ТЕМА 4 Психологія особистості та соціально-психологічні феномени особистості

ТЕМА 4: Психологія особистості та соціально-психологічні феномени особистості в групі

План лекції: 1. Визначення та співвіднесення понять: людина, суб’єкт, індивідуальність, особа, особистість. 2. Концепції та структура особистості в різних психологічних школах. 3. Поняття групи в психології, види та структура взаємин у групі.

1. Корольчук М. С. , Крайнюк В. М. , Марченко В. М. Основи психології: опорні конспекти, схеми, методики. – К. : Ніка Центр, 2011. – 320 с. 2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – 3 е изд. – М. : Политиздат, 1982. – 304 с. 3. Максименко С. Д. , Загальна психологія: – К. : ЦУЛ, 2010. – 272 с. 4. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К. : Либідь, 2000. – 632 с. 5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб. : Питер, 2000. 720 с. 6. Психологія: Підручник / За заг. ред. Ю. Л. Трофімова. – К. : Либідь, 2007. – 558 с. 7. Статінова Н. П. , опорні конспекти з психології, К. : КНТЕУ. , 2010. – 40 с.

ЛЮДИНА Індивід – (від лат. іndividuum – «неподільний» , «неділимий» ) – окрема жива (при родна) істота, представник біологічного виду Homo Sapiens, носій індивідуально своєрідних психофізичних рис Особистість – людина, яка завдяки праці вийшла з тваринного світу, розвивається в суспільстві, вступає у спілкування з іншими людьми за допомогою мовлення, стає особистістю завдяки своїй сусп. сутності Індивідуальність – особистість в її своєрідності, що проявляється в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах

2 експери ментальний Психологія як 1 клінічний ка про душу філософсько літературнийнау У дослідженні особистості виділяють 3 основних періоди 3

новітні 2 Психологія як 1 нові про душу традиційніаука Теорії особистості в зарубіжній психології 3

генетичний психологічний соціальний структура особистості діяльнісний індивідуальний

Cтруктура особистості та фактори її формування психічна соціальна біологічна складова психічні стани психічні процеси активна самостійна діяльність світогляд навчання виховання психічні властивості психічні утворення

Cтруктура особистості та фактори її формування Набуті якості Природжені якості характер, спрямованість, ЗУН задатки, темперамент

Спрямованість особистості – це сукупність стійких спонукань, які орієнтують діяльність людини незалежно від ситуації інтерес схильність потяг потреба

Структура особистості (С. Л. Рубінштейн) СПРЯМОВАНІСТЬ: у потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінантних мотивах, діяльності, поведінці, світогляді ЗУН: набуваються під час життя і пізнавальної діяльності ІНДИВІДУАЛЬНІ ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ: виявляються у темпераменті, характері, здібностях

Структура особистості (К. К. Платонов) 1 2 3 4 Досвідова – ЗУН Психологічна – психічні пізнавальні процеси Соціальна – спрямованість, інтереси, потреби, умови розвитку загальною спрямованістю особистості Біологічна – темперамент, вік, стать

Структура особистості (З. Фрейд) Super ego Ego Id

Вікова періодизація – поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди) 1) пренатальний період – від зачаття до пологів; 2) натальний період – пологи; 3) період новонародженості – від народження до 2 місяців; 4) вік немовляти – від 2 місяців до 1 року; 5) ранній дитячий вік – від 1 до 3 років; 6) дошкільний вік – від 3 до 6/7 років; 7) молодший шкільний вік (зріле дитинство) – 1 4 класи (від 6/7 до 10/11 років); 8) підлітковий (середній шкільний) вік – 4 9 класи; 9) рання юність (старший шкільний вік) – 10 11 класи (від 15/16 до 17/18 років); 10) зріла юність – від 18 до 20 років; 11) дорослість ( рання дорослість – від 20 до 40 років; зріла дорослість – від 40 до 60 років); 12) старість – після 60 років.

Формування особистості – становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили організму Виділяють три види формування особистості: стихійне цілеспрямоване саморозвиток і самоформування

Теорії особистості З. Фрейд – психодинамічна теорія Дж. Келлі – когнітивна теорія С. Рубінштейн, О. Леонт’єв – діяльнісна теорія Дж. Уотсон, Б. Скіннер – теорія навчання А. Маслоу – гуманістична теорія

Стадії психосексуального розвитку (за З. Фрейдом) оральна анальна фалічна латентна генітальна

Стадії розвитку особистості (за Е. Еріксоном) 1) період немовляти (від зародження до І року); 2) пізній період немовляти (від 1 до З років); 3) раннє дитинство (від 3 до 5 років) 4) середнє дитинство (від 5 до 11 років); 5) статеве дозрівання, підлітковий та юнацький вік (11 20 років 6) рання дорослість (від 20 до 45 років); 7) середня дорослість (від 40 45 до 60 років); 8) пізня дорослість (після 60 років)

Я-концепція (лат. сonceptio – сприйняття) – динамічна стійка система установок (уявлень) особистості (людини) про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми, що виявляється у самооцінці, почутті поваги до себе, рівні домагань 1 2 3 образ «Я уявлення» індивіда про самого себе; самооцінка потенційна реакція поведінки, тобто ті конкретні дії, що можуть бути викликані образом «Я» та самооцінкою

Установка – це позитивна чи негативна оцінювальна реакція на що небудь чи кого небудь емоційно оцінювальна когнітивна складова поведінкова складова Види установок щодо себе та оточуючих: 1) «Я хороший – ти хороший» ; 2) «Я хороший – ти поганий» ; 3) «Я поганий – ти хороший» ; 4) «Я поганий – ти поганий» .

когнітивний компонент Я-концепція емоційно оцінний компонент поведінковий компонент слугує досягненню внутрішньої функції Я концепції узгодженості особистості визначає інтеріоризацію досвіду є джерелом очікувань

Самооцінка – оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей завищена адекватна занижена функції Я концепції регулятивна захисна

Свідомість – це відображення у психіці людини ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, самої себе Несвідоме – психічні явища, стани і дії, які відсутні свідомості людини, існують поза сферою розуму, не підлягають і непідзвітні їй, принаймні в даний момент

Структура свідомості воля усвідомлені чуттєві відображення (відчуття, сприймання, уявлення) абстрактні логічні відображення (поняття, судження, умовиводи, гіпотези) неусвідомлені почуття ставлення до дійсності знання (пізнання) неусвідомлене відображення неусвідомлене спонукання усвідомлені бажання, спонукання до дії емоції

Усвідомлення – це фокусування свідомості на психічних процесах, на тих чуттєвих образах дійсності, які особистість завдяки їм отримує Характеристика усвідомлення: людина може усвідомити те, що сприймає, те, що вона згадує, про що мислить, до чого уважна, яку емоцію переживає; людина може усвідомити, що це саме вона сприймає,

Група – сукупність осіб, об’єднаних чимось спільним глобальні субглобальні соцієтальні Класифікація групових соціальних мікрогрупи спільнот (Б. А. Грушин) субсоцієтальні

Загальні ознаки соціальних груп: Загальні ознаки масових спільнот: об'єднані спільною діяльністю; відносно однорідні; зберігають певну цілісність сукупності індивідів, хоча індивідуальні властивості не збігаються; у соціальних діях і поведінці можуть виступати самостійно випадковість об'єднання, невизначеність; ситуативність виникнення та існування під час випадкової діяльності; аморфність утворення та існування; нездатність існувати у складі інших соціальних спільнот

Натовп (юрба) – відносно короткочасне, безструктурне скупчення людей, об'єднаних просторовою близькістю, без усвідомленої мети, його дії зумовлені загальним емоційним станом та зовнішніми стимулами: 3 експресивний 2 конвенційний випадковий 1

Класифікація малих груп (М. Н. Корнєв та А. Б. Коваленко) 1) За типами головної діяльності та функції – виробничо трудові, соціально політичні, навчально виховні, виконавчо наказові, родинні, військові, спортивні, аматорські. 2) За соціальною спрямованістю – соціально корисні, соціально небезпечні. 3) За типом домінуючої культури – формальні, неформальні. 4) За ступенем організації – неорганізовані, цільові. 5) За ступенем безпосереднього впливу на особистість – первинні вторинні, основні неосновні, рефлекторні. 6) За мірою відкритості – відкриті, закриті. 7) За тривалістю існування – короткочасні, тривалі. 8) За ступенем міцності та сталості внутрішніх зв’язків – згуртовані, малозгуртовані.

Класифікація груп (Г. А. Андрєєва) великі, середні, малі реальні, умовні, природні, лабораторні зорганізовані, неорганізовані, спонтанні, у процесі становлення

Ознаки малої групи 1) взаємодія та активність кожного; 2) наявність постійної мети спільної діяльності; 3) наявність у групі організаційних засад – функція керівництва розподіляється в групі, а лідерство має ситуативний характер; 4) розподіл і диференціація персональних ролей; 5) наявність емоційних відносин; 6) вироблення специфічної групової культури.

РЕЗЮМЕ 1. Особистість – людина, яка завдяки праці вийшла з тваринного світу, розвивається в суспільстві, вступає у спілкування з іншими людьми за допомогою мовлення, адекватно усвідомлює себе і навколишній світ стає особистістю завдяки своїй суспільній сутності. Людина – носій свідомості. 2. Індивідуальність – особистість в її своєрідності, яка проявляється в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах. 3. Будучи членом тих чи інших соціальних груп, вступаючи у взаємодію з іншими людьми, людина у кожному випадку має певну позицію (стан), тобто місце в конкретній системі взаємозв'язків.

Дякую за увагу