ТЕМА 6. Методика розробки волонтерської програми Визначення потреб організації у волонтерах, зміст волонтерської діяльності. 2. Аналіз ресурсів для забезпечення волонтерської діяльності. 3. Розробка угоди про співпрацю між волонтером та організацією. 4. Процедура відбору волонтерів. 1.
Два типи потреб організації у волонтерах: поточні, обумовлені місією та метою діяльності організації; 2. конкретні (спеціальні), які полягають в залучення волонтерів, необхідних для вирішення конкретної задачі – дослідницької, професійної, управлінської тощо 1.
Розрізняють два підходи до виявлення потреби організації у волонтерах: 1. внутрішньоорганізаційний підхід ґрунтується на виявленні потреби організації у волонтерах на основі аналізу її діяльності (періодично здійснюючи стратегічне планування, працівники організації аналізують сильні та слабкі моменти у власній роботі, визначають проблемні місця та їх причини) 2. Проектний підхід застосовується при плануванні та реалізації організацією певного соціального проекту (проаналізувати проект, усвідомивши проблему, мету та його кінцеві результати; скласти перелік наявних та необхідних ресурсів; визначити можливі альтернативні варіанти реалізації проекту; вирішити, чи є кошти для оплати праці необхідних для реалізації проекту працівників; включити пункт про залучення волонтерів, якщо насправді є така необхідність)
Визначаючи потреби організації у волонтерах, керівництво може використовувати такий метод, як SWOТаналіз. SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT- аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації
Потреби організації у волонтерах поділяють на поточні потреби та перспективні. 1. Поточні потреби у волонтерах – це необхідність допомоги у на даний момент. 2. Перспективні потреби у волонтерах визначаються у період планування організації на перспективу.
Додаткова потреба організації у волонтерах. Така потреба виникає при організації акції, ярмарки, коли потрібні додаткові людські ресурси. При визначенні потреби у волонтерах доволі часто організації використовують штатно-номенклатурний метод. Цей метод дозволяє визначити, як кількісну сторону потреби у волонтерах, так і якісну. Від простої діяльності волонтерів (школярі, студенти) до більш складної (волонтери-професіонали).
Делегування повноважень волонтерам Користь від делегування Перешкоди делегуванню • ефективне делегування заощаджує гроші організації; • правильний розподіл повноважень гарантує виконання роботи відповідною особою; • розподіл надає працівникам та волонтерам можливість виробити деякі навички, впевненість у своїх силах і, відповідно, прагнення працювати; • розподіл заохочує до роботи в команді; • розподіл завдань є вирішальним для загальної ефективності. • небажання передавати / ділитися владою; • переконання, що делегування забирає багато часу і не варте інвестування; • надмірне загострення уваги на кожній деталі; нездатність думати на глобальному рівні; • доктрина (морального) вдосконалення; • переконання, що делегування є перекладенням чиєїсь роботи на інших; • щоб робота була зроблена правильно і до кінця, потрібно, щоб хтось робив її сам; • недовіра, що інші доведуть справу до кінця; • лінощі.
Фактори, від яких залежить кількість волонтерів для потреб організації: 1. території охоплення діяльності організації (заходи можуть проходити у різних, віддалених один від одного населених пунктах. У таких випадках є сенс розділити територію на ділянки, закріпивши до кожної ділянки тих волонтерів, які живуть поблизу); 2. скільки вільного часу мають волонтери (волонтер може приділяти роботі в організації до 12 годин на місяць. При цьому необхідно враховувати, що у ці 12 годин входить і час на навчання волонтера та на підготовку до діяльності, якою він займається. ); 3. використовувані методи (лекції, масові акції (тематичні дискотеки, концерти), дебати, круглі столи, розповсюдження друкованої інформації та рекламної продукції; 4. чисельність отримувачів послуг та ступінь їх потреби (існує пряма залежність між кількістю людей, яким надаються послуги, та ступенем їх потреби в допомозі і числом залучених волонтерів).
Опис роботи волонтера дозволяє спланувати і чітко визначити: - роль і посаду волонтера; - вимоги, знання і навички, якими повинен володіти волонтер для виконання роботи; - систему взаємовідносин волонтера зі співробітниками і клієнтами; - обсяг часу, який необхідний для виконання роботи; - систему навчання волонтера , контролю і оцінки його діяльності.
Описання роботи повинно містити інформацію про: вид та місце роботи; про зміст роботи; кінцевий результат; періодичність та тривалість роботи; клієнтів; партнерів; колег; ступінь власної відповідальності; особливості роботи; можливу небезпеку або труднощі; необхідність додаткового навчання; моніторинг; супервізію та інтервізію; звітність; пільги; заохочення; кар’єрне зростання.
Ресурс – це джерело й арсенал засобів та можливостей, до яких можна звертатися для забезпечення волонтерської діяльності з виконання якогось завдання або удосконалення дій волонтера.
Ресурси для забезпечення волонтерської діяльності як сукупність витрат: витрат матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних, кадрових, особистісних.
Ресурсне забезпечення волонтерської діяльності в організації – це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів, які необхідні для роботи волонтерів, спрямованих на підтримку та реалізацію заходів чи на виконання завдань.
Тому керівництво організації чи координатору діяльності волонтерів слід заздалегідь визначити необхідні для їхньої роботи ресурси: - спеціальне робоче місце - спецодяг - інструмент - витратні матеріали, необхідні для роботи - супровід процесу роботи (транспорт, канцтовари, інші матеріали) - компенсація витрат (проїзд до місця роботи, обід, щеплення)
Перелік ресурсів, які можуть використовуватися у волонтерській діяльності: • автобусні та ж / д квитки; • харчування, якщо тривалість роботи перевищує години; • організаційні витрати: оплата телефонних переговорів, витратних матеріалів для оргтехніки, вартість ксерокопіювання, покупки бензину; • витрати на зв'язок з громадськістю: проведення прес-конференцій, зборів, видання матеріалів, публікацій; • участь волонтерів у тренінгах та конференціях; • використання волонтерами обладнання організації.
Угода – це дія громадянина чи організації, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. В угоді акцентується увага на певних умовах взаємовідносин, правах чи зобов’язаннях сторін.
Аспекти трудових взаємовідносин
Угода про волонтерську діяльність являє собою опис відносин між організацією та волонтером. Волонтер у разі згоди на співпрацю із волонтерською організацією, може укладати договір про здійснення волонтерської діяльності, який обумовлює: 1. предмет та обсяг волонтерської діяльності; 2. порядок і умови здійснення волонтерської діяльності; 3. строк виконання робіт, 4. надання послуг; 5. права і обов’язки сторін; 6. питання забезпечення матеріалами, обладнанням та іншим майном, наданим для здійснення волонтерської діяльності 7. забезпечення вакцинації, медичного огляду.
Укладення угоди між волонтером та організацією доцільно, якщо: • це є обов'язковою вимогою (обумовлено законодавством країни (Закон України «Про волонтерську діяльність» ); • волонтер працює в організації протягом тривалого часу; • виконання роботи передбачає дотримання конфіденційності; • у випадку, якщо волонтер працює з дітьми або іншими категоріями уразливих громадян; • при виконанні замовлення державної організації; • якщо волонтеру довірені матеріальні цінності. В інших випадках функцію договору виконує опис роботи волонтера. Укладення договору дозволяє: • зафіксувати коло прав і відповідальності сторін (волонтера та організації); • підвищити відповідальність волонтера та організації за виконання прийнятих на себе обов'язків; • упорядкувати відносини між волонтерами, співробітниками організації і клієнтами; • підвищити соціальний статус волонтера; • у разі виникнення спірної ситуації допомагає її врегулювати; • дає юридичну базу для відшкодування витрат волонтера.
Переваги Угода чітко окреслює стосунки між організацією та волонтером Серйозне (професійне) ставлення до волонтера Уникнення конфліктів або способи вирішення їх Чітка система звітності Проектування майбутньої оплачуваної роботи (підписання угоди – готує волонтера, особливо молодь, до професійної діяльності) Недоліки Відлякує волонтера «Прив’язує» волонтера до організації, чим губить сенс «доброї волі» Бюрократична процедура (волонтери не люблять бюрократичних процедур) Не має юридичної сили Угода не потрібна в короткотермінових заходах
Для проведення відбору використовують такі методи: методи співбесіда; спостереження; анкетування; тестування; спеціальна перевірка відомостей про волонтера. Ці методи можна застосовувати як у комплексі, так і окремо - вибір залежатиме від типу роботи та рівня відповідальності за неї волонтера.
Найбільш поширеним методом відбору волонтерів є співбесіда. Існує точка зору: «Якщо хтось хоче працювати волонтером, йому треба дозволити вільно надавати свої безкоштовні послуги, не піддаючи допиту» . Коли людина виявляє бажання стати волонтером, це означає, що він хоче цим займатися, але чи буде він це робити насправді, ще належить остаточно вирішити як самому волонтеру, так і організації, до якої він звертається. Для цього і проводиться співбесіда
Скачать презентацию ТЕМА 6 Методика розробки волонтерської програми Визначення потреб
DDDDDD.pptx