Тема 5 Господарство та економічна думка ранньофеодальних держав

Тема 5 Господарство та економічна думка ранньофеодальних держав Європи (кінець V-XVст. )

План лекції 1. Загальна характеристика цивілізацій Середньовіччя. 2. Господарство та етапи розвитку Західноєвропейської цивілізації. 3. Економічна думка доби Середньовіччя 4. Господарство та економічна думка ранньофеодальної держави – Київська Русь. 5. Господарський розвиток українських земель у складі Польщі та Литви

Чому період з V по Х ст. в Європі називають “темними часами” ?

1. Загальна характеристика цивілізацій Середньовіччя: 1 Король Герцоги і графи Барони Лицарі СЕЛЯНИ ФЕОДАЛИ Ієрархічна структура суспільств та система вассальної залежності (влада належить землевласникам: світським і церковним феодалам)

Загальна характеристика: 2 Встановлення відносин корпоративного типу (сусідські общини, міські комуни, ремісничі цехи, купецькі гільдії …)

Загальна характеристика 3 Занепад культури, науки і освіти (на відміну від піднесення античного світу) Античність Середньовіччя

Загальна характеристика 4 Втрата суспільством світського характеру (домінування релігійного світогляду та традицій)

Загальна характеристика 4 Зорієнтованість людини на свій внутрішній світ та інтенсивне духовне життя Створення передумов Для „спасіння” душі та досягнення „Царства Божого”

Формування основних цивілізаційних регіонів (V-XVст. ) Основні регіони Азійський Європейський Арабо-мусульманська цивілізація Християнська цивілізація Західна (католицька, Західна Європа) Східна (православ'я, Візантія)

Господарська система Східної (арабо-мусульманської) цивілізації Підпорядкування Божественній волі та правителю (іслам – покірність) покірність Аллах Цар Влада - власність Форми землекористування піддані Общинне Індивідуальне дрібне Умовна власність за службу Платники ренти-податку Землі правлячого дому Землі релігійних установ

Коран та його вплив на господарську діяльність Мухаммад ﺭآﻦ Виправдання обмеженості пізнання Захист індивідуальної власності Безумовна покора існуючій владі Визнання торговельного прибутку Дотримання помірності у споживанні Регламентація торгівлі Засудження нагромадження грошей Упорядкування майнових відносин Засудження лихварського відсотку Божественне походження нерівності

Східнохристиянська цивілізація Візантія Політична сфера Соціальна сфера Економічна сфера Бог (батько) Священство Справи Божественні (церковні) Люди (діти) Імператор (батько) Справи людські Народ (діти)

Візантія Господарська сфера- бюджет Державні видатки Жалування чиновникам Імператорські роздачі На військо На церкву Дипломатичні На доброчинність Утримання імператорського палацу На освіту Державні доходи Доходи державивласника Доходи з державних монополій Податки Власність на землю: володіє той, хто платить податки!

ВІЗАНТІЯ Соціальна структура Вільні Раби Поділ за біблійним принципом – благо людини низького походження бути керованою людиною високого Джерела рабства Могутні “ті, хто повзає по землі” Нужденні Полонені Збіднілі селяни Куплені Спадкові Інтелігенція ремісники торгівці селяни Негативне ставлення християнства Ряд обтяжливих законів Мають гроші і посади МІЩАНИ Кодекс Юстиніана Заборона самопродажу Викуп коштовних рабів

Епоха Юстініана І (527 -565) Кодекс і політика Юстініана Codex Iustiniani Землеволодіння Бюджетна політика Адміністративна реформа Феодора • Боротьба з великими землевласниками • Засудження розкрадання держ. майна • Стимулювання податкових надходжень • Захист платників податків • Об’єднання дрібних провінцій • Централізація влади Релігія Боротьба з язичництвом та сприяння поширенню християнства

Візантія: форми господарства співтовариство Основна форма – (несення спільної відповідальності перед державою) Ремісничі корпорації Сільська громада Монастирське співтовариство інші

Європейська цивілізація – результат синтезу античної u u цивілізації та варварського побуту через процеси: Романізації Християнізації Становлення державності Успадковування рис античної культури Формує: Єдиний світогляд Єдині моральні норми Єдині цінності Зразки поведінки Християнство

2. Господарство та етапи розвитку Західноєвропейської цивілізації Характеристики V-XI ст. Незмінна організація сільського господарства Обмін слабкий та нерегулярний XI-XV ст. Наймана праця майже відсутня Практично відсутні гроші Ранньофеодальні держави Широке залучення земель в обробіток Відновлення торгівлі Феодальна роздробленість Початок формування Централізованих абсолютистських держав Розвиток Промислового господарства

Господарська система Західної Європи І етап: V-XI ст. Панування натурального господарства Особиста свобода Поземельна залежність Форми феодального землеволодіння Структура вассалітету Екстенсивне землеробство Імунітет – Алод Бенефіцій Король - сюзерен Вассали право на виконання судових, політичних, фіскальних функцій Феод Наділення селян землею Особиста залежність Селянські повинності (феодальна рента) Натуральні Відробіткові Грошові

Форми феодального землеволодіння АЛОД аl- повне БЕНЕФІЦІЙ оd- володіння ФЕОД fe– вірність beneficium - благодіяння V-VI століття - Сімейна власність на наділ общинної землі; - Вільне відчуження; - Право успадковування. od– володіння VII-VIII століття ІХ століття - Земельне володіння феодала; - Неспадкове володіння; - Умовне володіння (надавалося за певних умов); - Умови надання: несення служби, платежі, термін. -Земельне володіння феодала-імуніста; - Спадкове володіння; - Умовне володіння; - Поширення імунітетних прав на власника (адміністративні права, судочинство).

Поява бенефіція - один із проявів аграрного перевороту, що стався у Франкській державі в VIII ст. : алоди, дарування у повну безумовну власність були замінені умовними пожалуваннями. Карл Мартел (688 -741) Чому виник бенефіцій ? Разом з бенефіцієм виникають професійні воїни-лицарі, і відносини особистої вірності та покровительства (васалітету) між благодійником і бенефіціарієм. Бенефіцій роздавали не тільки королі, але й великі феодали. Деякі бенефіціарії стали могутнішими від королів.

Структура господарства в ранньофеодальний період: форми організації Господарство феодала Манор Сеньйорія (франки) (від лат. Maneo – проживаю) (Англія) Доме н (комплекс земель 1/2— 1/3 манору) Рілля Ліси, луки (угіддя, сервітути) Живий, мертвий реманент манс Марка (Германія) Селянські господарства віргата гуф Садиба Угіддя Земельний наділ, садиба, господарські будівлі, сад, город, реманент

Манор: Луг Стайня Земля оброблювана для лорда Спільні поля Садиб Дорога а план-схема Ліс Кузня Пекарн я Спільне пасовище Сад Млин Поле під ярові Поле під паром Село Церква Будинок священика Поле для озимих

«Салічна Правда» (Lex Salica) Зведення законів салічних (північних) франків (початок VI ст. ) Видано за розпорядженням короля Хлодвіга (доповнювалось протягом 4 -х століть). 1 Панування натурального господарства та розпад родового устрою 2 Пріоритет права общинної власності на сільськогосподарські угіддя 3 Визнання рабства, колонату та крупного землеволодіння 4 Прирівнювання раба до майна та грошова компенсація за вбивство 5 Розвиток індивід. землев-ня (аллоду) та диференціація суспільства

"Капітулярій про вілли « (800 р. ) організація та управління феодальним маєтком: q Визнання монопольного права феодалів на землю; q Відсутність общинного землеволодіння; q Узаконення майнової нерівності та феодальної залежності (закріплення селян за сеньйорами); q Натуральне феодальне господарство - ідеальна форма організації економічного життя (завданням феодального помістя є виробництво і постачання всього необхідного для королівського двору); q Чітка фіксація усіх доходів та витрат, а також надлишків, які утворюються; q Встановлення селянам численних феодальних повинностей та недопущення розорення селян; q Визначення чітких правил поведінки та обов'язків суб'єктів господарювання.

Зміни у господарстві на ІІ етапі розвитку феодальної системи (ХІ-ХV ст. ) Феодальний маєток Повинності Васалітети Витіснення поземельною залежністю - особистісної Послаблення зв'язків селянина із землею Посилення внутрішньої міграції Рента Відокремлення ремесла від сільського господарства Комутація ренти Середньовічні міста Зростання товарності селянських господарств Основна форма господарства – індивідуальне селянське господарство

Зміни у господарстві на ІІ етапі (ХІ-ХV ст. ) Сільське господарство Порайонна спеціалізація Трипільна система Зростання продуктивності за рахунок: Розвиток тваринництва угноєння сівозміни технічні культури Зміни в технічному оснащенні

Середньовічне місто Регулятори економіки корпоративні об'єднання Правовий статус міста Був: Став: власність феодала власність міщан Феодальні повинності Виборне керівництво Ремісників (цехи) Права і привілеї міщан Міське право Фіскальна система Купців (гільдії) Військо Соціально-економічна свобода міщан Протиставлення селу Лицарів (ордени) Монахів (ордени) Особиста свобода міщан Професійне виробництво Виробництво різноманітної товарної продукції

3. Економічна думка середньовіччя Китайські вчені Лі Гоу (1009 -1059) Арабські мислителі Ібн Сіна (Авіценна) (980 - 1037) Ван Аньші (1021 -1086) Ібн Хальдун (1332 - 1406) Європейські каноністи Фома Аквінський (1225 -1274) Ніколя Орем (1323 -1382) Граціан (? – 1150)

Ніколя Орем (1323 -1382) Ван Аньші (1021 -1086) Ібн Сіна (Авіценна) (980 - 1037) Фома Аквінський (1225 -1274) Ібн Хальдун (1332 - 1406) Лі Гоу (1009 -1059)

Європейські мислителі n Фома Аквінський (1225 -1274) n Ніколя Орем (1323 -1382)

5. Фома Аквінський допустим ий невисоки й відсоток, як Головні праці: «Про правління государів» і «Сума теології» Догма СХОЛАСТИКА 1. усі життєві блага є спільними 2. господарським ідеалом є натуральне господарство 3. гроші не можуть породжувати нові гроші і нагромаджуватися 4. усі люди рівні перед Богом 5. лихварство є смертним гріхом 6. Засудження торгівлі як засобу наживи Можливе

Ф. Аквінський-Справедлива ціна, з одного боку, є сумою рівних витрат виробництва, а з іншого — до неї включається і прибуток у першому випадку «справедлива ціна» забезпечує обмін “рівних речей” що відповідає євангельському принципові рівності, а іншому — «справедливою» вважались ціна, що забезпечує продавцеві рівень життя, який відповідав його соціальному становищу у феодальному суспільстві, тобто рівень «справедливої ціни» міг бути різним у залежності від соціального статусу продавця

Трактат «Про походження, суть і обіг грошей» Ніколя ОРЕМ Nicolas Oresme Відмінність між реальним та штучним грошовим багатством Гроші реально належать тому. хто володіє реальним багатством, тоді як самі гроші є штучним багатством і служать для виміру реального Явище “псування монет” “псуючи монети”, король привласнює частину майна своїх підданих, підриває торгівлю, кредит і, зрештою, зменшує доходи своєї казни Право емісії грошей Право карбувати гроші повинне належати не суверену, а народу. Тим самим Орем протистоїть тенденції європейських правителів вирішувати свої фінансові проблеми за рахунок інфляції.

Дякую за увагу! Успіхів на семінарських заняттях!!!