Тема 5 Персонал підприємства і продуктивність праці 1

Тема 5. Персонал підприємства і продуктивність праці 1. Персонал підприємства, його склад і структура. 2. Кадрова політика підприємства і управління персоналом. 3. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання. 4. Мотивація як стимулювання до високопродуктивної праці, її моделі і методи.

• Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників, у роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи. • Залежно від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на чотири категорії: - робітники; - службовці; - спеціалісти; - керівники.

Класифікація персоналу за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. • Професія характеризує вид трудової діяльності, яка потребує спеціальних знань та практичних навичок. • Спеціальність виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності. • Кваліфікація характеризує якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань і навиків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: • • висококваліфіковані; • • малокваліфіковані; • • некваліфіковані. Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів, службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи. • Спеціалістів розрізняють: • • найвищої кваліфікації (що мають наукові ступені та звання); • • вищої кваліфікації (зі значним досвідом практичної роботи та вищою спеціальною освітою); • • середньої кваліфікації (з певним практичним досвідом та середньою спеціальною освітою); • • спеціалісти-практики (не мають спеціальної освіти, але мають практичний досвід і займають відповідні посади).

• кадрова політика підприємств полягає в забезпеченні кожного робочого місця і посади персоналом відповідної професії, спеціальності і, головне, - кваліфікації. • набір необхідних підприємству категорій працівників може відбуватися шляхом використання зовнішніх та внутрішніх джерел.

• До спискової чисельності включаються всі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які прийняті на роботу на один і більше днів, незалежно від того, чи перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені з роботи у зв'язку з непрацездатністю та ін. • Середньоспискову чисельність працівників за місяць визначають, розраховують сумуванням спискової чисельності за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці. • Середньоспискову чисельність працівників за квартал (рік) визначають як середньоарифметичну величину середньосписковоїчисельності за відповідні місяці. • Явочна чисельність включає всіх працівників, які з'явилися на роботу.

• Розрахувати середньооблікову чисельність працюючих у фірмі за березень, якщо планується почати роботу з 11 березня із чисельністю = 125 осіб персоналу. З 18 березня планується прийняти на роботу ще 7 працівників.

Розрахунок планової чисельності промислововиробничого персоналу: Чпвп план = Чпвп б * (Іобсягу / Іпп) Розрахунок чисельності основних робітників: - за трудомісткістю виробничої програми: Чосн р = Тсум / (Фд*Квик норм) - за нормами обслуговування: Чосн р = (п*Зм*Ксс) / Нобсл, де Ксс = Чяв/Чсп - за нормами виробітку Чосн р = N / (Фд * Квн * Н)

• Планова чисельність допоміжних робітників (Чдр) визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. • Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.

Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів: а) обороту робочої сили по прийому (КОП): Коп = Чп / Чсс, , де Чп - чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол. ; Чсс - середньоспискова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол. ; б) обороту робочої сили по звільненню (К 03): Коз = Чзв заг / Чсс де Чзв. заг - загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол. ; в) коефіцієнту плинності (Кпд): Кпл = Чзв / Чсс де Чзв - чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов'язаних з виробництвом, чол.

• Продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. • Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості.

• Методи визначення виробітку: - Натуральний (ділення обсягу виробленої продукції у фізичних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах) - Вартісний (ділення обсягу виробленої продукції в гривнях до затрат часу, вираженого у середньосписковій чисельності робітників, абовідпрацьованій ними кількості людино-днів) - Трудовий (ділення обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах, на кількість робітників)

Планування продуктивності праці: Метод прямого розрахунку ППплан = Q / Чпвп =N / Чпвп Пофакторний метод (етапи планування): 1) Економія робочої сили внаслідок техніко-економічних факторів: Е = (t 1 -t 2)*N*Кч / (Фд*Квн) 2) Економія робочої сили внаслідок структурних зрушень у виробництві: Естр = (Тбаз-Тплан)*Qплан / (Фд*Квн) 3) Економія робочої сили внаслідок вдосконалення управління, організації в-ва і праці: Евдоск = ∑Чбаз - ∑Чнов норм 4) Економія робочої сили внаслідок поліпшення використання робочого часу: Ероб= [(Дплан- Дбаз)*Чпвп*%робітників у ПВП] / Дбаз 5) Економія робочої сили внаслідок зміни обсягу в-ва: Еобсягу = Чб УПП * (∆Q - ∆ЧУПП) / 100

У звітному році трудомісткість виробничої програми підприємства склала 2588000 нормо-годин. Передбачається, що наступного року, у зв’язку з деякими ускладненнями виробництва продукції, її загальна трудомісткість повинна збільшитися на 12 %. Очікується, що річний фонд робочого часу одного робітника, який складає у звітному році 2385 нормо-годин, за рахунок скорочення простоїв повинен збільшитися на 6 %, а передбачуване виконання норм виробітку кожним робітником на 2 %. Розрахувати необхідну чисельність основних робітників.

• Планова трудомісткість токарних робіт на підприємстві складає 270000 нормогодин. Середній коефіцієнт виконання норм, встановлений по підприємству = 1, 15. Час ефективної роботи одного токаря за рік складає 1840 годин. Визначити планову чисельність токарів на підприємстві.

• Робітник протягом місяця за 176 годин роботи виготовляє 320 деталей. При здійсненні заходів щодо поліпшення робочих місць трудомісткість деталей знизилась на 0, 1 годину. Скільки деталей він виготовить в нових умовах праці і на скільки відсотків підвищиться його продуктивність праці?

• Визначити виробіток на одного працюючого у плановому році та очікуваний % зростання продуктивності праці, якщо підприємство у звітному році випустило продукції на суму 12 млн грн. при цьому виробіток на одного працюючого склав 4000 грн. наступного року підприємство планує знизити чисельність працюючих на 50 осіб порівняно із звітним роком.

• Мотивація - це сукупність взаємозв'язаних заходів, які стимулюють працівника або колектив працівників до досягнення індивідуальних та спільних цілей діяльності підприємства.

• • • Методи мотивації: — Прямі економічні: • відрядна оплата; • погодинна оплата; • оплата навчання; • премії за раціоналізацію; • участь у прибутках. — Непрямі економічні: • пільгове харчування; • пільгове користування житлом, транспортом; • доплати за стаж роботи. — Негрошові: • гнучкі робочі графіки; • охорона праці; • просування по службі; • участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

• Науковою є така організація праці, яка ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передовому досвіді і дозволяє найкращим чином об'єднати в єдиному процесі виробництва техніку і людей, забезпечити ефективне використання ресурсів та збереження здоров'я працівників. Наукова організація праці (НОП) має вирішувати такі завдання: • економічне (ефективне використання ресурсів і ріст продуктивності праці); • психофізіологічне (підвищення працездатності людини без шкоди її здоров'ю) • соціальне (праця повинна бути задоволенням). Основні напрями НОП: > вдосконалення форм розподілу і кооперування праці; > вдосконалення нормування праці, її морального і матеріального стимулювання; > поліпшення умов праці; > підготовка і підвищення кваліфікації кадрів; > зміцнення трудової дисципліни.