Тема № 6: Доказ і спростування Заняття № 2: Мистецтво полеміки 1. 2. Навчальні питання Суперечка, її види та форми. Дискусія, полеміка, диспут, дебати.
Поняття «аргументація» тісно пов'язане з поняттям «суперечка» .
Суперечка - це процес обміну протилежними думками.
Учасники суперечки o o o Пропонент — це той, хто висуває, обстоює деяку тезу. Опонент — це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, що висунув пропонент. Аудиторія — це колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з приводу обговорюваного питання.
Класифікації суперечок
1. За формою:
публічна суперечка, мета якої полягає у з'ясуванні і порівнянні різних точок зору, у находженні правильного рішення спірного питання.
Диспут (лат. міркувати) — це публічна суперечка з приводу наукового або суспільно важливого питання.
Диспут. Рафаель Санті
Полеміка (грец. ворожий, войовничий) — це не просто суперечка, а суперечка, де є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей, думок.
Дебати (франц. суперечка) — це суперечки, які виникають при обговоренні доповідей, виступів на зборах, засіданнях, конференціях і т. ін.
1. 2. Від мети: oсуперечка заради істини oсуперечка заради переконання o суперечка заради перемоги oсуперечка заради суперечки
3. За кількістю осіб: oсуперечка-монолог oсуперечка-діалог oсуперечка-полілог
4. За способом ведення oусні oписьмові
Коректні засоби ведення суперечки o o ініціатива; засіб, який виражається правилом «наступ — найкраща оборона» ; використання аргументів опонента для спростування його точки зору чи захисту своєї тези; виведення раптових, несподіваних для опонента висновків з його тези чи аргументів, які ставлять його в безвихідь або принаймні дезорганізують, змушують розгубитися.
Некоректні засоби ведення суперечки o софізми
Докази в суперечці 1. 2. 3. 4. 5. 6. У всьому, що продумано, розрізняйте необхідне і корисне, неминуче і небезпечне. Не забувайте різниці між міркуваннями, які стосуються суті суперечки, і аргументацією, спрямованою на людське, моральне. Бережіться так званих двогострих доказів. Із попереднього правила випливає інше: вмійте користуватися двогострими міркуваннями. Не доводьте очевидного. Якщо ви знайшли яскравий доказ або сильне заперечення, не починайте з них і
Докази в суперечці: продовження 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Доводячи і розвиваючи кожне окреме положення, не втрачайте головної думки й інших основних положень: користуйтесь будь-яким випадком, щоб показати те й інше. Не втрачайте нагоди викласти сильний доказ у вигляді міркування: одне з двох, тобто дилеми. Не бійтесь погоджуватися із супротивником, не чекаючи заперечення. Якщо докази сильні, слід подавати їх окремо, детально розвиваючи кожен з них, якщо вони слабкі, необхідно зібрати їх докупи. Намагайтеся якомога частіше підкріплювати один доказ іншим. Не намагайтеся пояснювати те, чого самі не зовсім розумієте. Не допускайте суперечностей у своїх доводах.
Спростування в суперечці 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Не розділяйте узагальнені доводи супротивника. Заперечуючи супротивнику, не висловлюйте особливої ретельності. Не залишайте без заперечень сильні доводи супротивника. Не доводьте, коли можна заперечити. Відповідайте фактами на слова. Заперечуйте супротивнику його власними доводами. Не сперечайтесь проти безсумнівних доказів і правильних думок суперечника. Не спростовуйте неймовірного.