Тема лекції Девіація і соціальний контроль Національний авіаційний

Тема лекції Девіація і соціальний контроль Національний авіаційний університет Кафедра соціології

План 1. 2. 3. Соціальні основи девіації. Девіація як процес розвитку. Соціальний контроль та його типи.

Література 1. 2. Городяненко В. Соціологія. – К. : Наукова думка, 1999. Кравченко А. И. Социология. – М. : Гаудеамус, 2002. 3. Масионис Дж. Социология – СПб. : Питер, 2004. Смелзер Н. Социология. М. 1994 5. Гіденс Е. Соціологія. Київ, 1999

Визначення Ніхто не порушує всіх правил, так само як ніхто не дотримується всіх правил. Девіантність визначається відповідністю або невідповідністю поведінки соціальним очикуванням.

Неоднозначність критеріїв девіації: Ø Соціальні очікування, що визначають девіацію змінюються в часі і просторі Ø Правила та норми поведінки страждають невизначиністю Ø Існує проблема згоди стосовно конкретних проявів повединки

Основні компоненти девіації: Ø Людина (конкретні прояви її поведінки) Ø Очікування або норми (як критерії оцінки) Ø Інша людина, група або організація (їх реакція на поведінку людини)

Соціальні джерела девіантності: Ø Ø Ø Девіантність визначається залежно від культурних норм Люди стають девіантами, коли виявляються такими з погляду інших Як встановлення так і порушення правил (норм) передбачають соціальну владу

Функції девіантності: В девіантності немає нічого анормального вона працює, виконуючі чотири функції: 1. 2. 3. 4. Підтвердження культурних цінностей та норм (не може бути добра без зла, правочинства без злочину) Реакція на девіантність уточнює межі морального Сприяє соціальному згуртованню Являється стимулом до реалізації соціальних змін (Е. Дюркгейм)

Типи девіацій: Тип адаптації Схвалюються суспільством Цілі Засоби Конформізм + + Інновація + - Ритуалізм - + Ретреатизм - - -+ -+ (втеча від дійсності) Бунт

Мова девіантності Девіантність проявляется не стільки з людських справ скільки з реакції на них інших людей Первинна девіантність (Я – концепція не змінюється) слабка реакція оточення на порушення норм Вторинна девіантність діяльна реакція оточення Стигма дискредитація у свідомості інших (Встановлюється девіантна ідентичність) (Негативний ярлик) Наділення ярликами в ретроспективі та перспективі пояснення минулих та майбутніх поступків девіантною індентичністю

Девіантність і нерівність Девіантність • Норми і закони суспільства відображають інтереси богатих людей та влади • Богаті мають ресурси щоб попередити навішування ярликів • Поширення думки про добрі закони маскує їх політичну суть

Процес розвитку девіації 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Створення норм Сутність норм Здійснення девіантного вчинку Визначення вчинку девіантним Визнання людини девіантом Стигматизація Наслідки стигматизації Корпоратизація девіантності

Визначення Соціальний контроль – зусилля суспільства спрямованні на попередження девіації або покарання девіантів завдяки впровадженню норм і цінностей культури та застосування санкцій

Система соціального контролю Пітера Бергера Політико-юридична система (влада) Суспільна мораль Професійна система Неформальні групи (клуби, тощо) Приватне життя,

Соціальний контроль Формальний Організації та правила створені для захисту порядку в суспільстві Ø (правоохоронні органи, адміністрації, пенітенціарна система) Неформальний ØСоціальні винагороди ØПокарання ØПереконання ØПереоцінка норм

Методи соціального контролю Ізоляція Обособлення Реабілітація

Дякую за увагу!