Тема 5. Профілактика злочинів проти власності Питання лекції

Тема 5. Профілактика злочинів проти власності Питання лекції 1. 2. 3. 4. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності Причини та умови злочинів проти власності Профілактика злочинів проти власності Роль ОВС у профілактиці злочинів проти власності

Рекомендована література: o o o o o Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4 -те вид. , переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Юридична думка, 2007. – 1184 с. Александров Ю. В. , Гель А. П. , Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. -К. : МАУП, 2002. -296 с. Даньшин И. М. Преступность в сфере экономики: некоторые уголовно-правовые и криминологические вопросы // Актуальные проблемы формирования правового государство. – Х. , 1990. – с. 237. Зелинский А. Ф. Криминальная мотивация хищений и иной корыстной деятельности. – К. , 1990. Ильницкий А. Е. , Балина С. Н. Криминологические аспекты приватизации // Преступность в Украине. – 1994. Кальман О. Г. Збитки від економічних злочинів і проблема їх обліку // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. – Х. , 1995. – С. 280 -281. Криминология. Учебник для юридических вузов. / Под общей редакцией доктора юридических наук, профессора А. И. Долговой. – М. : Издательская группа НОРМА – ИНФРА – М, 2003. – 784 с. Кримінологія: Підручник для студентів вищих нав. закладів / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін. ; За заг. ред. О. М. Джужи. -К. : Юрінком Інтер, 2002. -416 с. Микитчик А. Основні напрями запобігання шахрайству з нерухомістю. // Право України. -2007. -№ 4. -С. 57 -60. Профілактика злочинів: Підручник / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін. ; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О. М. Джужи. -К. : Атіка, 2011. -720 с.

1. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності Об'єктом злочинів проти власності є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини власності як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави. Право власності відповідно ст. 316, 317 ЦК України є правом власника на володіння, користування і розпорядження своїм майном за своєю волею не залежно від волі інших осіб.

Предмет злочинів проти власності - майно, що характеризується сукупністю певних ознак: - юридична – право на майно належить певному власнику на законній підставі, для суб'єкта злочину воно є чужим; - економічна – майно має певну вартість, що вимірюється вкладеною в нього працею людини; - фізична – майно – це предмети матеріального світу, які можна вилучати, привласнити, спожити, пошкодити, знищити, тощо. Предметом злочинів проти власності можуть бути також гроші, цінні папери, документи, які є еквівалентом майна.

Суспільна небезпека злочинів проти власності полягає у спричиненні великої матеріальної, майнової шкоди державі, суспільству і конкретним громадянам.

Злочини проти власності поділяються на такі види: o o Не пов'язані з насильством над особою (“тихі злочини”): крадіжка (ст. 185 ККУ); грабіж без насильства (ч. 1 ст. 186 ККУ); вимагання без насильства (ч. 1 ст. 189 ККУ); шахрайство (ст. 190 ККУ); тощо; Пов'язані з насильством над особою (“гучні злочини”): умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 ККУ); умисне вбивство вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 ККУ); грабіж, поєднаний з насильством (ч. 2 ст. 186 ККУ); розбій (187 ККУ); вимагання, поєднане з насильством (ч. 2 -4 ст. 189 ККУ); бандитизм (ст. 257 ККУ); тощо.

Тенденції злочинів проти власності: o o o o різке зростання починаючи з 1991 -2001 роки, у 2002 році – стабілізація, а з 2003 року подальша укоріненість та певне зниження; “омолодження”; зростання частки жінок; поява нових видів злочинів – “рекет”, “кіднепінг”, “піраміди”, тощо; набирає форм організованості; зростання спеціалізації злочинних угруповань; підвищення рівня професіоналізації і спеціалізації рецидиву.

Типологія осіб, що вчиняють злочини проти власності: o o Випадкові (нестійкі) – не мають стійкої паразитичної антигромадської орієнтації, виявляють: корисливість, бажання задовольнити потребу в алкоголі, не відставати від друзів. У більшості мотивом є забезпечення себе і близьких найнеобхіднішим; Ситуативні – особи, що вчиняють злочини за сприятливих обставин, не здатні утриматися від спокуси (грабіжники, крадії на пляжах, тощо); Злісні – професіонали або особи, що наближені до них, мають паразитичний погляд на своє місце в житті, визнають злочинне середовище, сприймають його субкультуру, значна частина має судимість, характерна підготовка до вчинення злочинів, сформована антигромадська установка; Особливо злісні – злочинна еліта, якій притаманні особлива злочинна укоріненість, злочинна філософія, зневага до норм загальносуспільної моралі, ненависть до правоохоронних органів (лідери ОЗГ та ЗО, “злодії у законі”, “авторитети”, тощо).

Властивості, які притаманні особам, що вчиняють злочини проти власності: o o o Корисливо-споживацьке прагнення до паразитичного існування за рахунок злочинного вилучення майна; Стійка деформація свідомості, нігілістичне ставлення до законів, перекручування суспільних принципів і моральних правил життя, некритична і завищена оцінка себе як особи; Укорінення розпусти (алкоголізм, наркоманія, азартні ігри, випадкові статеві стосунки, тощо).

За способом вчинення кишенькових крадіжок злодіїв поділяють на типи: o o o o “писаки”, “технарі” – вчиняють крадіжки за допомогою розрізування одягу, сумок гострими предметами (найчастіше заточеною монетою); “ширмачі” – вчиняють крадіжки під прикриттям різних предметів (плащів, сумок, букетів); “риблови” – крадуть із сумок і кишень за допомогою гачків; “хірурги” – вчиняють крадіжки за допомогою пінцетів; “трясуни”, “ручники” – виштовхують предмети з кишень, сумок точними ударами; “щипачі” – працюють групою у натовпі; “сумочники” – крадуть з дамських сумок; “дубила”, “верхівки” – крадуть з господарських сумок.

Основні негативні чинники, що детермінують злочини проти власності: o o o Економічного характеру – економічна криза, що призвела до зниження обсягів виробництва та безробіття, відплив коштів за кордон, нестача енергоносіїв, високі ціни, несвоєчасне тримання заробітної плати, тощо; Соціального характеру – різке розшарування суспільства з дуже великим діапазоном від бідності до багатства; Морального характеру – підвищення соціального напруження у суспільстві; втрата поняття недоторканості чужого майна; Правового характеру – правова система не повною мірою відповідає вимогам дійсності, має багато неточностей та протиріч, не ефективність профілактичних заходів злочинності; Організаційного характеру – остаточно не приведені у відповідність з вимогами структури органи, що здійснюють боротьбу зі злочинами проти власності, вони мають не достатній рівень забезпечення матеріальними, технічними засобами, а також кадрами.

Недоліки у роботі правоохоронних органів, що детермінують злочинність проти власності: o o o o o Відсутність глибокого аналізу оперативної обстановки на місцях; Недостатня взаємодія служб щодо профілактичної діяльності у цьому напрямі; Недоліки у використанні патрульно-постової служби і у роботі чергових частин; Недоліки у профілактичній діяльності щодо алкоголізму, наркоманії, проституції, утримання будинків розпусти та збуту краденого, тощо; Відносно невелика кількість житла, що узяте під централізовану охорону; Слабка індивідуальна профілактика з особами, раніше засудженими за злочини проти власності або схильними до їх вчинення; Недостатня віктимологічна профілактика щодо віктимної поведінки, тощо; Повільне залучення громадськості до профілактики злочинів (добровільної народної дружини; пунктів охорони громадського порядку; загонів самоохорони будинків, дач, стоянок автомобілів, човнів; тощо); Недоліки у проведенні досудового слідства органами слідства та дізнання, вкрай слабка профілактична робота цих органів по результатам проведеного розслідування; Інші.

Спеціальні профілактичні заходи: o o o Впровадження оперативного диспетчерського зв'язку ЖЕКів з метою контролю, за допомогою технічних засобів, за входами у під'їзди, підвали, на горища, тощо; Встановлення охоронної сигналізації (як централізованої так і регіональної), переговорних пристроїв, поліпшення якості замків; Належне освітлення вулиць, подвір'їв, під'їздів; Організація та доступність переважній більшості населення платних автостоянок, паркингів, гаражів, стоянок човнів, тощо; Організація за допомогою ЖЕКів та міліції груп самоохорони, залучення платних охоронців будинків, дачних ділянок, тощо; Організація міліцією за допомогою органів місцевого самоврядування пунктів охорони громадського порядку, а також залучення громадськості до охорони громадського порядку, згідно Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону”.

Профілактичні заходи злочинів проти власності, що здійснюють правоохоронні органи: o o o o систематичний аналіз оперативної обстановки; організація взаємодії служб; удосконалення організації охоронних служб із залученням формувань громадськості й урахуванням особливостей криміногенної ситуації у мікрорайонах; перевірка місць збирання злочинних елементів; профілактична робота з п'яницями, алкоголіками, наркоманами, бродягами, жебраками, проститутками, особами, схильними до азартних ігор, особами, що піддавались адміністративному стягненню за дрібні крадіжки (ст. 51 КУп. АП); профілактична робота з раніше засудженими, надання їм допомоги, активне використання можливостей адміністративного нагляду, недопущення формування злочинних груп; рішуче застосування заходів адміністративного і кримінального впливу до правопорушників, що дає значний профілактичний ефект щодо їх оточення; своєчасне реагування на сигнали та заяви громадян про дрібні крадіжки та про підозрілих осіб; активні заходи щодо протидії незаконному виготовленню зброї та боєприпасів, виявленні незаконного зберігання цієї зброї, тощо;

o o o o максимальне використання правової пропаганди, інформаційно-виховних заходів: доведення до населення способів вчинення окремих злочинів, особливо з урахуванням сучасної ситуації, рекомендації щодо поведінки у квартирі, на роботі, готелі, тощо; інформації про охорону квартир (встановлення сигналізації, спеціальних замків, тощо); застосування протиугінних пристроїв, маркування частин автомобіля; організація цільових рейдів і оперативно-профілактичних операцій із залученням громадськості (“квартира”, “гастролер”, “нічне місто”, тощо) для запобігання крадіжок, грабежів, шахрайств, тощо; перекриття каналів збуту краденого, місць концентрування злочинних елементів тощо; активне створення громадських формувань для забезпечення охорони житла, дач, огородніх ділянок, гаражів, стоянок, човнів, тощо; створення оперативних громадських формувань щодо запобігання кишеньковим та іншим крадіжкам; продумане використання пошукових груп для кваліфікованої протидії квартирним, автомобільним, кишеньковим, пляжним крадіжкам, шахрайським проявам, тощо; індивідуальна профілактична робота дільничних інспекторів міліції з мешканцями на території обслуговування щодо виявлення підозрілих осіб, злочинців, що перебувають у розшуку, тощо; робота зі службовими особами щодо освітлення вулиць і приміщень, встановлення телефонів, тощо; удосконалення слідчої профілактики щодо подань про усунення причин та умов злочину у відповідні інстанції за підсумками слідства та їх виконання; інші.

Роль ОВС у профілактиці злочинів проти власності o o o o МВС України спрямовує свою профілактичну діяльність через служби та підрозділи, що безпосередньо займаються попередженням злочинів проти власності. Метою цієї діяльності, як найбільш ефективного та гуманного способу боротьби зі злочинністю, є їх мінімізація У зв’язку з цим, підрозділи міськрайлінорганів вирішують наступні завдання: забезпечення охорони власності; створення на основі аналізу криміногенної обстановки умов, які об’єктивно будуть перешкоджати злочинам проти власності на певній території та об’єкті; реалізація оперативно-розшукової інформації про осіб, що готують злочини проти власності, для то щоб останні відмовилися від вчинення злочину; своєчасне роз’єднання угруповань, які вчиняють злочини корисливої спрямованості, у тому числі і організованих, з метою припинення їх діяльності; накопичення, систематизація та використання інформації про осіб, які вже вчиняли досліджувані злочини, з метою забезпечення своєчасного застосування передбачених законом заходів; забезпечення активної участі громадськості по попередженню злочинів проти власності; інформування населення про засоби та способи правомірного захисту від злочинних корисливих посягань; внесення у відповідності з законом у відповідні державні органи, громадські організації, об’єднання, посадовим особам приписів про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, що посягають на власність.

o o Дільничні інспектори міліції, проводять кожного місяця аналіз оперативної обстановки на дільницях, що обслуговуються. При обстеженні житлового сектору дільничні інспектори міліції виявляють та інформують зацікавлених осіб про необхідність укріплення дверей квартир, взяття їх під охорону, установки кодових замків на дверях під'їздів, домофонів, організації чергувань у під'їздах та інші заходи захисту власності громадян від злочинних посягань у жилих будівлях. Спільно зі співробітниками ДАЇ вони здійснюють заходи для захисту приватного автотранспорту. До числа основних функцій патрульно-постової служби міліції належить охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Всі форми їх забезпечення включають в себе частково функції по попередженню злочинів проти власності. Реалізуючи цю функцію, наряди патрульно-постової служби ведуть спостереження за підприємствами, організаціями, різними закладами, що розташовані на території, приймають необхідні заходи щодо недопущення розкрадань з різних об’єктів та посилення їх охорони; виявляють осіб, що посягають на власність; здійснюють роз’яснювальну роботу серед громадян та посадових осіб щодо забезпечення збереження на вилицях та інших громадських місцях майна власників.