Тема № 5: Пізнання як творча діяльність Заняття № 1: Структура системи пізнання у філософії та проблема істини Навчальні питання 1. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні 2. Концепції істини та її критерії
Термін «гносеологія» походить від двох грецьких слів «гносіс» (знання, пізнання) та «логос» (вчення) і означає «вчення про пізнання» , «теорія пізнання» .
Гносеологія Скептицизм Агностицизм
Істинне знання характеризується рівновагою об`єктивної та суб `єктивної достатності суб'єкт та об'єкт знання=істина
Об`єктивна достатність пов`язується з: Суб `єктивна достатність пов`язується з: • відповідністю знань • впевненістю; про речі об `єктивному • переконаністю. станові речей; • достовірністю; • доказовістю; • всезагальністю; • необхідністю; • можливістю незалежної перевірки; • . . .
Чому на знання завжди існував попит? l В багатомудрості багато печалі. l Засіб спасіння від невігластва, облуди. l Хто примножує пізнання, той побільшує і скорботи. l Знання – це свобода. l Знання – це сила. l Багато знань уму нас не навчають.
Епістемологія (від грец. «епістеме» - знання, і «логос» вчення) є філософськометодологічною дисципліною, в якій досліджується знання як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
Гносеологія Епістемологія Суб`єкт - об`єкт Суб`єкт - знання
Методи пізнання у історії філософії l l l 1) емпіричний (грец. досвід, метод) — визнавав основою пізнання досвід; 2) сенсуалістичний (лат. почуття, відчуття) — основним засобом одержання знання визнавав відчуття; 3) раціоналістичний (лат. розумний) —ставить розум, логічне мислення над почуттями. !! будь-яке знання є поєднанням чуттєвого і раціонального знання !!
Форми чуттєвого пізнання: l l l відчуття — відображення властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивного світу, внутрішніх станів організму внаслідок їх впливу на рецептори; сприймання — цілісне відображення у свідомості людини предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх вплив на рецепторні поверхні органів чуття; уявлення — образи предметів і явищ дійсності, створені внаслідок їх впливу на органи чуття.
Форми раціонального пізнання: l l l поняття — форма мислення, яка відображає предмети з їх загальними та істотними властивостями; судження — форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх властивостями або відношення між предметами чи їх множиною; умовивід — форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) отримують нові думки (висновки).
l Інтуїція - це своєрідний тип мислення, коли окремі ланцюги процесу мислення проносяться у свідомості більш-менш підсвідомо, а чітко усвідомлюється тільки результат думки - істина.
Етапи інтуїтивного “убачання”: l l накопичування і неусвідомлений розподіл образів і абстракцій у системі пам'яті; їх неусвідомлене комбінування і переробка для вирішення певного завдання; чітке усвідомлення завдання; несподіване для даної людини знаходження рішень.
Загальні умови формування і виявлення інтуїції: l l фундаментальна професійна підготовка суб'єкта, глибоке знання проблеми; стан проблемності, пошукова ситуація; напружені зусилля вирішити проблему; наявність «підказки» , що є «пусковим механізмом» для інтуїції.
Що таке істина? Істина є велике слово і ще більш велика справа. Якщо дух і душа людини ще здорові, то у неї при звуках цього слова повинні вище підійматись груди. Г. Гегель
«Істина» означає узгодженість подвійного виду: l збіг речі з поняттям про неї; поняття зі словом, висловлюванням.
Істина – це всеєдине суще l У старослов'янській слово “істина” породжене словом «ість» ( «справжній, відверто-зрозумілий, дійсний» ) за допомогою суфікса - ін. l Істина - це буття, суще, те, що є. l І в грецькій і в слов'янських мовах «істина» означає відкритість буття, вихід сущого з таємності. Те, що є, те відкрито, не приховано від людини.
Концепції істини l відповідності l когерентності l прагматичності
Шкала істинності Абсолютна помилковість Абсо а істина
Критерії достовірності істини l l l практика логічна несуперечливість досвід божественне одкровення інтуїція !! Практичне не завжди істинне, а істинне не обов`язково практичне !!
Альтернативи концепцій істини l Р. Рорті: істина — це просто найбільш узгоджена і «сильна теорія» , і ніякої відповідності з реальністю для її обґрунтування не вимагається. l К. Поппер: якщо теорія не піддається спростуванню, то це є доказом її хибності. l В. Федотова: Всупереч класичній епістемології, істина може бути витлумачена не як відбиття (зліпок) об'єкта в знанні, а як характеристика способу поводження з ним. Оскільки таких способів може бути багато, можливий плюралізм істини і, отже, монополія на істину виключається.
Форми істини буденна l наукова l художня l моральна l
l Відносна істина - пов'язана з невичерпністю світу і нескінченністю процесу його пізнання. l Абсолютна істина - це повне, вичерпне знання про об'єкт.
Крайнощі у поглядах на істину l Догматизм розглядає істину тільки як абсолютну, істинне знання цілком відповідає дійсності і заглиблюватись, уточнюватись не може. l Релятивізм (від лат. - відносний) визнає тільки відносну істину і заперечує абсолютну, походить з однобічного підкреслювання постійності змінності дійсності і заперечення відносної стійкості речей і явищ.
l l l Дезінформація спрямована на те, щоб ввести когось в оману. Неправда – це навмисне зведення явно невірних уявлень до істини. Помилка - це невірне знання, що сприймається за істинне, або, навпаки, істинне, що тлумачиться як хибна думка.