Скачать презентацию ТЕМА 5 Психічні утворення властивості та емоційно — Скачать презентацию ТЕМА 5 Психічні утворення властивості та емоційно —

L-5.ppt

  • Количество слайдов: 33

ТЕМА 5: Психічні утворення, властивості та емоційно - вольова сфера особистості ТЕМА 5: Психічні утворення, властивості та емоційно - вольова сфера особистості

План лекції: 1. Психічні утворення та властивості в структурі особистості. 2. Характеристика емоційно вольової План лекції: 1. Психічні утворення та властивості в структурі особистості. 2. Характеристика емоційно вольової сфери особистості.

Література: 1. Корольчук М. С. , Крайнюк В. М. , Марченко В. М. Основи Література: 1. Корольчук М. С. , Крайнюк В. М. , Марченко В. М. Основи психології: опорні конспекти, схеми, методики. – К. : Ніка Центр, 2011. – 320 с. 2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – 3 е изд. – М. : Политиздат, 1982. – 304 с. 3. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К. : Либідь, 2000. – 632 с. 4. Психологія: Підручник / За заг. ред. Ю. Л. Трофімова. – К. : Либідь, 2007. – 558 с. 5. Семиченко В. А. Психические состояния. – К. : Магістр S, 2001. – 205 с. 6. Статінова Н. П. , опорні конспекти з психології, К. : КНТЕУ. , 2010. – 40 с.

потяги бажання МОТИВАЦІЙНА СФЕРА мотиви потреби потяги бажання МОТИВАЦІЙНА СФЕРА мотиви потреби

Потреба – стан індивіда, обумовлений його залежністю від об'єктів, необхідних для його існування та Потреба – стан індивіда, обумовлений його залежністю від об'єктів, необхідних для його існування та розвитку 5 природжені набуті Мотив – це побудження до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб суб'єкта, дієве прагнення до реалізації певної цілі прості (потяги, бажання, хотіння) складні (переконання, ідеали, зацікавлення)

Піраміда потреб А. Маслоу 1) фізіологічні потреби (органічні) – голод, спрага, статевий потяг; 2) Піраміда потреб А. Маслоу 1) фізіологічні потреби (органічні) – голод, спрага, статевий потяг; 2) потреба в безпеці – почувати себе захищеним, позбутися страху, невдач і агресивності); 3) потреба в приналежності і любові – належати до спільноти, бути поруч з людьми, бути визнаним і прийнятим; 4) потреба поваги (шанування) – компетентність, досягнення успіхів, схвалення, визнання, авторитет; пізнавальні потреби – знати, уміти, розуміти, досліджувати; естетичні потреби – гармонія, симетрія, порядок, краса; 5) потреба в самоактуалізації – реалізація цілей, здібностей,

Здібності – індивідуально психологічні особливості, що виявляються в діяльності, є умовами її успішного виконання Здібності – індивідуально психологічні особливості, що виявляються в діяльності, є умовами її успішного виконання і спричиняють відмінності в динаміці оволодіння необхідними для людини знаннями, навичками і вміннями загальні спеціальні до навчання, праці, загальні розумові здібності, пам’ять, увага тощо вокальні, спортивні, музичні, художні, математичні, (творча уява – для конструктора) тощо

Здібності теоретичні практичні Ступені розвитку здібностей репродуктивний (відтворювальний) творчий Здібності теоретичні практичні Ступені розвитку здібностей репродуктивний (відтворювальний) творчий

Задатки – природжені анатомо фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку Задатки – природжені анатомо фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини 1 задатки першого роду 2 задатки другого роду

Ступені розвитку здібностей 10 геніальність талант обдарованість Ступені розвитку здібностей 10 геніальність талант обдарованість

Темперамент (лат. tеmреramеnt – устрій, узгодженість – належне співвідношення частин, співрозмірність) – характеристика індивіда Темперамент (лат. tеmреramеnt – устрій, узгодженість – належне співвідношення частин, співрозмірність) – характеристика індивіда з боку його динамічних особливостей, інтенсивності, швидкості, темпу та ритму психічних процесів та станів Динамічні особливості – це: індивідуальний стиль активності, ритмічність психічних процесів і діяльності, ступінь стійкості почуттів, напруженість вольового зусилля

1 3 4 Б. М. Теплов та В. Д. Небиліцин (динамічність, лабіль ність, сила, 1 3 4 Б. М. Теплов та В. Д. Небиліцин (динамічність, лабіль ність, сила, рухливість нервових процесів) 2 І. П. Павлов (типи нервової системи: сила, врівнова женість, рухливість Арістотель, Кант (сангвінічний, холе ричний, меланхо лічний, флегматич ний темперамент Гіпократ, Гален (кров, слиз, жовта жовч, чорна жовч) Дослідження темпераменту

Фізіологічна основа темпераменту – загальний тип нервової системи Психологічні особливості темпераменту: сенситивність (чутливість) реактивність Фізіологічна основа темпераменту – загальний тип нервової системи Психологічні особливості темпераменту: сенситивність (чутливість) реактивність темп реакцій пластичність ригідність екстравертованість інтровертованість емоційність

Основні типи темпераменту 14 холерик сангвіник меланхолік флегматик Основні типи темпераменту 14 холерик сангвіник меланхолік флегматик

Характер – комплекс сталих психічних властивостей людини, які виявляються в її поведінці та діяльності, Характер – комплекс сталих психічних властивостей людини, які виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, колективу, до самої себе 1. Основні групи рис характеру: моральні, вольові, емоційні 2. Основні ставлення людини до навколишньої дійсності: ставлення до себе, ставлення до інших людей, ставлення до справи

Структурні властивості характеру глибина активність стійкість пластичність Структурні властивості характеру глибина активність стійкість пластичність

Типологія характерів 17 конституційні (біологізаторські) функціональні соціальні акцентуальні Типологія характерів 17 конституційні (біологізаторські) функціональні соціальні акцентуальні

Акцентуація характеру – граничний варіант норми, наслідок посилення окремих його рис гіпертимний дистимний циклоїдний Акцентуація характеру – граничний варіант норми, наслідок посилення окремих його рис гіпертимний дистимний циклоїдний возбудимий застрягаючий педантичний тривожний емотивний демонстративний екзальтаваний інтравертований екстравертований

Емоції (від лат. «хвилюю» ) – вираз суб'єктивного ставлення до предметів і явищ навколишнього Емоції (від лат. «хвилюю» ) – вираз суб'єктивного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу у формі переживання приємного чи неприємного. Фізіологічним механізмом емоцій як таких є діяльність підкоркових нервових центрів – гіпоталамусу, лімбічної системи, ретикулярної формації 1 прості емоції 2 складні емоції

Почуття – специфічні людські, узагальнені переживання став лення до людських потреб, задоволення або незадоволення Почуття – специфічні людські, узагальнені переживання став лення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції – радість, любов, гордість, сум, гнів Основна відмінність: - почуття мають предметний характер; - емоції мають ситуативний (суб’єктивний) характер

Прояви емоційної сфери емоції почуття емоційні стани Прояви емоційної сфери емоції почуття емоційні стани

настрій стрес фрустрація афект емоційні стани пристрасті настрій стрес фрустрація афект емоційні стани пристрасті

оцінююча діагностична мотивуюча сигнальна функції емоцій мобілізуюча оцінююча діагностична мотивуюча сигнальна функції емоцій мобілізуюча

 Фундаментальні (базові) емоції (К. Ізард): цікавість хвилювання радість горе страждання гнів презирство огида Фундаментальні (базові) емоції (К. Ізард): цікавість хвилювання радість горе страждання гнів презирство огида страх подив провина сором

Види емоцій за модальністю переживання за характером впливу на організм позитивні негативні стенічні астенічні Види емоцій за модальністю переживання за характером впливу на організм позитивні негативні стенічні астенічні

Вищі почуття 26 моральні естетичні праксичні інтелектуальні Вищі почуття 26 моральні естетичні праксичні інтелектуальні

Стрес (від англ. – напруження) – неспецифічна реакція організму на ситуацію, що потребує функціональної Стрес (від англ. – напруження) – неспецифічна реакція організму на ситуацію, що потребує функціональної перебудови організму, відповідної адаптації 1 2 3 тривога мобілізація виснаження динаміка стресу

Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей мимовільні довільні прості складні Функції волі: спонукальна та гальмівна

1 потяг 2 бажання 6 виконання 3 структура рішення вольового боротьба мотивів акту 5 1 потяг 2 бажання 6 виконання 3 структура рішення вольового боротьба мотивів акту 5 ухвалення рішення 4 прийняття рішення

 Основні якості волі цілеспрямованість ініціативність рішучість витриманість наполегливість упертість самостійність самовладання мужність безвілля Основні якості волі цілеспрямованість ініціативність рішучість витриманість наполегливість упертість самостійність самовладання мужність безвілля

Порушення вольової сфери гіпобулія гіпербулія абулія Порушення вольової сфери гіпобулія гіпербулія абулія

Висновки 1. Темперамент є складовою особистості, найтісніше пов'язаною з фізичною конституцією людського організму. 2. Висновки 1. Темперамент є складовою особистості, найтісніше пов'язаною з фізичною конституцією людського організму. 2. Характер є життєвим утворенням, його властивості зумовлені суспільним середовищем, в якому проживає людина, і формуються під впливом виховання і самовиховання. 3. Стрес – це неспецифічна реакція організму На ситуацію, що потребує перебудови діяльності організму. 4. Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

Дякую за увагу 33 Дякую за увагу 33