Тема лекції Фізіологія серцево-судинної системи План лекції

Тема лекції: Фізіологія серцево-судинної системи

План лекції: 1. Загальна будова та функції серцево-судинної системи. 2. Фізіологія крові. 3. Серце: будова, властивості. 4. Електричні явища серця. 5. Механічна робота серця. 6. Судини: будова, функції, регуляція роботи.

1. Загальна будова та функції серцево-судинної системи

Судини Серце

2. Фізіологія крові

Склад крові Плазма (55 - 60%) Функції плазми: Формені елементи 1. Трофічна (транспортна). 2. Екскреторна (видільна). (40 - 45%) 3. Гуморальна. 4. Гомеостатична

ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ

Аналіз крові

Наука про кров -

Нормальні показники периферичної крові • р. Н крові слаболужна: р. Н артеріальної крові =7, 4; р. Н венозної крові=7, 35 • (р. Н=7, 0 – 7, 8 сумісні з життям; зміщення за ці межі призводить до смерті). • Hb - ♂ - 145 г/л (130 – 160 г/л), ♀ - 130 г/л (120 -140 г/л). • колірний показник (відносне насичення еритроцитів гемоглобіном Hb: нормохромний (0, 8 -1); гіперхромний (>1); гіпохромний (<0, 8).

Нормальні показники периферичної крові • ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів): • ♂ - 1 – 10 мм/год • ♀ - 2 - 15 мм/год. • Під час запалення ШОЕ ↑.

Еритроцитоз – збільшення кількості еритроцитів у крові. Еритропенія – зменшення кількості еритроцитів у крові. Анемія – зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об`єму.

Еритропоез – утворення еритроцитів. Для утворення гемоглобіну еритроцитів необхідне залізо (добова потреба 20 -25 мг): 95% цієї кількості організм одержує з Hb зруйнованих еритроцитів і 5% (1 г) з їжі.

Під час руйнування гемоглобіну від нього відщеплюється гем, який втрачає атом заліза і перетворюється в жовчні пігменти шкіри, сечі, калу.

Лейкоцитоз – збільшення кількості лейкоцитів у крові. Лейкопенія – зменшення кількості лейкоцитів у крові. Лейкопоез – утворення лейкоцитів

Тромбоцитоз – збільшення кількості тромбоцитів у крові. Тромбопенія – зменшення кількості тромбоцитів у крові. Тромбопоез – утворення тромбоцитів.

це злипання червоних кров’яних тілець (еритроцитів) при змішуванні їх з плазмою (сироваткою) крові за умови взаємодії аглютиногенів (антигенів), що містяться в еритроцитах, та аглютинінів (антитіл), які містяться у плазмі.

ГРУПИ КРОВІ Групи крові (фенотипи) І (О) ІІ (A) Аглютиногени в еритроцитах Система АВО Аглютиніни у плазмі це імуногенетичні немає ознаки крові в α β особин одного β A біологічного виду ІІІ (B) B α ІV (AB) AB немає

Генетична хар-ка груп крові системи АВО Група Генотипи Аглютиногени крові в еритроцитах (фенотипи) Аглютиніни у плазмі І (О) ОО немає αβ ІІ (A) АА, АО A β ІІІ (B) ВВ, ВО B α ІV (AB) АВ AB немає

ГРУПИ КРОВІ системи АВО • • • Аглютиногени – це мукополісахариди. Групи крові мають спадковий характер. Не змінюються з віком. Не залежать від статі. Наслідування визначається трьома генами А, В, Н, причому гени А і В – домінантні, а ген Н – рецесивний.

Розповсюдження групи крові О (І) системи АВО по земній кулі

Розповсюдження групи крові А (ІІ) системи АВО по земній кулі

Розповсюдження групи крові В (ІІІ) системи АВО по земній кулі

Розповсюдження групи крові АВ (ІV) системи АВО по земній кулі • Рідко трапляється серед народів земної кулі (біля 5%). • Цілком відсутня в індіанців Америки.

Несумісність груп крові системи АВО • Гемолітична хвороба новонароджених - у 5 -6 із 100 новонароджених. • Перша (0) група матері сприяє максимальній небезпеці несумісності її крові з кров’ю дитини: антитіла анти-А (α ) і анти-В (β) крові групи 0 можуть просто "не допустити" самої наявності в організмі матері "чужорідного" тіла з групою А або В. У цьому випадку вагітність зникає на таких ранніх строках, що жінка може навіть не знати, що була вагітна. • Найчастіше конфлікт спостерігається за таких умов: МАТИ група О Зародок (плід) група А група В

Система Rh

ГРУПИ КРОВІ системи Rh • Rh-фактор - це ліпопротеїд. • • Не змінюються з віком. • Не залежать від статі. • Резус-фактор рівномірно розподіляється у всіх групах крові.

Частота зустрічальності резус-фактору

Несумісність груп крові системи Rh • Гемолітична хвороба новонароджених - у 2 -3 із 1 000 новонароджених. • Конфлікт спостерігається за таких умов: МАТИ Зародок (плід) Rh- Rh+

Система MN

Групи крові за системою МN

Частота зустрічальності груп крові за системою МN

Функції тромбоцитів Поранення Руйнування тромбоцитів Фібрин (нерозчинний) Фібриноген плазми (розчинний) Тромбопластин (фермент) Протромбін плазми крові Тромбін (фермент)

Дихальна Трофічна Захисна Функції крові Видільна Терморегуляторна

Депо крові Печінка 20% Селезінка 16% Шкіра 10%

Дихальна Трофічна Терморегуляційна Видільна Гуморальна ГОМЕОСТАТИЧНА

3. Серце: будова, властивості

Швидкість проведення імпульсів – 1 м/с

Будова серцевого м′язового волокна

• Це особливі клітини – міоцити: • більші за розмірами; • мають менше міофібрил, мітохондрій, рибосом; • гірше виражена смугастість; • зібрані в окремі вузли, де крім міоцитів, є нервові клітини, нервові волокна; • проводять імпульси з великою швидкістю – 5 м/с.

Це “водій ритму І порядку”: Це “водій ритму ІІ порядку”: • у ньому генеруються біопотенціали, • у ньому генеруються які проходять вздовж передсердь, біопотенціали, які їх скорочення; стимулюючи стимулюють • імпульси від нього прямують до скорочення шлуночків. передсердно-шлуночкового вузла

Здатність серця ритмічно скорочуватися (100 ударів/хв) під дією імпульсів, що виникають у Здатність серця відповідати на самому серці – порогове подразнення у водіях ритму (пейсмекерах) максимальним скороченням Розповсюдження збудження зі швидкістю 5 м/с по міокарду за Скорочення м’язових волокон допомогою провідних м’язових передсердь і шлуночків після волокон Пуркіньє та нексусів. виникнення в них потенціалу дії.

1. V серця = 760 см 1. Ділятація – розширення порожнин серця. V серця = 770 -1200 см. 2. Збільшується маса скоротливих елементів серця. 3. Збільшується кількість мітохондрій.

4. Гіпертрофія – потовщення стінок серця. Якщо пульс 5. Ріст капілярної сітки 31 – 39 уд/хв – серця. це патологія – 2. ЧСС = 60 – 89 уд/хв 6. Активність повна блокада серця: синусового вузла передсердя та нижча, тому ЧСС ↓ шлуночки скорочуються з брадикардія – менше різною частотою 60 уд/хв.

Брадикардія стан, за якого ЧСС становить менш ніж 60 ударів на хвилину.

4. Електричні явища серця

Електричні явища виникають, коли хвиля збудження проходить через серце і в ньому виникає різниця потенціалів між збудженими і ще не збудженими ділянками. При цьому виникають електричні силові лінії, які можуть бути зареєстровані на поверхні тіла.

Електрокардіограма (ЕКГ) запис електричної активності серця.

Розміщення електродів

Передсердя скорочуються в своєму ритмі, а шлуночки починають скорочуватися у власному ритмі.

Аритмія стан, за якого тривалість інтервалу R–R не однакова.

Фібріляція - миготіння передсердь і шлуночків: надзвичайно швидкі та асинхронні скорочення (400 – 600 уд/хв).

5. Механічна робота серця

Механічна робота серця – це послідовне скорочення і розслаблення м’язових волокон.

СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ Це узгоджені між собою систола і діастола передсердь і шлуночків. Ударний об'єм серця - 60 - 80 см

Серцевий виштовх, або хвилинний об’єм кровотоку - це об’єм крові, що виштовхується кожним шлуночком протягом 1 хвилини.

Тривалість фаз серцевого циклу (ТСЦ) залежить від частоти серцевих скорочень – ЧСС ТСЦ = 60 ЧСС

• Яка ТСЦ, якщо ЧСС = 60? ТСС = 60 = 1 с 60 • Яка ТСЦ, якщо ЧСС = 80? ТСС = 60 = 0, 75 с 80

Регуляція роботи серця Нервова регуляція Гуморальна регуляція ацетилхолін блукаючий нерв серце адреналін Са 2+ К+ симпатичний нерв норадреналін

6. Судини: будова, функції, регуляція роботи

Судини, які несуть кров від серця

Періодичне коливання стінок аорти, зумовлене періодичним надходженням у неї крові, поширюється у вигляді хвилі по всіх артеріях. Ці коливання артерій називаються пульсом.

Судини, які несуть кров до серця Судини, які несуть кров від серця

Судини, які несуть кров до серця Судини, які несуть кров від серця Найдрібніші судини

Загальні дані про кровоносні судини Судини Діаметр (мм) Швидкість руху крові Тиск (мм рт. ст. ) (см/сек) Артерії: • аорта • артерії • артеріоли Капіляри Вени 20 10 -5 0, 5 -0, 01 50 -60 50 -20 20 -1 0, 05 -0, 1 125 -50 80 -20 50 -20 32 -15 10 -30 10 -20 (-5)-(+5)

V 1 S 1 V 2 S 2

Регуляція роботи судин Гуморальна регуляція Нервова регуляція ацетилхолін блукаючий нерв судини симпатичний нерв адреналін норадреналін