Fiziol Травлення та обмен речов PowerPoint.ppt
- Количество слайдов: 176
Тема лекції: Фізіологія травлення. Обмін речовин та енергії
План лекції: 1. Травлення у різних ділянках травної системи. 2. Регуляція процесів травлення. 3. Обмін речовин та енергії. 4. Фізіологічні основи раціонального харчування.
1. Травлення у різних ділянках травної системи.
Травлення - це біохімічні процеси перетворення речовин у травній системі за допомогою ферментів.
Ферменти - це біологічні каталізатори, які синтезуються секреторними (залозистими) клітинами, діють на кисневі зв′язки молекул білків, жирів і вуглеводів і забезпечують їхнє гідролітичне розщеплення.
Гідролітичне розщепленняпроцес подрібнення великих молекул органічних сполук на дрібніші складові частини.
• протеолітичні - діють на пептидні зв′язки і розщеплюють білки (пепсин, трипсин); • гліколітичні - діють на глюкоїдні зв′язки і розщеплюють вуглеводи - крохмаль, глікоген, лактозу, сахарозу (амілаза, мальтаза); • ліполітичні - діють на ефірні зв′язки і розщеплюють ліпіди, ДНК (ліпаза).
1) специфічність - діють лише на певну речовину; 2) чутливість - діють лише в певному середовищі ([Н], [ОН]); від t ° С; 4) не вступають самі в реакції. 3) залежність
Ферменти синтезуються секреторними (залозистими) клітинами травної системи.
Травна система • 8 -10 м.
Слинні залози 1 2 3
Секрет слинних залоз слина (0, 5 - 2 л) [ОН] Амілаза Мальтаза Муцин Лізоцим Крохмаль → Дисахариди → Моносахариди (Глюкоза) Робить харчову грудку слизькою, що полегшує її ковтання та просування Забезпечує бактерицидна властивості
Ковтання - складний рефлекторний акт: 1 - носова порожнина; 2 - язик; 3 - м‘яке піднебіння; 4 - харчова грудка; 5 - надгортанник; 6 - нижня частина глотки; 7 - стравохід; 8 - гортань.
Механізм ковтання: М′яке піднебіння піднімається і закриває носову частину глотки Надгортанник опускається і закриває вхід у дихальні шляхи Дихання припиняється Їжа коренем язика проштовхується в глотку
2. Глотка 3. Стравохід М′язова трубка
• Розширений 1. Виділення шлункового відділ соку. (місткість 3 л); Хімус - це харчові маси, 4. змішані з шлунковим соком. • має численні 2. Хімічна обробка їжі. залози 3. Механічна обробка їжі. 4. Перистальтика.
Шлункові залози Шлунковий сік 2 - 2, 5 л [Н] Ферменти: 1) Пепсиноген → Пепсин→ Білки 1. Головні ↓ НСl Амінокислоти 2) Желатиназа → гідроліз білків сполучної тканини 3) Хімозин (у дітей) → зсідання молока
5. 4 -4, 5 м 1 -1, 5 м
Будова тонкої кишки
Будова тонкої кишки 1. Має мільйони кишкових ворсинок. 2. Збільшують площу поверхні.
Всмоктують Утворюють слиз поживні речовини
5. 1. Тонкий: 1. Остаточне перетравлення а) 12 -пала; їжі: розщеплення всіх біополімерів до мономерів. порожня; клубова; б) залози; 2. Всмоктування мономерів в) складки і ворсинки у кров. (S=500 м²) 3. Перистальтика.
ТРАВЛЕННЯ в тонкій кишці
Травні залози Печінка
1 Жовчні кислоти Холестерин Печінка ЖОВЧ 0, 5 - 1 л Жовчні пігменти: • білірубін Hb • білівердин 1. Активує ферменти підшлункового та кишкового соку. 2. Емульгує 3. Нейтралізує [Н] середовище шлунку.
Травні залози Підшлункова залоза
Підшлункова залоза Підшлунковий сік (панкреатичний) [ОН] 1, 5 - 2 л
[ОН] Ферменти підшлункового соку: 1) Трипсиноген → Трипсин → Білки ↓ ентерокіназа Амінокислоти 2) Амілаза → Крохмаль → Дисахариди 3) Мальтаза → Дисахариди → Глюкоза 4) Лактаза → Цукор молока → Глюкоза 5) Ліпаза → → Гліцерин + Жирні кислоти 6) Нуклеаза → НК → нуклеотиди
Кишкові залози Кишковий сік (1, 5 - 2 л) Фермент: ентерокіназа Діє на ферменти підшлункового соку: Трипсиноген → Трипсин Комплекс Закінчують гідроліз Білків, ферментів (≈ 20) Жирів, Вуглеводів
Ерепсин Ліпаза спричиняє розпад пептонів і альбумоз на амінокислоти розщеплює жири до гліцерину і жирних кислот закінчують розщеплення решток складних вуглеводів до глюкози Амілаза, мальтаза, інвертаза, лактаза Нуклеаза розщеплює складні білки нуклеопротеїни
5. 1 -1, 5 м
5. 1. Формування калових мас з неперетравлених залишків їжі. 2. Всмоктування води. 2. Товстий 3. Симбіоз з бактеріями, ферменти яких: • розщеплюють целюлозу; • • синтезують вітаміни - К, В; виробляють отруйні речовини - індол, скатол, фенол.
Рухи ободової кишки 1. Кільцеподібні скорочення, що виникають 1. Це потужні перистальтичні хвилі, 1. М’язи спереду калових мас на певній віддалі один від одного. розслаблюються, позаду - скорочуються. що двічі або тричі на добу 2. Завдяки цьому калові маси 2. Перистальтичні хвилі просувають калові маси на великі перемішуються. маси. відстані
2. Регуляція процесів травлення
Регуляція процесів травлення НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А
НЕРВОВА регуляція Центр - забезпечує незначне виділення густої слини з великою кількістю орг. і неорг. речовин довгастий мозок забезпечує значне виділення рідкої слини з невеликою кількістю орг. і неорг. речовин
Регуляція слиновиділення, шлункового соку "АПЕТИТНЕ СОКОВИДІЛЕННЯ" згадка про їжу споглядання їжі відчуття запаху
ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ І фаза: "АПЕТИТНЕ СОКОВИДІЛЕННЯ" відчуття запаху згадка про їжу споглядання їжі
ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ ІІ фаза: ≈ 2 год шлункове СОКОВИДІЛЕННЯ 5 хв ЇЖА
Їжа стимулює виділення шлункового соку: • м′ясна → max через 1 год. , на цьому рівні ще 1 год, через 8 год. припиняється; • хліб → max через 1 год. і після цього ↓; • молоко → max через 3 год.
ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ ІІІ фаза: шлункове СОКОВИДІЛЕННЯ залози шлунка кров б. -а. речовини їжі у кишках
ГУМОРАЛЬНА регуляція 1 при подразненні блукаючого нерва
ГУМОРАЛЬНА регуляція 2 у слизовій оболонці 12 -палої кишки під дією НСl шлунку
ГУМОРАЛЬНА регуляція 3 секрет печінкових клітин
ГУМОРАЛЬНА регуляція 4 у слизовій оболонці 12 -палої кишки під дією жовчі
ГУМОРАЛЬНА регуляція їжа 5
3. Обмін речовин та енергії
Обмін речовин, або метаболізм (від грецьк. metabole - перетворення) це складний біологічний процес, пов‘язаний із надходженням у організм із довкілля поживних речовин і кисню, перетворенням їх у клітинах організму, засвоєнням та виділенням з клітин організму кінцевих продуктів розпаду.
Загальна схема обміну речовин Надходження речовин Видалення продуктів розпаду
процес розщеплення складних органічних сполук на простіші процес синтезу складних органічних сполук з простих
Виведення продуктів розпаду з організму Розпад застарілих тканинних елементів Вивільнення енергії Перетворення речовин у сполуки, які споживають тканини організму Синтез структурних одиниць клітин, заміна застарілих Накопичення енергії
ПРОЦЕСИ
це рівень обмінних процесів в організмі, необхідний для його функціонування в умовах фізіологічного спокою це рівень обмінних процесів в організмі, який виконує різні види фізичної роботи
Залежно від величини енергетичних витрат усе доросле населення поділяють на групи: 10. 000 - 13. 000 к. ДЖ - РОЗУМОВА ПРАЦЯ 13. 100 - 14. 300 к. ДЖ - ПРАЦЯ МЕХАНІЗОВАНА 14. 400 - 16. 400 к. ДЖ - ПРАЦЯ ЧАСТКОВО МЕХАНІЗОВАНА 16. 500 - 20. 000 (↑) к. ДЖ - ТЯЖКА І ТРИВАЛА ФІЗИЧНА ПРАЦЯ
РУХОВА БУДІВЕЛЬНА ГУМОРАЛЬНА ТРАНСПОРТНА ФЕРМЕНТАТИВН А ЕНЕРГЕТИЧНА: 1 г → 17, 2 к. ДЖ (4, 1 ккал)
1. Синтез власних білків з амінокислот 2. Перетворення надлишкових білків на ЖИРИ, ВУГЛЕВОДИ вуглекислий газ + вода + аміак + Е
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ ГЦА УАУ ГЦА АГУ УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Раціональне білкове харчування: 1 Це підтримання азотистого балансу
Раціональне білкове харчування: 2 Надходження з їжею незамінних амінокислот
Раціональне білкове харчування: 3 Надходження з їжею повноцінних білків м′ясо тварин, яйця, риба, ікра, молоко
Раціональне білкове харчування: 4 Добова потреба дорослої людини у білках - 100 - 120 г.
Нераціональне білкове харчування: Білкове голодування Дистрофія, виснаження, погіршується фізичний і розумовий розвиток. Надмірне надходження білків • Подагра - захворювання суглобів пальців рук і ніг. • Сечокам′яна хвороба.
Регуляція білкового обміну НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А Соматотропін, тироксин, трийодтиронін, гідрокортизон, кортикостерон
БУДІВЕЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА: 1 г → 17, 2 к. ДЖ (4, 1 ккал)
1. Синтез власних вуглеводів з глюкози (глікоген у печінці, м′язах) вуглекислий газ + вода + Е У працюючому м′язі: 2. Перетворення глікоген→піровиноградна к-та→ надлишкових молочна к-та → вода + вуглеводів на ЖИРИ вуглекислий газ + Е
Рівень ГЛЮКОЗИ у крові: Const = 0, 12% (4, 4 - 6, 7 ммоль/л) 8 - 10 ммоль/л 2, 8 -2, 2 ммоль/л (Виведення глюкози з сечею)
Рівень потреби органів у глюкозі: ГОЛОВНИЙ СЕЛЕЗІНКА МОЗОК КИШКИ ЛЕГЕНІ М′ЯЗИ НИРКИ
1 Раціональне вуглеводне харчування: Добова потреба дорослої людини у вуглеводах - 350 - 500 г.
Нераціональне вуглеводне харчування: Зловживання вуглеводами (особливо при гіподинамії) Запалення підшлункової залози Порушення вироблення гормону - інсуліну
Регуляція вуглеводного обміну НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А АДРЕНАЛІН, ГЛЮКАГОН, ТИРОКСИН, АЛЬДОСТЕРОН, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОН
БУДІВЕЛЬНА МЕХАНІЧНА ТЕРМОІЗОЛЯЦІЙНА ЕНЕРГЕТИЧНА: 1 г → 39, 0 к. ДЖ (9, 3 ккал)
1. Синтез власних жирів з гліцерину та жирних к-т - ЛІПОГЕНЕЗ 2. Синтез жирів з продуктів обміну Білків і Вуглеводів вуглекислий газ + вода + Е Жирова тканина: У нормі - 16%; Ожиріння - 25% - ↑
Раціональне жирове харчування: 1 Добова потреба дорослої людини у жирах - 100 г.
Нераціональне жирове харчування: Ожиріння Гіпертонія Зловживання жирами (особливо при гіподинамії) Атеросклероз Цукровий діабет
Регуляція жирового обміну НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А ГІПОФІЗ, СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ, ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА, ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
"ВОДА. . . У тебе немає ні смаку, ні кольору, ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти - саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощались. З твоєї милості у нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця. Ти найбільше багатство на світі. . . " Антуан де Сент-Екзюпері
Формування кванту води
Емото Масару – японський вчений, що проводив дослідження з інформаційного впливу на квант води
Пастораль Бетховена
Музика Баха
Важкий рок
Вода до молитви
Вода після молитви
“Мати Тереза”
“Адольф Гітлер”
“Любов”
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ М‘язи - 76%
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
СТРУКТУРНА ТЕРМОІЗОЛЯЦІЙНА універсальний розчинник
Надходження води до організму РІДКА ЇЖА ІНШІ ПРОДУКТИ ВИПИТА ВОДА Окиснення Б, Ж, В
Виведення води з організму СЕЧА ПІТ ДИХАННЯ Кишечник
Втрата води організмом СПРАГА важкі порушення в процесах життєдіяльності СМЕРТЬ
Регуляція водного обміну НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А ГІПОФІЗ → Антидіуретичний гормон (АДГ) ЩИТОПОДІБНА → Тироксин → Сечоутворення ↑
БУДІВЕЛЬН А ОСМОТИЧНИЙ ТИСК РІДИН ОРГАНІЗМУ АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ РЕГУЛЯЦІЯ КИСЛОТНОЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ ЗБУДЛИВІСТЬ КЛІТИН
Са - 3, 5% S - 1, 6% P - 1, 6% Na - 0, 05% K - 0, 55% Cl - 0, 55% Mg - 0, 1% Fe Cu Mn Br Al I
Са - 99 % Р - 47 % Mg - 57% К - 47 %
Мінеральні речовини Na К Дорослі - 6 г, школярі - 4 -5 г 2 -3 г Са 1 г Кухонна сіль - Na. Cl Картопля, абрикоси, сливи М‘ясо, риба, молочні продукти, яйця, капуста, щавель, петрушка, помідори.
Mg Р Fe І 0, 1 г Злаки, щавель, петрушка, ізюм, абрикоси. 1 г Молоко та молочні продукти, риба, м‘ясо, яйця. 15 -20 Печінка, яйця, яблука, абрикоси, мкг зелень петрушки. 150 Морські водорості (морська мкг капуста), риб‘ячий жир, зернові та овочі (найбільше - в картоплі), фрукти, молоко.
Регуляція мінерального обміну НЕРВОВА ГУМОРАЛЬН А ГІПОФІЗ → АДГ → Зменшує сечовиділення ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА → Тироксин → Збільшує сечоутворення ПАРАЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА → Паратгормон → виведення Са з організму
4. Фізіологічні основи раціонального харчування.
Раціональне харчування таке харчування, яке забезпечує організм людини всіма необхідними для активного життя речовинами і сприятиме доброму стану її здоров′я.
Основні функції поживних речовин ПЛАСТИЧНА Відбудова та оновлення клітин і тканин ЕНЕРГЕТИЧНА
Цінність продуктів ХАРЧОВА - корисність продукту, яка зумовлена наявністю необхідних речовин. БІОЛОГІЧНА - наявність в продукті всіх незамінних амінокислот та оптимальне співвідношення їх, а також незамінних жирних кислот і вітамінів ЕНЕРГЕТИЧНА - характеризує ту долю енергії (ккал, к. Дж), яка може звільнитися з харчової речовини у процесі біологічного окислення для забезпечення фізіологічних функцій організму.
Енергетичний баланс Кількість ЕНЕРГІЇ, що надходить до організму з поживними речовинами ЕНЕРГОВИТРАТИ організму
Основи раціонального харчування Наявність у раціоні: • білків; • вуглеводів; • жирів; • мінеральних речовин; • вітамінів; • баластних речовин - пектинів, клітковини Фізіологічні норми потреб залежно від віку Енергетичний баланс Правильне співвідношення між поживними речовинами Режим харчування • кількість прийомів їжі; • інтервали між ними • розподіл калорійності між окремими прийомами їжі
перша літера в СУЧАСНА ЇЖА – слові "Europe"- Європа ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ сполуки, що утворилися в процесі технологічної та кулінарної обробки це такі речовини, які окремо в їжу не вживаються, але додаються у продукти з технологічних міркувань, щоб вони • не попсувалися, • не змінили колір і консистенцію
• Е 100 до 199 - барвники (підсилюють чи відновлюють колір продукту); • Е 200 до 299 – консерванти (підвищують термін збереження продуктів, захищають їх від бактерій, грибів, вірусів); • Е 300 до 399 – антиокислювачі (захищають від окиснення, наприклад, від згіркнення жирів і зміни кольору, продовжуючи тим самим термін зберігання); • Е 400 до 499 – стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукту) і загущувачі (підвищують в'язкість); • Е 500 до 599 – емульгатори (створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад води й олії); • Е 600 до 699 – підсилювачі смаку та аромату; • Е 900 до 999 – піногасники (запобігають утворенню піни чи знижують його рівень, наприклад, під час розливання соку).
• E 330 — лимонна кислота (є у всіх цитрусових); • E 160 а — каротин, E 101 — вітамін В 2 рибофлавін (у томатах); • E 400 — альгінат натрію (у морських водоростей).
Шкідливі харчові добавки • Е 210, Е 214, Е 217, Е 230, Е 231, Е 232, Е 239, Е 311 -331 - викликають діатез у дітей або стають причиною серйозної алергії у дорослого населення; • Е 211 - 214, Е 217, Е 221, Е 227 – завдають істотної шкоди здоров‘ю астматиків; • Е 214, Е 217 - протипоказані тим, хто чутливий до аспірину; • Е 250 -251 - викликають розлади тиску; • Е 171 -173, Е 220, Е 320 -322 - руйнують печінку і нирки; • Е 230, Е 233, Е 238 - викликають шкірні захворювання; • Е 221 -226, Е 320 -322, Е 338 -341, Е 407, Е 450, Е 461 – 466 - спричиняють захворювання шлунково-кишкового тракту; • Е 233 - шкідливий вагітним, оскільки стає причиною неправильного розвитку плоду; • Е 249, Е 262 - категорично протипоказані немовлятам (для старших дітей вони також являють небезпеку); • Е 220 - руйнує вітамін В 1 в нашому організмі; • Е 222 – 227 – руйнують вітамін В 12; • Е 103, Е 105, Е 121, E 123, Е 125, Е 126, Е 130, Е 131, Е 142, Е 152, Е 210, Е 211, Е 212 -217, Е 240, Е 447 - потенційні канцерогени.
В Україні заборонені харчові добавки • Е – 103, 105, 111, 125, 126, 130, 152 через їх винятково токсичний вплив на організм людини
Мінеральні добрива, пестициди Антибіотики, гормони росту
Гормони росту: естроген і його синтетичні аналоги (стильбени) - в птахівництві: • абсолютні канцерогени: викликають у жінок розвиток пухлин молочних залоз; • для чоловіків небезпечні: гальмують їхню статеву функцію; • хлопчики стають жінкоподібними, все частіше останнім часом аж до зміни сексуальної орієнтації.
Гормони росту: естроген + прогестерон – в скотарстві: • має контрацептивний ефект, а значить, неминуче призводить до гормональних форм безпліддя.
Гормони росту: прогестерон – у свинарстві: • у жінок починають рости вуса, борода; • у чоловіків – вірогідна пухлина передміхурової залози (простати).
У тваринництві часто незаконно застосовують тиреостатики – інгібітори гормону щитоподібної залози • У дорослої людини – порушення щитоподібної залози (людина товстішає, стає сонливою, млявою, загальмованою, в неї погіршується пам'ять і знижується працездатність). • У дитини - уповільнення її фізичного і розумового розвитку.
“БЛАКИТНИЙ ЯНГОЛ” • Один з перших знаків, що вказував на екологічно чисту продукцію (таку, що на кожному етапі виробництва не забруднює довкілля), ведений у ФРН у 1978 році. Знак запозичений з емблеми Програми ООН з проблем навколишнього середовища.
“МАРГАРИТКА” • Єдиний спільний знак маркування екологічно чистих товарів виробників з держав – членів Європейського Співтовариства
ЗНАКИ екологічної чистоти продукції • “Екознак” Японії • “Білий лебідь” Норвегії
ЗНАКИ екологічної чистоти продукції • “Екознак” США • “Екознак” Австралії
ЗНАКИ екологічної чистоти продукції • “Екознак” Канади • “Екознак” Росії
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!
Гостра, пряна, багата на клітковину їжа Вуглеводи (особливо солодощі) Знежирена їжа, збільшена кількість овочів і фруктів
Вегетаріанство - система харчування, за якої людина повністю або майже повністю уникає вживання продуктів тваринного походження.
ПЕРЕКОНАННЯ прихильників вегетаріанства: • М′ясо сприяє утворенню в організмі отруйних речовин, які скорочують життя та погіршують розумові процеси. • Джерелом білків мають бути тільки різні рослинні продукти, особливо у сирому вигляді.
ВЕГЕТАРІАНСТВО 1. Овочі та фрукти - цінні джерела вітамінів, органічних і мінеральних речовин. 1. Білки рослин важко піддаються дії травних ферментів, а тому гірше або зовсім не засвоюються. 2. Багаті на баластні 2. Білки рослин не є речовини повноцінними (клітковина, пектин). білками.
Висновок: 1. Харчування людини повинно бути мішаним. 2. Короткочасну рослинну дієту можна застосовувати при лікуванні подагри (перевантаженні організму тваринними білками), деяких хвороб серцевосудинної системи та нирок.
Fiziol Травлення та обмен речов PowerPoint.ppt