Тема 9 Ринкове господарство суспільств європейської цивілізації в

Тема 9 Ринкове господарство суспільств європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції (70 -ті рр. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. )

1. Нові тенденції у розвитку господарств Західної цивілізації. Техніко-технологічна революція. 2. Маржинальна революція. 3. Промислове зростання та економічна думка Німеччини. 4. Економічне лідерство США. Американська школа маржиналізму. 5. Особливості розвитку господарства Англії. Кембриджська школа. 6. Уповільнення темпів розвитку економіки Франції.

Нові тенденції розвитку: Розвиток ринкової економіки набуває циклічного характеру. Техніко-технологічна революція сприяє модернізації господарства. Входження ринкової системи в режим монополістичної конкуренції. Утворення державномонополістичного капіталізму. Посилення колоніальних тенденцій.

Техніко-технологічна революція • остання третина ХІХ ст. – перша чверть ХХ ст. Винахід Запатентоване новаторство Інноваці я Винахід запроваджений в господарський процес Дифузія технологій Проникнення інновацій в різні галузі господарства

Техніко-технологічна революція v Відбулася завдяки прийнятному інституційному середовищу: 1 індивідуальна ініціатива та підприємництво 2 свобода професійного вибору 3 домінування приватної власності 4 верховенство закону 5 раціональність науки у досягненні матеріальних цілей

Техніко-технологічна революція сприяла таким процесам: радикальній зміні галузевої структури виробництва формуванню нової енергетичної бази виробництва; підвищенню інтелектуального рівня суспільства зростанню інтенсивності та динамізму розвитку світового господарства

Базисні галузі техніко-технологічної революції Металургійна Ме Х Хімічна Ма Т Машинобудівна З Енергетична Е Транспортна Зв’язок

Металургія механізація доменного процесу при завантаженні та розливі чавуну домінування сталі як основного продукту чорної металургії запровадження нових технологій виплавки сталі С. Томас П. Мартен В. Сіменс Г. Бессемер

Ефект мультиплікації випуску сталі Вугільна, Залізниці залізорудна Металургі я СТАЛЬ Суднобудування Будівниц -тво

Енергетична галузь Друга (після промислового перевороту) революція в енергетиці Заміна пару на електрострум Передавання електроенергії на відстань Теплові та гідроелектростанції Водяний Паровий Електричний двигун Двигун внутрішнього згорання та початок комерційної експлуатації нафти

Нові види двигунів Перший двигун внутрішнього згорання Двигун Ленуара Динамомашина Модель парової турбіни Двигун Дизеля

Транспортна галузь динаміка будівництва залізниць Довжина залізниць в км. США 4. 510 84. 675 410. 475 Росія 27 10. 731 62. 300 Німеччина 469 18. 876 410 15. 544 37. 400 2. 390 21. 558 32. 623 Франція Великобританія Австро-Угорщина 144 1840 6. 112 1870 61. 749 22. 981 1914

Транспортна галузь Автомобіл ь Перший автомобіль (1886) – Карла Бенца Форд (1908) Динаміка економіки 1840 р. – розробка гвинта; 1860 р. – стальний корпус корабля; 1869 р. – відкриття Суецького каналу Пароплав Тепловоз за 1870 – 1913 рр. протяжність залізниць збільшилася у 5, 5 раз.

Галузь зв’язку Телефон 1876 Александр Грехем Белл Радіо 1896 Семюель Морзе Гульєльмо Марконі

Наслідки техніко-технологічної революції: Продуктивність праці стає основним показником ефективності економіки. 2. Зростання взаємодії між вченими інженерами та підприємцями. 3. Підвищення капіталомісткості та концентрації виробництва. 4. Виникнення нового чинника міжнаціональних економічних зв’язків – міграції капіталу. 5. Остаточне формування системи колоніалізму та системи міжнародного поділу праці. 6. Остаточне утвердження світового ринку. 7. Нерівномірний розвиток учасників світового господарства. 1.

Нові форми господарства з виробництва, збуту та управління § Договірне об’єднання § Централізація картельного типу управління для § Основою взаємодії є реалізації проектів договори НТП Картель Синдикат Трест § Виробництво однотипної § Єдиний центр та ієрархія; продукції; § Втрата виробничо - § Єдина економічна та торговельної самостійності технічна політика; учасниками § Спільна цінова політика; § Юридична і фінансова незалежність. § Єдина цінова політика Концерн

Маржинальна революція Наукова революція — розрив поступовості розвитку наукового знання, порушення спадкоємності наукової думки, різкий перехід від одного якісного стану до іншого. Класична традиція marginalis лат. – знаходитися на краю marginal фр. — грань, межа 1. Класична школа політичної економії кінець ХVІІсер. ХІХ ст. 2. 3. Становлення Школи неокласичного маржиналізму напряму 70 -80 ті рр. ХІХ поч. ХХ ст. кінець ХІХ - ХХ ст. "Маржинальна революція“ – перехід від абстрактно-наукового аналізу (заснованого на логіко-філософських категоріях) до дослідження конкретних господарських проблем на основі використання граничних величин та нової теорії цінності.

Етапи маржинальної революції Започаткування ідей. Передвісники маржиналізму Зародження Кінець ХVІІІ-п. п. ХІХст. Входження маржинальної теорії в економічну науку Поєднання маржиналізму з функціональним мікроекономічним аналізом Популяризація 70 -80 -ті рр. ХІХ ст. Інтеграція Неокласика 90 -ті рр. ХІХ-поч. ХХ ст. Передвісники Школи маржиналізму Школи неокласики Й. фон Тюнен А. Курно Г. Госсен Ж. Дюпюї Австрійська Англійська Лозаннська Кембриджська Американська Шведська

Видатні представники теорії маржиналізму та неокласики Фрідріх Візер Стенлі Джевонс Карл Менгер Ойген Бем. Баверк Вільфредо Парето Леон Вальрас Альфред Маршалл Джон Бейтс Кларк

Предмет дослідження: сфера обміну та споживання, визнання примату споживання над виробництвом. • Класики Зосередження уваги на дослідженні проблем попиту та поведінки споживача. Сфера споживання • Маржиналісти Виробництво

Методологія та особливості маржиналізму 1 Суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних процесів і явищ; 2 Методологічний індивідуалізм, позасоціальний підхід (метод робінзона); 3 Граничний аналіз; 4 Визначення цінності корисним ефектом благ; 5 Принцип рідкісності, визнання обмеженості економічних ресурсів порівняно з безмежністю людських потреб.

Передвісники маржиналізму (кінець ХVІІІ - сер. ХІХ ст. ) Праця: „ Ізольована держава відносно с/ госп-ва і національної економіки ”(1826) побудова економіко-математичної моделі Йоган фон Тюнен (1783 — 1850) Німеччина державного господарства (перша спроба опису економічних зв'язків мовою математики, з використанням диференціального числення); започаткування системного вивчення просторових характеристик економічної діяльності (започатку-вання теорії розміщення продуктивних сил); новаторська ідея про взаємозалежність факторів виробництва (знайшла вираження у виробничій функції); започаткування теорії граничної продуктивності факторів виробництва.

(кінець ХVІІІ-сер. ХІХ ст. ) Франція Передвісники маржиналізму Антуан Огюстен Курно (1801— 1877) Праця: “ Дослідження математичних принципів теорії багатства ” (1838): запровадження поняття функції попиту: D = f (Р), де D — величина попиту, Р — ціна; відкриття закону попиту, згідно з яким попит зростає при падінні ціни і навпаки; запровадження поняття еластичності попиту; попиту трактування поняття економічної рівноваги на основі аналізу функціональних залежностей; запровадження основ математичного апарату теорії фірми та створення моделі дуополії.

Передвісники маржиналізму: Генріх Герман ГОССЕН Німеччина І закон Госсена: Закон насичення потреб Величина (інтенсивність) задоволення буде послідовно зменшуватися, якщо ми будемо безперервно задовольняти свою потребу в тому самому задоволенні до того часу, поки не досягнемо насичення. ІІ закон Госсена: Закон вирівнювання граничних корисностей Оптимальна структура споживання досягається за умов рівності граничних корисностей благ, які споживаються. Висновок з законів Госсена Принцип рівності граничної норми заміщення: за існуючих альтернатив розподілу певного блага можливий "ефективний розподіл", відхилення від якого пов'язане з втратами від вибору інших варіантів.

Австрійська школа маржиналізму Карл МЕНГЕР (1841 -1921) Основні праці: v "Основи політичної економії" (1871); Теоретичний внесок: v "Дослідження про методи соціальних наук і політичної економії зокрема” (1883). v розробка теорії граничної корисності; v дослідженні взаємозалежності граничної корисності та ринкової ціни; v вчення про блага (блага є предметами, які задовольняють людські потреби ) Окремі ідеї: v суб’єктивізм цінності та визначення її корисністю блага; v обгрунтування спадного характеру граничної корисності “рядами Менгера”; v ординалістський підхід – можливість визначення ступені нагальності потреби, а не її величини; v вчення про обмін, в якому заперечується еквівалентність обміну та обґрунтовується його взаємовигідність Принцип рідкісності: визнання обмеженості ресурсів порівняно з людськими потребами; рідкісності Ідея оптимальності: раціональні суб'єкти, обираючи альтернативні варіанти застосування обмежених ресурсів, прагнуть до максимізації своїх цільових функцій.

Неокласика Кембриджська школа Альфред Маршалл (1842— 1924) Основна праця: “ Принципи економікс ” (1890): предметом економіки повинні бути „ті спонукальні мотиви, які найсильніше і найбільш стійко впливають на поведінку людини в господарській сфері її життя”; пропозиція заміни „вузького” терміну політична економія на широкий – економікс (наголос на тому, що економічна наука є „чистою і прикладною” , звільненою від ідеології); джерелами створення багатства є, як сфера виробництва, так і сфера послуг; послуг синтетичний підхід, спроба інтегрувати в єдину теорію найважливіші здобутки маржиналізму, класичної та історичної шкіл; аналіз "ренти споживача" ("споживчого надлишку") як економічного вимірника додаткового задоволення споживача.

3. Промислове зростання та економічна думка Німеччини • після об’єднання 1871 р. - формується державний капіталізм, де уряд - координаційний центр госп-ва; • застосування протекціонізму, вивезення товарів і капіталу; • сприяння розвитку науки і освіти, національних пріоритетів. • завершення промислового перевороту та індустріалізація; • пріоритет галузям важкої промисловості, хімії, фармацевтики; • нові галузі промисловості стають базисними (верстатобудування, сталеливарна, автомобільна, електротехнічна). • концентрація виробництва та утворення монополії (картелі, синдикати); • агресія німецьких монополій у захопленні ринків сировини та збуту; • концентрація банківського капіталу (інвестиційний фактор монополізації).

Статистика змін в німецькій економіці Фактори змін Виробництво сталі: До Після 1870 р. – 0, 2 млн. тонн 1900 р. – 6, 3 млн. тонн 1870 р. – 18 тис. км. 1910 р. – 58 тис. км. 1879 р. – 17 одиниць 1901 р. – 600 одиниць Залізничне будівництво Монополії (картелі) Концентрація банківського капіталу 1870 р. – 32 одиниці 1910 р. – 28 одиниць перетворення з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну державу

Економічна думка Німеччини (кінець ХІХ-початок ХХ ст. ) v Під впливом історичної школи в ост. чв. ХІХ ст. спостерігається зростання інтересу до історико-економічного дослідження. Молода історична школа (інституціональний напрям) Вернер Зомбарт Максиміліан Вебер • дослідження морально-етичної природи суспільства; • інституційні межі госп. діяльності; • поєднання історизму з абстрактною теорією капіталізму Соціальна школа (соціальний напрям) Рудольф Штаммлер Рудольф Штольцман Франц Оппенгеймер Отмар Шпан Дослідження економіки як частини соціальної системи з акцентом на соціальних інститутах – держава, громадські об’єднання тощо.

Дякую за увагу!