Тема № 4. Онтологія права
План 1. Поняття та форми буття. 1. 1. Хаос. 1. 2. Порядок. Цивілізація як форма прояву порядку. 1. 3. Гармонія. 2. Форми буття права. 3. Буття та обов’язок. Онтологія правової відповідальності. 4. Взаємодія держави та громадянського суспільства.
Питання 1. Онтологія – вчення про суще або буття Онтологія права – напрям філософсько-правової думки про буття права
Бути або перебувати в бутті: Ø по-перше, просто існувати, перебувати окремо від всього іншого; Ø по-друге, існувати поряд з усім іншим; Ø по-третє, існувати у взаємодії з іншими реаліями; Ø по-четверте, існувати в єдності з універсумом, світовим цілим.
Основа — це те, що є для речі або феномена первинним і безумовним, що визначає характер і межі їхнього просторово-часового перебування, що забезпечує усталено-динамічну єдність їх як цілісностей
Універсальна онтологічна основа різноманітних форм буття – взаємодія протилежних начал (протиріччя)
Три головних буттєвих форми 1. Хаос – це відсутність структурності, розсіяність, безмірність 2. Порядок – спосіб і форма існування організованих структур, внутрішньо врівноважених цілісностей 3. Гармонія — це не зовнішнє поєднання протилежностей, а їхнє злиття в конкретну, органічну тотожність, коли усуваються різкі відмінності і контрасти між ними, налагоджується повна узгодженість взаємодій.
Ø Якщо в основі природного порядку лежать об'єктивні закони природи, що функціонують незалежно від волі і бажань людей, … Ø …то соціальний порядок, його встановлення і підтримування вимагають активних людських зусиль. → Ø → Коли такі зусилля виявляються успішними і плідними, у соціальної системи з'являється можливість набути таку якість, як цивілізованість, і називатися цивілізацією.
Цивілізація як впорядковане ціле Система Організація
Право Цивілізовані відносини Варварство
Цивілізаторські функції права Ø Ø адаптація до вимог держави, громадянського суспільства й особистості, а також до змін, що відбуваються з ними; ціледосягнення як здатність ставити конкретні цілі по укріпленню соціального порядку і прагнути до них, використовуючи наявні для цього засоби; інтеграція як установка на збереження власної системної цілісності і на забезпечення цілісності всієї соціальної системи; «утримання зразка» як прагнення оберігати від руйнувань головні нормативноціннісні принципи, моделі належного, ідеали, що служать довгостроковими моральноправовими орієнтирами.
Ø Якщо цивілізація насамперед регулює, організує, упорядковує соціальні відносини, то культура покликана гармонізувати їх. Ø Якщо цивілізація суто нормативна і її продуктивність відповідає наявним умовам і обставинам, то культура наднормативна, тобто орієнтована не тільки на норми, а й на ідеали.
Питання 2. Під правовою реальністю розуміється світ права, котрий конструюється з правових феноменів, упорядкованих залежно від ставлення до базисного феномена, чи «першореальності» права.
Форми буття права, що у сукупності виражають динаміку правової реальності: а) світ ідей: ідея права; б) світ знакових форм: правові норми і закони; в) світ взаємодій між соціальними суб'єктами (правове життя).
У структурному плані ідея права припускає наявність: суб'єктивної (антропологічної) компоненти; Ø аксіологічної компоненти; Ø деонтологічної компоненти. Ø
Позитивне право з'являється передусім у формі закону (однак не зводиться до нього), що становить конкретно загальні, формально позитивні правові норми
Три основні рівні психічновольового ставлення суб'єкта до норми: а) нижчий — бажання порушити норму; б) середній — бажання підкоритися нормі (з погляду користі або через страх покарання, тобто в цілому — нейтральна позиція); в) вищий — цілковите визнання вираженої в нормі цінності
Питання 3. Різниця між буттям та обов'язком Буття Обов'язок Теорія Практика Пізнання Спосіб організації дій
ПРАВО СВОБОДА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Онтологічні ознаки відповідальності Ø Відповідальність має темпоральні межі із відповідними хроновластивостями Ø Онтологічною підставою юридичного принципу відповідальності є фундаментальний закон природи: “Причина – Дія – Наслідок”
Питання 4. Громадянське суспільство являє собою складну, багатомірну, самоорганізовувану систему соціальних відносин, що складаються природно між індивідами, де кожний виступає не як підданий держави, а як приватна особа, яка має свої особисті життєві цілі
Функції громадянського суспільства: 1. 2. 3. 4. 5. 6. Ауторегулятивна функція Гомеостатична функція Правозахисна функція Інтегративна (консолідуюча) функція Культуротворча функція Сублімативна функція
Протиріччя між громадянським суспільством і державою Ø Антагоністичне протиріччя Ø Антагональне протиріччя Ø Агональне протиріччя
Дякую за увагу!