Тема № 6. Антропологія права
План 1. 2. 3. 4. Філософсько-правова антропологія: поняття та призначення. Суперечливість людини. Людина як правове явище. Філософський зміст прав людини.
Питання 1. Правова антропологія як частина структури філософії права вивчає, перш за все, людину, досліджуючи природу останньої, протуровуючи дорогу до глибшого розуміння категорії “права людини”, а відтак, до більш повного вивчення феномена права
Антропологія права - це галузь права, у якій висвітлюються основні проблеми відносин людини з правовою реальністю
Право Людина
Суть антропологічного підходу: спроба визначити основи і сфери “власне людського” буття, індивідуальності людини, її суб’єктивно-творчих можливостей; Ø спроба зробити людину “мірою всіх речей”, з неї та через неї пояснити як її власну природу, так і смисл та значення навколишнього світу; Ø прагнення виділити в якості спеціального предмета філософське пізнання окремого індивіда (його “типізовану модель”) у найрізноманініших вимірах, що характеризують природу людини у специфічних якостях Ø
Характерна риса антропологічного підходу – визначення людини як людини здатної
Питання 2. Антропологема вітальності – це вроджені властивості людини, що забезпечують їй життя в природі (тілесність, чуттєвість, сексуальність, смертність)
Антропологема соціальності – це сукупність набутих людиною якостей, що забезпечують здатність існувати в суспільстві, виконувати соціальні функції
Антропологема духовності – це сфера, у якій людина виступає саме як суб'єкт культури, як істота, вкорінена в нормативно-ціннісних світах релігії, метафізики, моральності ідуховного права
Протиріччях між трьома сферами буття людини: Ø Протиріччя між вітальністю та соціальністю Ø Протиріччя між соціальністю та духовністю Ø Протиріччя між вітальністю та духовністю
Питання 3. Форми сприяння при використанні прав: правове інформування, тлумачення (офіційне легальне і неофіційне професійне), Ø юридичне консультування, Ø встановлення правового становища особистості, Ø проведення юридично значимих заходів, Ø складання і видача правових документів, Ø правове представництво, Ø правове стимулювання, правова освіта Ø
Декілька варіантів реагування на конфліктну ситуацію : Ø Ø Ø Адаптивна поведінка полягає в тому, щоб підкорятися і пристосовуватися до найближчого соціального оточення. Має, як правило, суто нормативний характер. Дезадаптивна поведінка – особистість відмовляється від пристосувальної поведінки, від беззастережного підпорядкування владі зовнішніх примусових обставин. Контрадаптивна поведінка – тип поведінки, основою якого стає механізм волі, що активно включається в діяльність
Питання 3. Ознаки прав людини: Ø універсальність; Ø моральна значущість; Ø фундаментальний характер; Ø пріоритетність; Ø абстрактність
Універсальність носія адресата
Проблеми, пов'язані з моральним характером прав людини Ø Суперечність з правовою інституціалізацією; Ø Визначення кола прав, які мають моральну значущість
Пріоритет щодо позитивного права Ø Слабкий пріоритет полягає в тому, що не позитивне право є критерієм для змісту прав людини, а права людини є критерієм для змісту позитивного права Ø Сильний пріоритет – якщо певне позитивне право призводить до порушення прав людини, для даного права це означає втрату і характеру права, і його правової значущості
Нові покоління прав людини
Питання щодо подальшого розвитку прав людини Ø Чи утвердяться нові покоління прав людини? Ø Яка роль міжнародних стандартів в галузі прав людини? Ø Чи є межі прав людини?
Дякую за увагу!