Тема 7 Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (друга половина ХVІІ - 60 -ті роки ХІХ ст. )
ПЛАН 1. Роль демократичної, промислової та освітньої революцій у формуванні ринкового господарства. 2. Економічна думка про ринкове господарство. 3. Генеза та розвиток ринкового господарства в Англії, Франції, Німеччині та США.
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ БУРЖУАЗНОПРОМИСЛОВА ОСВІТНЯ РЕВОЛЮЦІЯ ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ
Фактори розвитку Західної цивілізації Духовно-культурна підсистема: освітні революції та ідеї просвітництва ь Дотримання мислителями канонів раціоналізму (від лат. ratio – розум). ь Найвища форма діяльності розуму-наукове пізнання, експеримент, прогрес. ь Формування загальнонаукової парадигми Декарта-Ньютона. ь Подальше утвердження ідей протестантизму. ь Становлення національної ідентифікації та інтелігенції (носія нац. свідомості). Політична та соціальна підсистеми: буржуазно-демократичні революції ь Сприяння свободі здійснення підприємницької діяльності буржуазією. ь Створення незалежних гілок влади (законодавчої, виконавчої та судової). ь Становлення демократії (участь народу у владі) та скасування привілеїв. ь Формування громадянського суспільства, здобуття особистої свободи. Економічна підсистема: промислові революції (перевороти) ь Перехід від ручної праці до великого машинного виробництва. ь Винахід та застосування робочої машини (спершу в текстильній галузі). ь Винайдення парової машини, як двигуна для робочої машини. ь Створення робочих машин для виробництва інших робочих машин. ь Утвердження фабрики-нової форми промислового господарства.
Доба просвітництва ХVІІІ - поч. ХІХ ст. Просвітництво - це широке використання людського розуму для реалізації соціального прогресу (Е. Кант). Англія Дж. Локк, І. Ньютон Просвітницький рух створив передумови для освітніх і наукових революцій, та вплинув на формування нової господарської мотивації Франція Німеччина США Вольтер, Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Д Аламбер Г. В. Лєйбніц, Ф. Шіллер, І. В. Гьоте Б. Франклін, Т. Пейн
Наслідки буржуазно-демократичних революцій q ліквідація привілеїв аристократії; q утвердження соціальної рівності; q завершення формування націон. держав; q формування громадянського суспільства. Франція 1789 -1794 Англія 1642 -1646 США 1775 -1783
ПЕРЕДУМОВИ і ДЖЕРЕЛА ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ Технічні ДЖЕРЕЛА ПЕРЕДУМОВИ • поділ праці в мануфактурах Соціально - економічні • нагромадження у приватних осіб значних коштів, необхідних для ткацького верстату (1733), створення великих прядильної машини Харгрівса (1765), механічного підприємств; ткацького верстату Картрайта • формування маси (1776)… найманих робітників; • зміна у світогляді людини • винаходи летючого • використання парової • експлуатація колоній і машини Дж. Уатта; • винахід паровоза Стефенсона та пароплава Фултона (поч. ХІХ ст. ) напівколоній; • займи, кредити і прямі інвестиції іноземного капіталу
Найвагоміші винаходи-джерела промислового перевороту Ткацький верстат Картрайта Прядільна машина Харгрівса Паровоз Стефенсона Парова машина Уатта Пароплав Фултона Еньо Р. Сабо
НАСЛІДКИ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ НАСЛІДКИ Технічні Соціально-економічні ·підвищення урбанізація; технічеого оснащення і продуктивності праці; концентрація промислового пролетаріату і зростання його політичної свідомості; підвищення якості і рівня життя суспільства. індустріалізація.
Форми еволюції ремісництва та генези промисловості Фабрика (від лат. Fabrica- майстерня) форма промислового виробництва, заснована на поділі праці та механізованій вільнонайманій праці, яка виробляє продукцію не на замовлення, а по шаблону. Мануфактура Фабрика Цех ХІ-ХV ст. ХVІ-ост. трет. ХVІІІ ст. З кінця ХVІІІ ст.
2. Економічна думка про ринкове господарство Не свідомість людей Людське суспільство – це “міновий союз”, сукупність “економічних” людей. А. Сміт Економічний лібералізм • В. Петті • Фізіократи • А. Сміт • Д. Рікардо Класична політична економія Одного економічного ідеалу не може бути для усіх народів, так само як і одяг не шиється за однією міркою. В. Рошер визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість. К. Маркс Економічний націоналізм Економічний радикалізм • Ф. Ліст • В. Рошер • Б. Гільдебранд • К. Кніс • К. Маркс • Ф. Енгельс • • Німецька історична школа Марксизм
Класична школа політичної економії (кінець ХVІІ - середина ХІХ ст. ) – сфера Предмет дослідження виробництва, як джерело суспільного багатства. Адам Сміт Ж. Б. Сей Т. Р. Мальтус Давід Рікардо Д. С. Мілль Запровадження і використання абстрактного, дедутивного, індуктивного та ін. методів дослідження. Розробка категоріального апарату економічної науки (товар, гроші, капітал…) Розробка ідеології ринкового лібералізму. Розробка цілісної системи уявлень про економіку.
Адам Сміт (1723 -1790) вчення про "природний порядок", тобто про закономірність та об’єктивність ринковопідприємницьких економічних відносин, стихійну дію економічних законів; • вчення про «невидиму руку» – механізм стихійної координації економічних виборів господарюючих суб’єктів в умовах ринку; • вчення про «економічну людину» , керовану особистими економічними інтересами та потребами; • обгрунтування принципів ліберальної економічної політики ("Іаіssez faіrе"); •
Давид Рікардо (1723 -1790) • предмет економічної науки - вивченням законів • • розподілу доходів, утворених у сфері матеріального виробництва; трудова теорія вартості як висхідний методологічний принцип теоретичної системи; теорія диференційної ренти (І) (за родючістю землі та місцезнаходженням); розробка проблем міжнародного поділу праці та зовнішньої торгівлі на основі відкритого Д. Рікардо принципу порівняльних переваг; здатність конкурентного ринку до саморегулювання та заперечення можливості загального надвиробництва та криз.
Критичний напрям політичної економії • Розвиток ринку, зумовлений занепадом дрібних господарств; • Промисловий переворот XIX ст. ; • Майнове розшарування населення; • Полярність класів у суспільстві; • Кризові явища в економіці. Наслідок: Переосмислення ідей класичної школи у зв’язку з необхідністю реформуванням суспільного устрою
Критичний напрям політичної економії Jean Charles Léonard Simonde de Sismondi Еволюція економічних поглядів С. де Сісмонді, два періоди: 1 Жан Шарль Леонард Сімонд де Сісмонді 2 Пропаганда ідей класичної школи про вільну гру економічних інтересів, економічну свободу тощо. «Про комерційне багатство, або Про принципи Політичної економії у їхньому застосуванні до торгівельного законодавства» , 1803 Критика капіталізму, обґрунтування необхідності державного регулювання економічного життя. «Нові начала політичної економії, або Про багатство у його відношення до народонаселення» , 1819 р.
Порівняльний аналіз поглядів Сміта та Сісмонді Класична політекономія А. Сміта Критичний напрям політекономії С. Сісмонді • ПЕ – наука про закони • ПЕ – наука про виробництва та матеріальний добробут нагромадження багатства. людей. • Провідний мотив • ПЕ – моральна наука, що економічної діяльності – має справу з людською людський егоїзм, природою, приймає до природне прагнення до уваги всі почуття, потреби покращення власного й пристрасті людини. добробуту.
Порівняльний аналіз поглядів Сміта та Сісмонді Класична політекономія А. Сміта Критичний напрям політекономії С. Сісмонді • Мета – дослідження глибинних закономірностей явищ і процесів, розкриття зв’язків між економічними категоріями. • Ідея ринкової рівноваги та гармонійного ринкового розвитку на основі природних законів. • Важливо в деталях вивчати становище людей. Заперечення узагальнення соціальних явищ. • Утримання від теорії рівноваги. Вона є можливою, проте «ціною неймовірних страждань» .
Результат розвитку капіталізму на думку Сісмонді: СУКУПНИЙ СУКУПНА ПОПИТ ПРОПОЗИЦІЯ Переважання сукупної пропозиції над сукупним попитом породжує кризи перевиробництва, викликані недоспоживанням. q Динамічний погляд на капіталізм (передумова соціалізму); q Розвиток людської особистості; q Рівні пріоритети сфер виробництва та розподілу; q Державне втручання. “Laissez faire”?
Марксистська економічна теорія Карл Маркс Фрідріх Енгельс 1818 -1883 1820 – 1895
Методологія К. Маркса ЕКОНОМІКА базисна самодостатня структура (матеріальне виробництво є незалежною змінною і не потребує аналізу впливу позаекономічних явищ та процесів) ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ідеологічна, партійна наука, яка відображає інтереси панівного класу ПРЕДМЕТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ закони розвитку виробничих відносин АБСТРАКТНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД глибинне проникненням у сутність економічних явищ та процесів ДІАЛЕКТИКА ТА МАТЕРІАЛІЗМ
Погляди К. Маркса СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА поділ на антагоністичні класи (власники і позбавлені власності) РУШІЙНА СИЛА ІСТОРІЇ - класова боротьба ІДЕЇ лінійної моделі розвитку суспільства та неминучості загибелі капіталізму і заміни його комунізмом
Німецька історична школа ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ Економічна відсталість країни, нерозвиненість індустрії, збереження залишків феодалізму, пережитків середньовічних аграрних відносин Економічно-територіальна роздробленість країни Відсутність єдиного внутрішнього ринку, єдиної грошової одиниці, нерозвиненість системи транспорту, зв’язку, тощо Несприятливий вплив зовнішньоекономічних факторів на розвиток національної економіки
Економічна теорія – наука про складові державної політики, в основі якої лежать дослідження національних інтересів та специфічних законів господарського розвитку окремих країн. Німецька історична школа Предмет національної економії: реальні економічні відносини у їх історичній та національній визначеності.
Завдання національної економії: обґрунтування політики, здатної забезпечити національне піднесення, на основі опису, систематизації, порівняння та узагальнення конкретноісторичних форм розвитку окремих індивідів.
Основні елементи теоретичної системи Ф. Ліста: Учення про «національну економію» , національну своєрідність господарських систем та законів їх еволюції Теорія національних продуктивних сил Концепція стадійного економічного розвитку
Обґрунтування активної економічної ролі держави та політики «Виховного протекціонізму» Вчений схвальне ставлення до теорії активного торговельного балансу Стратегічні національні інтереси мають бути важливішими за поточні вигоди Держава здійснює «індустріальне виховання нації на шляху до вищої стадії економічного розвитку Свобода міжнародної торгівлі корисна за умов, коли всі держави досягнуть однакової стадії розвитку Держава покликана створювати матеріальні, інституціальні та культурні передумови для розвитку економіки
Громадські та політичні заклади Моральні та фізичні сили людей Продуктивні сили нації Природні ресурси країни Матеріальний капітал (сільськогосподарський, мануфактурний, торговельний)
ВІЛЬГЕЛЬМ РОШЕР: Не існує єдиної політичної економії та універсальних законів господарського розвитку всіх націй Окремі індивіди керуються у своїх вчинках не лише прагненням економічної вигоди, але і суспільними інтересами, сімейними турботами, почуттям національної єдності Завдання економічної науки не стільки в теоретичному аналізі та отриманні абстрактних висновків, скільки в емпіричному дослідженні історичного матеріалу Протиставив універсальному, космополітичному вченню класиків власну концепцію історичного розвитку націй, застосувавши історичний підхід до теорії трьох факторів виробництва Наголошував на необхідності розробки практичних рекомендацій, спрямованих на використання наявного потенціалу розвитку та вдосконалення суспільства відповідно до довгострокових інтересів кожної нації.
БРУНО ГІЛЬДЕБРАНД Мета – «перетворити політичну економію на теорію, що має справу з економічним розвитком народів» Предмет дослідження політичної економії становлять закони господарського розвитку націй «Людина – істота соціальна» (заперечував «економічну людину» Здійснив спробу періодизації історії господарського розвитку народів, поклавши в її основу мінову концепцію Виступив з критикою утопічного соціалізму, захищаючи принципи ринкового господарювання
КАРЛ КНІС Відкидав саму можливість існування універсальної економічної науки Наголошував на необхідності аналізу господарської еволюції народів у тісному взаємозв’язку з іншими аспектами їх суспільного буття Господарська поведінка окремої особи не зводиться до егоїстичних устремлінь і визначається ментальністю народу, чинними законами і мораллю Доводив, що спостереження економічного розвитку різних народів уможливлюють емпіричні узагальнення та вплив на економічні явища і процеси шляхом розробки економічної політики, спрямованої на досягнення суспільно значущих цілей
3. Розиток ринкового господарства в окремих країнах Заходу АНГЛІЯ ФРАНЦІЯ Ринкове господарство НІМЕЧЧИНА США
Промисловий переворот в Англії Передумови 1. Буржуазно-демократична революція (сер. ХVІІ ст. ); ст. ) 2. Аграрний переворот ХVІ-ХVІІ ст. (процес огороджування); Наслідки 1. Розвиток підприємництва, побудова індустріального суспільства; суспільства 2. Високотоварне, с/г-во на фермерській основі (вивільнення роб. сили для промисловості); 3. Формування нації (сер. ХVІІІ ст. ); 3. Єдиний національний ринок; 4. Агресивна зовнішня політика (пограбування колоній); 4. Найбільша колоніальна та морська держава світу (кінець ХVІІІ ст. ); 5. Власна сировинна база, комунікації; 6. Парова машина Дж. Уатта, локомотив Дж. Стефенсона; 7. 45, 5%-промислові робітники, 75% населення-міські жителі (кінець ХІХ ст. ) 5. Природно-економічні умови; 6. Наукова діяльність та винаходи; 7. Зміни професійної та соціальної структури населення.
Ситуаційна вправа: Навігаційний акт 9 жовтня 1651 р. Завдяки цьому документу товари з Азії, Африки і Америки могли завозитися у Велику Британію тільки на суднах британських підданих, і екіпаж яких повинен складатися на 3/4 з британських підданих; з Європи товари могли ввозитися на британських суднах або на суднах тієї країни, в якій вироблені товари або у гаванях якої вони вперше могли бути завантажені на корабель. Ввезення солоної риби в Англію та колонії Oliver Cromwell дозволялося у тому випадку, якщо вона була піймана на британських суднах. Каботажне плавання дозволялося виключно англійським суднам. Оцінка акту: 1. Прихильники вільної торгівлі вважали його фактором стримування економічного розвитку Англії; 2. Протекціоністи приписували усі успіхи морської торгівлі саме цьому акту; 3. А. Сміт, хоч і вважав акт несприятливим для зовнішньої торгівлі, називав його «наймудрішим урядовим актом» , з точки зору його великого політичного значення.
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В АНГЛІЇ ЕТАПИ 1735 – сер. 1760 рр. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ “Стан розвитку” (створення передумов для промислової революції): · розвиток базових виробництв (вугільна, металургійна галузь); · концентрація мануфактур; ·збільшення об’єму зовнішньої торгівлі. Початок промислового перевороту в легкій промисловості (бавовняне виробництво) Сер. 1760 – Сприятливі умови: 1785 рр. ·відсутність цехів; · механізм “престижного споживання”; · наявність сировини – бавовна з колоній. ·Упровадження парової машини Уатта; 1785 – сер. · відкриття нового способу обробки металу – пудлінгування; ХІХст. ·розвиток транспортної системи; · створення вітчизняного машинобудування.
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ФРАНЦІЇ Особливості: · Несприятливі чинники: - незавершенність аграрної революції; - малий об’єм внутрішнього ринку: слабі фінансові стимули; - війни і революції. · Сприятливі чинники: - велика чисельність населення; - розвита зовнішня торгівля.
ЕТАПИ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ У ФРАНЦІЇ Хронологія Основний зміст 1815 – 1830 Створення внутрішніх і зовнішніх передумов для початку промислового перевороту 1830 – 1840 Використання парових двигунів в текстильній промисловості 1840 - 1860 Виникнення машинного бавовнопрядіння, папероткатства, ситцедрукування, використання машинних технологій в металургійній промисловості, розвиток машинобудування і транспорту
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У НІМЕЧЧИНІ Специфіка: відставання у становленні великого машинного виробництва (др. пол. ХІХ ст. ) Причина відставання: політична роздробленість і залишки феодалізму в сільському господарстві та ремеслі. Передумови для процесу індустріалізації були створені: - французькою революцією 1789 – 1794 рр. ; - наполеонівськими війнами, що привели до часткової відміни феодальних повинностей на захоплених територіях; - аграрними реформами початку ХІХ ст. , в результаті яких виник особливий прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Визначальним впливом на початок промислового перевороту стало об’єднання німецьких князівств у Митному союзі. Пруський шлях розвитку капіталізму в сільському госп-ві – процес обезземелення селян, які отримували особисту свободу і створення великих юнкерських господарств.
ЕТАПИ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ У НІМЕЧЧИНІ Хронологічні межі Зміст періоду Кінець ХVІІІ – сер. Підготовчий етап. Промисловий ХІХ ст. переворот в текстильній, бавовняній і шовковій галузях. Розвиток вугледобування, важкої промисловості і залізничного транспорту 1850 – 70 -ті рр. Етап розвитку фабричної промисловості. Виникнення хімічної і електротехнічної промисловості. 1870 – 80 -ті рр. Етап завершення промислового перевороту. Тісне переплетення фабричного виробництва і формування монополій.
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В США Розвиток промислового перевороту в США протікало в умовах, · · · що значно відрізнялися від європейських: величезна малозаселена територія (25 чол. на 1 кв. км; для порівняння: у Франції – 100 чол. ); значний зріст населення (1790 – 4 млн. ; 1840 – 17 млн. ; 1850 – 50 млн. ), що сприяло швидкому створенню нових ринків збуту; організаційно – економічний рівень структури економіки представлений ремісничим виробництвом, переважно металообробкою; дешева робоча сила, що було зв язано із збереженням рабства; нееквівалентна торгівля з Англією; чітко виражена сільськогосподарська орієнтація економіки.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ В США Хронологічні рамки Основний зміст 20 – 40 -ві рр. ХІХ ст. Підготовчий етап. Технічна революція в бавовняній промисловості. Створення передумов для автоматизації виробництва 40 – 50 –ті рр. ХІХ ст. Початок технічного перевороту в сільському господарстві, що сприяло переходу від екстенсивного до інтенсивного методу ведення господарства 60 – 70 –ті рр. ХІХ ст. Створення вітчизняного машинобудування. Розвиток промисловості в південних штатах. Поява нефтяної і хімічної промисловості
Нові форми господарства • • • Ферма Фабрика Акціонерне товариство Банк Біржа
Скачать презентацию Тема 7 Ринкове господарство та його особливості в
T-7_IEtaED_-osnovna.ppt