТV, комп'ютер

Компоненти культури Символи Норми Артефакти (технологія) КУЛЬТУРА Мова Цінності та переконання

Символи Все, що несе в собі особливий сенс, який визнається людьми однієї культури (слово, гудок, графіті, світлофор, прапор) Культурний шок

Мова Система символів, яка дозволяє людям спілкуватись один з одним Культурна трансмісія – процес, завдяки якому передається від покоління до покоління Три найбільш вживані мови: китайська, англійська, іспанська

Цінності і переконання Цінності - культурні стандарти за допомогою яких люди визначають добро і зло, красу, благо як нормативи життя суспільства Переконання – певні твердження, які люди вважають істинними

Цінності американської молоді § § § § § Рівні можливості; Досягнення та успіх; Матеріальний комфорт; Активність і праця; Практичність та ефективність; Прогрес; Наука; Демократія і підприємництво; Свобода(індивідуалізм а не конформізм) Расизм та групова зверхність.

Норми Це правила та експектації (очікування), завдяки яким суспільство керує поведінкою людей. Норми диктують чого не можна робити, або що люди повинні робити. Одні норми можуть бути важливіші за інші. Нрави (табу) – норми, які широко розповсюджені і мають велику моральну значимість Народні звичаї – норми повсякденної безсистемної взаємодії Соціальний контроль – система різноманітних засобів (санкцій), за допомогою яких заохочується дотримання норм та здійснюється суспільна регуляції, свідомості і поведінки людей

Матеріальна культура і технології Артефакти – матеріалізований вираз основоположних культурних цінностей

Культурна різноманітність Японія – монокультурна США – мультикультурна Елітарна – культурні уподобання еліти суспільства Популярна – культурні зразки широких мас населення Субкультура – культурні уподобання певної частини суспільства Мультикультуралізм – політика держави, що визнає культурну різноманітність і сприяє збереженню культурних традицій

Культурні зміни Культурна інтеграція – зв'язок між різними елементами системи культури Культурний лаг – більш швидка зміна певних елементів культури, що веде до її руйнування

Причини зміни культури l винахідництво l відкриття (М. Кюрі) l дифузія (розповсюдження культури в різні суспільства до ХVI) l глобалізація культури

Суспільство і технологія Герхард (Джерард) Ленски (1924 р. ) Американський соціолог (закінчив Йельський університет). Об'єднання людей та зміни в суспільстві викликає розвиток технологій. Це – соціокультурна еволюція. Низькі та високі технології. Залежно від технології розрізняють 5 типів суспільств.

Суспільство мисливців та збирачів – використання простих знарядь полювання на тварин і збору рослин від 3 млн. років до 1800 р. Сьогодні: пігмеї, бушмени, аборигени, індійці, каска, батени і семаї

Землеробські і скотарські суспільства – використання ручних інструментів для урожаю та одомашнення тварин Поява ремесла, торгівлі, релігії та соціальної нерівності

Аграрне суспільство – (агрокультура) обробка землі з допомогою сили тварин або інших джерел Посилюється нерівність

Індустріальне – виробництво товарів з використанням нових видів енергії Стрімкий розвиток, професіоналізація, трансформація сім’ї, покращення добробуту

Постіндустріальне (інформаційне) – технологія використовує інформацію Зміна професійної структури Менше робітників – більше офісних працівників Проблеми – війна і мир, справедливість, екологія

Суспільство і конфлікт К. Маркс (1818 -1883) Розвиток суспільства може стимулювати технологія, але головне джерело змін – соціальний конфлікт – боротьба між сегментами суспільства за цінні ресурси Основа суспільства – економіка

Типи суспільств l l l Первісне (примітивний комунізм) Рабовласницьке Феодальне Капіталістичне капіталісти – люди, що володіють та управляють фабриками заради прибутку пролетарі – люди, що продають свою працю за зарплату Комунізм

Відчуження – самотність, страждання, безсилля 4 форми: відчуження від процесу праці – люди не думають, що вони роблять відчуження від продуктів праці – продукт належить капіталістам відчуження від інших робітників – відсутнє співробітництво відчуження від людської сутності – не реалізує свій інтелект та втомлюється фізично

Відчуження – самотність, страждання, безсилля 4 форми: відчуження від процесу праці – люди не думають, що вони роблять відчуження від продуктів праці – продукт належить капіталістам відчуження від інших робітників – відсутнє співробітництво відчуження від людської сутності – не реалізує свій інтелект та втомлюється фізично

Раціоналізація суспільства М. Вебер (1864 -1920) Суспільства розрізняються уявою їх членів про навколишній світ Головним елементом є ідеї, особливо переконання і цінності, адже суспільство не тільки технології, але і новий спосіб мислення

Типи суспільства: Основа концепції – ідеальний тип – абстрактне твердження про найважливіші особливості будьякого соціального феномена Людське бачення світу дає два типи суспільства Доіндустріальне (панує традиція – люди керуються настроями і вірою, що передаються з покоління в покоління) Індустріальне (люди надають перевагу раціональності – цілеспрямованому тверезому розрахунку найефективніших шляхів виконання задачі)

М. Вебер Раціональна організація суспільства: • • Розрізняються соціальні інститути Великі організації Спеціалізовані задачі Особиста дисципліна Відчуття часу Технічна компетентність Позбавлення особистісних рис

Суспільство і функція Е. Дюркгейм (1858 -1917) “Любити суспільство – значить любити щось поза нами і щось всередині нас” Структура: суспільство існує поза нами воно більше ніж самі індивіди, які його створили. Зразки людської поведінки – культурні норми, цінності та переконання існують як стійкі структури, тому є соціальними фактами (об'єктивна реальність) Суспільство живе своїм життям

Е. Дюркгейм Особистість: суспільство існує всередині нас тому, що особистість формується завдяки інтернаціоналізації соціальних фактів Даючи людям життя, суспільство повинне його регулювати Аномія – умови, коли суспільство не турбується про моральний облік індивідів.

Типи суспільств: Доіндустріальне суспільство – традиції або колективна свідомість –це, соціальні звязки, які засновані на спільності уявлень та моральних цінностей. Вони обумовлюють механічну солідарність Індустріальне суспільство – соціальні зв'язки базуються на спеціалізації та взаємозалежності (розподіл праці). Органічна солідарністьнеобхідність опиратися один на одного. Навіщо прагнути до тих, кого ми мало знаємо? Тому, що нам без них не прожити.

Визначення У вітчизняній соціології поняття “суспільство” вживають для позначення: А – певної групи людей, що об’єдналися для спілкування та спільної діяльності; Б – конкретного етапу в історії розвитку певного народу або країни; В – системи організації взаємодії людей, що має свою структуру та інститути.

Типові ознаки суспільства 1) 2) 3) 4) територія, на якій відбуваються соціальні зв’язки (соціальний простір); здатність підтримувати і відтворювати внутрішні зв’язки (Еміль Дюркгейм – стабільність і єдність); соціальна структура суспільства – стійкі соціальні зв’язки, відносини та утворення (соціальні спільності і соціальні інститути); автономність і саморегуляція (звичаї, традиції, норми, закони, правила – культура).

Виникнення суспільства Становлення виробництва; 2) розвиток культури; 3) виникнення мови (комунікація); 4) регулювання шлюбних відносин і виникнення родової общини. Конструювання суспільних відносин – це традиції, звички, норми, табу, соціальний контроль. 1)

Визначення Суспільство - сукупність всіх способів ваємодії і форм об’єднання людей, в яких відображена їхня залежність. Суспільство – це зв’язки і взаємодії, які склались між людьми в процесі практично-господарської діяльності, що створює соціальне життя.

Структура суспільства складається з 4 сфер: l Економічна – виробництво, розподіл, обмін та споживання; l Політична – держава та місцеве самоврядування, забезпечення порядку, прийняття законів, захист суверенітету; l Соціальна – забезпечення добробуту населення (торгівля, транспорт, побутове обслуговування, охорона здоров’я, зв’язок, спорт), соціальне забезпечення та захист; l Духовна – розвиток культури, мистецтва, науки, освіти, забезпечення релігійних свобод.

Базові компоненти суспільства 1) Соціальна дія – дії людей, орієнтовані на інших, що передбачають пряму, або опосердковану взаємодію з іншими людьми. 2) Соціальна взаємодія – форма спілкування людей та соціальних спільностей, при якій здійснюється вплив один на одного, досягається розуміння ситуації, мети дії інших, виникає певний рівень солідарності і узгодженості. 3) Соціальний зв’язок – залежність однією людини від інших.

Дякую за увагу!