Тема 5. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА. Лекція 1 СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ 1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету 2. Бюджетна політика і бюджетний механізм 3. Бюджетний устрій та бюджетна система України
Тема 5. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА. Лекція 2 ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ 4. Економічна сутність і склад доходів бюджету. 5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація. 6. Бюджетний дефіцит.
Тема 5. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА. Лекція 3 БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС 7. Бюджетні права та бюджетна ініціатива 8. Бюджетний процес
1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
Основні категорії: Бюджет держави, бюджетна політика, бюджетна стратегія, бюджетна тактика, бюджетний механізм, бюджетний устрій, бюджетна система, доходи бюджету, видатки бюджету, бюджетне фінансування, міжбюджетні трансферти, бюджетні права, бюджетний регламент, бюджетний процес, бюджетне планування, виконання бюджету, бюджетна звітність, бюджетна класифікація, бюджетне прогнозування, бюджетне регулювання, бюджетний розпис. Нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини в Україні: l l Конституція України; Бюджетний кодекс України; Закон України “Про бюджетну систему України”; Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”.
l Бюджет держави як об'єктивна економічна категорія — сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.
l l За матеріальним змістом бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. За формою бюджет є основним фінансовим планом держави За організаційною будовою бюджет України є центральною ланкою фінансової системи суспільства та основною ланкою державних фінансів За правовим характером бюджет держави є юридичним актом.
Основним джерелом формування бюджету держави є: - ВВП, - національне багатство, - зовнішні надходження. Суб'єктами бюджетних відносин виступають: з одного боку, держава, з іншого — юридичні і фізичні особи; об'єктом — ВВП і національне багатство.
Призначення бюджету — забезпечити фінансовими ресурсами потреби економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу ВВП в державі.
Бюджет держави виконує дві функції — розподільну і контрольну. l l Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. (міжгалузевого, міжтериторіального та ін. ) Розподіляючи майже половину всього ВВП, бюджет формує численні фонди різноманітного цільового призначення. Розподільна функція бюджету використовується державою для регулювання економічного і соціального розвитку.
l Контрольна функція полягає в тому, що бюджет об'єктивно через формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави відображає економічні процеси, які протікають у структурних ланках економіки. Завдяки цій якості бюджет може дати відповідь на те, як надходять у розпорядження держави фінансові ресурси від різних суб'єктів господарювання, чи відповідає розмір централізованих ресурсів держави обсягу її потреб та ін.
Формування Державного бюджету України в період з 2000 по 2010 рр. (заплановані показники), млрд. грн. Роки Показники 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010* Доходи 33, 95 106, 14 124, 95 157, 29 221, 16 239, 2 284, 69 Видатки 33, 95 114, 08 137, 08 174, 63 237, 17 267, 68 324, 27 - 0, 89 -0, 77 -1, 72 -2, 80 -2, 71 -7, 17 - -1, 61 -2, 98 -3, 70 -4, 37 -5, 84 н. д. - 2, 50 2, 21 1, 98 1, 57 3, 13 н. д. 0, 0 -7, 05 -12, 91 -15, 71 -18, 82 -31, 18 -46, 75 Кредитування У тому числі: - надання кредитів; - повернення кредитів Дефіцит * - проект
2. Бюджетна політика і бюджетний механізм
Бюджетна політика є складовою економічної політики держави та фінансової політики. Основа бюджетної політики — розроблення напрямів використання бюджету відповідно до засад соціальноекономічного розвитку суспільства. У процесі такого розроблення держава визначає конкретні форми, методи і види організації бюджетних відносин.
Бюджетна стратегія — тривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Такий курс передбачає прогнозування світових тенденцій розвитку бюджетного механізму, формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів, окреслення принципів організації бюджетних відносин. Бюджетна стратегія — цілісна система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів тривалого курсу бюджетної політики, розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією.
Бюджетна тактика — форма реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії. Тактичні дії держави відображаються у бюджетному законодавстві, нормативних актах Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, щорічних бюджетах, бюджетних програмах (короткострокових), які конкретизують зміст бюджетної політики та механізм її реалізації.
У цілому бюджетна стратегія в діалектичній єдності з бюджетною тактикою становить бюджетну політику держави. Бюджетна політика держави — діяльність органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування з визначення стратегічної мети, напрямів, завдань і пріоритетів розвитку бюджетних відносин, засобів бюджетної тактики для їхнього досягнення, а також застосування цих засобів.
Реалізація бюджетної політики, успішне її впровадження до життя забезпечується за допомогою бюджетного механізму.
3. Бюджетний устрій та бюджетна система України
Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративнотериторіальним поділом України.
Бюджетна система — сукупність самостійних відокремлених взаємопов'язаних між собою ланок, у яких функціонують бюджетні відносини. У Бюджетному кодексі України бюджетна система трактується як сукупність державного та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративнотериторіального устроїв і врегульована нормами права.
Бюджетна система України включає чотири рівні, які відповідають адміністративно-територіальному поділу держави: l l загальнодержавний; Автономної Республіки Крим, обласний та міський міст державного під порядкування (Києва і Севастополя); міський міст обласного підпорядкування і районний; базовий — міський міст районного підпорядкування, сільський і селищ ний.
Склад бюджетної системи України БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ Державний бюджет України Місцеві бюджети України (приблизно 13 тис. ) Бюджет Автономної Республіки Крим Обласні бюджети (24) Районні бюджети (484) Бюджети місцевого самоврядування (близько 12 тис. ) Бюджети територіальних громад міст (451) Бюджети територіальних громад сіл (10 239) Бюджети територіальних громад селищ (782) Бюджети територіальних громад об'єднань
Взаємозв'язок між усіма ланками бюджетної системи забезпечується за допомогою зведених бюджетів. l Сукупність всіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. l Зведений бюджет використовується для реалізації засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.
Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок ЗВЕДЕНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ Державний бюджет України Зведений бюджет АР Крим Бюджет АР Крим Зведені бюджети міст республіканського підпорядкування Бюджети районів міста Міський бюджет Районний бюджет Бюджети міст районного підпорядкуванн я Зведені бюджети областей Обласний бюджет Зведені бюджети міст обласного підпорядкування Зведені бюджети районів Сільські бюджети Зведений бюджет міст державного підпорядкування (Києва і Севастополя) Міський бюджет Бюджет районів міста Селищні бюджети
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: l l l Принцип єдності. Принцип збалансованості. Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Принцип повноти. Принцип обґрунтованості. Принцип ефективності. Принцип субсидіарності. Принцип цільового використання бюджетних коштів. Принцип справедливості та неупередженості. Принцип публічності та прозорості. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.
4. Економічна сутність і склад доходів бюджету.
Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація має такі складові частини (Бюджетний кодекс, ст. 8): l l Класифікація доходів бюджету; Класифікація видатків бюджету; Класифікація фінансування бюджету; Класифікація боргу.
Доходи бюджету — частка централізованих ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство у певний період. Доходи бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.
Відповідно до Бюджетного кодексу України доцільно розрізняти такі кошти бюджетів: l l l доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України і включаючи трансферти, дарунки, гранти); надходження до бюджету — доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування; кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування — податки і збори і обов'язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
l Власними вважаються доходи, які за чинним законодавством належать до місцевих податків і зборів, а також виникають внаслідок рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування. l Закріпленими є доходи, які на стабільній основі повністю передаються до місцевих бюджетів. Звичайно, за своєю природою закріплені доходи — загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Розподіл загального обсягу податку з доходів фізичних осіб між складовими місцевих бюджетів Загальний обсяг податку з доходів фізичних осіб Бюджети м. Києва і м. Севастополя (100%) Бюджети міст республіканського (АР) і обласного значення (75%) Бюджети міст районного значення, селищ, сіл (25%) При цьому податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок з доходів фізичних осіб; 2) державне мито; 3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати; 4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;
5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності; 6) надходження адміністративних штрафів; 50 % надходження адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Зазначені податки і збори (обов'язкові платежі), складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Методи формування доходів бюджету № п/п Метод Вид доходів Джерело 1 Продуктивна діяльність: підприємницька; державні послуги Частина прибутку державних підприємств; державне мито; компенсаційні доходи ВВП ВВП 2 Вид майна і майнових прав Постійні (від здавання в оренду і корпоративних прав держави); разові (від реалізації майна) ВВП національне багатство 3 Вид державних угідь Платежі за ресурси; концесії національне багатство 4 Податковий Податки ВВП, зовнішні 5 Позичковий Внутрішні позики; зовнішні позики ВВП, зовнішні 6 Емісійний дохід –
Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами (Бюджетний кодекс, ст. 9): l l Податкові надходження; Неподаткові надходження; Доходи від операцій з капіталом; Трансферти.
За групами і видами доходи бюджету поділяють на: l l Податкові надходження — передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Неподатковими надходженнями є: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.
Податкові надходження Державного бюджету України на 2009 р. , млрд. грн. № п/п 1 Всього Загальний фонд Спеціальний фонд 178, 936 160, 161 18, 775 41, 936 39, 697 2, 238 3, 196 2, 528 0, 668 - внутрішні податки на товари та послуги 120, 494 108, 651 11, 842 - податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 12, 802 9, 280 3, 521 Показники Податкові надходження У тому числі: - податки на доходи - збори на спеціальне використання природних ресурсів
Неподаткові надходження Державного бюджету України на 2009 р. , млрд. грн. № п/п 2 Всього Загальний фонд Спеціальний фонд 47, 813 14, 567 33, 246 - доходи від власності та підприємницької діяльності 16, 737 12, 305 4, 431 - адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу 1, 480 1, 380 0, 100 – – – 13, 293 881, 3 12, 411 16, 3 – 16, 3 Показники Неподаткові надходження У тому числі: - надходження від штрафів та фінансових санкцій - інші неподаткові надходження - власні надходження бюджетних установ
l l Доходи від операцій з капіталом включають: надходження від продажу землі та нематеріальних активів, надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, скарбів, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; інші надходження, визначені законодавством (приблизно 1 %). Міжбюджетні трансферти — кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Структура доходів Державного бюджету України на 2009 р. , млрд. грн. Всього Загальний фонд Спеціальний фонд 2, 460 0, 389 2, 070 - надходження від продажу основного капіталу 0, 006 – - надходження від реалізації державних запасів товарів 0, 790 – 0, 790 0, 838 0, 120 0, 717 0, 424 – 0, 424 230, 473 175, 239 55, 234 8, 741 – 239, 215 183, 980 55, 234 № п/п 3 Показники Доходи від операцій з капіталом У тому числі: 4 Офіційні трансферти У тому числі: - від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій 5 Цільові фонди 6 Разом доходів (без між бюджетних трансфертів) 7 Офіційні трансферти Всього доходів
Методи планування доходів бюджету: l l Метод прямого розрахунку полягає у здійсненні детальних планових розрахунків кожного елемента доходів бюджету. Нормативний метод передбачає планування окремих показників на основі встановлених нормативів. Сутність аналітичного методу полягає в тому, що визначається не загальна величина певного показника, а його зміна в плановому періоді під впливом певних факторів порівняно з базовим періодом. Метод екстраполяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку.
5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація.
Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Класифікація видатків бюджету (Бюджетний кодекс, ст. 10): l l За функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків); За економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); За ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); За бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
Класифікація видатків Державного бюджету України ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ За функціональною класифікацією Здійснення загальних функцій За економічною класифікацією Поточні Капітальні Здійснення спеціальних функцій Кредитування За відомчою класифікацією За програмною класифікацією За переліком головних розпорядників За програмами
Видатки, що здійснюються з Державного бюджету (Бюджетний кодекс, ст. 87): l l l l l Державне управління; Судова влада; Міжнародна діяльність; Фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння НТП державного значення; Національна оборона; Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави; Освіта; Охорона здоров’я; Соціальний захист та соціальне забезпечення; Культура і мистецтво; Державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агенств; Фізична культура і спорт; Державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; Програми реставрації пам'яток архітектури державного значення; Державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; Державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього середовища, ядерної безпеки, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій; Створення та поповнення державних запасів і резервів; Обслуговування державного боргу; Проведення виборів та референдумів.
6. Бюджетний дефіцит.
Види державного бюджету за співвідношенням між надходженнями, видатками та кредитуванням Державний бюджет Доходи Збалансований Видатки Повернення кредитів З профіцитом Надання кредитів З дефіцитом
Основні показники Державного бюджету України на 2009 рік Державний бюджет Доходи 239, 20 млрд. грн. Кредитування 2, 71 млрд. грн. Видатки 267, 68 млрд. грн. Надання кредитів 5, 84 млрд. грн. Повернення кредитів 3, 13 млрд. грн. Фінансування Державного бюджету 31, 18 млрд. грн.
Структура Державного бюджету України на 2009 рік Державний бюджет Доходи, враховуючи повернення кредитів 154, 47 млрд. грн. Загальний фонд 121, 22 млрд. грн. Спеціальний фонд 138, 62 млрд. грн. Сальдо 17, 40 млрд. грн. Видатки, враховуючи надання кредитів 173, 17 млрд. грн. Сальдо 18, 70 млрд. грн. Загальний фонд 138, 62 млрд. грн. Сальдо 1, 30 млрд. грн. Спеціальний фонд 138, 62 млрд. грн.
Джерела фінансування Державного бюджету України на 2009 рік Джерела фінансування 31, 17 млрд. грн. Надходження від приватизації 8, 50 млрд. грн. Фінансування за борговими операціями 61, 42 млрд. грн. Запозичення 88, 87 млрд. грн. Погашення 27, 45 млрд. грн. Фінансування за активними операціями 38, 75 млрд. грн.
Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів Критерії ефективності Задоволення потреб суспільства Співвідношення між результатами та витратами Додержання строків фінансування Відповідність видатків кошторису Оплата товарів та послуг за справедливою вартістю Проведення видатків у передбачені строки
7. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
Бюджетні права — сукупність юридичних норм, які визначають бюджетний устрій країни, права органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання і затвердження звітів про виконання бюджетів. Бюджетні права регулюються: Конституцією України, Конституцією АР Крим, законами України "Про Кабінет Міністрів України“, "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетним кодексом України.
Бюджетна ініціатива — право членів законодавчого органу вносити зміни у представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами Президент, народні депутати, депутати місцевих рад.
Президент України як глава держави підписує закон про ДБ України на кожний бюджетний рік, закон про внесення змін і доповнень до закону про державний бюджет, інші закони, які стосуються питань бюджету і фінансів. До бюджетних прав Президента України належить також застосування права вето щодо прийнятого ВР України закону про ДБ України на відповідний рік та законів про внесення доповнень до закону про державний бюджет, а також інших законів, які стосуються бюджету, із наступним поверненням на повторний розгляд ВР України із зауваженнями та пропозиціями.
Органи влади (представницькі органи), до яких належать Верховна Рада України, Верховна Рада АР Крим, обласні, районні, сільські, селищні, міські та районні ради у містах, наділені такими основними бюджетними правами: розгляд і затвердження бюджетів, внесення змін до затверджених бюджетів, розгляд і затвердження звітів про виконання бюджетів, прийняття стратегічних рішень щодо своїх бюджетів, контроль за виконанням рішень відповідної ради про бюджет.
Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, у тому числі з фінансових питань, схвалює Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує державний бюджет і приймає закон про Державний бюджет України на плановий рік, вносить зміни до нього, здійснює контроль за виконанням державного бюджету, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої і зовнішньої політики України, затверджує звіти про виконання Державного бюджету України. Свою роботу ВР України виконує за допомогою Комітету з питань бюджету, інших комітетів, які наділені відповідними повноваженнями.
Рахункова палата Верховної Ради України виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні заключення і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління і здійснює: l l l організацію і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргів України; визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних та кредитно фінансових ресурсів.
Органи державної виконавчої влади (КМ України, Рада Міністрів АР Крим, обласні, районні, міські державні адміністрації) та виконавчі комітети місцевих рад наділені такими основними бюджетними правами: організація роботи зі складання проектів бюджету, подання проекту бюджету відповідній раді для розгляду і затвердження, організація роботи з виконання бюджетів, складання і представлення відповідній раді звітів про виконання бюджетів, використання коштів своїх бюджетних резервів, прийняття тактичних рішень стосовно своїх бюджетів.
Кабінет Міністрів України як найвищий орган державної виконавчої влади має такі бюджетні права: 1) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 2) розробляє та подає ВР України: - основні прогнозні макроекономічні показники соціальноекономічного розвитку України; - проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік; - проект закону про ДБ України; 3) забезпечує виконання закону про ДБ України; готує та подає ВРУ звіти про виконання ДБ України; розраховує показники зведеного бюджету України та готує звіти про його виконання; надає інформацію щодо прийняття законодавчих і нормативних актів на виконання закону про ДБ України; приймає рішення про використання коштів резервного фонду ДБ України; приймає рішення про здійснення державних запозичень.
Міністерство фінансів країни як центральний орган державної виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України, наділене такими повноваженнями: складає проект ДБ, організовує виконання ДБ, проводить методичну роботу з питань бюджетного планування, розробляє стратегію щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу, контролює виконання ДБ, складає звіт про його виконання, розробляє пропозиції з удосконалення податкової політики тощо.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, а також здійснює розробку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.
Державне казначейство наділене такими бюджетними повноваженнями: l l l l організація касового виконання державного і місцевих бюджетів та контроль за цим процесом; управління наявними коштами державного і місцевих бюджетів, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних цільових фондів у межах видатків, установлених на відповідний період; фінансування видатків державного і місцевих бюджетів; облік касового виконання державного і місцевих бюджетів та складання звіту про їх виконання; керування державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства; здійснення розподілу між державним бюджетом та бюджетами АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами; розроблення нормативно методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти.
Державна податкова служба здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів; розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, проводить роз'яснювальну роботу серед платників податків з питань оподаткування, попереджає та розкриває злочини та інші правопорушення у сфері оподаткування.
Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства: l l l самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання; використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані у процесі виконання місцевих бюджетів; випускають місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримують кредити в банківських установах; можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності; розміщують належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримують відсотки від доходів і зараховують їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету тощо.
8. Бюджетний процес
Процедура, за якою відбувається бюджетний процес, визначається бюджетним регламентом — документ, у якому встановлюється порядок, строк складання, розгляду та затвердження бюджету, а також організація його виконання. Бюджетний регламент визначає: l l чітке розмежування функцій між органами державної влади та державного управління; форми документів, що використовуються у бюджетному процесі; особливий порядок виконання бюджету в разі його несвоєчасного затвердження; відповідальність органів влади за порушення бюджетного регламенту.
Бюджетний регламент затверджується Верховною Радою України та є основою для організації бюджетного процесу. Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Бюджетний кодекс України визначає такі стадії бюджетного процесу: l l складання проектів бюджетів; розгляд та прийняття закону про ДБ України, рішень про місцеві бюджети; виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про ДБ України, рішення про місцеві бюджети; підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Від початку складання бюджетів до затвердження звітів про їх виконання весь бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України. Бюджет укладається на рік. Цей період має назву бюджетного періоду. В Україні він збігається з календарним роком, проте є держави, у яких бюджетний рік не збігається з календарним, наприклад у США він триває з 1 жовтня по 30 вересня, у Швеції — з 1 липня по 30 червня, в Японії — 1 квітня по 31 березня.
1. Складання проекту бюджету проходить в три етапи: аналіз показників виконання бюджету за попередній період; l розрахунки показників за кожним видом доходів та видатків; l збалансування дохідної та видаткової частин бюджету. l
Формуванню проекту бюджету держави передує аналітична робота, що проводиться Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Національним банком України, іншими органами управління за такими напрямами: l l l розроблення основних макропоказників економічного і соцрозвитку України на наступний бюджетний період; аналіз виконання бюджету у минулому році та очікуване виконання в поточному бюджетному періоді; визначення загального рівня доходів і видатків бюджету, оцінка обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій щодо проекту Державного бюджету України; методично нормативна робота щодо особливостей складання розрахунків до проекту бюджету на наступний рік; визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Національний банк України до 1 квітня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України: l l проект основних засад грошовокредитної політики на наступний бюджетний період; проект кошторису доходів та видатків Національного банку України на наступний бюджетний період. Не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням міністр фінансів України.
Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції КМ України щодо: l l l l l граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного ВВП, частки прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет України; граничного обсягу державного боргу та його структури; частки обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів; частки капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання; взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді; змін до законів, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави; переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету захищених статей видатків бюджету; обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди.
Для формування місцевих бюджетів особливе значення мають такі складові загальнодержавної бюджетної політики: l l особливості взаємовідносин державного та місцевих бюджетів у наступному бюджетному періоді; частка обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету, значення коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів; перелік захищених статей видатків бюджету; зміни до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави.
Для підготовки пропозицій щодо проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України. Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетних запитів до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд КМ України.
Міністерство фінансів України подає проект Державного бюджету на розгляд Кабінету Міністрів України. КМ України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому Проект рішення про місцевий бюджет, що готується місцевими фінансовими управліннями, схвалюється Радою Міністрів АР Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради.
2. Розгляд і затвердження бюджету. Не пізніше ніж через п'ять днів після подання КМ України проекту закону про Державний бюджет України до ВР України міністр фінансів доповідає на пленарному засіданні ВР України. Голова Комітету ВР України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам Кодексу, Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям ВР України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Представлений проект Закону до 1 жовтня підлягає попередньому розгляду комітетами ВР України. Після цього проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях ВР і приймається ВР України до 1 грудня року, що передує плановому. Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Постанова ВР про порядок введення його в дію публікуються в пресі для загального відома.
Проекти відповідних місцевих бюджетів розглядають постійні комісії, які готують висновки та зауваження щодо показників доходів і видатків бюджету. Місцевий бюджет може бути затверджений тільки після затвердження державного бюджету. Якщо місцевий бюджет не буде прийнято до 30 грудня, то вступають в силу показники бюджету, який передано на затвердження.
3. Виконання бюджету – це забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів, а також повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів. Участь у виконанні бюджетів беруть підприємства, організації та установи усіх форм власності, а також населення, які пов'язані з доходами і видатками бюджетів. Виконання Державного бюджету України забезпечує КМ України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного і місцевих бюджетів України.
4. Складання і затвердження звітності про виконання бюджетів є завершальним етапом бюджетного процесу. Тому бюджетну звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів.
Лекцію закінчено. Дякую за увагу.
Скачать презентацию Тема 5 БЮДЖЕТНА СИСТЕМА Лекція 1 СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА 18.10.2010.ppt