Тема 6 Управління потоковим функціонуванням операційної системи

Тема 6. Управління потоковим функціонуванням операційної системи © Томашевська М. В.

Ключові питання теми: 6. 1. Планування операційної діяльності 6. 2. Тактика планування операційної системи 6. 3. Управління матеріально-технічним забезпеченням: сутність, ціль і завдання 6. 4. Функції, завдання й основне вимоги до оперативного управління виробництвом 6. 5. Організація диспетчеризації операційної діяльності 6. 6. Принципи формування й управління матеріальними ресурсами 6. 7. Управління виробничими запасами

Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації

Види планів можна згрупувати так: Ø Плани-цілі – набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об‘єкту управління і його окремих елементів в майбутньому Ø Плани для повторних дій – описують строки та порядок здійснення певних дій у стандартних ситуаціях Ø Плани для дій, що не повторюються – складаються для вирішення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку й змінах, а не в механічних повторах.

Планування операційної діяльності включає три рівня: Ø Довгострокове планування Ø Тактичне планування Ø Оперативне планування

Довгострокове планування це прийняття рішень щодо функціонування операційної системи у тривалому періоді. Здійснюється в межах розробки та опрацювання операційної стратегії.

Тактичне планування це рішення проблеми планування завантаження виробничих потужностей на період до 1 -1, 5 років (виробнича програма, плани використання виробничої потужності, планування матеріальних потреб, розробка планових калькуляцій, опрацювання планів по праці і заробітній платі тощо).

Оперативне планування це конкретизація цілей і завдань тактичних планів у робочих графіках на період від 1 місяця до 1 зміни (добова виробнича програма, завантаження устаткування, плани-графіки руху виробів, де визначається послідовність виконання окремих операцій технологічного циклу, потреба в персоналі, ресурсах на кожній операції технологічного ланцюжка тощо)

Тактика це спосіб послідовної організації управлінських функцій з метою забезпечення поетапної реалізації стратегії операційної системи.

Тактика управління операційною системою будується на: 1) стабільності операційної системи 2) рівновазі операційної системи 3) регулярному й безперервному контролі потенційно критичних параметрів операційної системи.

Тактичні рішення ОМ: 1) рішення в області конструкції товару 2) структура й зміст операційного процесу 3) тактика управління запасами 4) тактика оперативно-виробничого планування 5) тактика якості 6) тактика надійності й ремонту встаткування

Тактичний й оперативний рівні планування та управління операційною діяльністю Тактичне й оперативне планування операційної діяльності спрямовано на досягнення балансу між завантаженням виробничих потужностей та попитом

Взаємозв‘язок рівнів планування Стратегічний план Прогноз Бізнес-план План маркетингу та виробництва на квартал Планування продажів Ресурси в наявності Місячна виробнича програма – основний виробничий план Фінансовий план, план закупок Планування матеріалів і потужностей, календар платежів. Тижнева виробнича програма, змінно-добове завдання

Виробнича програма розробляється в натуральних та вартісних показниках Розробка виробничої програми в натуральних показниках передбачає: l l Визначення номенклатури та асортименту продукції Розрахунок обсягу поставок і виробництва окремих видів продукції Розподіл обсягу виробництва по календарних періодах Обґрунтування цих обсягів необхідною виробничою потужністю, матеріальними й людськими ресурсами

Комплексна модель планування виробничої програми Ø Ø Аналіз базового та перспективного товарного асортименту Аналіз залишків готової продукції на складі Аналіз внутрішніх можливостей та потреб Аналіз зовнішніх потреб та можливостей

Агреговане планування Для кожного періоду, який охоплюється планом, необхідно визначити дві змінних: 1. Обсяг виробництва на даний період 2. Кількість працівників, що будуть задіяними в цей самий період

“Чисті” операційні стратегії (за Месконом) Ø Постійний обсяг виробництва за постійною кількостю робочої сили Ø Змінний обсяг виробництва за змінною кількостю робочої сили

Мета агрегованого планування розробка такого варіанту плану, реалізація якого забезпечила б задоволення сукупного попиту на продукцію за умови мінімізації загальної суми вищезгаданих та інших витрат

Матеріально-технічне забезпечення підприємства це процес поставки на склади підприємства або відразу на робочі місця необхідних відповідно до планів виробництва матеріально-технічних ресурсів.

Основна мета матеріальнотехнічного забезпечення (МТЗ) виробництва своєчасне постачання підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів необхідної якості й необхідної кількості для безперебійного функціонування переробної підсистеми

Завдання МТЗ підприємства : Ø Ø Ø Ø визначення потреб підприємства в матеріальнотехнічних ресурсах (МТР) та встановлення господарських зв'язків з постачальниками; нормування й управління виробничими запасами; організація й управління складським господарством; доставка матеріальних ресурсів до робочих місць; приймання й видача матеріалів, напівфабрикатів, деталей і т. п. ; контроль забезпечення й використання матеріальних ресурсів; аналіз якості забезпечення й використання ресурсів.

На практиці розрізняють дві форми постачання: Ø транзитна Ø складська

Транзитна форма постачання застосовується тоді, коли підприємство одержує МТР безпосередньо від виробників цих ресурсів

Складська форма постачання застосовується тоді, коли необхідні ресурси менше транзитної норми, і підприємство одержує їхні необхідні обсяги із баз й складів організацій оптовороздрібної торгівлі

Склад служби МТЗ підприємства

Основна мета ОУВ забезпечити виконання у встановлений термін плану виробництва й поставок продукції згідно із заданими обсягами, номенклатурою та якістю при раціональному використанні матеріальних й трудових ресурсів, усього виробничого потенціалу

Оперативне планування операційної діяльності Є завершальною ланкою усієї системи планування на підприємстві і першою фазою в системі оперативного управління. Два види систем операційного планування: Ø Виштовхуюча Ø Витягуюча

Система оперативного управління операційною діяльністю включає : Ø Оперативно-календарне планування - полягає у рівномірному розподілі виробничої програми у натуральному виразі між цехами і дільницями на основі календарно-планових нормативів; Ø Диспетчерування - передбачає неперервність нагляду і контролю за ходом виробництва на основі точної інформації про фактичне виконання планівграфіків, змінно-добових завдань і ліквідація усіх відхилень від плану

Оперативно-календарне планування Здійснюється: Ø в масштабах всього підприємства (міжцехове оперативне планування) Ø В межах окремих цехів (внутрішньоцехове оперативне планування)

Системи оперативнокалендарного планування Подетальна Ø Комплектна Ø На замовлення Відрізняються характером основних елементів системи оперативного планування (планово-облікова одиниця, календарно-планові нормативи тощо) Ø

Інструментом оперативного планування і контролю в операційних системах, що виготовляють матеріальну продукцію, є графіки Ганта Графік Ганта - це таблиця, в якій надається перелік робіт, що повинні бути виконані по кроково у чітко визначений час. Фокусом планування робіт є проблема розподілу матеріалів.

Функціональна структура системи ОУВ

Основні вимоги до побудови системи ОУВ Ø організаційний тип виробництва; Ø характер спеціалізації підприємства; Ø розмір підприємства та його підрозділів; Ø рівень розвитку кооперування; Ø ступінь механізації й автоматизації виробничих процесів.

Диспетчеризація це система централізованого оперативного контролю й регулювання поточного ходу роботи з виконання виробничих завдань згідно із заздалегідь розробленим календарним графіком

Розробку та реалізацію оперативного плану здійснює диспетчерська служба або виробничо-диспетчерський відділ

Головна мета диспетчеризації попередити виявити й ліквідувати виробничі неполадки й відхилення від графіка, а також направити рух виробничого процесу в рамки встановленого організаційно-технологічного режиму, забезпечуючи умови для виконання виробничих завдань

Диспетчеризація охоплює наступні види робіт: Ø Ø облік і збір інформації про хід виконання розроблених і прийнятих до виконання календарних графіків виробництва; виявлення відхилень від установлених планових завдань та аналіз їх причин; вживання оперативних заходів по усуненню й подальшому попередженню відхилень від графіку; координація поточних робіт взаємозалежних виробничих підрозділів для забезпечення рівного ритму виробництва відповідно до календарного графіку

Основні принципи формування й управління матеріальними ресурсами: Ø Ø Ø Ø Ø плюралізм; самостійність; саморегулювання; ресурсозбереження й мінімізація витрат; інтенсифікація використання матеріальних ресурсів; комплексність; оперативність; сприятливість до науково-технічного прогресу; реалізація пріоритету споживача.

управління запасами це певний вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення й зберігання запасів

Основна мета управління запасами знизити загальні щорічні витрати на запаси до мінімуму за умови задовільного обслуговування споживачів

Ціль створення запасів створення певного буфера між послідовними поставками матеріалів, сировини та комплектуючих й виключення необхідності безперервних поставок

Задача управління матеріальними запасами підтримувати рівні матеріальних запасів достатньо високими, щоб процес виробництва залишався безперервним і, водночас, достатньо невеликими, щоб звести витрати до мінімуму

Типи запасів Виробничі запаси - запаси сировини та матеріальних ресурсів, комплектуючих деталей та готових виробів, що витрачаються для створення буфера між обсягом закупок та обсягом щоденного споживання матеріалів у виробництві Ø Запаси незавершеного виробництва, що створюють певний буфер між послідовними виробничими операціями Ø Запаси готової продукції, які є буфером між продуктивністю операційної системи та швидкістю відвантаження чи продажу продукції Ø

Види виробничих запасів: поточний запас; Ø страховий (резервний) запас; Ø підготовчий запас; Ø сезонний запас. Ø Мета створення запасів полягає в утворенні певного буфера між послідовними поставками матеріалів для виключення необхідності безперервних поставок

Процес виробництва окремого виду продукції

Організація як відкрита система

Рух матеріальних і інформаційних потоків

Види виробничих запасів

Види запасів за часом обліку

Основні системи управління запасами Ø Система з фіксованим обсягом замовлення Ø Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Система з фіксованим обсягом замовлення

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Порівняльна характеристика основних систем управління запасами Система Переваги Недоліки З фіксованим обсягом замовлення Менший рівень максимального бажаного замовлення. Економія витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси Постійний контроль за наявністю запасів на складі З фіксованим інтервалом часу між замовленнями Відсутність постійного контролю над наявністю запасів на складі Високий рівень максимального бажаного запасу. Підвищення витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси

Традиційна система оперативного управління запасами

Схема організації виробництва по системі «Канбан»

Правила "Канбан": 1) наступна ділянка "витягає" вироб 2) попередня ділянка випускає виробів стільки, скільки раніше "витягнутих" 3) бракована продукція не надходить на наступну ділянку 4) кількість карток "Канбан" повинна бути мінімальною 5) обсяг запасу виробів на складі повинен бути мінімальним 6) коливання попиту компенсується зміною інтенсивності потоку карток "Канбан" 7) виробничі потужності ділянок повинні бути збалансовані 8) дисципліна поставок не допускає порушень