ТЕМА 5 Провадження у справах про адміністративні правопорушення

ТЕМА 5 Провадження у справах про адміністративні правопорушення

План 1. Поняття, завдання і принципи провадження по справах про адміністративне правопорушення. 2. Докази у справах про адміністративні правопорушення. 3. Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. 4. Строки провадження у справах про адміністративні правопорушення. 5. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. 6. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

1. Поняття, завдання і принципи провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Адміністративний процес – це регламентована адміністративно процесуальними нормами діяльність державних і громадських органів, спрямована на вирішення конкретних управлінських задач за допомогою наданих їм владних повноважень. • Має складну структуру і складається з ряду проваджень.

Провадження це вид процесуальної діяльності, врегульований законом порядок вирішення певної групи справ.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення розрізняють за: категоріями справ (дрібне викрадення чужого майна, проживання без паспорта та ін. ); видам санкцій (штраф, адміністративний арешт та ін. ); по суб'єктах розгляду справ (адміністративна комісія, органи й установи, що здійснюють державний санітарний нагляд та ін. ); залежно від обсягу й складності самої процедурної діяльності (прискорене, звичайне, особливе).

Прискорене провадження має місце тоді, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а штраф відповідно до законодавства накладається й стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (стаття 258 КУп. АП). Обов'язкова наявність відразу трьох умов: вчинене правопорушення вважається малозначним; за таке діяння на винного може бути накладене таке стягнення, як попередження на місці вчинення адміністративного правопорушення; особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

При звичайному провадженні вирішення задач кожної стадії оформлюється процесуальним документом (наприклад, накладення штрафу адміністративною комісією за самовільне будівництво будинків і споруд).

Прикладом особливого провадження може служити процедура розгляду суддею справ про злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця або їх образу. Для розгляду таких справ установлені спеціальні терміни (протягом доби), дозволено примусове приведення особи, яка притягається до відповідальності (стаття 268 КУп. АП), закріплений особливий порядок скасування або зміни постанов суддів і їхнього перегляду (стаття 294 КУп. АП).

Стаття 247 КУп. АП Обставини, при наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути порушено, а порушене підлягає припиненню: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

закінчення на момент розгляду справи про адміністративна правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУп. АП; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Стаття 245 КУп. АП закріплює завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення: своєчасне всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності із законом; забезпечення виконання винесеної постанови; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобігання правопорушенням; виховання громадян у дусі додержання законів; зміцнення законності.

Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення: презумпція невинуватості (1)особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доті доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку; 2) тягар доведення провин покладається на обвинувача; 3) усякий сумнів тлумачиться на користь особи, яка притягається до відповідальності. принцип законності (неухильне виконання вимог закону всіма учасниками адміністративно процесуальної діяльності) У статті 7 КУп. АП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

- право на захист реалізується наданням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, необхідних правових можливостей для доведення своєї невинності або приведення обставин, що пом'якшують її провину. Вона користується широкими правами на всіх стадіях провадження (ст. 256, 268 КУп. АП) + надання потерпілому певних прав (ст. 269 КУп. АП) і можливість опитати його як свідка (ст. 272 КУп. АП).

- рівність громадян перед законом (розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), що розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мови, місця проживання та інших обставин (стаття 248 КУп. АП). - з'ясування об'єктивної істини в справі (посадові особи, що розслідують і розглядають справи, зобов'язані досліджувати всі обставини і їхні взаємозв'язки в тому вигляді, у якому вони існували в дійсності, і на цій основі виключити однобічний, упереджений підхід до вирішення справи). - принцип гласності (провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється відкрито, громадяни можуть бути присутніми при розгляді справ, на всіх стадіях провадження можуть брати участь представники громадськості).

- оперативність провадження у справах про адміністративні правопорушення (встановлення стислих строків, що визначають проходження справ. У статті 277 КУп. АП встановлюється загальний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення 15 денний строк. Однак, деякі справи про адміністративні правопорушення розглядаються в коротший термін 1, 3, 5, 7 днів).

Докази у справах про адміністративні правопорушення

Докази фактичні дані, інформація, на основі якої встановлюються обставини справи. Джерела доказів засоби збереження і передачі інформації, за допомогою яких вона залучається до сфери провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Ст. 251 КУп. АП джерелами доказів є: - свідчення різних осіб правопорушника, потерпілого, свідків, тобто інформація, передана людьми, які безпосередньо брали участь у досліджуваному діянні, були його очевидцями, мають якісь відомості про нього. - висновки експерта експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне правопорушення, у випадку, коли виникає необхідність у спеціальному пізнанні (визначення стану сп'яніння, вартості товарів і їхньої якості, характеру забруднень природного середовища, приналежності речовини до числа наркотичних засобів). Рішення провадження експертизи оформлюються у вигляді клопотань, направлень і т. д.

- матеріальні носії інформації речові докази й документи. речові докази це предмети матеріального світу, на яких є сліди правопорушення (наприклад, паспорт, що має виправлення, підчищення) або вміст яких свідчить про правопорушення (наприклад, наркотичні речовини). показання технічних приладів - широко використовуються, наприклад, для визначення стану сп'яніння водія, вмісту забруднюючих речовин у викидах, швидкості руху автомобілів. фото- і кінозйомка, відеозапис -використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

- безпосередні спостереження осіб, уповноважених розслідувати адміністративні правопорушення. Забезпечує оперативність, своєчасний вплив на винних (наприклад, інспектор ДАІ побачив порушення правил дорожнього руху). ! Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУп. АП).

Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення

Компетентні органи і посадові особи, наділені правом видавати владні акти, складати правові документи, що визначають рух і долю справи: державні й громадські організації, їхні представники, що складають протоколи про правопорушення, направляють справи за підвідомчістю, оскаржують постанови і т. д. ; органи, посадові особи, що можуть приймати постанови у справі (про накладення стягнення, припиненні справи і т. д. ), скасовувати й змінювати їх; органи і посадові особи, що виконують постанови (наприклад, судові виконавці).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. • Стаття 268 КУп. АП закріплює її права. • !Передбачається обов'язкове повідомлення особи, що скоїла правопорушення, про час і місце розгляду справи.

Потерпілий будь яка фізична особа, якій даним адміністративним правопорушенням заподіяна моральна, фізична чи майнова шкода. Має право на ознайомлення з матеріалами справи, може заявляти клопотання, оскаржити постанову по справі і може бути опитаний як свідок (стаття 269 КУп. АП). Якщо потерпілий від адміністративного правопорушення чи особа, яка притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, у силу своїх фізичних чи психічних недоліків не можуть захистити своїх прав у справах про адміністративні правопорушен ня, а також якщо вони неповнолітні, то їх інтереси в провадженні у справі мають право представляти їхні законні представники (опікуни, піклувальники, батьки, усиновителі). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), що розглядає справу (стаття 270 КУп. АП).

Свідок - кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання (стаття 272 КУп. АП). У випадку виникнення необхідності в спеціальних знаннях орган (посадова особа), у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушення, може призначити експертів. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом органа (посадової особи) і дати об'єктивний висновок по поставленим перед ним питанням. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), у провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи (стаття 273 КУп. АП).

Якщо особа, яка притягається до відповідальності, не володіє мовою, на якій ведеться провадження, а також якщо додані до справи матеріали потребують перекладу, орган (посадова особа), у якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, повинна призначити перекладача. • Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи), що розглядає справу, і зробити повно й точно доручений йому переклад (стаття 274 КУп. АП). • У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат або інший фахівець в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. • Він має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (стаття 271 КУп. АП). •

Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам витрати, понесені ними у зв'язку з явкою до органу (посадової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне правопорушення, відшкодовуються з державних коштів у встановленому законом порядку. • За особами, яких викликають в якості потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їхньої відсутності у зв'язку з явкою до органу (посадової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне правопорушення. •

Строки провадження у справах про адміністративні правопорушення

Правила визначення строків: 1. Потрібно знати максимальний розмір строку. Найчастіше нормами права визначені відрізки часу, протягом яких дії повинні бути вчинені (3 години, 10 днів, 2 місяці, 3 місяці і т. д. ), проте зустрічаються і невизначені терміни. 2. Важливо знати, з якого моменту починається строк. Законодавець, як правило, пов'язує його початок із якимось юридичним фактом: вчинення процесуальних дій особами, притягненими до адміністративної відповідальності (подача скарги, сплата штрафу і т. д. ); якась технічна дія (наприклад, врученням постанови порушникові стаття 285 КУп. АП). ! У тих випадках, коли час обчислюється днями і більш тривалими відрізками часу, початком терміну вважається 24 година того дня, коли вчинена дія, тобто в нуль годин наступної доби.

3. Необхідно пам'ятати про правила визначення закінчення строків. Розрізняють припинення й закінчення строку. Припинення якщо вони вчинені вчасно, а якщо дії протягом вказаного часу вчинені не були строк минув, пропущений, тобто закінчився. Як виняток законодавець дозволяє його відновити. ! Моментом закінчення строку за загальним правилом є закінчення доби, на яку припадає його останній день. У багатьох випадках фактичний момент закінчення строку стягнення збігається з часом закінчення роботи установ.

• 4. Існують правила призупинення й заліку строків, які потрібно враховувати. • Призупинення означає, що той чи інший відрізок часу при наявності встановлених законодавством обставин у строк не зараховується або навпаки зараховується. • Термін взагалі може перерватися, тобто почати текти спочатку, а весь вже минулий час у цьому випадку не враховується.

• Виділяють наступні строки: • давності; • процесуальні; • примусового впливу.

• Строки давності: • накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУп. АП); • виконання постанови (ст. 303 КУп. АП – 3 місяці); • погашення накладеного стягнення (ст. 39 КУп. АП – 1 рік).

• Процесуальні строки - закріплюють тимчасові рамки, протягом яких органи, посадові особи, громадяни зобов'язані здійснити процесуальну дію (розглянути скаргу, направити постанови для виконання). • Такі порушення провадження у справі не припиняють.

Строки примусового впливу визначають час здійснення заходів примусового впливу. • Якщо строки примусового впливу минули, то посадова особа зобов'язана припинити їх. •

• Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення

• Стадія провадження – самостійна частина, що поряд із загальними завданнями провадження має властиві тільки їй: • мету; • особливості; • визначені дії (етапи); • спеціальні процесуальні документи; • коло осіб (органів), які беруть у них участь.

• Стадії провадження справах про адміністративні правопорушення: • • адміністративне розслідування, розгляд справи, перегляд постанов, виконання постанов.

• Заходи забезпечення провадження в справах про адмінісративні правопорушення (ст. 260 КУп. АП) • З метою • припинення адміністративних правопорушень, якщо вичерпано інші заходи впливу, • встановлення особи, • складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, • забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

Адміністративне затримання • Протокол про адміністративне затримання особи, яка вчинила правопорушення, складається відповідно до ст. 261 КУп. АП. • Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, про що в протоколі про адмінзатримання робиться відповідний запис, де вказується, кому саме повідомлено і в який спосіб.

• Ст. 262 КУп. АП Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України (органи внутрішніх справ, органи прикордонної служби, старша посадова особа воєнізованої охорони у місці розташування охоронюваного об’єкта, посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органи Служби безпеки України). • Ст. 263 – Строки адміністративного затримання.

Особистий огляд і огляд речей • Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. • Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

• Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Вилучення речей і документів • Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами уповноважених органів. • Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей – реалізують.

• Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання, Почесної Грамоти і Грамоти Президії ВРУРСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. • Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.

Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння • Ст. 266 КУп. АП