Тема 4 Інтегральні показники оцінювання макроекономічних результатів функціонування

Тема 4. Інтегральні показники оцінювання макроекономічних результатів функціонування національної економіки

ПЛАН n 1. Система основних показників у методиках оцінювання результатів функціонування національної економіки. n 2. Система національних рахунків (СНР): методологічні принципи побудови та використання у макроекономічному аналізі і прогнозуванні. n 3. Показники якісного оцінювання ефективності функціонування національної економіки. n 4. Методологія міжнародних зіставлень показників СНР у контексті порівняння рівня розвитку національних економік.

1. Система основних показників у методиках оцінювання результатів функціонування національної економіки Аналіз та оцінка обсягів, динаміки й структури економічного розвитку національної економіки здійснюється за системою показників, які поділяються на дві групи: 1) показники, що визначають кількісні параметри і характеризують тенденції розвитку економічної системи; 2) показники, які відображають якісні характеристики економічної системи.

Кількісні показники економічного розвитку: n ВВП та його складові; n додана вартість; n валовий випуск товарів і послуг (у розрізі галузей економіки); n обсяг внутрішніх інвестицій; n обсяг іноземних інвестицій в економіку країни; n доходи та видатки бюджетів тощо.

Інтегральним показником оцінювання результатів функціонування національної економіки є валовий внутрішній продукт – ринкова вартість вироблених всередині країни товарів і послуг для кінцевого споживання за певний період.

Для обчислення валового внутрішнього продукту згідно з СНР використовують три методи: n виробничий, n кінцевого використання (за витратами), n розподільчий метод (за доходами).

Виробничий метод: ВВП = [(ВВ - ПС) + (НП – С)], де ВВ — валовий випуск окремих галузей; ПС — матеріальні витрати окремих галузей на проміжне споживання; НП — непрямі податки на виробництво та імпорт; С — державні субсидії.

Первинним показником в обчисленні макроекономічних результатів функціонування національної економіки є валовий випуск сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. Валовий випуск поділяється: - Ринковий валовий випуск складається із: n товарів та послуг, що реалізуються шляхом бартеру або продажу; n товарів та послуг, що надаються працівникам як оплата у натуральній формі; n товарів та послуг, що виробляються одним підрозділом певного підприємства, який перебуває на самостійному балансі, і надаються іншому підрозділу для подальшого використання у виробництві; n готової продукції і незавершеного виробництва, які спрямовуються у збільшення запасів матеріальних оборотних засобів і призначені для ринкового використання. - Неринковий валовий випуск включає: n товари і послуги, що вироблені економічними одиницями для власного кінцевого споживання і нагромадження; n товари та послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому; n продукцію і незавершене виробництво, що призначені для неринкового використання і надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.

Валовий випуск неринкових послуг, що надаються органами державного управління та некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства, визначається як сума витрат на виробництво даних послуг: n витрат на придбання товарів та послуг для проміжного споживання, n оплати працівників, n споживання основного капіталу (амортизації), n чистих та інших податків на виробництво. Чисті податки = Непрямі податки - Субсидії

Проміжне споживання включає: n вартість товарів та послуг, спожитих економічною одиницею за рік; n умовно нараховану оплату послуг фінансових посередників; n витрати на відрядження (за винятком добових); n придбання виробниками малоцінних та швидкозношуваних предметів; n орендну плату за будівлі, споруди, машини та устаткування; n придбання озброєння, обмундирування, харчування для збройних сил.

Не входять до складу проміжного споживання: n витрати на реконструкцію і модернізацію основних фондів, які впливають на поліпшення їх характеристик, збільшення строку експлуатації чи повного відновлення; n орендна плата за використання землі та інших невироблених активів; n витрати щодо передачі права власності на товари; n витрати на буріння свердловин для добування нафти та газу, крім розвідувального буріння тощо. Проміжне споживання оцінюється за цінами споживання, з урахуванням торговельно транспортної націнки та податків на продукти (переважно за винятком ПДВ).

Додана вартість акумулює в собі заново створену вартість. Оцінка цього показника складає серцевину економічного аналізу, а його прогнозування – основу економічної політики. Передпрогнозний аналіз доданої вартості дає можливість сформувати чітке уявлення щодо кінцевої мети виробництва. Додана = вартість Валовий - Проміжне випуск споживання

Метод за витратами (кінцевого використання): ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, n де СВ — споживчі витрати домашніх господарств (для особистого споживання); n ВІ — валові інвестиції, які, по суті, є валовим нагромадженням капіталу, до складу якого входять: нагромадження основного капіталу (придбання основних фондів, бартер, отримання капітальних трансфертів у натуральній формі, капітальний ремонт), нагромадження невиробничих активів (торгові права, ліцензії, патенти, торгові знаки), зміна запасів матеріальних оборотних фондів та чисте придбання цінностей; n ДЗ — державні витрати на: проведення державних закупівель, які включають витрати уряду на: кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства; заробітну плату державним службовцям, купівлю товарів та послуг колективного споживання (до державних витрат не входять трансфертні платежі, які є видатками державних установ соціально незахищеним категоріям населення); n ЧЕ — чистий експорт (включаючи товари, що надаються як гуманітарна допомога, товари неорганізованої торгівлі, посилки, майно мігрантів). Чистий експорт = Експорт – Імпорт

Метод за доходами (за розподільчим методом): n n n n ВВП = ЗП + КП + ДВ + ВП/б. Ф + НП – С + А, де ЗП — заробітна плата працівників, з урахуванням премій, доплат, надбавок; КП — валовий корпоративний прибуток, тобто частина доходу, яка залишається на підприємстві після сплати податків, обов'язкових платежів; ДВ — доходи від власності (рента, проценти, дивіденди); ВП/б. Ф — відрахування у державні позабюджетні фонди (фонд соціального страхування, фонд сприяння зайнятості, дорожній фонд); НП — непрямі податки на виробництво та імпорт (мито, акцизи, податок на додану вартість); С — державні субсидії; А — відрахування на реновацію капіталу (амортизація).

ВВП при аналізі і прогнозуванні використовується за багатьма напрямками: n для характеристики результатів виробництва, n за його допомогою вимірюється рівень економного розвитку, n визначаються темпи економічного зростання, n ефективність використання ресурсів тощо. Використання ВВП для зіставлення з іншими показниками є необхідною вимогою для проведення фундаментального аналізу і, зокрема, щодо виробництва ВВП на душу населення, відношення до ВВП доходів, видатків, бюджетного дефіциту тощо.

2. Система національних рахунків (СНР): методологічні принципи побудови та використання у макроекономічному аналізі і прогнозуванні Обліково-статистичні стандарти, або система національних рахунків (СНР) ООН у міжнародній практиці використовується більшістю країн світу. СНР – це інтегрована сукупність макроекономічних рахунків, балансових відомостей і таблиць, які відповідають узгодженим у міжнародних масштабах концепціям, конвенціям і правилам обліку. СНР складається із послідовно взаємопов'язаних 500 рахунків, що стосуються різних видів діяльності звітного періоду, балансових відомостей, де фіксується вартість активів і пасивів економічних суб'єктів.

Сучасна система управління національною економікою на макрорівні не може функціонувати без СНР. Призначення СНР: n проводити моніторинг функціонування економічної системи на рівні секторів, галузей, регіонів; n здійснювати моделювання, прогнозування та регулювання розвитку економіки; n оцінювати результати реалізації макроекономічної політики; n проводити міжнародні зіставлення результатів функціонування економік різних країн світу.

Методологічні принципи побудови СНР: n СНР базується на тому, що економічна система n n перебуває у постійному кругообігу, що забезпечує безперервний потік “витрати – доходи”. Макроекономічне рахівництво базується на запозиченому в бухгалтерському обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР – це взаємопов'язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), де кожен рахунок сам по собі має вигляд балансової таблиці, одна сторона якої характеризує ресурси, а інша — їх використання. Принцип сальдування. Принцип консолідації (виключення взаємних фінансових активів та пасивів). Ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість, яка характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у новостворену вартість в економіці.

3. Показники якісного оцінювання ефективності функціонування національної економіки Для проведення аналітичних досліджень, що ґрунтуються на якісних характеристиках, здійснюється зведення сукупності показників в окремі блоки, що дозволяє враховувати не тільки економічні, але й політичні, соціальні, культурні фактори впливу на стан економічного середовища, а саме: n блок показників ефективності функціонування реального сектору як економічної основи суспільного розвитку (зокрема, виробництво ВВП на душу населення, темпи зміни ВВП, матеріало та енергомісткість ВВП, рівень зайнятості, рівень безробіття тощо);

n блок показників структури національної економіки та взаємозалежності між секторами національної економіки (структура ВВП за категоріями доходів, витрат, виробництвом, в галузевому та територіальному розрізах, відношення до ВВП показників оплати праці, валового прибутку, чистих податків, чистого експорту тощо);

n блок показників оцінки рівня конкурентоспроможності країни (стан платіжного балансу, структура торгового балансу, динаміка прямих іноземних інвестицій, структура державного боргу);

n блок показників, які характеризують інтенсивність і масштабність трансформаційних процесів (реформування власності; розмір внутрішнього ринку, фактори, які на нього впливають; розвиток малого і середнього бізнесу; розвиток інфраструктури ринку; заходи впливу держави на трансформаційні процеси тощо).

Індекс людського розвитку акумулює в собі показники: n тривалості життя; n грамотності; n ВВП на душу населення.

Індекс економічної свободи агрегований показник, що характеризує ступінь державного регулятивного впливу і враховує: n середній рівень тарифів; n наявність нетарифних бар'єрів; n податкове навантаження на економіку; n частку державної власності; n середній рівень інфляції; n потоки капіталів та іноземних інвестицій; n ступінь контролю за цінами та рівнем заробітної плати; n вплив тіньового сектору економіки.

Компоненти показника добробут: n незалежна демократична держава; n високий рівень освіти, охорони здоров'я, розвитку науки; n інтелектуалізація праці; n доступні ціни; n високопродуктивна праця та її висока оплата; n нормальні житлові умови; n забезпечення культурних потреб; n чисте довкілля. Добробут має нижчу та вищу межі. Нижчий рівень добробуту характеризується достатнім забезпеченням населення матеріальними благами й послугами. На вищому рівні на перше місце виходять духовні блага, наука, культура.

ООН наголошує на чотирьох основних проявах бідності: n коротка тривалість життя; n низька професійно освітня підготовка; n відсутність необхідної бази для нормального життя чистої питної води, медичних послуг, якісного харчування; ізольованість від суспільного життя.

4. Методологія міжнародних зіставлень показників СНР у контексті порівняння рівня розвитку національних економік Міжнародні зіставлення — це процес переведення валового внутрішньо го продукту, його структурних елементів та інших агрегатів національних рахунків різних країн у вартісні показники в єдиній валюті, який базується на фактичних паритетах купівельної спроможності і спрямований на забезпечення їх прямої порівнюваності з метою отримання інформації про рівні і тенденції розвитку, структуру і пропорції національних економік, рівень життя населення у світовому господарстві.