Тема 6 ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ

Тема № 6. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

План 1. Державний контроль та нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основні засади здійснення державного екологічного контролю. 2. Державний контроль у галузі використання й охорони природних ресурсів. 3. Державний контроль та прокурорський нагляд у сфері поводження з відходами

Питання 1.

Стаття 16 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» : управління охороною НПС полягає у здійсненні у цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчорозпорядчої діяльності

Система заходів забезпечення екологічної безпеки екологічні стандарти, екологічні нормативи

Система екологічних нормативів – сукупність гранично допустимих показників можливого фізичного, хімічного, біологічного, іонізуючого, радіаційного та іншого впливу на стан НПС, що не викликають суттєвих змін у його якості та погіршення здоров'я людей, а також нормативів використання природних ресурсів, які встановлюються уповноваженими органами держави стосовно видів діяльності юридичних і фізичних осіб.

Недоліки існуючої системи нормативів екологічної безпеки: їх фоновий характер, неможливість персоніфікувати відповідального суб'єкта, слабкість їх превентивної функції відсутність єдиної методики та порядку визначення нормативів лише незначна частина норм може вважатися екологічними

Екологічний контроль – діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства; регламентовану природоохоронним законодавством діяльність державних органів та спеціалізованих формувань екологічних громадських об'єднань, спрямовану на здійснення спостережень та перевірки дотримання державою та її органами, юридичними та фізичними особами вимог екологічного законодавства та застосування заходів попередження екологічних правопорушень.

Прокурорський нагляд за додержанням екологічного законодавства – це найважливіший правовий засіб: першу чергу, їх захисту екологічних прав громадян і, в права на сприятливе довкілля; забезпечення екологічної безпеки в регіонах і країні в цілому; захисту, збереження та раціонального використання природних багатств держави, що є найціннішим її надбанням; позитивного впливу на діяльність правоохоронних та інших органів, наділених функціями екологічного контролю, покликаних забезпечити належне виконання екологічного законодавства; підвищення екологічної культури посадових осіб, керівників комерційних і некомерційних організацій, формування у них правильного, максимально адаптованого до дійсності екологічного світогляду.

Завдання прокурорського нагляду у галузі охорони довкілля основні, а саме: нагляд за додержанням і застосуванням законів про охорону довкілля, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів; додаткові: нагляд за виконанням обов'язків громадянами у галузі охорони довкілля; використанням і відтворенням природних ресурсів; збереженням природних ресурсів і комплексів; повнотою та своєчасністю відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону довкілля та про припинення екологічно небезпечної діяльності

Екологічне правопорушення є винною протиправною дією або бездіяльністю, що порушує встановлений державою правопорядок у галузі використання природних об'єктів, охорони НПС і відтворення природних ресурсів завдає шкоду чи створює загрозу спричинення шкоди НПС, за які законодавством передбачена юридична відповідальність

Питання 2. До основних пріоритетів раціонального використання природних ресурсів належать: - поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води; - будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд; - запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану; - формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; - збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа

Основні сфери забезпечення раціонального використання та охорони природних ресурсів: водні ресурси та екосистеми земельні ресурси корисні копалини атмосферне повітря рослинний світ та лісові ресурси заповідна справа збереження біорізноманіття тваринний світ, мисливство та рибні ресурси економічний механізм природокористування

Додержання законів про охорону атмосферного повітря Закон України „Про охорону атмосферного повітря” Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” Закон України „Про місцеві державні адміністрації”

Піднаглядові суб'єкти Міністерство екології та природних ресурсів України Державна екологічна інспекція України ОМС, ОВВ СЕС, органи санітарно-епідеміологічного нагляду Державна податкова інспекція Державна гідрометеорологічна служба органи Державтоінспекції МВС України органи державної статистики суб'єкти господарювання

Питання 3.

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Державний контроль у сфері поводження з відходами здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань житловокомунального господарства, з питань охорони здоров'я та інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів, галузі поховання і сфері вивезення побутових відходів здійснюються: з високим ступенем ризику – не частіше ніж два рази на рік; із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік; з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки.

Місцеві державні адміністрації та державні інспекції несвоєчасно визначають переліки місць видалення відходів, діяльність постійних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами у місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування низькоефективна, надані їм повноваження у повному обсязі не використовуються, зустрічаються випадки відсутності чітких меж, обладнання санітарнозахисних смуг місць складування відходів тощо

Об'єктами нагляду за додержанням законодавства щодо поводження з відходами є: підприємства, установи, організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з поводженням з відходами (ст. 17 Закону); місцеві державні адміністрації (ст. 20); органи місцевого самоврядування (ст. 21); державні екологічні інспекції (ст. 23); органи державної санітарної служби України (ст. 24); інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами (ст. 22), територіальні підрозділи Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, державні лісогосподарські підприємства, управління зрошувальних систем, інші органи, які здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища з питань поводження з відходами

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!