Тема 4. Вибори та референдуми в Україні. Доц. Л. В. Міхневич
План: 1. Поняття, зміст та форми здійснення народовладдя 2. Вибори, виборче право, виборча система – поняття 3. Принципи виборчого права 4. Поняття та стадії виборчого процесу 5. Гарантії здійснення виборчого права 6. Поняття референдуму, його види 7. Принципи участі громадян у референдумі 8. Порядок проведення референдуму 9. Відповідальність за порушення законодавства про референдуми
Література: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // ВВРУ. – 1996. – № 20. – Ст. 141. Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. в редакції Закону України від 18 березня 2004 р. // ВВРУ– 2004. – № 20 -21. – Ст. 291. Закон України «Про вибори народних депутатів України» вiд 25 березня 2004 р. в редакції Закону України від 7 липня 2005 р. // ВВРУ. – 2005. – № 38 -39. – Ст. 449. Закон України «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 р. // Голос України вiд 31. 07. 2010 – № 141. Закон України «Про Центральну Виборчу Комісію України» від 30 червня 2004 р. № 1932 -IV // ВВРУ. – 2004. – № 36. – Ст. 448. Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 р. № 698 -V // ВВРУ. – 2007. – № 20. – Ст. 282. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. № 1286 -XII // ВВРУ. – 1991. – № 33. – Ст. 443. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання утворення робочих груп обліку виборців» від 18 липня 2007 р. № 942 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 53. – Ст. 2165. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права // Міжнародні документи ООН з питань прав людини. – К. : УПФ. Вид-во «Право» , 1995.
1. Народовладдя означає приналежність усієї суспільної влади народові та вільне здійснення цієї влади відповідно до суверенної волі в інтересах всього суспільства та окремо кожної людини чи громадянина
Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути Представницької Безпосередньої (виборної) (прямої) демократії – засіб реалізації волі – участь громадян у народу через здійсненні державної обраних ним влади, пряме представників в волевиявлення під органи влади. час прийняття державних рішень.
Форми народного волевиявлення (ст. 5, 69 КУ) Вибори - процес в результаті якого певна спільність людей шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду. Інші форми – дорадчі опитування, народне обговорення, народна ініціатива, загальні збори населення, плебісцит. Референдуми - “те, що має бути повідомлено” голосування населення всієї держави або певної частини з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.
Для основних форм характерними є: Для референдуму: Для виборів: Метод здійснення – голосування. Предмет - вирішення Предмет - важливих питань не визначення особи, яка пов’язаних з наданням на думку більшості юридичної сили виборців найбільш мандатам будь-яких гідна обіймати осіб (зміна, виборну посаду. скасування, прийняття законів).
Інші форми народовладдя всенародні обговорення законопроектів загальні збори населення за місцем проживання дорадчі опитування наради загальнодержавного та місцевого значення відкликання депутатів народні петиції (пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги) мітинги та демонстрації органи самоорганізації населення плебісцити народна законодавча ініціатива народний розпуск представницьких органів.
Форми класифікують: За результатом За правовими За територ. засадами діяльності: ознакою імперативні консультативні комплексні правотворчі ті, що не встановлюють норм права діючі на підставі традицій, звичаїв національні (загальні) місцеві За суб’єктами всенародні, групові (колективні) індивідуальні
Вибори – інститут демократії, передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Призначення виборів: вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету, легітимізації влади взагалі й конкретно того чи іншого представницького органу у межах його компетенції вибори виступають однією з форм здійснення права національного суверенітету через вибори як демократичну форму обрання представників народу забезпечується стабільність, поступовість і наступність існування влади через вибори як форму відносно якісного відбору складу представницьких органів забезпечується основа для ефективного функціонування державного механізму та органів місцевого самоврядування вибори є одним із найважливіших способів формування і вираження суспільної думки
Функції виборів: Формування державних органів (основна), Представництво суспільних інтересів, Легітимація влади, Соціальний барометр політичного життя, Рекрутування політичної еліти, Інституалізація політичної участі громадян, Політична соціалізація.
Вибори поділяються: за територією: Загальнонаціональні Регіональні (місцеві) за часом проведення: чергові; позачергові (дострокові); повторні; проміжні перші місцеві. за об’єктом: вибори до парламенту; вибори президента; вибори представницьких органів територіальної автономії; вибори представницьких органів самоврядування; вибори на посади міських, селищних та сільських голів.
Вибори поділяються: за кількісною ознакою учасників: загальні (повний склад органу, що формується) часткові (довибори) за правовими наслідниками: дійсні; недійсні. За способом волевиявлення: прямі; непрямі.
Виборче право – це право обирати і бути обраним: об’єктивне право – сукупність норм, що регулюють порядок формування представницьких органів; суб’єктивне право – право окремого громадянина обирати (активне) чи бути обраним (пасивне).
Виборча система – це сукупність правових норм, що регулюють порядок формування державних органів та здійснення виборцями своїх виборчих прав (передбачений Законом порядок формування представницьких органів).
Мажоритарна система - обраним вважається кандидат, що набрав більшість голосів : - відносна більшість – обраним вважається кандидат, який отримав просту більшість голосів (не встановлюється обов’язковий мінімум для виборців, використовується жереб) - абсолютна більшість – для обрання необхідна абсолютна більшість голосів (50% +1 голос). (встановлюється мінімум кількості виборців, можливий 2 тур). - кваліфікована більшість – обраним вважається кандидат, що набрав встановлену законом кваліфіковану більшість голосів (частку або відсоток) (60 %, 3/4)
Пропорційна система - розподіл депутатських мандатів здійснюється між партіями пропорційно кількості голосів виборців відданих за партію (встановлюється поріг участі партії в розподілі мандатів) - Система жорстких списків – виборець голосує не за кандидата, а за список, розташування кандидатів у списку визначає сама партія, ніяких змін виборцеві вносити не можна - Система гнучких списків – виборець голосує за кандидата у списку, розташування кандидатів у списку здійснює виборець під час голосування - Система преференцій – виборець відмічає перевагу конкретного кандидата від партії
Змішана система - поєднання елементів мажоритарної та пропорційної систем – географічно неоднорідні – комбінують мажоритарну систему в малонаселених виборчих округах і пропорційну в густо заселених округах; - географічно однорідні – з домінування пропорційного представництва (пропорційномажоритарна); з домінуванням мажоритарної системи (мажоритарно-пропорційна); урівноважені системи (на рівних засадах використовуються пропорційна і мажоритарна системи).
Принципи виборчого права: - ст. 71 Конституції визначає, що вибори є вільними і проводяться на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Принцип загальності означає: активне право – право обирати - (ст. 70) всі громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років (обмеження - недієздатні) документами, що підтверджують громадянство є: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби); картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка. - пасивне право – бути обраним залежно від виду виборів Ст. 76 Конституції на виборах народних депутатів – 21 р. Ст. 103 Конституції на виборах Президента – 35 р. Ст. 9 Закону “Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних міських голів” – 18 р.
Інші принципи: рівності - наявність однакової кількості голосів, прямого голосування – голосує безпосередньо виборець за кандидата, таємність голосування – заборона контролю за волевиявлення. добровільність участі у виборах - не можуть примусити до участі чи неучасті у виборах вільні вибори – не застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця Крім основних є принципи для окремого базового виборчого закону: вільне і рівне висування кандидатів; відкритість і рівність кандидатів у проведенні виборчої кампанії; свобода агітації; неупередженість до кандидатів з боку державних органів.
Виборчий процес – це здійснення суб'єктами виборчого права виборчих процедур, передбачених законом: Початок виборчого процесу оголошує ЦВК у випадках та в строки, встановлені Конституцією України ст. 77 ВР чергові вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень; позачергові – призначаються Президентом України в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ ст. 103 Президент – чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України; позачергові – у разі дострокового припинення повноважень Президента України призначаються ВРУ в період 90 днів з дня припинення повноважень; ст. 136 депутатів ВР АРК, ст. 141 депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів - відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року їх повноважень, обраних на чергових виборах.
суб'єкти виборчого процесу: виборець; виборчі комісії; кандидати на пост Президента України, кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстровані у встановленому законом порядку; партія (блок), що висунула кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати або місцеві організації партій (блоків), які висунули кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партії (блоку) – суб'єктів виборчого процесу.
1) складання та уточнення списків виборців реєстрація буває: (публічна (обов’язкова ) або особиста (добровільна) в Україні на підставі Закону України «Про державний реєстр виборців» ведеться персоніфікований облік виборців. вносяться дані – прізвище, ім’я, побатькові, дата народження, місце проживання.
2) утворення виборчих округів Вибори Президента - по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів та утворюється закордонний виборчий округ. Вибори Верховної Ради України утворюються: - 225 одномандатних виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців (відсоток коливань допустимий в Україні становить 10%); - закордонний округ. Вибори депутатів ВР АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради проводяться у відповідних багатомандатному та одномандатних мажоритарних виборчих округах. Для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради утворюються одномандатні виборчі округи з приблизно рівною кількістю виборців у кожному. Кількість одномандатних виборчих округів дорівнює кількості депутатів (загальному складу) відповідної ради.
3) утворення виборчих дільниць звичайні - від 20 -2, 5 тис. (від 50 - 3 т. вибори Пр. ) виборців: 1) малі - з кількістю виборців до 500 осіб; 2) середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб; 3) великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб. закордонні - дип. представництвах України за кордоном спеціальні виборчі дільниці – в установах стаціонарного лікування, санаторіях, утворені на судні, на полярній станції, в установах виконання покарання слідчих ізоляторах та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.
4) утворення виборчих комісій ЦВК - постійно діючий орган, юридична особа, склад - 15 осіб (затверджується ВР за поданням Президента (пропозиції вносять депутатські фракції) обирають голову, заступника, секретаря і 1/3 повинна мати вищу юридичну освіту. 1/3 протягом першого року не можна змінюватися. Окружні виборчі комісії – юридичні особи вони утворюються ЦВК на території одномандатного округу за 60 днів до виборів + представники партій, блоків. Дільничні – радами за 35 днів + 1 представник від партій, блоків. Не менше 8 чоловік, де менше 50 чоловік (голова + секретар + 1 -3 члени). Не є юридичними особами. Голова, заступник, секретар не можуть бути членами однієї партії.
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати висування політичних партій, що зареєстровані у встановленому порядку за 365 днів до виборів. На пост Президента України: партіями (блоками) та самовисування (за 89 днів і закінчується за 70 днів до виборів). Грошова застава – 2, 5 мільйони гривень. На посади народних депутатів (за 119 днів, закінчується за 90 днів до виборів) політичні партії висувають єдиним списком, кількість кандидатів не може перевищувати встановленої норми і бути менше 18 осіб. Списки формуються самою партією за своїми правилами, черговість також визначається партією, але після реєстрації списку ЦВК він не може змінюватись. Застава – 2 тис. мінім. зароб. плат громадян України. На місцевих виборах – у депутати в багатомандатному, одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови (за 34 дні та закінчується за 28 днів до дня місцевих виборів), а депутатів в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі за 30 днів і закінчується за 26 днів до дня виборів, через місцеві організації партій (в багатомандатному окрузі) та через місцеві організації партій або шляхом самовисування (одномандвтному окрузі)
6) проведення передвиборної агітації Проводиться з наступного дня після прийняття рішення про реєстрацію - завершується в 24 години п’ятниці перед голосуванням Принципи агітації: свобода створення юридично рівних можливостей неупереджені ставлення з боку держави контроль за використання фінансів контроль за використання ЗМІ. Закон встановлює обмеження до ведення агітації: ноземцями, державними органами, ЦВК тощо Агітація фінансується за змішаним принципом: - з Державного бюджету, з виборчих фондів політичних партій, місцевих організацій; виборчих фондів кандидатів, з місцевих бюджетів, у межах отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України коштів
7) голосування Голосування виборців на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня. Голосування проводиться: у день виборів Президента України з 8 до 20 години; у день виборів до Верховної Ради України – з 7 до 22 години; у день виборів до місцевих рад та виборів сільських селищних та міських голів – з 8 до 22 години.
8) підрахунок та встановлення підсумків голосування Підрахунок - не пізніше ніж через 15 днів ЦВК - формує протокол про підсумки голосування
9) встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення в 5 денний термін з дня підрахунку голосів – ЦВК- у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» . На виборах народних депутатів – список публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування. Офіційне оприлюднення є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом. Не пізніше ніж на 20 день після проголошення результатів виборів обрані депутати подають документи про звільнення з попереднього місця роботи. На виборах Президента України – ЦВК на своєму засіданні оголошує результати виборів, про що зазначається у протоколі, із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування. Витяг з протоколу засідання ЦВК є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної із зайняттям поста Президента України. На місцевих виборах – територіальна виборча комісія не пізніш як на 5 день з дня встановлення результатів виборів оприлюднює результати місцевих виборів у відповідних місцевих друкованих ЗМІ. Список обраних депутатів відповідної ради публікується. Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів виборів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з даною
10) припинення діяльності виборчих комісій Статус окружної виборчої комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису про виключення комісії з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніш як через 5 днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.
Юридичні гарантії виборчого права: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів виборчого процесу (розділ XII Закон України «Про вибори Президента України» , «Про вибори народних депутатів України» , «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» , Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. ); Відповідальність за порушення виборчого законодавства: 1. Кримінальна відповідальність – злочини проти виборчих прав громадян (ст. 157, 158 -1, 159 -1, 161 Кримінального кодексу України); 2. Адміністративна відповідальність – адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (глава 15 -А Кодексу України про адміністративні правопорушення).
3. Референдум в Україні це спосіб прийняття громадянами, шляхом голосування, законів України та інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Роль референдуму: один із основних інструментів реалізації права народного суверенітету одна із основних форм реалізації права національного суверенітету один із способів формування громадської думки є противагою рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування.
Предмет всеукраїнського референдуму: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до неї змін і доповнень; прийняття, зміна чи скасування законів України або окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів. питання, які згідно з Конституцією належать до відання України, тобто питання загальнодержавного значення. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території (ст. 73 Конституції України). Коло питань, що не виносяться на референдум. Стаття 74 Конституції України – «референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії» . Стаття 5 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» – «питання віднесені до відання органів суду, прокуратури, вжиття надзвичайних, невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян, амністія та помилування, питання, пов’язанні з обранням, призначення і звільнення посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України» .
Предмет місцевого референдуму: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих і розпорядчих органів. питання, які належать згідно з законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративнотериторіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови. Виключно місцевими референдумами вирішуються питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей; питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр. на місцеві референдуми не виносяться питання: про скасування законних рішень вищих за належністю органів державної влади і самоврядування; віднесені до відання органів суду і прокуратури; пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної ради та її виконавчих органів.
Види: за юридичною силою рішень: імперативний – рішення носить найвищу юридичну силу, є остаточним, загальнообов’язковим для виконання на всій території, не потребує затвердження державними органами. Його результати можуть бути змінені лише наступним референдумом консультативний – рішення є необов’язковими, усвідомлення думки виборців, вона може бути врахована, але не є обов’язковою до виконання - (ст. 46 Закону) - дорадче опитування
Види: за підставами проведення: обов’язкові → коли з певних питань рішення не можуть бути прийнятті іншим шляхом окрім референдуму. (з питань ст. 73 та з питань І, ІІІ, ХІІІ розділів Конституції та ст. 5 З-н). факультативні → проведення можливе, але не обов’язкове.
Види: за територіальною ознакою: Всеукраїнські – призначаються ВРУ (більшістю) - ст. 73, 85. Президент – ст. 106, 156 Конституції - вони є ініціативні (можуть скасувати проведення). За народною ініціативою (3 мл. голосів громадян зібрані в 2/3 областей не менше ніж по 100 тис. в кожній) – імперативний – проведення не може бути скасоване. Місцеві – (Республіки Крим та адміністративно-територіальної одиниці) - призначаються відповідною радою (більшістю), на ініціативу 1/10 частина населення.
Види: за змістом предмету Всеукраїнського: конституційний (ст. 156 Конституції , ст. 3 Закону - прийняття, зміна, затвердження Конституції) законодавчі (прийняття, затвердження, зміна законів ст. 3 Закону) з питань зміни території (ст. 73 Конституції) міжнародно-правові (ст. 5 Закону) з питань дострокового припинення повноважень ВРУ, Президента (ст. 13 Закону)
Види: за часом проведення : до законодавчий – ставлення до проекту – (носить характер консультативного референдуму) післязаконодавчий – схвалення чи відхилення закону (рішення) – (носить характер ратифікаційного референдуму)
Види: за суб'єктами: народна ініціатива (3 мл. голосів громадян зібрані в 2/3 областей не менше ніж по 100 тис. в кожній). президентська ініціатива зміни до І, ІІІ, ХІІІ розділів Конституції парламентська ініціатива 1/3, 2/3 народних депутатів – зміни до Конституції та більшість від конституційного складу
Види: за юридичними наслідкам: повторний → грубе порушення законодавства: Всеукраїнський призначається у місячний термін ВРУ; місцевий – місцевими радами у 15 денний термін. Новий → призначається Всеукраїнський не раніше 5 років, місцевий не раніше 1 року після референдуму.
4. Принципи участі громадян у референдумі. Загальність Рівність Пряме голосування таємне. Підготовка і проведення здійснюється на демократичних засадах відкрито, гласно.
Референдний процес – порядок проведення всеукраїнського чи місцевого референдумів, що регламентується Конституцією та законами України, і складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у певній послідовності: ініціювання та призначення референдуму підготовка і проведення референдуму голосування і визначення підсумків опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом
Перша стадія: ініціатива громадян (депутатів, Президента) на проведення референдуму утворення ініціативних груп (на зборах) формування підсумкового протоколу по всій Україні (ЦВК) орган, що може призначати референдум в місячний строк приймає рішення: - про призначення референдуму - про відхилення пропозиції (коли є порушення) - про прийняття рішення, пропонованого у вимозі про призначення референдуму, без наступного проведення референдуму. встановлюється дата проведення - призначається: - Всеукраїнський не раніше 3 місяців не пізніше 4 місяців до референдуму. - місцеві – не раніше 1 місяця не пізніше 2 місяців. оголошення в засобах масової інформації у 10 денний строк після прийняття рішення про його призначення.
Друга стадія: створення: - дільниць для голосування (від 20 до 3 тисяч громадян) - списків учасників референдуму - комісій по проведенню референдуму Ø дільничних комісій (за 1, 5 місяця до Всеукраїнського і за 20 днів до місцевого референдуму) Ø територіальних комісій (для Всеукраїнських референдумів). Ø ЦВК агітація (ст. 8 Закону) за “так” рішення чи “ні” обов’язкова публікація в ЗМІ.
Третя стадія: голосування із 7 по 20 години підрахунок проект закону чи рішення вважається ухваленим, якщо “так” більшість голосів всіх, хто взяв участь у референдумі референдум не дійсний, якщо в ньому взяли участь менше половини громадян за списками, а при вирішенні питання про припинення повноважень ВР чи Президента не менше 2/3 громадян за списками
Четверта стадія: Закони не потребують спеціального акту для введення в дію, а обнародуються опублікуванням правових актів ВР і вводяться в дію з моменту опублікування Дата закону – день проведення референдуму Повторний – може бути проведений лише при грубому порушенні законодавства
6. Відповідальність Конституційно-правова (Ст. 10) Адміністративно-правова (КУп. АП, КАСУ) Кримінально-правова (ККУ)
