ТЕМА 6 РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ

ТЕМА: 6 РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ЗМІСТУ ВИХОВАННЯ План 1. Розумове виховання як один з основних напрямів змісту виховання, його сутність, завдання, провідні шляхи реалізації. а) Умови ефективного розумового виховання 2. Провідні чинники формування культури розумової праці студента.

1. Розумове виховання як один з основних напрямів змісту виховання, його сутність, завдання, провідні шляхи реалізації. Виховний процес це складна єдність соціальних, психологічних і педагогічних проблем, що їх вирішують вищі навчальні заклади, завдання яких — формувати спеціалістів патріотів суверенної держави. Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність викладацького колективу з розвитку розумових сил і мислення студентів, прищеплення культури розумової праці.

Розумове виховання — діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці. Мета – забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду.

Розумового виховання передбачає оволодіння основними розумовими операціями Ø Ø Ø Аналіз Ø Синтез Ø Порівняння Ø Систематизація Важливим завданням розумового виховання є формування в учнів культури розумової праці, до якої належать навчальні вміння Загальні (вміння читати, слухати, усно висловлювати свої думки, писати, працювати з книгою, контролювати себе) Спеціальні (вміння читати ноти, технічні креслення, карти, слухати музичні твори, записувати числа, формули, нотні знаки)

Напрямки розумового виховання: 1) стихійне сприйняття явищ і процесів навколишної природної та соціальної дійсності людиною з раннього віку; 2) навчання в загальноосвітніх навчально виховних закладах, де відбувається оволодіння основами наук; 3) навчання у професійних навчальних закладах; 4) користування засобами масової інформації (книгами, газетами, журналами, радіо, телебаченням);

5) участь людини у продуктивній праці; 6) залучення учнів до позакласної і позашкільної виховної роботи; 7) організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності; 8) включення людини у систему самоосвіти.

Завдання розумового виховання: 1) озброєння учнів знаннями основ наук; 2) формування наукового світогляду та національної свідомості; 3) розвиток мислення взагалі і різних його видів (діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого) та оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, систематизація); 4) формування в учнів культури розумової праці (загальні та спеціальні навчальні вміння, вміння раціонально організовувати режим розумової роботи)

Розумове виховання спрямоване на розвиток спостережливості (за словами К. Ушинського, «уміння бачити розумними очима нашими предмет у центрі всіх відношень); допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань; дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму; набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності; способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

а) Умови ефективності розумового виховання. уміння педагога виділити в навчальному предметі світоглядні твердження, ідеї, закони, закономірності, концепції і реалізувати їх під час навчання; дотримання педагогом принципу внутріпредметних і міжпредметних зв'язків як фактора єдності і взаємозв'язку явищ, процесів реального світу; оволодіння учнями, студентами аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням, виробленням навичок аргу ментувати свої думки, захищати свої світоглядні позиції;

залучення учнів, студентів до активної громадської діяльності з метою зміцнення єдності світогляду і поведінки; своєчасне коригування відхилень у поведінці окремих учнів, студентів; відповідність світоглядної позиції педагогів і батьків потребам суспільства.

2. Провідні чинники формування культури розумової праці студента – майбутнього медичного працівника. Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової роботи, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і т. ін.

Формуванню інтелектуальних умінь сприяють певні типи завдань — дослідницькі (спостереження, дослід, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції і т. ін. ); — порівняльні, що свідчать про подібність або відмінність понять, складних явищ; — спрямовані на впорядкування мислительных дій, а також користування алгоритмами або самостійне їх складання; — аналіз і узагальнення ознак для виділення явища в певний клас чи вид.

Науковий світогляд — цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до дійсності й самої себе. Світогляд складається з таких підсистем: — загальних знань (основи формування поглядів і — світоглядних умінь (розумові операції, здатність переконань); робити висновки та ін. ); — сукупності почуттів, в яких виражається позиція особистості; — можливостей вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (цілеспрямованість, рішучість, самовладання, принциповість).

Розумові сили (розум) це сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знань, оволодіння основними розумовими операціями, інтелектуальними уміннями. Передбачає опанування методикою: Аналіз - це мислене розкладання цілого на складові частини або мислене виділення окремих його частин; Синтез - мислене об'єднання частин предметів або окремих сторін явищ, їх ознак і властивостей; Порівняння - встановлення подібності чи відмінності між предметами або явищами за однією чи кількома ознаками, виділеними в певній послідовності; Класифікація (систематизація) розподіл предметів чи явищ за групами залежно від подібності або відмінності між ними.

Види мислення: Діалектичне мислення передбачає вміння бачити в явищі протилежності, тенденції їх розвитку, зародження нових тенденцій. Логічне мислення - встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше вивченим матеріалом Абстрактне мислення – вміння відриватися від несуттєвих, другорядних ознак, виділяти загальні та суттєві і на цій основі формувати абстрактні поняття.

Узагальнене мислення уміння знаходити загальні принципи або способи дії, що поширюються на певну групу явищ. Категоріальне мислення уміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності. Теоретичне мислення передбачає здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи інших галузей знань

Індуктивне мислення передбачає рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків. Дедуктивне мислення рух думки від загального до окремого (наприклад, від правил до прикладів). Алгоритмічне мислення характеризується неухильним дотриманням інструкції чи розпорядження Технічне мислення пов'язане з мисленнєвою діяльністю в процесі інженерно технічної праці.

Репродуктивне мислення пов'язана з актуалізацією засвоєних знань для розв'язання задач відомого типу або виконання дій у знайомих умовах. Продуктивне (або творче) мислення самостійне вирішення учнем нових завдань на основі набутих знань Системне мислення - здатності людини виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони

Культура розумової праці передбачає і вироблення особливих якостей: а) вміння зосереджено і уважно працювати; б) уміння долати труднощі; в) розвиток пам'яті і використання різних її форм — логічної, моторної, зорової; г) уміння вести спостереження і записи; д) володіння деякими раціональними способами розумових дій; е) уміння контролювати себе.