Тема: Джерела водопостачання. Загальна характеристика споруд для забору води. Питання 1. Джерела водопостачання. Питання 2. Споруди для забору підземних вод. Питання 3. Споруди для забору води з поверхневих вододжерел. Питання 4. Очистка води. Література: Качалов А. А. Противопожарное водоснабжение
Питання 1. Джерела водопостачання. Водоприймальні споруди поділяються на дві групи: - споруди для прийому води з поверхневих джерел - споруди для прийому підземних вод. До поверхневих джерел відносяться: річки, озера і в окремих випадках моря. Місце розташування водоприймача визначається за умовами: - можливість застосування найбільш простого і дешевого способу забору води з джерела; - безперебійність отримання необхідної кількості води; - забезпечення надходження по можливості більш чистішої води (очищення від забруднення); - найбільш близьке розташування до постачаємого водою об'єкту (для зменшення вартості водов і подачі води). Підземні води залягають на різних глибинах і в різних породах. Для водопостачання використовують: - воду напірних водоносних шарів, перекритих зверху водонепроникними породами, що оберігають підземні води від забруднення; - безнапірні підземні води з вільною поверхнею, що містяться в пластах, що не мають водонепроникної крівлі;
- джерельні води, тобто підземні води, що самостійно виходять на поверхню землі; - шахтні і копальневі води (частіше для виробничого водопостачання), тобто підземні води, що поступають у водовідливні споруди при видобутку корисних копалин.
Питання 2. Споруди для забору підземних вод. Для використання підземних вод використовуються споруди наступних типів: - трубчасті бурові колодязі (свердловини); - шахтні колодязі; - горизонтальні і променеві водозбори; - споруди для каптажу джерельних вод; - комбіновані водозабори. Для забору глибоко залягаючих напірних і без напірних підземних вод влаштовують бурові колодязі, які мають вигляд вертикальних циліндричних свердловин. Мал. 2. Конструкція фільтрів а – дірчастий; б – дротяний; в – сітчастий; г – каркасно–стержневий; д – гравійний. Мал. 1. Схема улаштування бурового колодязя 1 – обсадна труба; 2 – замок для кріплення фільтра; 3 – ущільнюючий сальник; 4 – фільтр.
якщо водоносні породи залягають на великій глибині, буровий колодязь обладнують декількома обсадними трубами різних діаметрів, тампонуючи кільцевий простір між кінцями суміжних труб цементним розчином. Рівень води в колодязі до забору називається статичним. При відборі води з колодязя її рівень знижується і, коли кількість відбираємої води стане дорівнювати кількості води, що надходить з ґрунту, рух отримує характер що встановився, вода в колодязі встановлюється на певному рівні, який називається, динамічним. Кількість води, яка може бути отримана при пониженні динамічного рівня на 1 м, називається дебітом колодязя (свердловини). Мал. 3. Схема улаштування бурового колодязя з декількома обсадними трубами 1 – обсадні труби; 2 – ущільнюючі сальники; 3 – фільтр.
Способи отримання води з трубчастих колодязів - самоізливаєтся під природнім тиском у пласті, - забирається насосами і гідроелеваторами. Для колодязів з невеликим дебітом (10— 15 м 3/ч) застосовують повітря підйомники – ерліфти, в яких вода змішується з повітрям, за рахунок чого щільність води зменшується і вона піднімається на поверхню, потрапляючи у повітря відокремлювач, де через вентиляційний канал повітря виходить назовні, а вода поступає в резервуар. Мал. 4. Схема повітря підйомника 1 – форсунка; 2 – кінець пневматичного приладу; 3 – динамічний рівень води; 4 – статичний рівень води; 5 – приймальний бачок; 6 – вентиляційна труба; 7 – повітря провід; 8 – запасний резервуар; 9 – ресивер; 10 – компресор; 11 – насоси ІІ підйому.
Скачать презентацию Тема Джерела водопостачання Загальна характеристика споруд для забору
Гидравлика_Тема 3..ppt