Тема: “ Броди - мій рідний край…” Виконала: студентка групи П-12 Вегера Христина Броди 2013 р.
Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт І верби над ставом, й калина. Моя Батьківщина — це мрії політ, І я твоя вірна дитина! Моя Батьківщина — це наша сім’я, Затишний куточок і хата. Це мама, татусь, бабця, дідо і я, Всі рідні і друзів багато. Моя Батьківщина — це злагода й мир Та небо бездонне й чудове. Це пісня чарівна, що лине до зір, Й дитинство моє світанкове. Моя Батьківщина — ліси і поля. Від них в нас і радість, і сила. Це та найсвятіша і рідна земля, Що кожного з нас народила.
Походження назви міста Броди… Історія виникнення Брідщини є дуже різноманітною і цікавою. Назва міста походить, від того, що місто Броди розташоване на шляху перетинів двох річок з непрохідними болотистими заплавами. тому переправа через них проходила вдвох чітко визначених місцях - бродах.
Перша згадка про Броди… Перша згадка про Броди у історичних джерелах була у XI ст. В другій половині XIV століття Броди стали власністю польських феодалів. В 1441 році польський король Владислав ІІІ подарував Броди разом з навколишніми землями шляхтичеві Ленінському. Від того часу Броди належали польським магнатам. У ХVІІ ст. . тут збудовано замок, обведено його земляними валами та дерев'яними стінами з баштами і двома брамами - Львівською та Луцькою.
Головна вулиця… Вулиця Золота - це, мабуть, одне з улюблених місць прогулянки місцевих жителів. Точніше буде сказати жительок, бо дівчат і жінок тут зустрічається у кілька разів більше ніж хлопців. Можливо у Росії місто наречених - Іваново, а в Україні - це, скоріш за все, Броди. Дівчата тут ходять по одній, парами, групами по 5 -8 чоловік, деякі з дітьми у колясках. . . Більшість з них молоді та привабливі.
Навчальні заклади… У бродах розміщена чотири загальноосвітні школи, а також гордість міста Броди – педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича.
Історичні цінності… Броди славляться руїнами Синагоги (яку в народі називають “ Крєпость “). ЇЇ східний фасад ще тримається, зверху видно барельєфи та надпис, мабуть, на івриті. Західна ж стіна вже рухнула під тяжкістю даху та віків. . . Побудована ж ця одна з найбільших синагог Галичини була у 1742 році, тут зберігалося тисячі книг, переважно релігійної тематики. Взагалі, євреї в Бродах оселилися ще за часів Станіслава Жолкевського, активно займалися торгівлею. Водночас з тим що це було одне з найбільших місць ортодоксального іудаїзму, тут же зароджується інша течія - хасидизм. Масове знищення ж євреїв почалося з приходом німецьких військ у 1941 -1943 роках. На момент входу радянських військ у липні 1944 року у місті лишилося лише кілька чоловік еврейської національності.
Любити свій край, Свою Батьківщину – святий обов'язок кожного з нас. Щоб любити, його треба знати, щоб знати, необхідно вивчати – наполегливо, ретельно, пристрасно… Тож вивчаймо наш рідний край – з дитинства і довіку, ходімо на його манівцях торкаючись землі босими ногами, знаймо і самі прославляймо її щодня – співом, словом незлим чи молитвою. Любімо її та пам'ятаймо: “Не та земля, що під ногами, а та, що біля серця – то земля твоя”.
