Тема лекції: Біологія великої рогатої худоби
План лекції 1. Вступ 2. Особливості екстер’єру і конституції худоби м’ясних порід 3. Оцінка вгодованості м’ясної худоби 3. Основні породи м’ясної худоби
Термінологічний словник Конституція – загальна будова тіла організму тварини, яка зумовлене анатомо-фізіологічними особливостями будови, спадковими факторами, яка виражається характером продуктивності та впливу факторів зовнішнього середовища. Екстер‘єр – характеристика зовнішніх особливостей, яка зумовлена спадковістю й умовами середовища. Відображає біологічні особливості тварин, їх господарську цінність. Інтер‘єр тварин – сукупність морфологічних, біохімічних та фізіологічних особливостей організму. які відбивають конституційні, продуктивні та племінні якості тварин. Вгодованість – це здатність тварини позитивно реагувати на рівень годівлі накопиченням поживних речовин в своєму тілі. Кондиція – стан зовнішніх форм, яке зумовлено вгодованістю тварини і його використанням. Розрізняють: заводську, виставкову, робочу, відгодовочну, тренувальну. Селекція – комплекс зоотехнічних заходів, які спрямовані на вдосконалення продуктивних і інших якостей тварин та типів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ -Родичі ВРХ. -Особливості конституції та екстер'єру. -Біоенергетичне оцінювання конверсійних перетворень поживних речовин корму -Етологія м'ясної худоби -Стреси і мясна продуктивніть худоби -Роль біологічно активних речовин у підвищенні м'ясної продуктивності Методичні рекомендації для роботи над темою: використовувати навчальні посібники, наукові публікації, журнали “Тваринництво України”, “Молочное и мясное скотоводство”, “Зоотехния”, статистичний збірник “Мир в цифрах”
Рекомендована література 1. Угнівенко А. М. , Костенко В. І. , Чернявський Ю. І. Спеціалізоване м‘ясне скотарство: Навчальне видання. – К. : Вища освіта, 2006. – 303 с. : іл. . 2. Козырь В. С. , Соловьёв Н. И. Мясные породы скота в Украине. – Д. : Поліграфіст, 1997. – 324 с. 3. Інструкція з бонітування велликої рогатої худоби м‘ясних пород / Ю. Ф. Мельник, В. А. Піщолка, А. М. Литовченко та ін. – К. : Видавничополіграфічний центр «Київський университет» , 2003. – С. 3 – 24. 4. Багрий Б. А. Разведение и селекция мясного скота. – М. : Агропромиздат, 1991. – 256 с. Додаткова 1. М‘ясне скотарство / О. Г. Тимченко, М. В. Зубец, В. С. Козир та ін. – К. : Урожай, 1991. – 189 с. 2. Маменко А. М. , Кандиба В. Н. , Бугаёв Н. И. Формирование, прогнозирование и методы оценки качества мясной продукции животных. -. – Х. : Рип « Оригинал» , 1998. – 255 с. ukrstat. gov. ua, nbuv. gov. ua, agroua. net, br. com. ua sumystat. sumy. ua, minagro. kiev. ua, milkua. info nbuv. gov. ua/portal/soc_gum/sre/2012_1/267. pdf
Вступ. Сучасний стан і перспективи виробництва яловичини в Україні та світі.
Модель споживання продовольства у ХХІ столітті Для розвинених країн в середньому 800 кг зерна на людину в рік, це 100 -150 кг у вигляді хліба, круп і т. д. , і 650 -670 кг в переводі на м'ясо, яйця, молоко; для країн що розвиваються – 200 кг на людину в рік у вигляді хліба. У розвинених країнах тваринного білку споживають приблизно 50 г на людину на добу, у тих країнах що розвиваються лише 10 -15 г або в 4 -5 разів нижче раціональної норми. У зв’язку із цим в багатьох країнах особливої уваги слід приділяти розвитку тваринництва.
Співвідношення виробництва м’яса у світі У відсотковому відношенні світового виробництва м’яса окремих видів тварин, вирішальну роль у м’ясному балансі відіграє свинина – 39, 4%, потім курятина – 26, 6%, яловичина і телятина – 23, 0% і на всі інші види м’яса припадає 11, 0%.
Світове виробництво різних видів м’яса Показники Вироблено, тис. тон М'ясо, всього 254 991 Свинина 100 392 М'ясо курей 68 719 Яловичина і телятина 58 702 М’ясо інших видів тварин 1 115 100, 392 68, 719 58, 702 1, 115 Свинина М'ясо курей Яловичина і телятина М’ясо інших видів тварин
Вирішення проблеми Досвід таких країн світу, як США, Канада, Франція та ін. свідчить, що проблему забезпечення населення м’ясом вирішено завдяки розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства. На сучасному етапі поголів’я м’ясної худоби в країнах, де ця галузь є ведучою, складає більше 520 млн. , або 39% від загальної чисельності великої рогатої худоби у світі. Від неї отримано 30, 8 млн. т яловичини, або 54% від всесвітнього виробництва. В результаті цілеспрямованої селекції з м’ясними тваринами суттєво змінився тип м’ясної худоби. Він значно укрупнився, зменшилось накопичення жиру, збільшився вихід пісного м’яса.
Виробництво м’яса в основних країнахвиробниках у 2011 році, тис. тон Малайазія Австрія Іран Турція Індонезія Філіпіни Нова Зеландія В’єтнам Таіланд Пакистан Бельгія Канада Польша Індія Англія Україна Франція Німеччина Росія США Китай 950 885 1508 1255 2077 1895 1282 1654 1711 2126 1741 3416 2787 4589 3755 1780 6512 6155 4427 35756 55141
В Україні м’ясо яловичини переважно одержують за рахунок використання на забій поголів’я надремонтного молодняку та вибракуванного поголів’я дорослої худоби молочних і молочно– м’ясних порід.
Середня науково обґрунтована норма споживання м’яса на душу населення становить в рік до 82 кг, у тому числі яловичини й телятини – 36 кг, але у 2011 році споживалося лише близько 9, 3 кг яловичини. Тому одним із головних завдань АПК є забезпечення населення якісною м’ясною продукцією за помірними цінами і в доступній кількості ().
Яловичина має високі показники якості, оскільки характеризується оптимальним співвідношенням білка та жиру (1: 0, 8 -1). Засвоюваність яловичини досягає 95%. В залежності від ступеня вгодованості тварин енергетична цінність м’яса ВРХ коливається в межах 5 -12, 6 МДж (1200 -1300 ккал)
М'ясо молочної та м'ясної худоби
Енергоємність мясної галузі на 60– 70% нижча, ніж у молочної галузі, капітальні вкладення теж удвічівтричі менші, а затрати праці, відповідно, в 10– 15 разів. Втім лише високорентабельне (20– 30%) ведення галузі м’ясного скотарства забезпечує зазначені вище переваги перед молочним.
Стратегічні завдання розвитку галузі на наступні роки викладені у Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року та Постанові Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва» . Згідно з цими документами необхідно довести виробництво м’яса до 4 млн. т, споживання м’яса на одну особу – 82 кг на рік, а також збільшити обсяги експорту продовольчих і непродовольчих товарів тваринного походження, збільшити обсяги інвестицій в галузь, досягти рівня рентабельності галузі не менше 5 %
2. Особливості екстер’єру і конституції худоби м’ясних порід.
Конституція — це основа продуктивності та племінної цінності м'ясної худоби
За класифікацією І. У. Дюрста, тварин відносять до дихального, або лептосомного, і травного, або ейрисомного, типів конституції.
Для тварин лепптосомного типу властиві підвищений обмін речовин, менша здатність до відкладення в туші жиру, підвищений ріст і дещо знижений процес диференціювання порівняно з тваринами ейрисомного типу. У лептосомів відносно вищі кінцівки та вужчі груди.
Корова дихального типу
Для тварин травного типу (ейрисомного) характерна грудна клітка, пристосована до обмеження обміну речовин, У цих тварин великі, глибокі І короткі груди. Головне для тварин травного типу — їх підвищена здатність швидко жиріти.
Бугай абердин-ангуської породи
Корова м'ясного напрямку продуктивності
Класифікація типів конституції, запропонована П. М. Кулешовим, ґрунтується на розвитку у тварин таких елементів організму, як шкіра, м'язи, сполучна і жирова тканини, скелет і черевна порожнина. За цим поділом розрізняють грубу, ніжну, щільну і рихлу конституцію.
Тварини грубої конституції порівняно товсті, грубі, з масивним скелетом, товстою, досить розвиненою, але недостатньо еластичною шкірою, великою важкою головою, короткою товстою шиєю, об'ємною щільною мускулатурою із слабко вираженими жировою і сполучною тканинами. Такі тварини зазвичай малопродуктивні, погано відгодовуються.
У тварин ніжної конституції легкий, але міцний кістяк, тонка і щільна шкіра, яка легко відтягується на всіх ділянках; невелика, вузька, витягнута голова; щільна мускулатура. Тварини ніжної конституції мають жвавий темперамент та інтенсивний обмін речовин.
Тварини із щільною (сухою) конституцією мають пропорційну будову тіла, добре розвинену щільну й суху мускулатуру із недостатньо вираженим шаром підшкірного жиру; міцний скелет, розвинені і чітко окреслені суглоби, компактний і збитий тулуб.
Худоба рихлої конституції протилежна худобі із щільною конституцією. У неї досить добре розвинена підшкірна жирова тканина, а також значні жирові відкладення між мускулами і на внутрішніх органах, легкий міцний скелет, м'яка і товста еластична шкіра, округлі форми добре розвиненого тулуба; прямі, широкі, добре обмускулені спина й поперек; прямі і широкі крижі. Тварини рихлої конституції добре і швидко відгодовуються, дають
Для тварин міцної конституції характерні міцний (але не грубий) скелет, цупка шкіра, помірно розвинена підшкірна сполучна і жирова тканини, щільна мускулатура, пропорційна будова тіла. Для м'ясної худоби міцна конституція є найбільш бажаною.
Для оцінки особливостей конституції (грубість, ніжність, щільність і т. ін. ) обчислені індекси порівнюють з модельними показниками, для чого використовують середні величини відповідних індексів у межах стада (породи).
Особливості вищої нервової діяльності визначаються силою, врівноваженістю та рухливістю нервових процесів. Учений виділив чотири основних типи нервової системи: сильний урівноважений рухливий (сангвінік), сильний урівноважений спокійний (флегматик), сильний неврівноважений рухливий (холерик) і слабкий (меланхолік).
Тварини міцної конституції найчастіше характеризуються сильним урівноваженим рухливим типом нервової діяльності; особливостями перерозвиненого ніжного щільного типу конституції є сильний неврівноважений; представники ніжного рихлого типу найчастіше мають сильний урівноважений спокійний тип нервової системи.
Серед багатьох тестів інтер'ерної оцінки практичне значення мають частота пульсу й дихання, показники крові, розвиток і функції окремих органів і тканин.
Важливими інтер'єрними показниками є показники крові. Найчастіше визначають вміст у ній формених елементів — еритроцитів та лейкоцитів, гемоглобіну, лужного резерву, білка й білкових фракцій, ліпідів, цукру, кальцію та ін.
Існує зв'язок показників крові з господарсько-корисними ознаками зокрема з продуктивністю тварин. Так, вміст гемоглобіну, залишкового азоту й активність лужної фосфатази у високопродуктивних особин вищі, ніж у низькопродуктивних. Інтенсивність росту тварин зумовлена забезпеченістю крові еритроцитами та гемоглобіном.
3. Оцінка вгодованості.
Вгодованість тварини показує кількість відкладеного на тулубі жиру і дає змогу передбачати відтворні здатності худоби та визначає програму її годівлі.
За шотландською системою вгодованість визначають у балах, промацуючи ділянки коротких ребер та кореня хвоста: 1 — дуже худа; 3 — добра; 5 — дуже жирна.
Методика виконання Місця для визначення і оцінювання кондицій наведені на рисунках 1 і 2. Короткі ребра Корінь
Рисунок 1. Основні ділянки промацування тварин під час визначення кондицій
Тварину оцінюють в 1 бал за умови, що окремі короткі ребра у неї гострі на дотик, немає жирових відкладень на корені хвоста; 3 бали дістають тварини, у яких при сильному натискуванні можна намацати кінці коротких ребер а також легко намацати жирові відкладення з обох боків кореня хвоста. П'ять балів виставляють тваринам, у яких короткі ребра, корінь хвоста і маклаки повністю покриті шаром жиру, жирові складки чітко проступають поверх ребер і на стегнах, тварина стає менш рухливою.
За американською системою вгодованість тварин оцінюють за шкалою від 1 до 9 балів, де одним балом оцінюють худу тварину, а 9 балами — тварин з виставковою категорією вгодованості.
Хороший показник вгодованості перед отеленням м'ясної корови є надзвичайно важливим, оскільки сприяє поліпшенню репродуктивної функції та підвищенню економічної ефективності господарства.
Оцінка вгодованості м'ясних корів дає змогу правильно формувати їх раціон. Для зміни маси корів різної вгодованості потрібна різна кількість енергії. Так, худим коровам 1, 5 -2, 5 бали, на 1 кг приросту маси необхідно менше енергії, тоді як тваринам із вгодованістю 3, 5 -4 балів більше, оскільки перші будуть нарощувати м'язову тканину, а другі — жирову.
Оцінку вгодованості треба проводити постійно, але восени обов'язково. Оцінюють вгодованість кожної корови і в середньому всього стада.
4. Основні породи м’ясної худоби
Генофонд племінної м'ясної худоби України
Волинська м'ясна
В основу виведення породи покладено метод складного відтворного схрещування місцевої чорно-рябої та червоної польської худоби з плідниками абердин-ангуської, герефордської і лімузинської порід.
Системою селекційної роботи було поєднання в генотипі цінних якостей вихідних порід: лімузинської — висока енергія росту, високорослість, велика жива маса; абердин-ангуської — безрогість, легкість отелень, плодючість, невибагливість до кормів; герефордської — витривалість, міцність конституції, спокійний норов; місцевої худоби — молочність, пристосованість до природно -кліматичних умов зони.
Жива маса повновікових плідників нової породи становить 950— 1050 кг, корів — 500— 550 кг, телят при народженні — 28— 32 кг. Жива маса телят при відлученні у 6 місяців — 180— 220 кг. Бугайці у віці 15— 18 місяців досягають живої маси 472— 592 кг.
Масть в основному червона. Характерна особливість тварин — висока відтворювальна здатність, легкість отелень, пристосованість до природно-кліматичних зон Західного регіону.
Українська м’ясна
Перша вітчизняна м'ясна порода.
Створенна українська м’ясна порода шляхом складного відтворювального схрещування сірої української, симентальської, кіанської та шаролезської порід.
Тварини високорослі, масивні (висота плідників у холці - 150 см, корів - 130 см), рівна лінія верху при достатній довжині тулуба (коса довжина - 176 см), добре розвинена задня третина тулуба, міцний кістяк, масть мають світлополову і полову. Добре використовують пасовище.
Жива маса повновікових бугаїв становить 1000— 1270 кг, корів — 600— 710 кг, телят при відлученні у 6 місяців — 200— 220 кг, що на 5, 2— 10, 5% вище від встановленого стандарту.
Шароле
Створена у Франції методом довготривалої селекції місцевої худоби, спорідненої сименталам, за м'ясними якостями. Тварини характеризуються доброю акліматизаційною здатністю, крупні, мають високу енергію росту, швидко нарощують м'язову тканину без осалювання туш, відзначаються стійкою спадковістю і багатим генофондом.
Масть полова, світлих відтінків. Тварини міцної щільної конституції, добре обмускулені, мають нахил до рихлості. Тварини — широкотілого типу конституції. Жива маса дорослих бугаїв сягає 1000— 1200 кг, корів — 600— 700 кг. Для корів характерна висока молочність (218— 300 кг). В післямолочний період молодняк не знижує темпів росту. В річному віці бугайці досягають 400 кг, а у 15 місяців — 480— 550 кг. Телиці у віці 18 місяців мають живу масу 400— 450 кг, середньодобові прирости від народження до 15 місяців коливаються по бугайцях від 900 до 1100 г, по телицях — 800 -950 г.
Лімузинська
Порода виведена у Франції (провінція Лімузен)
Масть варіює від світло-золотисто-рудої до червоно-бурої, навколо носового дзеркала і очей волосся світле. Роги, копита і носове дзеркало — світлі. Будова тіла тварин гармонійна, тулуб дещо розтягнутий, кінцівки міцні. Голова невелика, шия коротка. Груди широкі, але не глибокі. Спина широка, рівна, з добре розвиненими м'язами. Крижі довгі, дещо звислі. Задня частина добре розвинена, стегна виповнені.
Жива маса корів 527 кг, бугаїв у віці двох і трьох років — відповідно 790 і 855 кг. Отелення у корів проходять без ускладнень. Жива маса телят при народженні становить для теличок 38 кг, для бичків — 40 кг.
Симентальська м’ясна Характеристика
Створюється на основі поширеної в Україні симентальської породи молочном'ясного напряму продуктивності (поголів'я понад 600 тис. голів), з використанням генотипів зарубіжної селекції (комолого симентала американської селекції та австрійських сименталів).
При створенні м'ясної симентальської породи племінна робота спрямовується на одержання і розмноження тварин з високими показниками м'ясної продуктивності, що стійко передають свої корисні якості нащадкам. Програмою передбачається мати живу масу дорослих бугаїв 1100 кг, корів — 600 кг.
Абердин - ангуська порода
Класична британська м'ясна порода світового значення. Масть їх переважно чорна, проте у Сполучених Штатах Америки і Канаді розводять і червоних ангусів. Характерна особливість абердинангусів — комолість; при схрещуванні з іншими породами ця ознака передається й помісям.
Сучасні тварини мають компактний добре обмускулений тулуб, короткі ноги. Жива маса дорослих корів — 412— 485 кг, молочність (при відлученні телят у 6 місяців) — 175 кг, жива маса новонароджених бичків — 27 кг, теличок — 25 кг. Худоба скороспіла, добре і швидко відгодовується. Від неї одержують ніжне з вираженою мармуровістю м'ясо. Абердин-ангуси переважають інші м'ясні породи за плодючістю і легкістю отелень.
Герефордська
Порода створена в Англії (графство Герефорд) у першій половині XIX ст. методом селекції аборигенної худоби. Вихідна худоба використовувалась як робоча і м'ясомолочна. Масть у породі була стандартизована — червона з білою головою, підгрудком, животом, ногами і китицею хвоста.
Розводять тварин двох типів: невеликий компактний угорської селекції і крупний (масивний) тип американської і канадської селекцій. Жива маса повновікових бугаїв угорської селекції становить 882 кг, корів — 490 кг, молочність (при відлученні телят у 6 місяців) — 200 кг.
Тварини північноамериканської селекції досить крупні. Жива маса бугаїв у два роки — 792 кг, у три — 949 кг, корів — 565 кг, молочність (при відлученні телят у 6 місяців) — 235 кг. При чистопородному розведенні можуть погіршуватись відтворювальні якості.
Поліська м’ясна порода
У процесі створення використано метод складного відтворного схрещування з використанням вихідних вітчизняних симентальської, сірої української та зарубіжних – шаролезької, кіанської, і інгуської порід.
Розводять худобу цієї породи в господарствах Житомирської, Сумської і Рівненської областей. Жива маса дорослих бугаїв — 900— 1000 кг, корів — 550— 600 кг. Жива маса бугайців у віці 8 місяців становить 260— 303 кг, у 12 місяців — 370— 425, у 15 місяців — 490— 540, у 18 місяців — 540— 604 кг; теличок — відповідно 240— 280 кг; 320— 360; 340— 390 і 410— 450 кг.
За екстер'єром тварини поліської породи довгі, широкотілі, з невеликою головою і короткою шиєю, глибокою грудною кліткою, з добре розвиненою задньою третиною тулуба, мають порівняно невисокі кінцівки.
Плідників поліської породи рекомендовано використовувати при схрещуванні з коровами чорно-рябої, червоно-рябої, симентальської та червоної степової порід, а також української та волинської мя'сних порід.
Стадо тварин поліської м’ясної породи
Знам’янський тип української м’ясної породи.
Знам'янський тип виведений відтворним схрещуванням тварин абердин-ангуської (А), шаролезької (ПІ) і симентальської (С) порід. Тварини відрізняються високою енергією росту (до 2000 г за добу). Тулуб низько поставлений на кінцівках, добре виповнений мускулатурою.
Бички у віці 18 місяців досягають живої маси 580— 600 кг, забійний вихід становить 63%, вміст кісток — 15%. В оптимальних умовах годівлі й утримання середньодобові прирости живої маси молодняку дорівнюють 1 кг. Жива маса дорослих бугаїв — 900 — 1000 кг, корів — 500— 600 кг. Тварини комолі, бурої масті, з низькопосадженим довгим, глибоким і добре розвиненим, обмускуленим тулубом.
Асканійський тип Української м’ясної худоби
Асканійська м'ясна порода створюється на основі складного відтворювального схрещування червоної степової худоби з бугаями спеціалізованих м'ясних порід: герефорд, шароле, санта-гертруда, шортгорн та кубинські зебу.
Сіра українська
Давня худоба великою мірою зберегла риси свого дикого предка — європейського тура.
Завдяки витривалості, невибагливості, добрим робочим якостям і здатності до нагулу порода повністю задовольняла потреби дрібних селянських господарств. Воли цієї породи могли працювати по 10 — 12 годин на добу, вільно везти вантаж до 100— 120 пудів
Вона стала основою для створення вітчизняних порід: симентальської, червоної степової і лебединської.
Порода унікальна і відзначається рядом цінних генетично зумовлених якостей. Корови достатньо рослі (висота в холці 135 см), мають широку і глибоку грудину (глибина грудей — 75 см, ширина — 46 см). Жива маса дорослих корів — 580— 600 кг. Характерною властивістю породи є дрібноплідність, висока плодючість корів.
Для сірої худоби характерні високі відгодівельні й забійні показники. У 16 місячному віці бугаї досягли ваги 420— 480 кг, витрачали на 1 кг приросту 7, 8 к. од. Забійний вихід — 60, 1%.
Сіра українська порода стала основною при створенні української м'ясної породи.
Висновок З метою успішного розвитку м’ясного скотарства, враховуючи розмаїтість природно–кліматичних зон України, необхідно мати більше м’ясних порід, створити їх ”ринок”, що нараховував би не менше 15– 20 м’ясних порід. Для кожної зони, навіть мікрозони, необхідно мати декілька м’ясних порід, які добре схрещуються між собою, а також із поголів’ям районованих молочних порід. Природно–кліматичні умови України є сприятливими для створення розвинутої галузі м’ясного скотарства.
Світла аквітанська Характеристика Належить до типу великої м'ясної худоби Франції.
Тварини відзначаються великою живою масою, яка у дорослих корів становить 750 кг, у бугаїв — 1150 кг. При інтенсивному режимі вирощування бички в 12 -місячному віці досягають живої маси 465 кг, телички — 376 кг, у 18 -місячному — відповідно 674 і 512 кг. Забійний вихід високий — від 62 до 66%. У 98% корів цієї породи отелення проходять без сторонньої допомоги.
Висновок Для розвитку м’ясного скотарства в Україні є необхідний генофонд порід, що представлений трьома вітчизняними (українською, волинською, поліською м’ясними), а також імпортними (абердин– ангуською, герефордською, лімузинською, шароле, та ін. ). Створюються три нові м’ясні породи– знам’янська, південна і симентальська м’ясна.
Отримане помісне потомство потрібно вирощувати за технологією м’ясного скотарства, що дасть можливість за рахунок помісного поголів’я телиць– створити товарні гурти м’ясної худоби. У першу чергу, таку роботу необхідно проводити у господарствах, що мають певні виробничі потужності (приміщення, земля, трудові ресурси), які не використовуються. Багато господарств мають умови для створення культурних пасовищ, що дозволить здешевити виробництво яловичини за рахунок зниження витрат праці та енергоресурсів;
Дякую за увагу
Скачать презентацию Тема лекції Біологія великої рогатої худоби План
Лк 1 2012 17_10_12.pptx