Тема 6 (з) Зловживання ПАР як біопсихосоціальне явище

Огляд 1. Кількісний вимір проблеми наркоспоживання та наркозалежності 2. Природа наркоспоживання та залежності 3. Яким чином можна та потрібно діяти задля зменшення наслідків та профілактики розладів 4. Висновки

Терміни споживач ін’єкційних наркотиків (СІН) - вживається стосовно осіб, які зараз або колись у минулому вживали наркотики ін’єкційним шляхом. Ін’єкційне вживання наркотиків є ризикованою поведінкою, але не є захворюванням наркозалежність - розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотиків із синдромом залежності. Наркозалежний – може бути як активним так і неактивним наркоспоживачем. Наркоспоживач не обов’язково є наркозалежним.

Розповсюдженість СІН в світі За оцінками 13 мільйонів СІН – переважно споживачів героїну - мешкає у світі 10,3 мільйона живуть у країнах, що розвиваються та перехідного типу Найбільша кількість СІН зараз в країнах колишнього СРСР, Центральної Азії та Південно-східної Азії

Розповсюдженість СІН (дані МОЗ України) Кількість зареєстрованих СІН (залежність) в наркологічних закладах – приблизно 84000. Ще 33000 на профілактичному обліку Наркозалежність реєструється в наркологічних закладах у зв’язку із зверненням пацієнта по медичну допомогу До середини 90-х років 95% СІН мешкали в містах. З 1993-94 спостерігається стійка тенденція розповсюдження СІН серед мешканців сільских районів. Київ – біля 7 тис.

Соціологічні дослідження 2004 р. - 560 000 СІН Приблизно 1,4 % дорослого населення країни 2006 р. - 325 000 – 425 000 СІН Переважна частина СІН в віці 20-29 років. Співвідношення чоловіків та жінок приблизно 2 до 1. В той же час в лікуванні - 4 до 1.

Психоактивні речовини 1. Опіоїди (героїн, екстракт макової соломки, оксікодон, кодеїн, морфін) 2. Канабіноїди (маріхуана, канабіс) 3. Психостимулятори (амфетаміни та метамфетаміни, ефедрон, екстазі) 4. Седативні та снодійні 5. Кокаїн (крек) 6. Галюциногени (ЛСД, кетамін, гриби) 7. Алкоголь 8. Нікотин

Медичні наслідки споживання наркотиків. Найбільш розповсюджені медичні проблеми: інфікування вірусами, які передаються через кров: ВІЛ, гепатити С та В бактеріальні інфекції загальні (сепсис) та локальні (абсцеси, флебіти) включно із туберкульозом виникнення, або загострення хронічних хвороб та супутні психіатричні захворювання Найбільш розповсюджені психіатричні прояви: депресивні розлади (15-50% протягом життя) тривожні розлади (8-27% протягом життя) особистісні (антисоціальні) розлади (35-68% протягом життя, переважно серед чоловіків) пограничні розлади

Діагностичні критерії залежності 1. Толерантність 2. Синдром відміни 3. Часткова або повна втрата контролю 4. Численні безуспішні намагання відновити контроль або припинити прийом ПАР. 5. Витрачання значної кількості часу на добування ПАР. 6. Зниження важливих соціальних, професійних та трудових видів активності. Продовження зловживання, незважаючи на усвідомлення його хибності/необхідності припинення. Для діагностування повинні бути 3 або більше симптомів протягом 12 місяців

Природа хвороби Біологічні фактори (спадковість). Порушення мозкової системи винагороди Психологічні Соціальні Духовні

www.drugabuse.gov

Уразливість і опірність Фактори, притаманні конкретній людині Біологія (генетика, конституція, гормони, інвалідність, і т.і.) Досвід і навчання (анамнез життя) Поведінка і характер (наприклад, особистість, темперамент і т.і.) ©2002 Microsoft Corporation.

Фактори ризику і захисту Родина й інші соціальні структури Доступ до ПАР Програми, політика

Уразливість Низька Висока Низький I Низька II Середня вірогідність вірогідність РИЗИК Високий III Середня IV Висока вірогідність вірогідність Взаємодія факторів

Визначені фактори Пошук вражень Слабкий контроль потягів Поведінка/ставлення до ПАР у родині Непослідовність батьківської ролі Конфлікти/слабкі зв'язки в родині Відставання в навчанні/прогули в школі Непокірність Ранній початок вживання ПАР Індивідуальні і міжособистісні Джерело: Hawkins et. al, 1992

Визначені фактори 2 Доступність ПАР Бідність Незадовільні житлові умови Неблагополучний район проживання Закони/норми, що сприяють споживанню ПАР Джерело: Hawkins et. al, 1992 Фактори оточення

Деякі фактори захисту Доступ до освіти та інформації Доступ до соціальної підтримки та корисних мереж Адекватний соціальний контроль поведінки (структурний та особистий) Досвід у керуванні емоційним стресом та кризовими ситуаціями у житті Гарний “клімат” в школі, родині, на роботі Гарні перспективи на майбутнє Релігійне виховання

Чи існує універсальна модель пояснення зловживання ПАР? Фактори оточуючого середовища призводять до підвищення рівня зловживання ПАР Зловживання ПАР це Адаптивна поведінка щодо соціально-культурних норм (висока доступність, висока прийнятність, зацікавленість) чи Само-маніпуляція задля уникнення хронічного стресу, спричиненого широким спектром факторів, що генерують ризик Високий рівень вживання ПАР підвищує імовірність розвитку залежності (серед уразливих осіб)

Висновки Залежність від психоактивних речовин є хронічною хворобою; вживання наркотиків – ризикована поведінка, що може привести до залежності Низка середовищних та особистісних факторів ризику спричиняє перехід від контрольованого вживання до залежної поведінки Ефективна профілактика та лікування базуються на Зменшенні основних факторів ризику на рівні населення в цілому Посиленні захисних факторів в процесі індивідуального та суспільного навчання

Тема 7. Соціальні механізми і наслідки вживання ПАР.

ПЛАН Соціокультурний механізм розповсюдження ПАР. Адиктивна субкультура. Індивідуальні та соціокультурні фактори ризику формування залежності. Соціокультурний зміст норми при вживанні ПАР. Соціальні наслідки зловживання ПАР Вплив зловживання ПАР на сім'ю

Група соціально-психологічних мотивів вживання ПАР Традиційні, соціально обґрунтовані, культурально розповсюджені мотиви. Субмісивні, що відображають підкорення тиску інших людей або референтної групи стосовно вживання алкоголю, «нав’язування випивки». Псевдокультурні мотиви, що визначають прагнення людини пристосувати свій особистий досвід до «алкогольних цінностей» соціального мікросередовища, у якому він функціонує.

Наркотизм як соціальне явище характеризується такими показниками, як: ступінь поширеності наркоспоживання, структура і способи вживання, соціально-демографічний склад споживачів ПАР, форми соціального контролю і, нарешті, мода на той чи інший наркотик. Сьогодні наркотизм є предметом кримінології і девіантології чи соціології девіантности і соціального контролю, і розглядається як одна з форм небажаних для суспільства явищ – соціальних девіацій.

Місце в соціальних системах ПАР виконують деякі, цілком визначені соціальні функції, наприклад: 1) анестезуючу (зняття фізичного болю); 2) седативну (зменшують почуття тривоги, хвилювання й ін.); 3) психостимулюючу (тимчасово знімають утому); 4) інтегративну (полегшують спілкування між людьми); 5) протестну (форма відходу від побутової невпорядкованості і конфліктів.

Соціальні предиктори споживання наркотиків Соціальні установки і знання, розповсюджені в суспільстві, про наркотики, способи їхнього прийому, наслідки вживання й інші компоненти "соціального знання", що впливають на рішення про прийом наркотиків (Becker, 1974). Саме в якості соціальних адаптогенів ПАР включаються до механізмів індивідуальної і масової (насамперед групової) поведінки, масової культури, займаючи важливе місце в побутових звичаях, традиціях, формах комунікації і дозвілля.

Деякі соціальні чинники зловживання ПАР соціальна нестабільність, злидні, бездомність, безробіття, неграмотність, рід занять з високим рівнем стресу, рід занять з високим доступом до алкоголю чи інших ПАР, підтримка стосунків із залежними від ПАР однолітками.

Культура, закони і норми Культуральне ставлення до вживання речовин може безпосередньо й у значній мірі впливати на ризик розвитку залежності. Приміром, культуральна прийнятність уживання якої-небудь психоактивної речовини асоціюється з високими рівнями зловживання цією речовиною. Закони і політика країни щодо алкоголю й інших психоактивних речовин також впливають на рівні зловживання. Обмеження доступу до алкоголю і дозволеного законом віку його вживання призводить до зниження масштабів зловживання.

Соціокультурний зміст норми (стандартні одиниці – США, ЄС)

Соціальний характер залежності Хвороби залежності розвиваються в індивіда як члена макросоціуму й одночасно як члена мікро- і мезо-соціуму (родини, дружньої групи, робочого колективу і так далі). Ці хвороби виникають у рамках типових для даного макросоціуму алкогольних чи наркотичних традицій. У той же час вони є наслідком наявності особливих, більш-менш міцно фіксованих, стабільних системних відносин з алкоголем, наркотиками, іншими ПАР в значимій для індивідуума мікросоціальній групі

Ставлення суспільства У ставленні до даних захворювань проявляється загальна соціальна незадоволеність, страх перед невідомим, тривога за власних дітей і родичів, емоційні враження від кримінальної статистки, культурно-історичні стереотипи. Усе це призводить до реакції відторгнення і вигнання. У підсумку хворий на алкоголізм чи наркоманію виявляється на краю суспільства, загнаний туди своїми ж друзями, батьками, міліцією, соціальними службами, роботодавцями.

Субкультура Видавлювання наркозалежного з нормального суспільства змушує його жити в середовищі, що у психологічному сенсі руйнує його сильніше, ніж наркотики, але поза яким наркозалежний вже не здатний існувати. У результаті формується особлива наркотична субкультура зі своїм специфічним способом життя, системою цінностей, мовою, атрибутами, стереотипами, установками, поняттями, міфами. Дана субкультура, втягуючи у свою орбіту всі нових і нових членів, виступає як могутній фактор прилучення до ПАР.

Соціальні наслідки Страждає і хворий як член суспільства, і саме суспільство: виникають різноманітні соціальні (сімейні, трудові, кримінальні) конфлікти; суспільству заподіюється матеріальний збиток; хворий соціально змінюється, змінюючи свій статус і соціально деградує – у сімейному, трудовому плані, виявляє антисоціальні форми поведінки. Отже, зловживання ПАР, є найважливішим негативним, деструктивним соціальним фактором в психолого-поведінкової, демографічній, екологічної, економічний сферах, а також у сферах правопорядку й охорони здоров'я.

Соціальні наслідки Постійне зростання кількості хворих на залежність. Поширення ВІЛ-інфекції та СНІД, як наслідок вживання ін’єкційних наркотиків. Збільшення смертності від зловживання ПАР. Порушення відтворення робочої сили. Зростання кількості злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків. Відволікання інтелектуального потенціалу від суспільно корисної діяльності. Дестабілізація сім’ї як основного осередку суспільства.

Найбільш розповсюджені соціальні проблеми криміналізація та маргіналізація арешти та ув'язнення дискримінація та стигматизація бідність, безробіття руйнування родин та сирітство

Співзалежність Особистісні адаптивні й емоційні реакції, що фіксують форми взаємин і індивідуальної поведінки, рольові зміни в членів соціального оточення хворого трансформуються в систему міцних патологічних зв'язків між хворими і його оточенням, насамперед - його родиною, що приймає характер особою стійкою деформації поведінка і психо-емоційного стану оточення – подружжя, дітей, батьків і інших. Цей соціально-психологічний феномен зветься співзалежність і вимагає спеціальних заходів для його корекції й усунення.