ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАНЯТТЯ 1. Методологія, технологія і процедура педагогічного дослідження Навчальні питання: 1. Предмет, мета та функції педагогічного дослідження. 2. Методична структура дослідження в педагогіці. 3. Основні методи педагогічного дослідження.

Список основної літератури, що рекомендується курсантам (слухачам) для самостійної роботи: Основна література: 1. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2002. Додаткова література: 1. Подласый И.П. “Педагогика”, – М.: Просвещение, 1998 г. 2. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. – Навч. посібник. – К.: ІПППО, 2002. – 270 с. 3. Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1999.

ПЕДАГОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – процес наукового визначення, вивчення та аналізу результатів вирішення актуальної педагогічної проблеми Рівні педагогічного дослідження: теоретико-методологічний; теоретичний; методичний; історико-педагогічний Етапи педагогічного дослідження: 1 етап – обґрунтування проблеми дослідження; 2 етап – вирішення поставлених завдань; 3 етап – теоретичний аналіз результатів, формулювання висновків і педагогічних рекомендацій, упровадження їх у практику

Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження Завдання – це програма дослідницьких процесів, які відображають логіку наукового пошуку Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності процесів навчання й виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому Категоріальний апарат дослідження

Категоріальний апарат дослідження Педагогічна проблема відображає вимоги до вдосконалення певної галузі педагогічного процесу, до підвищення його ефективності Тема є локалізацією тієї сфери педагогічного процесу, що обрана для дослідження певного аспекту проблеми Предмет визначає той бік об'єкта, що досліджується в певних умовах

Гіпотеза - це обґрунтоване наукове припущення, що потребує доведення, про можливий спосіб, механізм розв'язання певної проблеми ВИДИ ГІПОТЕЗ: І тип – теоретичні гіпотези, в основу яких покладено наукові закономірності, методологічні положення, логічні судження, аргументовані прогнозування, фундаментальні знання, що можуть бути не лише педагогічними, а й суміжними знаннями з психології, соціології, естетики, мистецтвознавства тощо. ІІ тип – емпіричні гіпотези. Вони ґрунтуються на результатах попереднього практичного досвіду, що нерідко відбувається методом "проб і помилок". Емпіричні гіпотези бувають: - тривіальними, - ортодоксальними - очевидними Теоретичні та емпіричні гіпотези називають ще пояснювальними та описовими

СХЕМА СТРУКТУРИ ГІПОТЕЗИ: ЯКЩО створити певну педагогічну ситуацію "А", в якій вивчається предмет дослідження, ТО буде отримано результат "В", І ОСКІЛЬКИ це пояснюється певними закономірностями, логікою теоретичних міркувань, практичним досвідом "С".

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ, ЯКІ ВИКОНУЄ ГІПОТЕЗА: - окреслення кола завдань, що мають бути взаємопов'язані і взаємодоповнюючі; - систематизація складових наукового апарату дослідження та етапів його проведення; - прогнозування результатів наукового пошуку; - поєднання теорії та практики педагогічної діяльності; - встановлення зв'язку між уже відомими та новими фактами, отриманими в процесі експерименту; - пояснення явищ об'єктивної реальності; - цілеспрямування перебігу дослідної роботи; - розширення та збагачення сфери педагогічних знань та ін.

У педагогічній науці поєднуються дві функції: науково-теоретична конструктивна Дослідження в галузі педагогіки спрямовані на: розкриття закономірностей у сферах освіти, виховання і управління освітніми і виховними системами; перетворення педагогічних систем: реформи, інноваційні процеси, зміни досвіду, що склався, реконструкція моделей навчання і виховання, що склалися; розробку нових методів, засобів, форм, систем навчання, виховання, управління освітніми структурами; розробку теорії і практики застосування нових педагогічних і інформаційних технологій; вивчення, узагальнення і інтерпретацію досвіду педагогічної діяльності

МЕТОДОЛОГІЯ – вчення про систему принципів, засобів організації та побудови теоретичної й практичної діяльності Предмет методології дослідження проблем педагогіки – процес цього дослідження, а результат – система правил, рекомендацій щодо його проведення Термін “методика” позначає конкретні форми та засоби використання методів, за допомогою яких здійснюється все більш глибоке пізнання різноманітних педагогічних проблем та їх розв’язання. Її основна функція – організація самої дослідної діяльності

Основні характеристики методики: обґрунтованість, економічність, оптимальність, контроль за дослідною маніпуляцією та за дотриманням умов і правильності проведення наукових пошуків, ведення документації, протоколів, таблиць та ін.

Методика дослідження педагогічних проблем - це сукупність систематизованих прийомів і засобів наукового пошуку у педагогіці, правил і технології їх застосування, порядку інтерпретації одержаних результатів Основні елементи структури методики дослідження: - концепція, на якій ґрунтується методика; – конкретні педагогічні явища, ознаки, параметри, які підлягають науковому вивченню; – зв’язки, залежності та взаємозв’язки між ними; – методи, які використовуються для вивчення даного предмету дослідження; – правила застосування методів, методичних прийомів та їх алгоритм; – алгоритм і процедура узагальнення результатів дослідження; – склад, роль і місце дослідників у процесі наукового пошуку

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

МОДЕЛІ ДОСЛІДЖЕНЬ експериментальні діагностичні монографічні призначені для перевірки причинних гіпотез. Вони можуть бути й методологічними. Такими вони є тоді, коли використовуються для вивчення, уточнення або конструювання нових дослідних моделей спрямовані на визначення існуючого стану виховної дійсності та формування на цій основі відповідних рекомендацій для внесення в цю дійсність певних змін реалізуються в двох принципових напрямках: характеристика та з’ясування одиничного виховного явища, що з дослiдно-пiзнавальної точки зору представляє значний інтерес i може бути використане для характеристики подібних йому явищ; опис i з’ясування виховного явища з метою відкриття його основних закономірностей, рис та засобів реалізації

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (В.Оконь): дескриптивна пояснювальна прогностична практична оціночна виконують дослідження діагностичного типу, основані найчастіше на методі спостереження функція відноситься до досліджень експериментального типу відповідає не лише на запитання “Як є?”, але й на запитання “Що буде?” є наслідком попередніх функцій

ОСНОВНІ МЕТОДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Педагогічне спостереження Дослідницька бесіда Вивчення документації і результатів діяльності тих, які навчаються Педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний, природний) Вивчення та узагальнення передового педагогічного дослідження (метод запитань, інтерв‘ю, анкетне опитування, тестування)

ПЕДАГОГІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВИМОГИ: природність ведення щоденника точне визначення об’єкта і предмета дослідження обмеження мінімальних ознак, які є предметом вироблення конкретних критеріїв оцінення цих ознак чіткість і тривалість ВИДИ: пряме опосередковане самоспостереження ЗАСТОСУВАННЯ: на перших етапах наукового розроблення педагогічної проблеми

МЕТОД БЕСІДИ ВИМОГИ: чітке визначення мети планування системи запитань відповідність системи запитань індивідуальним особливостям вихованців, їх динамічність створення атмосфери педагогічного такту протоколювання бесіди ВИДИ: ІНТЕРВ’Ю: вільне стандартизоване напівстандартизоване ЗАСТОСУВАННЯ: На різних етапах педагогічного дослідження відповідно до мети, завдань й логіки розгляду наукового проблеми як допоміжний метод х метою уточнення висновків

МЕТОД АНКЕТУВАННЯ ВИМОГИ: узгодженість запитань з програмою вилучення “зайвих” та відбір необхідних запитань дотримання правил розвитку теми чіткість варіантів відповідей ясність формулювання запитань, їхня однозначність ВИДИ: суцільне та вибіркове усне та письмове індивідуальне та групове очне і заочне Використовують для одержання первинних даних про типовість певних явищ в комбінаціях з іншими методами ЗАСТОСУВАННЯ:

МЕТОД ЕКСПЕРИМЕНТУ ВИМОГИ: чітке формулювання теми дослідження визначення об’єкта і предмета визначення мети і завдань формулювання гіпотези Вибір методики визначення місця, часу, тривалості, етапи визначення критеріїв оцінення результатів прогнозування можливих результатів, експертиза ВИДИ: лабораторний природний Використовують для наукового дослідження педагогічних явищ у специфічних умовах, які створені дослідником й дають змогу стежити за його протіканням, керувати цим процесом ЗАСТОСУВАННЯ:

МЕТОД ТЕСТУВАННЯ ЕТАПИ: вибір тесту проведення тестування інтерпретація результатів ВИДИ: тести досягнень тести інтелекту тести креативності ЗАСТОСУВАННЯ: Використовують з метою визначення рівня розвитку в індивіда психологічних властивостей, особистісних характеристик, ступінь готовності до певної діяльності, засвоєння знань і навичок тощо.