Тема 8 Українська культура у другій половині ХХ

Тема 8. Українська культура у другій половині ХХ ст. План 1. Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. 2. Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. 3. Українська культура в роки кризи авторитаризму.

Відновлення матеріальної бази культури. Відновленн Розвиток освіти і науки. n . Розвиток української культури у другій половині ХХ ст. відбувалося в умовах поглиблення розколу світу, розпалювання "холодної війни", гонки озброєнь, ідейнокультурного протистояння.

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. n Катастрофічний масштаб руйнувань в ході німецькофашистські агресії призначив на ціле десятиліття першочергове завдання культурної політики УРСР: відновлення матеріальної бази культури, створення умов для її нормального функціонування.

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. В Україні були відновлені або побудовані заново близько 26 тис. шкіл, в яких навчалося майже п'ять мільйонів школярів, у т. ч. тих, хто не зміг вчитися в роки окупації.

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. В середині 1950 -х років держава, щоб подолати відставання від країн Заходу в розгортанні науковотехнічного прогресу, різко збільшило асигнування в цій області. Всупереч формалізму і зайвої стандартизації навчання, рівень знань радянської школи був вище, ніж аналогічні показники шкіл Заходу

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. 1970 - 1980 -і роки відзначені різким зниженням кількості шкіл з українською мовою навчання. В абсолютних цифрах їх число скоротилося на 8700 шкіл. Така картина суперечила національного складу населення, утрудняла дітям засвоєння знань.

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. Вузівська мережу з 1965 р. з 1983 р. зросла незначно - з 132 внз до 146. Вузи України в основному базувалися в шести областях республіки - Харківській (21), Київської (19, 18 з них - в р. Києві), Одеській (15), Дніпропетровській і Львівській (по 12), Донецькій (10). Кількість студентів всіх форм навчання (денна, вечірня, заочна) перевищувала 850 тис. чол.

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. У 1965 - 1985 р. Академія наук УРСР поповнилася двадцятьма новими науково-дослідними інститутами. У 1971 р. було створено п'ять наукових центрів республіки, які об'єднали академічну і вузівську науку

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. Спільними зусиллями вчених АН, вузів, музеїв, архівів і бібліотек були створені фундаментальні дослідження в галузі гуманітарних наук. Серед них можна назвати "Історію української літератури", "Історію української мови", "Радянську енциклопедію історії України", "Історію українського мистецтва".

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. У грудні 1966 р. у Києві виникла нова добровільна громадська організація Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. Завданням товариства було залучення населення до участі в охороні пам'яток історії, археології, архітектури, мистецтва, писемності, етнографії та фольклору. Логотип УТОПІК

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. До початку 1980 -х років українські та українськоросійські школи становили менше 30% навчальних закладів столиці та обласних центрів. Русифікація досягла і систем дошкільного виховання. З початку 1970 -х років на російську мову видання переводять наукові журнали України і головне видавництво наукової літератури - "Наукову думку". Логотип видавництва

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. У 1960 - 1980 -і роки Україна стає ареною реалізації програм "мирного атома". У республіці одна за одною будуються п'ять. АЕС. Переваги атомної енергетики над іншими видами отримання необхідної для економіки і систем життєзабезпечення енергії здавалися переконливими. Хмельицька АЕС

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. В ніч з 25 на 26 квітня 1986 стався вибух одного з реакторів Чорнобильської АЕС. Зоною лиха стали Київська, Житомирська, Чернігівська та інші північно-західні області України з населенням 3 -4 млн. чол. Десятки пожежників загинули від смертельних доз радіації, але змогли забезпечити збереження АЕС, і евакуацію населення міста атомників Прип'яті. Четвертий енергоблок ЧАЕС після аварії

Відновлення матеріальної бази культури. Розвиток освіти і науки. Вибух атомного реактора, який змінив життя мільйонів людей, немов висвітив даний стан справ в Україні. Проблеми безпеки технічного прогресу і екології стали фактором масової свідомості, однією з найбільш гострих тем публіцистики, змусили переглянути освітні та наукові програми. Встановлення знаку «Заборонена зона»

2. Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. n . У 1953 – 1965 рр. в СРСР здійснювався курс на часткову десталінізацію країни. Відмова від масових репресій, часткова реабілітація невинно засуджених, лібералізація різних сторін життя істотно вплинули на культурну ситуацію в СРСР і в Радянській Україні. Похорон Сталіна

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. n В Україні успішно розвивалася література. Популярними стали романи М. Стельмаха "Велика рідня", "Кров людська - не вода", "Хліб і сіль", що розкривають силою художнього слова долі українського селянства. Військова тематика отримала відображення в трилогії О. Гончара "Прапороносці". Михайло Стельмах

трилогія О. Гончара "Прапороносці". Гончар Олесь Терентійович

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. n В ході десталінізації були реабілітовані багато українських письменникыв: В. Еллан- Блакитний, В. Чумак, Г. Косинка, И. Микитенко, З. Тулуб, драматург М. Куліш, режисер Л. Курбас. Однак реабілітація не була поширена на діячів культури. Еллан-Блакитний Василь

Чумак В. Г. Стрілець Г. М. Лесь Курбас

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. n Лібералізація політичного режиму зробила менш неприступним "залізна завіса" між радянським і західним світом. З'явилися переклади літературних творів Сент Екзюпері, Камю, Кафки, Ремарка та інших. В 1958 р. відновилося видання журналу "Всесвіт". Журнал знайомив читачів з кращими творами зарубіжної літератури. Всесвіт- журнал іноземної літератури

Сент - Екзюпері Скульптура Маленького принца, м. Дніпропетровськ

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Світове визнання отримав роман О. Гончара "Собор" (1968 р. ). Письменник одним з перших в радянській літературі поставив питання про гуманістичному розумінні вітчизняної історії, збереження культурної спадщини предків.

n Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Головним наслідком "відлиги" стало формування нового покоління творців української культури - шістдесятників. Шестидесятники

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Починалося шістдесятництво з культурно-просвітницької роботи. Молодь виступала на захист рідної мови, популяризувала досягнення літератури і мистецтв. Восени 1959 р. студенти Київського театрального інституту створили Клуб творчої молоді на чолі з Л. Танюком. Леоні д Степа нович Таню к

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Театральна студія КТМ поставила спектаклі по пєсам Б. Брехта. Були встановлені контакти з молодіжними культурними об'єднаннями Росії, Прибалтики, Молдови. Поетичним вечорам не поступалися за популярністю лекції з вітчизняної історії М. Брайчевського, Е. Апановича. Фотопортрет Михайла Брайчевського.

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Участь у роботі КТМ поета В. Симоненка, літературних критиків І. Дзюби, Є. Сверстюка, И. Світличного, художників А. Горской, Л. Семікіной, В. Зарецького додала йому громадянську ноту. Клуби творчої молоді виникли у Львові, Одесі, Дніпропетровську. Роботу львівського "Проліска" очолювали майбутні учасники українського дисидентського руху брати Горині і И. Калинець.

n В області літератури покоління шістдесятників було особливо щедрим на поетичні таланти. В. Симоненко та Стус вдихнули нове життя в українську громадянську лірику. Роман у віршах Л. Костенко "Маруся Чурай" став гімном "душі, паряться над натовпом". Л. Костенко

Пам'ятник Марусі Чурай в Полтаві

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. Видатним культурним явищем стало українське "поетичне кіно". Витоки "поетичного кіно" - у довоєнних кінофільмах О. Довженка і української класичної літератури. Фільми"("Тіні забутих предків"), Ю. Ильєнко ("Криниця для спраглих" і "Білий птах з чорною ознакою")), И. Миколайук

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. "Поетичне кіно" настільки було українським, що налякало ревнителів інтернаціоналізму. За дорученням керівника ЦК КПУ Шелеста взимку 1965 - 1966 р. була проведена перевірка роботи кіностудії ім. О. Довженка. Негативну оцінку комісії отримали фільми "Криниця для спраглих", "Київські фрески" ", "Звірте свої годинники" В. Ильяшенко. Творчі колективи були звинувачені в "викривленні соціалістичної дійсності".

n Помітними подіями у театральному житті республіки стали п'єси А. Левади "Фауст і смерть", О. Коломійця "Планета надій", М. Стельмаха "Хто "за"? Хто проти? ". Визнання отримало акторська майстерність Богдана Ступки, В. Івченко, В. Заклунної, Н. Рушковського. У музиці стали популярними камерні оркестри. Музику для камерних оркестрів писали композитори В. Губаренко, Л. Дичко, М. Скорик, Ю. Іщенко та ін. 1960 -і роки підтвердили високий рівень української виконавчої культури. Видатними майстрами оперного співу стали Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, А. Солов'яненка Богдан Ступка Д. Гнатюк

n В українську пісенну скарбницю увійшли пісні П. Майбороди, О. Бурміцького, І. Шамо, К. Доминченко. До покоління шістдесятників за духом творчості належав В. Івасюк, чия творчість залишила помітний слід в українській естраді 1970 -х років. Без перебільшення, народної любов'ю користувалися його пісні "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" і ін. В. Івасюк П. Майборода І. Шамо

Культурні процеси в умовах хрущовської "відлиги". Шістдесятники. В живопису творчий пошук українських і в цілому радянських художників натрапив на активну протидію влади. У червні 1963 р. на пленумі ЦК КПРС були піддані критиці літературно-художні журнали. В Україні серед художників зазнали обструкції з боку влади А. Горська, И. Гончар, Л. Семікіна В. Некрасов А. Горська

3. Українська культура в роки кризи авторитаризму. n Між двома спробами реформ в СРСР - "відлигою" М. Хрущова і "перебудовою" М. Горбачова лежить період 1965 - 1985 р. , що отримав в публіцистиці назву "застою". Є й інший вимір цього періоду: криза авторитаризму. Особливості кризи: зниження темпів економічного розвитку, відставання від Заходу в області технології, консерватизм у вирішенні внутрішніх проблем. Сфера культури - "Попелюшки" радянської системи, - характеризується затвердженням зневажливого ставлення до української історії, мови та літератури, мистецтва.

Українська культура в роки кризи авторитаризму. Відсутність належних умов зберігання пам'ятників культури минулого обертається непоправними втратами. У 1964 р. у пожежі гине збори відділу україністики Центральної бібліотеки АН у Києві - 650 тис. томів Пожежа Центральної бібліотеки АН у Києві

Ідеологічний диктат і тематична обмеженість не зупинили розвиток української поезії та прози. Не тільки читацьке, але і офіційне визнання отримала дилогія В. Земляка "Лебедина зграя" і "Зелені млини". В 1978 р. В. Земляку посмертно була присуджена Державна премія УРСР в області літератури. Василь Сидорович Земляк М. Бажан

Українська культура в роки кризи авторитаризму. Зусиллями художньої літератури видавництва "Дніпро" публікувалася серія "Романи й повісті" - українська проза сучасних авторів. Новим підходом у розкритті сільській теми стали романи Ю. Мушкетыка "Позиція" і "Кордон". Вагомий внесок у зміцнення національної пам'яті зробив П. загребельний. Серед його кращих творів - романи "Диво", "Роксолана", "Я, Богдан". Логотип видавництва “Дніпро”

Українська культура в роки кризи авторитаризму. У 1960 - 1980 -і роки головні тенденції української драматургії - тяга до сучасної тематиці, антивійськові мотиви. В театрах України успішно йшли п'єси О. Коломійця ("Дикий Ангел"), М. Зарудного ("Сині роси", "Бронзова фаза"), Л. Дмитерка (“Золотий рамі"). Л. Д. Дмитерко

Республіканське об'єднання "Укрконцерту" об'єднувало 25 філармоній, 220 художніх колективів. На естраді панували співаки С. Ротару, Н. Яремчук, гумористичний дует Тарапуньки й Штепселя. Зберігали високий рівень виконавської майстерності колективи пісні і танцю. Для академічного ансамблю танцю України та інших колективів були характерні постійне вдосконалення жанру, новизна, емоційність виконання. Н. Яремчук Дует Тарапуньки й Штепселя

У 1970 -і роки переживала підйом мультиплікація. Успіхом у глядачів різного віку користувалися мультиплікаційні фільми "Як їжачок і ведмежа міняли небо", серія мультфільмів про пригоди запорізьких козаків, Жив-був пес (реж. ) Кадр із мультфільма “Пригоди запорізьких козаків” Кадр із мультфільма “Жив-був пес ”

Українська культура в роки кризи авторитаризму. Український кінематограф збагатили фільми Л. Бикова ("В бій йдуть одні старики" і "ати-бати йшли солдати") і Р. Балаяна ("Польоти уві сні і наяву"). У центрі кінофільмів Л. Бикова немеркнучий подвиг солдата Великої Вітчизняної війни

Українська культура в роки кризи авторитаризму. В українському живописі 1960 -1980 -х років поряд з темою Великої Вітчизняної війни відбувається освоєння сучасної тематики. . Сучасність знайшла втілення в картинах "Льон" Яблонської, "Йдуть дощі" В. Шаталіна, полотнах М. Бельского, В. Хитрикова, Г. Томенко та ін. "Льон" Яблонської «Хлеб»

Таким чином, у 1960 -1980 -і роки всі види мистецтва ділилися на одіозне мистецтво, суттю якого було дотримання ідеологічної запрограмованість, диматизму і плакатності, мистецтво намагається відстоювати загальнолюдські цінності. Догматизм і запрограмованість одержали широке поширення, зокрема, в монументальному мистецтві і архітектурі. Тільки в другій половині 1970 -х років було споруджено 90 нових пам'ятників і монументів. Серед пам'яток цього періоду нешаблонностю вигляду відрізняються пам'ятник військовополоненим у Сирецькому житловому масиві Києва і монумент Вічної слави в Черкасах. У Харкові не здобув популярність у городян пам'ятник борцям за Радянську владу на тодішньої площі Радянської України.

Українська культура в роки кризи авторитаризму. Високого рівня художньообразної виразності досяг архітектор Е. Маринченко при спорудженні палацу "Україна" у Києві (1977 р. , арх. О. Добровольський, А. Макухіна). Із застосуванням новітніх будівельних технологій в 19701980 -і роки побудовані нові корпуси ряду Вузів: Київського і Донецького університетів, Львівського політехнічного інституту. Палац "Україна" у Києві