Тема 5 Критичний напрям політичної економії План

Тема 5. Критичний напрям політичної економії

План 1. 2. 3. 4. Становлення критичного напряму в політичній економії. Економічні погляди С. Сісмонді Економічна концепція Ж. Прудона Економічні ідеї К. Родбертуса Економічна програма Ф. Лассаля

1. Становлення критичного напряму в політичній економії. Економічні погляди С. Сісмонді Жан Шарль Леонард Сімонд де Сісмонді (1773 – 1842) послідовник Адама Сміта в Швейцарії, Ідеолог економічного романтизму. Основні праці: “Про комерційне багатство, або Про принципи політичної економії у їхньому застосуванні до торговельного законодавства” (1803); “Нові начала політичної економії, або Про багатство в його відношенні до народонаселення” (1819); 1 – Предмет політичної економії і походження цієї науки; 2 – Утворення і зростання багатства; 3 – Про земельне багатство; 4 – Про комерційне, або торгове, багатство. “Нариси з політичної економії” (1837)

Економічні погляди: v предмет політичної економії складає матеріальний добробут людей, який залежить від держави; v впевнений і аргументований критик капіталістичної системи; v в суспільстві існують протилежні класи: капіталісти і робітники, суспільство має згладжувати суперечності між ними; v пропонує модель реформування капіталізму, в якій головна роль належить державі; v суперечності між класами можна усунути за рахунок робітничого законодавства; v праця є єдиним джерелом походження багатства; v визначає вартість товару працею; v капітал трактує як виробничі запаси; виділяє основний і оборотний капітал; v прибуток і земельна рента є результатом «пограбування робітника» ; v гроші - необхідний продукт розвитку товарно-грошових відносин і найважливіший елемент ринкового механізму; v вперше вказав не необхідність державного регулювання; v функції держави: - регулювання темпів економічного зростання, - стримування швидкого прогресу нових винаходів, - законодавче заохочення дрібного виробництва; v теорія “третіх осіб” (дрібні виробники).

2. Економічна концепція Ж. Прудона П’єр Жозеф Прудон (1809– 1865) Основні роботи: «Що таке власність? » (1840), «Система економічних протиріч або філософія бідності» (1847), “Загальна ідея революції ХІХ ст. ” (1851), “Про федеративні принципи” (1863).

Постулати в аналізі економічної дійсності: § § Акцент на проблеми справедливості, яку розглядав як рівність і взаємоповагу і вважав, що вони реалізуються в економічних відносинах через взаємність послуг; Рушійна сила економічної діяльності – індивідуальна свобода, заснована на приватній власності; Засуджував власність як засіб привласнення чужої праці; Теорія конституйованої вартості (поєднання споживчої та мінової вартості у виробничому продукті). Економічна програма Прудона: • • • Створення товарного виробництва з домінуючою власністю дрібних виробників; Створення Народного банку; Встановлення рівності і справедливості; Виступає як противник монархії, комунізму та буржуазного капіталізму; Дрібнобуржуазний соціалізм.

3. Економічні ідеї К. Родбертуса Ш Ш Карл Йоган Родбертус-Ягетцов (1805– 1875) Основні праці: “До пізнання нашого державноекономічного стану” (1842), “Соціальні листи до Кірхмана” (1851), “Капітал” (1884) Критик капіталізму, провідник соціалістичних ідей; Прихильник економічних форм боротьби робітничого класу за свої права; В теорії вартості (трудовій) вивчав питання аграрної сфери; Приватна власність – основа отримання ренти.

4. Економічна програма Ф. Лассаля Ш Ш Вважав, що держава мусить втручатися в економічні процеси для захисту інтересів знедоленого класу робітників; Ш Основна праця: “Пан Бастіа – Шульце Деліч, або Капітал і праця”. Виступав проти лібералізму; Ш Фердінанд Лассаль (1825— 1864 ) Створив “Загальний союз німецьких робітників”; “залізний закон заробітної плати” - робітник завжди одержує лише мінімум засобів існування, а не повний продукт своєї праці, - дію якого пропонував нейтралізувати перетворенням робітників на підприємців через організацію добровільних асоціацій.