Тема 9 Особливості економічних моделей нових країн-членів ЄС

1. Особливості трансформаційних процесів у державах ЦСЄ 2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз

9.1. Особливості трансформаційних процесів у державах ЦСЄ Особливістю геоекономічного руху країн ЦСЄ був різний характер здійснюваних економічних реформ, а через це ті держави ЦСЄ, що у 1990 р. мали приблизно рівні стартові умови, підійшли до початку XXI ст. з диференційованими результатами. Тривалість падіння макроекономічних показників у Польщі склала 2 роки, Словенії та Чехії - 3 роки, Словаччині, Хорватії, Угорщині - 4 роки. На інші країни припадали досить високі темпи падіння, а їх трансформаційна криза тривала п'ять років і більше. Для Албанії, Болгарії, Латвії, Румунії була характерна тенденція до економічного зростання, однак вона виявилася нестійкою

9.1. Особливості трансформаційних процесів у державах ЦСЄ Використано різні методологічні підходи та прикладні моделі реформування економіки. У Югославії - «Програма Анте Марковича» в Польщі - «План Бальцеровича» (1989), у Чехословаччині - «План Клауса» (1990), в Угорщині - «План Купи» (1990), в Румунії - «Короткий виклад стратегії переходу до ринкової економіки» (1990).

«Шокова терапія» Л.Бальцеровича у Польщі Основними заходами «блискавичного» переходу до ринку були: відмова держави від цінорегулювання та перехід до неокласичної моделі: попит-пропозиція жорстка бюджетна політика відмова від багатьох соціальних програм приборкання інфляції (припинення підвищення заробітної плати, індексації доходів) прийняття закону про банкрутство, відмова уряду від підтримки збиткових підприємств, швидка приватизація, лібералізація ринку, валютної системи та зовнішньої торгівлі стимулювання припливу ПІІ відмова від директивного планування та перехід до індикативного

«Шокова терапія» Л.Бальцеровича у Польщі Позитивним наслідком реформ був насправді швидкий перехід до ринкової економіки, негативним — дуже висока «соціальна ціна» за ринкові реформи, яка мала прояв у стрімкому розшаруванні населення країни. Космічне зубожіння населення, 70% якого водночас опинилося за межею бідності

«Градуалістська стратегія» Основною відмінністю градуалізму від «шокової терапії» була етапність у здійсненні ринкових реформ та забезпечення мінімальних соціальних стандартів. держава не відмовлялася від регулювання цін на товари «соціальної групи», приватизація здійснювалася у три етапи: мала, середня та велика, обмінні курси національної валюти також регулювалися за допомогою монетарних та немонетарних заходів, зростання зарплати на різних етапах градуалістської моделі то обмежувалося, то лібералізувалося

«Градуалістська стратегія» Характерним прикладом реалізації градуалістської моделі була Угорщина, але й Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія та Литва також використовували елементи еволюційності у трансформації своєї економіки до ринкового середовища У Албанії, Румунії, Болгарії, країнах колишньої Югославії, Україні, Росії та Молдові, програми мали у своїй основі як елементи «шокової терапії», так і «градуалізму», внаслідок чого шок став затяжним.

Особливості трансформації Словенії Заслуговує на увагу досвід Словенії, де поступовість та повільна еволюційність дали позитивні результати. Модель «ринкового соціалізму», що була використана у Словенії, виявилася досить адаптованою для переходу до «вільного ринку», а елементи планування, у тому числі індикативного, уможливили цивілізоване проведення приватизації. У країні не вважали, що іноземний капітал є панацеєю і досить стримано ставились до іноземних інвестицій

Особливості трансформації Словенії Словенія має найкращі макроекономічні показники серед усіх постсоціалістичних країн. Середній приріст реального ВВП у країні становив 3,8% (у період 1993—1998 pp.) У 2000 р. ВВП Словенії за паритетом купівельної спроможності досяг 17 367 дол. на одного жителя, що перевищило аналогічний індикатор Греції. За індексом людського розвитку (0,879) країна посідала 29-е місце (для порівняння: Росія — 60-те, Україна — 80-те). Для цієї держави характерною була рівновага зовнішньоторговельного та платіжного балансів, а зовнішній борг на відміну від інших постсоціалістичних країн не збільшується, а навіть має тенденцію до зменшення

Основні наслідки трансформації для країн ЦСЄ 1) невиправданість надій на скорочення розриву між Сходом і Заходом: ця розбіжність зросла, а не зменшилася, як того очікували 2) суттєво скоротилися соціальні функції держави, тоді як у всьому світі вони посилювалися 3) ступінь ментально-психологічної готовності до ринкових перетворень виявилася недостатньою 4) конверсія гіпертрофувала мілітаризоване виробництво 5) ортодоксальний монетаризм, що був використаний для формування моделей ринкової трансформації, завдав великої шкоди країнам мегарегіону

Основні наслідки трансформації для країн ЦСЄ Рівень приватизації в Чехії, Польщі, Угорщині та Словаччині був досить високим уже у середині 1990-х Упродовж 1995—2002 pp. питома вага приватного сектору в державах ЦСЄ повільно зростала і досягла рівня 70—80 %.

Основні наслідки трансформації для країн ЦСЄ

Основні наслідки трансформації для країн ЦСЄ Яскравим свідченням зближення позицій мегарегіону з країнами ЄС є той факт, що у 1997-2001 країни-члени ЄС домінували в експорті держав ЦСЄ (крім Словаччини). Подібна ситуація спостерігалася і в імпорті. Виробництво ВВП на душу населення також не надто дистанціювалося (крім Естонії та Польщі) від старих країн-членів ЄС. Провідні позиції посідали, як зазначалося раніше, Словенія та Чехія.

Основні наслідки трансформації країн ЦСЄ

Основні наслідки трансформації країн ЦСЄ Ринкова капіталізація економік країн ЦСЄ у 1999 р. склала 54 млрд. дол. Безсумнівним лідером стала Польща, далі йшли Чехія та Угорщина, хоча за рівнем капіталізації у % від ВВП та обсягом продажів цінних паперів остання не мала собі рівних. Разом з тим, наведений обсяг капіталізації держав ЦСЄ не є високим за світовими стандартами. Так, капіталізація компанії Microsoft станом на травень 1999 р. сягала 400 млрд. дол., тобто була у 7,4 рази більшою за сім провідних країн ЦСЄ разом узятих (Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія).

Основні наслідки трансформації країн ЦСЄ Наприкінці 1990-х pp. можна було говорити про те, що в країнах мегарегіону відбулося становлення компаній-лідерів, які мали високий рівень конкурентоспроможності. Пріоритетними галузями стали телекомунікації, фармацевтика та банківська справа.

Основні наслідки трансформації країн ЦСЄ

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз Вступ десяти нових членів ЦСЄ до Європейського Союзу (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Словенія, Чехія, Болгарія та Румунія) ніс значні ризики для старих членів ЄС стосовно чотирьох свобод. ЯКІ, НА ВАШУ ДУМКУ, РИЗИКИ РОЗШИРЕННЯ ЄС?

Ризики вступу країн ЦСЄ до Європейського Союзу

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз У разі швидкого руху додаткових чинників виробництва з країн ЦСЄ до національних господарств EC-15 могло виникнути знецінення оплати праці робітників, наявне та приховане демпінгування виробництва, швидка деформація цінової моделі ЄС

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз До негативних наслідків розширення ЄС відносять зниження макроекономічних показників: ВВП на душу населення за валютним курсом знизився з 21,5 тис. дол. на кінець 2003 р. до 19,8 з 1 травня 2004 р. зріс рівень безробіття насамперед за рахунок високих відносних показників Польщі (20,5 %) та Словаччини (17 %), реалізація принципу вільного руху робочої сили відкладалася для цих країн щонайменше на 4-5 років. є значні проблеми з введенням у цих державах євро.

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз Споживчі ціни зростатимуть найближчим часом швидше за приріст ВВП, що може призвести до незадоволення населення, яке після 1 травня 2004 р. відчуло на собі, що цінова конвергенція розпочалася, а заробітна плата поки що мало корелюється з нею

Класифікація країн ЄС за рівнем цін 1. Країни, де рівень цін перевищує 120-відсоткову риску середнього по ЄС Великобританія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ірландія 2. 100-120% - Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Кіпр, Австрія, Італія, Франція 3. 80-100% - Іспанія, Словенія, Мальта, Португалія 4. Менше 80% - Польща, Литва, Словаччина, Латвія, Чехія, Угорщина та Естонія

Наслідки цінової конвергенції Можна передбачити, що з усуненням митних кордонів ціни в Ірландії навряд чи зменшаться, а ось в країнах четвертої групи швидше за все зростуть, хоча й не дуже стрімко — оскільки купівельна спроможність громадян продовжує залишатися досить низькою, а тому більшість урядів вважають, що їх найголовнішим завданням є боротьба з бідністю.

ЯКІ НА ВАШУ ДУМКУ Переваги вступу країн ЦСЄ до Європейського Союзу ?

9.2. Країни ЦСЄ та Європейський Союз Західна Європа очікувала припливу дешевої, але кваліфікованої робочої сили (у дозованих розмірах), розширення ринків збуту, збільшення сировинних ресурсів, зменшення трансакційних витрат у зв'язку із переміщенням своїх кордонів на Схід.

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ РОЗШИРЕННЯ ЄС Для країн ЦСЄ не справдилися побоювання щодо погіршення економічної ситуації і послаблення темпів розвитку в результаті можливого «шоку членства» Тенденції прискореної динаміки розвитку, які спостерігалися до вступу, значно зміцнилися і закріпилися при збереженні надзвичайно міцного макроекономічного фундаменту росту Динаміка росту ВВП нових членів була значно вищою, ніж у країнах ЄС-15 Починаючи з 2005 р. економічне зростання в регіоні ЦСЄ дещо сповільнилося порівняно з 2004, коли основним стимулом був саме вступ до ЄС. Проте показники приросту залишилися на високому рівні, пересічно понад 5%, більш ніж втричі вищим, ніж в ЄС-15

Реальний приріст ВВП у країнах ЦСЄ та ЄС-15

Фактори зростання ВВП в країнах ЦСЄ сприятливі умови для нарощування експорту пожвавлення внутрішнього попиту (через зростання зарплат та пенсій) поліпшення міжнародного ділового клімату стрімкий приріст інвестицій

Динаміка реального ВВП у Польщі в 2000-2006 р., у цінах попереднього року

Продуктивність праці на одного зайнятого, ЄС-25 = 100 (зростає випереджаючими темпами в усіх країнах ЦСЄ, особливо після вступу до ЄС)

Бюджетний дефіцит, державний борг (скорочуються у відносному вираженні, для більшості держав відповідають критеріям конвергенції)

Інфляція, % до попереднього року, на основі гармонізованого індексу споживчих цін (harmonized index of consumer prices (HICP)

Притік прямих зарубіжних інвестицій, млрд. дол.

Зовнішня торгівля товарами, млрд. євро

Внутрішньосоюзна міждержавна торгівля товарами, млрд. євро, 2005 р.

Деякі розділи рахунку капіталу, Польща, 1995-2004 рр. (за роками, USD млрд.)