ТЕМА 3: ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ Заняття 1: "Вибухові речовини та їх застосування у військової справі”
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. Класифікація, призначення та основні властивості вибухових речовин, будова стандартних зарядів і засобів підриву. 2. Способи підриву та їх характеристика. Характеристика вогневого способу підриву, засоби та приладдя вогневого способу підриву. 3. Заходи безпеки під час проведення підривних робіт.
НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Руководство по подрывным работам. – М. , Военное издательство, 1969 ; 2. Подрывные работы. Методическое пособие, – М. , Военное издательство, 1984; 3. Инженерные боеприпасы, ч. 1. – М. , Военное издательство, 1979 ; 4. Учебник сержанта инженерных войск. – М. , Военное издательство, 1983; 5. Б. В. Варьонишев «Военно-инженерная подготовка» . – М. , Военное издательство.
ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: Класифікація, призначення та основні властивості вибухових речовин, будова стандартних зарядів і засобів підриву.
ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ (ВР) називаються хімічні сполуки або суміші, що здатні під зовнішнім впливом до швидкого хімічного перетворення з утворенням газів, які мають високу температуру і тиск та в подальшому виконують механічну роботу, яка проявляється в киданні, розколюванні або подрібненні будь-яких матеріалів. ВИБУХОМ називається процес надзвичайно швидкого фізичного або хімічного перетворення вибухової речовини, яке супроводжується перетворенням його потенційної енергії в механічну роботу.
ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО ВИБУХУ ØВелика швидкість, з якою вибухова речовина перетворюється на газоподібні продукти. Швидкість вибухового перетворення може досягати 8 -9 км/с. ØЕкзотермічність (виділення тепла при хімічних реакціях). Для сучасних ВР теплота вибухового перетворення складає 400 -3000 ккал/кг. ØУтворення газоподібних продуктів. Під час вибуху 1 кг вибухової речовини виділяється 5001000 літрів газів. ØЗдатність до саморозповсюдження реакції
ФОРМИ ВИБУХОВОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ Вибухове перетворення в залежності від властивостей вибухової речовини і виду впливу на неї може здійснюватись у формі детонації або горіння. ДЕТОНАЦІЯ - процес, при якому вибухове хімічне перетворення збуджується ударною хвилею, що рухається по всій масі ГОРІННЯ - процес, що вибуховій речовині з надзвуковою постійною обумовлений передачею енергії від одного шару речовини до швидкістю. іншого шляхом теплопровідності та дифузії нагрітих газоподібних продуктів вибуху.
Способи збудження вибухового перетворення - механічний (удар, наколювання, тертя); - тепловий (іскра, полум’я, нагрів); - електричний (розряд); - хімічний (реакції з інтенсивним виділенням тепла); - вибухом другого заряду ВР (вибух капсулядетонатора або сусіднього заряду). Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН q чутливість до зовнішнього впливу: q температура продуктів вибуху; q енергія (теплота) вибухового перетворення; q швидкість детонації; q бризантність; q фугасність (здатність виконувати механічну роботу).
ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН q q q густина; пластичність; здатність злежуватись; гігроскопічність; водостійкість.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН Вибухові речовини, які застосовуються для проведення підривних робіт та спорядження різних боєприпасів розподіляються на три основні групи: - ініціюючі (гримуча ртуть, азид свинцю, тенерес); - бризантні (амоніти, тротил, ТЕН, гексоген, пластит); - метальні (пороха, ракетне паливо).
ІНІЦІЮЮЧІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ Призначені для збудження (ініціювання) вибухового перетворення в зарядах ВР і запалювання порохів (в капсулях-детонаторах, запалів). Основними ініціюючими вибуховими речовинами є: - гримуча ртуть; - азид свинцю; - тенерес.
БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ Класифікуються за потужністю: ü підвищеної; ü нормальної; ü пониженої.
БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ПІДВИЩЕНОЇ ПОТУЖНОСТІ Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів в різних боєприпасах і для спорядження деяких типів капсулів-детонаторів. Гексоген ТЕН (ТЕТРАНИТРАТ ПЕНТАЭРИТРИТА) Тетрил. Сплави ТГ (тротил-гексоген)
БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ НОРМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ Застосовуються для підривних робіт і спорядження більшості боєприпасів. Пластичні ВР - ТРОТИЛ Тротил, як правило, застосовується у вигляді пресованих підривних шашок: - великих – розмірами 50 х50 х100 мм і вагою 400 г; - малих – розмірами 25 х50 х100 мм і вагою 200 г; - бурових (циліндричних) – довжиною 70 мм, діаметром 30 мм і вагою 75 г.
БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ПОНИЖЕНОЇ ПОТУЖНОСТІ Призначені для проведення підривних робіт в ґрунтах, а також для спорядження імітаційних засобів і для виготовлення різних фугасів. До них відносяться: • аммоніти; • динамони; • аммонали. Основним складовим аміачна селітра. елементом є
МЕТАЛЬНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ Метальними ВР (порохами) називаються вибухові речовини, основної формою вибухового перетворення яких є горіння. Порохи поділяються на: - димні; - бездимні. Димний порох у підривній справі застосовується в основному у вибивних зарядах осколкових мін, в сигнальних мінах і підривниках реактивних зарядів, а також у вогнепровідних шнурах. Являє собою механічну суміш з калієвої селітри (75%), дерев'яного вугілля (15%) і сірки (10%). Бездимні пороха застосовуються для виготовлення зарядів, що використовуються в різних реактивнометальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.
Визначена кількість ВР, що підготовлена для здійснення вибуху називається зарядом. Заряди відрізняються : Ø за місцем розташування відносно об’єкту, що підривається: - внутрішні; - зовнішні (контактні і неконтактні). Ø за формою: - зосереджені; - подовжені; - фігурні; - кумулятивні.
ПОДОВЖЕНІ ЗАРЯДИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН Зосереджений заряд СЗ-4 П Подовжений заряд з ПВР-4 1 – оболонка з тканини (шланг); 2 – ПВР-4 Зосереджений заряд СЗ-1 П Подовжені заряди з тротилових шашок: а – заряд в оболонці з тканини; б – заряд без оболонки на дерев’яних рейках; 1 – тротилові шашки; 2 – тканина; 3 – шпагат (м’який дріт); 4 – дерев’яні рейки; 5 – дерев’яні кілки
ЗОСЕРЕДЖЕНІ ЗАРЯДИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН СЗ-6 СТАНДАРТНИЙ ЗАРЯД СЗ-3 СТАНДАРТНИЙ ЗАРЯД СЗ-1 Э а – загальний вигляд; б – розріз; 1 – заряд вибухової речовини (ВР); 2 – корпус; 3 – днище; 4 – кришка; 5 – ручка; 6 – прокладки; 7 – запальне гніздо
КУМУЛЯТИВНІ ЗАРЯДИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН Кумулятивний заряд КЗ-2 1 – корпус; 2 – металева обкладка; 3 – заряд вибухової речовини; 4 – проміжний детонатор; 5 – запалювальне гніздо; 6 – пробка; 7 – ручка; 8 – ніжки, що висуваються Кумулятивний заряд КЗ-5 а – загальний вигляд; б – розріз заряду; 1 – корпус; 2 – заряд ВР; 3 – лінза; 4 – додатковий детонатор; 5 – пробка; 6 – металева обкладка
КУМУЛЯТИВНІ ЗАРЯДИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН КЗК КЗУ-2 КЗ-6 КЗУ-2 КЗ-7
ОКОПНИЙ ЗАРЯД ОЗ-1 Окопний заряд ОЗ-1 призначений для влаштування вибуховим способом одиночного стрілецького окопу (осередку) у мерзлих або міцних ґрунтах. Крім того, він може застосовуватися для рихлення мерзлого або твердого ґрунту при улаштуванні окопу для БМП (БТР, Танку) і укриттів для транспортних засобів. 1 - 5 -40 ОСНОВНІ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИК Маса заряду ОЗ-1, кг - 3, 5 Вага ВР кумулятивного заряду, кг - 0, 45 Вага ВР фугасного заряду, кг - 0, 65 Габаритні розміри заряду ОЗ-1 у бойовому положенні: - висота, мм - 900 - діаметр основи, мм - 420 Температурний діапазон використання, град- від -50 до+50 Час підготовки заряду до застосування, хв. -3 Час на влаштування одиночного стрілецького окопу, хв. - В результаті підриву заряду ОЗ-1 в ґрунті створюється вирва, заповнена розрихленим ґрунтом, з діаметром на рівні поверхні ґрунту 1 -2, 5 м, а на глибині 0, 3 – 0, 4 м – діаметром 0, 5 -2 м, яку солдат вручну, піхотною лопатою остаточно обладнує під стрілецький окоп. 2 - 34 - Окопний заряд ОЗ-1 1 – пусковий пристрій УП-60; 2 – фугасний заряд з реактивним двигуном; 3 – підривник; 4 – кумулятивний заряд
ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: Способи підриву та їх характеристика. Характеристика вогневого способу підриву, засоби та приладдя вогневого способу підриву.
СПОСОБИ І ЗАСОБИ ПІДРИВУ Ø Ø Для підриву зарядів ВР застосовуються наступні способи: - вогневий; - електричний; - механічний; - хімічний. Механічний і хімічний способи підриву знаходять широкого застосування у вибухових пристроях різних мін. При здійсненні підривних робіт ці способи підриву, як правило, не застосовуються.
Вогневий спосіб підриву застосовується для підриву поодиноких зарядів вибухових речовин або для підрива серій зарядів, якщо вибух одного з них не може пошкодити іншого заряду або іншої серії зарядів
ЗАСОБИ ПІДРИВУ До засобів вогневого способу підриву відносяться: - капсулі-детонатори променевої дії - вогнепровідний шнур - детонувальний шнур - запалювальний (тліючий) гніт - запалювальні трубки промислового виготовлення - сирники звичайні або сирники підривника
ЗАСОБИ ВОГНЕВОГО СПОСОБУ ПІДРИВУ КАПСУЛЬ-ДЕТОНАТОР Призначений для ініціювання (збудження детонації) зарядів вибухових речовин. У військовій справі в більшості випадків застосовуються капсулідетонатори КД № 8 А і трохи менше КД № 8 М. Капсуль-детонатор являє собою циліндричну гільзу (1), яка відкрита з одного кінця та має напівсферичне донце (2) з другого кінця. 3 – бризантна ВР підвищеної потужності (тетрил, ТЕН або гексоген); 4 – впресована алюмінієва чашечка, яка має отвір закритий шовковою сіточкою (5); Внутри чашечки - ініціююча ВР тенерес (6) і азид свинцю (7)
ЗАСОБИ ВОГНЕВОГО СПОСОБУ ПІДРИВУ Вогнепровідний шнур Призначений для збудження вибуху капсуля-детонатора в запалювальній трубці та підпалювання зарядів димного пороху. Основні характеристики: Час горіння – 1 см/с (+/-5%); Під водою – до 10 м. Маркировка: ОША, ОШП, ОШДА. Зберігання: в бухті 10 м.
ЗАСОБИ ВОГНЕВОГО СПОСОБУ ПІДРИВУ Модифікації вогнепровідного шнуру ОША -- -- ОШДА
ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ТРУБКИ 1 – КАПСУЛЬ-ДЕТОНАТОР; 2 – ВОГНЕПРОВІДНИЙ ШНУР; 3 – ІЗОЛЯЦІЙНА СТРІЧКА
ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА ЗТП-50 Характеристика ЗТП-50: - Габаритна довжина - 55 см. - Діаметр шнура - 5. 0 -6. 0 мм. - Маса - 50 г. - Час горіння на повітрі - 50 с (+- 2. 5 с ). - Час горіння під водою на глибині до 5 м. - 40 с (+- 2. 5 с ). Тертковий запальник 1 — бакелітовий корус; 2 — латунна трубк; 3 — тертковий піротехнічний склад; 4 —проволочна тертка; 5 — капронова нитка; 6 — витяжна голівка; 7 — вогнепровідний шнур.
ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА ЗТП-150 Характеристика ЗТП-150: - Габаритна довжина - 155 см. - Діаметр шнура - 5. 0 -6. 0 мм. - Маса - 75 г. - Час горіння на повітрі - 150 сек (плюс-минус 7. 5 сек). - Час горіння під водою на глибині до 5 м – 100 сек (плюс-минус 5. 0 сек) Механічний запальник 1 — корпус; 2 — ударник; 3 — пружина; 4 — чека; 5 — ніпель; 6 — капсюль-запальник
ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА ЗТП-300 Характеристика ЗТП-300: - Габаритна довжина- 100 см. - Діаметр шнура - 5. 0 -6. 0 мм. - Маса - 65 г. - Час горіння на повітрі - 360 с (плюс - мінус 18 с). - Час горіння під водою на глибині до 5 м. - 300 с (плюс мінус 5. 0 с).
ЗАСОБИ ВОГНЕВОГО СПОСОБУ ПІДРИВУ Запалювальний (тліючий) гніт Призначений для запалювання вогнепровідного шнура з метою забезпечення довготривалої затримки збудження вибуху. Основні характеристики: Швидкість тління – 0, 3 -1 см/хв; Мінімальна довжина – 3 см. Зберігання: в бухті 3 м. Звичайна бавовняна мотузка, яка просочена селітрою.
Засоби вогневого способу підриву Детонувальний шнур Призначений для одночасної передачі детонації від детонатора до зарядів, які удалині друг від другу. ДШ-В Основні характеристики: Швидкість передачі детонації – 6500 м/с; Під водою – до 10 (24) годин. Кількість ВР – 12 -13 гр. на погон. метр Маркировка: ДШ-А, ДШ-Б, ДШ-В. Зберігання: в бухті 50 м.
Засоби вогневого способу підриву Модифікації детонувального шнура ДШ-Б ДШ-А
ПІДРИВ ЗАРЯДІВ ДЕТОНУВАЛЬНИМ ШНУРОМ Підрив детонувального шнуру: а – підривання одного кінця шнуру; б – підривання від одного до шести кінців шнуру; в – підривання більше шести кінців шнуру; 1 – кінці детонуючого шнуру; 2 – капсуль-детонатор запалювальної трубки; 3 – вогнепровідний шнур; 4 – шпагат; 5 – шашка ВР (бурова); 6 – капсуль детонатор, що встромляється у заряд вибухової речовини
ЗРОЩУВАННЯ ДЕТОНУВАЛЬНОГО ШНУРУ Зрощування детонувального шнуру може здійснюватись: а - накладанням; б - прямим вузлом; в - подвійною петлею.
Послідовна мережа з ДШ а – без замикаючого шнуру; б – із замикаючим шнуром; 1 – запалювальні трубки; 2 – відрізки детонувального шнуру; 3 – капсулі-детонатори; 4 – заряди ВР Паралельна мережа з ДШ 1 – запалювальна трубка; 2 – відрізки детонувального шнуру; 3 – капсуль-детонатор; 4 – заряд вибухової речовини
ЗАСОБИ ВОГНЕВОГО СПОСОБУ ПІДРИВУ Сірники підривника Призначені для займання вогнепровідного шнура в умовах вітряної і дощової погоди. Не гаснуть на вітрі й під дощем. Характеристика сірників : Діаметр - 3. 5 -4. 5 мм. Довжина - 42 -45 мм. Час горіння - 40 -50 сек. Колір - сірий. Кожен сірник обгорнуто парафінованим папером. 20 сірників покладені в картонний коробок. 36 коробок покладені в герметичну металеву коробку.
ЕЛЕКТРИЧНИЙ СПОСІБ ПІДРИВУ Електричний спосіб підриву застосовується для одночасного підриву декількох зарядів або груп зарядів, а також для здійснення вибуху у точно визначений час. Для підриву зарядів електричним способом необхідні: • електродетонатори; • електричні дроти; • джерела струму; • перевірочні та вимірювальні прилади.
ЗАСОБИ ЕЛЕКТРИЧНОГО СПОСОБУ ПІДРИВАННЯ Електродетонатори типу ЕДП складаються з капсуля-детонатора № 8 А та електрозапальника, які зібрані разом у загальній гільзі. ЕДП-р за своєю будовою є цілком подібним електродетонатору ЕДП але має різьбову муфту. а б в г Електродетонатори: а - ЕДП; б - ЕДП-р; в - ЕДП старого зразку; г - учбовий УЕДП; 1 - дроти; 2 - місток розжарювання; 3 - запалювальний склад; 4 - капсульдетонатор № 8 -А; 5 - пластикатова пробка; 6 - мастична пробка; 7 - втулка; 8 - гільза; 9 - біла смуга (поясок).
САПЕРНИЙ ДРІТ СПП-2 Основний дріт, який застосовується під час проведення підривних робіт це саперний дріт СПП-2 з ізольованою мідною жилою і поліхлорвініловою оболонкою чорного кольору
ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ Конденсаторні підривні машинки КПМ-1 А та КПМ-3 призначені для ініціювання електродетонаторів або для підпалювання електрозапальників під час проведення підривних робіт в середовищах, що є небезпечними по газу і пилу. Основними табельними джерелами струму для підривання зарядів ВР електричним способом є конденсаторні підривні машинки: КПМ-1 А КПМ-3
ІМПУЛЬСНА ПІДРИВНА МАШИНКА ПМ-4
ТРЕТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: Заходи безпеки під проведення підривних робіт. час
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІДРИВНИХ РОБІТ Особи, які залучаються для проведення підривних робіт, повинні знати правила поводження з вибуховими речовинами і засобами підриву, мати навички у виконанні підривних робіт і твердо знати наступні заходи безпеки: - місце вибуху оточується постами на такої відстані, на який можливий розліт каміння та шматків ґрунту. Оточення виставляється і знімається за наказом або сигналом; - місце та відстань, на яку потрібно відходити в очікуванні вибуху, вказується командиром; - вільні від роботи люди до місця проведення підривних робіт не допускаються; - капсулі-детонатори і запалювальні трубки зберігаються окремо від зарядів і в стороні від місця робіт, під охороною; - підготовлені заряди ВР і капсулі-детонатори до їх застосування охороняються чатовими; - палити під час робіт з вибуховими речовинами і приладдям для підривних робіт з а б о р о н я є т ь с я;
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІДРИВНИХ РОБІТ - вогнепровідний шнур перед використанням перевіряється на швидкість горіння, для чого відрізки від кожного круга довжиною 60 см підпалюються командиром і швидкість горіння перевіряється за годинником. - вести облік зарядів, які вибухнули і якщо є відмови, до заряду підходити не раніше ніж через 15 хв. , а при використанні детонувального шнуру – не раніше ніж через 30 хвилин від розрахункового часу; - капсулі-детонатори, запалювальні трубки вводять у зовнішні заряди після закріплення зарядів на об’єктах, що підриваються, безпосередньо перед виконанням вибуху; - шнур що був запалений, але чомусь згас, повторно підпалювати суворо з а б о р о н я є т ь с я: - в зарядах, що закладені в грунт, запалювальні трубки необхідно дублювати.
ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ Навчальні питання: ØРозрахунок зарядів для підривання об’єктів та елементів конструкцій з різних матеріалів, рихлення промерзлих ґрунтів і скелястих порід. ØРозташування зарядів на об’єктах, що підриваються у ґрунті.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПІД ЧАС ПІДРИВУ Вага контактного заряду, необхідного для перебиття дерев’яной колоди зосереджувальним зарядом, визначається за формулою C = KD 2 – для колоди діаметром до 30 см де: C – вага заряду в грамах; D – діаметр колоди в сантиметрах; K – коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини. При перебитті колоди діаметром більше 30 см вага заряду помножується на величину C = KD 2 х D30 Значення коефіцієнта К Породи деревини Стан деревини суха Свіжозрубана волога і на корню Слабі породи (осина) 0, 80 1, 00 Породи серелньої міцності (сосна, ялина) 1, 00 1, 25 Міцні породи (дуб, клен, бук, ясен, береза) 1, 60 2, 00
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПІД ЧАС ПІДРИВУ Для дерева на корені або свіже зрубленого дерева заряд необхідно збільшувати на 25%. При валянні дерез з кореня заряд необхідно прикріпляти з тієї сторони, в яку необхідно звалити дерево.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПІД ЧАС ПІДРИВУ При підриванні колод пластичною вибуховою речовиною (ПВВ-4) доцільно застосовувати кільцеві заряди в оболонках, які охоплюють колоду по всьому периметру. Вага заряду зменшується на 1/3.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПІД ЧАС ПІДРИВУ Сталеві елементи конструкцій підриваються контактними зовнішніми зарядами, які за формою можуть бути: подовженими, зосередженими або фігурними. Підривання сталевих елементів конструкцій неконтактними зарядами здійснюється тільки у виключних випадках і за умов, що кінці елементів міцно закріплені у вузлах конструкції. Контактні заряди мають щільно прилягати до металевих елементів, що підриваються. У випадку нещільного прилягання зарядів величина повітряного зазору, висота заклепочних голівок, товщина зварного шву й т. і. включаються в розрахункову товщину елементів, що перебиваються.
Підривання сталевого листа подовженим зарядом Вага зарядів, необхідних для перебивання листів товщиною до 2 см включно, визначається за формулою C = 20 F а для перебивання листів товщиною більше 2 см – за формулою C = 10 h. F, де С – вага заряду у грамах; h – розрахункова товщина листа в сантиметрах; F – площа поперечного перерізу листа по площині перебивання у см 2 1 – заряд із тротилових шашок; h – товщина листа; b- ширина листа
ПІДРИВАННЯ СТАЛЬНОГО ТРОСА КІЛЬЦЕВИМ ЗАРЯДОМ ІЗ ПЛАСТИЧНОЇ ВР Трос перебивається одним кільцевим зарядом, вага якого визначається за формулою: C = 10 D 3 зі зменшенням на ¼ 1 – заряд з пластиту; 2 –закріплення заряду бинтом або смугою із тканини; 3 – запалювальна трубка
Скачать презентацию ТЕМА 3 ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ Заняття 1 Вибухові речовини
Tema_3_Prezentatsiya_2014.ppt