Скачать презентацию ТЕМА 3 ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ Скачать презентацию ТЕМА 3 ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ

Тема3.ppt

  • Количество слайдов: 157

ТЕМА 3 ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ ТЕМА 3 ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ

• План (логіка) викладу матеріалу: • 1. Суть, властивості топографічної карти та сфери • План (логіка) викладу матеріалу: • 1. Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання • 2. Масштаб топографічної карти • 3. Вимірювання довжин і площ • 4. Розграфлення й номенклатура аркушів оглядово -топографічних та топографічних карт

1. Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання • Топографічна карта – детальна 1. Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання • Топографічна карта – детальна крупномасштабна (1: 200 000 і крупніше) загальногеографічна карта, яка відображає розміщення та властивості основних природних та соціальноекономічних об’єктів і дає можливість визначити їхнє планове та висотне положення.

СПОСОБИ СТВОРЕННЯ ТОПОКАРТ • На основі: • а) обробки аерофотознімків території, рідше – • СПОСОБИ СТВОРЕННЯ ТОПОКАРТ • На основі: • а) обробки аерофотознімків території, рідше – • б) шляхом безпосередніх вимірювань і знімань об’єктів місцевості, а також – • в) картографічними методами за вже наявними картами крупніших масштабів.

Основними методами топографічного знімання чи створення топокарт є • а) польовий та • б) Основними методами топографічного знімання чи створення топокарт є • а) польовий та • б) камеральний (лабораторний).

Фрагмент карти масштабу 1: 100000 Фрагмент карти масштабу 1: 100000

• Як і будь-яка інша географічна карта, топографічна карта є зменшеним, узагальненим і • Як і будь-яка інша географічна карта, топографічна карта є зменшеним, узагальненим і образно-знаковим зображенням місцевості. Вона створюється за певними математичними законами, які зводять до мінімуму спотворення, що неминуче виникають при перенесенні поверхні земного еліпсоїда на площину, і, разом із тим, забезпечують максимальну її точність, на відміну від інших картографічних творів.

Елементами карти, її складовими є: • математична основа, яка визначає особливості побудови топографічних карт; Елементами карти, її складовими є: • математична основа, яка визначає особливості побудови топографічних карт; • картографічне зображення, або зміст топографічних карт, що створюється за допомогою певної системи умовних позначень; • допоміжне оснащення (елементи допоміжного оснащення); • додаткові дані (елементи додаткової характеритики).

Загальногеографічні (топографічні) карти Картографічне зображення Математична основа Проекція Масштаб Геодезична основа Гідрографія Рельєф Шляхи Загальногеографічні (топографічні) карти Картографічне зображення Математична основа Проекція Масштаб Геодезична основа Гідрографія Рельєф Шляхи сполучення і засоби зв'язку Компонування Допоміжне оснащення Легенда Картометричні графіки Довідкові дані Рослинність і ґрунти Політико адміністрати вний поділ Населені пункти Елементи економіки і культури Додаткові дані Додаткові карти і профілі Текстові і цифрові дані Діаграми, графіки, профілі

• Математична основа топографічної карти – сукупність елементів, що визначають математичний зв’язок між • Математична основа топографічної карти – сукупність елементів, що визначають математичний зв’язок між зображеною поверхнею і картою. Ними є масштаб, геодезична основа та картографічна проекція. Математична основа, яка визначає геометричні закони побудови і геометричні властивості картографічного зображення, забезпечує широкі можливості проведення карто- і морфометричних робіт та отримання різних характеристик.

• Державні топографічні карти видаються у масштабах 1: 10 000 і крупніше. Вони • Державні топографічні карти видаються у масштабах 1: 10 000 і крупніше. Вони (а також оглядово-топографічні карти) складають єдиний стандартний масштабний ряд: 1: 1000000, 1: 500000, 1: 200000, 1: 100000, 1: 50000, 1: 25000, 1: 10000. Масштабний коефіцієнт 2, 0 -2, 5 забезпечує їхню співрозмірність, спрощує їхнє зіставлення та зведення в єдину систему.

• Згідно із загальною класифікацією, топографічні карти масштабу 1: 200 000 і крупніше • Згідно із загальною класифікацією, топографічні карти масштабу 1: 200 000 і крупніше відносяться до великомасштабних, карти масштабу 1: 500000 -1: 1000000 вважаються середньомасштабними. • У військовій топографії карти масштабу 1: 1000000 -1: 500000 віднесені до дрібномасштабних, 1: 200000 -1: 100000 – до середньомасштабних, 1: 500001: 25000 – до великомасштабних.

• Геодезична основа топографічної карти – сукупність геодезичних даних, що необхідні для створення • Геодезична основа топографічної карти – сукупність геодезичних даних, що необхідні для створення карти. До них належать розміри земного еліпсоїда, система координат, опорна геодезична мережа (сітка).

Розміри Землі (еліпсоїда) • В Україні за основу для проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт Розміри Землі (еліпсоїда) • В Україні за основу для проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт прийнято еліпсоїд Красовського із розмірами: велика (екваторіальна) піввісь a=6 378 245 м, полярна (мала) піввісь (співпадає з віссю обертання Землі) b=6 356 863 м, різниця півосей ab=21 382 м, стиснення Землі =ab/a=1/298, 3.

• Початковим пунктом, відносно якого обчисляють геодезичні координати інших пунктів, є центр круглої • Початковим пунктом, відносно якого обчисляють геодезичні координати інших пунктів, є центр круглої зали Пулковської обсерваторії (під Санкт. Петербургом), а висоти точок визначають Балтійській системі висот. При побудові карт для спрощення розрахунків Землю приймають за кулю із середнім радіусом Re=6 371, 1 км.

• Картографічна проекція, в якій створюються топографічні карти, повинна відповідати таким вимогам: спотворення • Картографічна проекція, в якій створюються топографічні карти, повинна відповідати таким вимогам: спотворення зображення на карті не повинні бути практично відчутними і впливати на точність вимірів за нею. Сферичну поверхню практично неможливо перенести на площину без спотворень, а тому топографічним картам все ж властиві деякі спотворення.

• Для побудови топографічних карт в Україні використовують поперечну циліндричну рівнокутну проекцію Гауса-Крюгера. • Для побудови топографічних карт в Україні використовують поперечну циліндричну рівнокутну проекцію Гауса-Крюгера. Вона дає змогу одержати зображення досить великих ділянок земного еліпсоїда, яке практично не має спотворень і забезпечує можливість побудови на такій площі системи плоских прямокутних координат. Ця особливість системи зумовила надзвичайно широке її використання в топографо-геодезичних роботах.

Елементи змісту топокарти (елементи картографічного зображення) • З певною детальністю й точністю, що визначається Елементи змісту топокарти (елементи картографічного зображення) • З певною детальністю й точністю, що визначається масштабом, на топографічних картах зображуються елементів змісту – води, рельєф, рослинний покрив і ґрунти, населені пункти, шляхи сполучення і засоби зв’язку, елементи політикоадміністративного поділу, елементи економіки та соціальної сфери.

Елементи оснащення • До елементів оснащення топографічної карти належать умовні позначення, • записи масштабу Елементи оснащення • До елементів оснащення топографічної карти належать умовні позначення, • записи масштабу (у трьох видах), • три рамки, • координатна (кілометрова) сітка, • графік (шкала) закладин, • дані про кутові величини, • система позначень аркуша (номенклатура).

Елементи оснащення топокарти К-36 -37 (Домбай) масштабу 1: 100000 Елементи оснащення топокарти К-36 -37 (Домбай) масштабу 1: 100000

Додаткові дані • Сюди належить: дані про авторів карти, час знімання місцевості, короткий географічний Додаткові дані • Сюди належить: дані про авторів карти, час знімання місцевості, короткий географічний опис зображеної на карті місцевості, схема ґрунтів тощо.

Фрагмент карти К-36 -37 (Домбай) масштабу 1: 100000 Фрагмент карти К-36 -37 (Домбай) масштабу 1: 100000

Схематичне зображення аркуша топографічної карти Схематичне зображення аркуша топографічної карти

• Серед властивостей топографічної карти слід назвати головними такі, як наочність і вимірність. • Серед властивостей топографічної карти слід назвати головними такі, як наочність і вимірність. • Наочність карти забезпечує зорове сприйняття образу земної поверхні або окремих її ділянок, їхні характерні риси та особливості. • Вимірність розуміється як можливість отримувати за допомогою карти кількісні характеристики зображених на ній об’єктів шляхом вимірювань.

• Наочність та вимірність забезпечуються: 1) математично визначеним зв’язком між багатовимірними об’єктами навколишнього • Наочність та вимірність забезпечуються: 1) математично визначеним зв’язком між багатовимірними об’єктами навколишнього середовища та їхнім плоским картографічним зображенням; цей зв’язок передається за допомогою картографічної проекції • 2) ступенем зменшення розмірів зображених об’єктів, яка залежить від масштабу; • 3) виділенням типових рис місцевості шляхом картографічної генералізації; • 4) застосуванням для зображення земної поверхні картографічних (топографічних) умовних знаків.

• Топографічні карти повинні мати також такі інші властивості: • достовірність (подані на • Топографічні карти повинні мати також такі інші властивості: • достовірність (подані на карті відомості повинні відповідати стану місцевості на час створення карти), • сучасність (відповідність змісту карти сучасному стану місцевості), • географічну відповідність (правильне відображення головних типових рис місцевості), • геометричну точність (відповідність місцеположення, обрисів, розмірів об’єктів на карті й на місцевості) та • достатню для вирішення наукових та практичних завдань повноту змісту.

• Топокарти призначені для задоволення потреб господарства, науки й оборони країни. Вони мають • Топокарти призначені для задоволення потреб господарства, науки й оборони країни. Вони мають загальнодержавне значення. • Топографічні карти в Україні, як в інших країнах СНД і Прибалтики, вдаються на основі єдиних норм, настанов і стандартів, які забезпечують їхній високий науково-технічний рівень. Для всіх топокарт, що видаються в Україні під егідою Укргеодезкартографії, елементи змісту, система умовних позначень, принципи генералізації є спільними.

• Залежно від масштабу карти та особливостей зображеної території вони можуть коливатися в • Залежно від масштабу карти та особливостей зображеної території вони можуть коливатися в певних межах. • Топографічні карти поділяються на карти (суходолу) суші та карти шельфу і внутрішніх водоймищ.

• Близькі до топографічних карт оглядовотопографічні карти (або середньомасштабні). Вони створюються в масштабах • Близькі до топографічних карт оглядовотопографічні карти (або середньомасштабні). Вони створюються в масштабах 1: 1 000 -1: 500 000 за крупномасштабними картами методами картоскладання, а не шляхом знімань. Вони менш детальні, ніж топографічні. Багато об’єктів зображаються на них позамасштабними знаками.

• Один аркуш такої карти охоплює значні території. Карти подібних масштабів служать для • Один аркуш такої карти охоплює значні території. Карти подібних масштабів служать для огляду значних територій: для попередніх розрахунків великих споруд та як основа при створенні тематичних карт.

Фрагменти карти масштабу 1: 500000 Фрагменти карти масштабу 1: 500000

• Топокарти на великі території видаються багатоаркушевими серіями. На кожному такому аркуші зображується • Топокарти на великі території видаються багатоаркушевими серіями. На кожному такому аркуші зображується невелика ділянка поверхні земного еліпсоїда, в рамках якої поверхня земного еліпсоїда майже тотожна площині. Це свідчить про те, що спотворення в межах аркуша незначні, що дає можливість проводити вимірювання довжин, площ та кутів із досить високою точністю.

Такі властивості топографічної карти забезпечили їй надзвичайно широке застосування в різних сферах людської діяльності: Такі властивості топографічної карти забезпечили їй надзвичайно широке застосування в різних сферах людської діяльності: • 1) при проектуванні та будівництві – промисловому, сільськогосподарському, транспортному, житловому, енергетичному, гідротехнічному; для забезпечення меліоративних робіт, в зрошенні та осушенні земель, закріпленні пісків, рекультивації кар’єрів, природоохоронних заходах;

Сфери застосування топокарт • 2) в лісо- та землевпорядних роботах, проведенні різних заходів в Сфери застосування топокарт • 2) в лісо- та землевпорядних роботах, проведенні різних заходів в лісовому та сільському господарстві; • 3) польових наукових (географічних, геологічних, ґрунтових, геоботанічних, а також соціально-економічних) дослідженнях, будучи основним джерелом інформації про територію;

Сфери застосування топокарт • 4) вони широко використовуються при орієнтуванні на місцевості, являють собою Сфери застосування топокарт • 4) вони широко використовуються при орієнтуванні на місцевості, являють собою документ для фіксації певних даних; • 5) вони є основою для складання тематичних та спеціальних карт;

Застосування топокарт • 6) надзвичайно широке застосування топографічних карт у військовій сфері – для Застосування топокарт • 6) надзвичайно широке застосування топографічних карт у військовій сфері – для вивчення та оцінки місцевості, для організації і планування бойових дій, переміщення військ, орієнтування, підготовки та проведення бойових стрільб артилерії та запуску ракет, складання графічної документації та спеціальних карт;

Застосування топокарт • 7) широко відоме використання карт у навігації – для проведення кораблів, Застосування топокарт • 7) широко відоме використання карт у навігації – для проведення кораблів, літаків, космічних апаратів;

Застосування топокарт • 8) топографічна карта є невід’ємною частиною шкільного курсу географії; вона дає, Застосування топокарт • 8) топографічна карта є невід’ємною частиною шкільного курсу географії; вона дає, поруч із топографічним планом, найбільш конкретне зображення земної поверхні, а тому вони найбільш доступні для розуміння учнів; вони є тим містком, який полегшує учням перехід від читання місцевості до читання дрібномасштабних карт, яким властивий високий ступінь генералізації.

• Топографічні плани – зображення на площині обмеженої ділянки місцевості в ортогональній проекції. • Топографічні плани – зображення на площині обмеженої ділянки місцевості в ортогональній проекції. План дає детальне зображення місцевості, його масштаб постійний у всіх точках. Створюються топоплани в масштабах 1: 5 000, 1: 2 000, 1: 1 000, 1: 500, інколи 1: 100. Вони використовуються при підготовці проектів, інженерногеодезичних вишукувальних роботах, будівництві інженерних споруд, в житлово-комунальному господарстві, при пошуках та розробці корисних копалин.

Топографічні плани Топографічні плани

Топографічні плани Топографічні плани

Топографічні плани Топографічні плани

• При необхідності створюються спеціалізовані топографічні карти (так звані народногосподарські їх варіанти), які • При необхідності створюються спеціалізовані топографічні карти (так звані народногосподарські їх варіанти), які використовуються при проектуванні меліоративних заходів, розвідці й видобуванні корисних копалин, гідроенергетичному і транспортному будівництві тощо. Залежно від призначення карти залежить її зміст; в одних випадках спрощується, в інших – доповнюється необхідним деталями.

• Прикладом подібних карт є серія топографічних карт масштабу 1: 200 000 для • Прикладом подібних карт є серія топографічних карт масштабу 1: 200 000 для областей України та АР Крим, топографічні карти масштабу 1: 100 000 (всього 286 аркушів) для території України із прилеглими до неї територіями сусідніх країн, які відповідають стандартному розграфленню. Вони видані Київською військово-картографічною фабрикою в кінці 1990 – 2003 роках.

Господарські варіанти топокарт Господарські варіанти топокарт

2. Масштаб топографічної карти Масштабом називається число, яке показує у скільки разів відбулося зменшення 2. Масштаб топографічної карти Масштабом називається число, яке показує у скільки разів відбулося зменшення розмірів земного еліпсоїда до розмірів його моделі. Розрізняють масштаб головний та поодинокий (окремий). Масштаб зображення невеликих ділянок практично повсюдно постійний, що властиве топографічним картам.

• Через це, масштабом топографічної карти називають відношення довжини лінії на карті до • Через це, масштабом топографічної карти називають відношення довжини лінії на карті до довжини горизонтальної проекції відповідної лінії на місцевості. Таке відношення називають масштабом довжин.

• При невеликих кутах нахилу фізичної поверхні (на рівнинах) довжина горизонтальної проекції лінії • При невеликих кутах нахилу фізичної поверхні (на рівнинах) довжина горизонтальної проекції лінії дуже мало відрізняється від довжини похилої лінії. В цих випадках можна вважати масштабом довжин відношення довжини лінії на карті до довжин відповідної лінії на місцевості.

• На картах показують масштаб у трьох видах (масштаб є елементом оснащення топокарти • На картах показують масштаб у трьох видах (масштаб є елементом оснащення топокарти і записуються всі його види під нижньою рамкою): • 1) числовий (чисельний) масштаб (М) виражається дробом, у чисельнику якого одиниця, а в знаменнику – число m, яке показує ступінь зменшення: M=1: m, наприклад, 1: 1 000, 1: 25 000, 1: 5 000.

• Так, наприклад, на топографічній карті масштабу 1: 10 000 довжини зменшені по • Так, наприклад, на топографічній карті масштабу 1: 10 000 довжини зменшені по відношенню до дійсних довжин на місцевості у 10 000 раз. Чим більше значення m, тим дрібніший масштаб, тим більше зменшення, тим дрібніше зображення об’єктів на карті; записують числовий масштаб так: 1: 1 000, 1: 25 000, або 1/1 000, 1/25 000;

Масштаби топокарти Масштаби топокарти

• 2) іменований масштаб подається у вигляді пояснень до числового і вказує, як • 2) іменований масштаб подається у вигляді пояснень до числового і вказує, як співвідносяться довжини ліній на карті та на місцевості, тобто скільком метрам чи кілометрам на місцевості відповідає 1 см на карті. Так, для числового масштабу 1: 1 000 іменований масштаб запишеться так: "1 см на карті відповідає 1 000 см на місцевості", або скорочено: в 1 см 10 м. Для числового 1: 200 000 іменований масштаб виглядатиме так: в 1 см 2 км, для числового 1: 50 000 – в 1 см 500 км;

Масштаби топокарт Масштаби топокарт

• 3) графічний масштаб має два різновиди – лінійний та поперечний. • Лінійний • 3) графічний масштаб має два різновиди – лінійний та поперечний. • Лінійний масштаб – графічна побудова у вигляді двох паралельних ліній, розділених на рівні відрізки; служить для вимірювання довжин прямих ліній на карті або ж їх відкладання на карту. Рівні відрізки a, які відкладаються вправо від нуля (як правило, це цілі, кратні десяткам чи сотням, числа), називають основою лінійного масштабу, а відстань на місцевості, що відповідає основі, – величиною лінійного масштабу.

Лінійний і поперечний масштаби Лінійний і поперечний масштаби

• Для підвищення точності вимірювань відстаней крайній зліва від нуля відрізок (основу) ділять • Для підвищення точності вимірювань відстаней крайній зліва від нуля відрізок (основу) ділять на менші відрізки b, які називаються найменшою поділкою лінійного масштабу. Відстань на місцевості, яка відповідає найменшій поділці лінійного масштабу, називається його точністю. 0 м 10 b 10 20 30 40 а 50 м

• Поперечний масштаб – графічна побудова у вигляді паралельних рівновіддалених прямих, розділених так • Поперечний масштаб – графічна побудова у вигляді паралельних рівновіддалених прямих, розділених так само, як і лінійний масштаб, на рівні відрізки. Довжина основи може бути 1 см, 2 см, 4 см або 5 см. Крайню ліву частину масштабу ділять на 10 рівних частин, а точки поділу з’єднують косими лініями – трансверсалями.

Поперечний масштаб: а – загальний вигляд; б – збільшена частина лівої основи Поперечний масштаб: а – загальний вигляд; б – збільшена частина лівої основи

• Масштаби топографічних карт значною мірою впливають на відбір географічних об’єктів і детальність • Масштаби топографічних карт значною мірою впливають на відбір географічних об’єктів і детальність їхнього показу на карті. Чим дрібніший масштаб карти, тим менша детальність і точність зображення об’єктів місцевості.

• Для задоволення різноманітних потреб господарства, науки і оборони країни необхідні карти різних • Для задоволення різноманітних потреб господарства, науки і оборони країни необхідні карти різних масштабів. Для державних топографічних карт розроблені стандартні масштаби (таблиця 1).

№ за пор. Числові масштаби 1 см на карті відповідає на місцевості відстані 1 № за пор. Числові масштаби 1 см на карті відповідає на місцевості відстані 1 см 2 на карті відповідає на місцевості площі Топографічні плани 1 1: 500 5 м 2 2 1: 1 000 10 м 100 м 2 3 1: 2 000 20 м 400 м 2 4 1: 5 000 50 м 2 500 м 2 (0, 25 га) Топографічні карти 1 1: 10 000 100 м 10 000 м 2 (1 га) 2 1: 25 000 250 м 6 250 м 2 (6, 25 га) 3 1: 50 000 500 м 25 000 м 2 (25 га) 4 1: 100 000 1000 м чи 1 км 2 5 1: 200 000 2 000 м чи 2 км 4 км 2

3. Вимірювання довжин і площ на топокарті • Точність вимірювань на картах та точність 3. Вимірювання довжин і площ на топокарті • Точність вимірювань на картах та точність графічної побудови на папері пов’язані із технічними можливостями вимірювань та фізіологічними особливостями зору людини.

• Точність побудови (графічна точність) коливається в межах 0, 2– 0, 1 мм. • Точність побудови (графічна точність) коливається в межах 0, 2– 0, 1 мм. • Людина здатна розрізняти лінії товщиною біля 0, 1 мм. Від цієї величини залежить допустима точність масштабу – відрізок на місцевості, якому в масштабі карти відповідає 0, 1 мм. Для масштабу 1: 10 000 вона дорівнює 1 м, 1: 25 000 – 2, 5 м, 1: 4 000 – 400 м.

• Чим крупніший масштаб карти, тим менша величина допустимої точності, тим точніші виміри. • Чим крупніший масштаб карти, тим менша величина допустимої точності, тим точніші виміри. • При вимірюванні відстаней на картах слід пам’ятати, що вимірюються не самі лінії, а їхні горизонтальні проекції.

• Для підвищення точності та надійності результатів всі вимірювання рекомендується проводити двічі, у • Для підвищення точності та надійності результатів всі вимірювання рекомендується проводити двічі, у прямому і зворотному напрямах (за винятком вимірювань прямих відрізків одним розхилом вимірника). У разі незначних розходжень добутих даних за кінцевий результат приймається середнє арифметичне значення виміряних величин.

• Виміряти довжину відрізка на карті значить зміряти довжину горизонтального прокладання відповідної лінії • Виміряти довжину відрізка на карті значить зміряти довжину горизонтального прокладання відповідної лінії на місцевості. Вимірювання відстаней на топографічних планах і картах проводять кількома способами. • Короткі відстані по прямій та криві ламані лінії вимірюються одним розхилом циркуля-вимірювача за допомого лінійного масштабу (або ж за допомогою поперечного металічного масштабу).

Вимірювання прямих ліній на топокарті Вимірювання прямих ліній на топокарті

Вимірювання прямих ліній на лінійному масштабі Вимірювання прямих ліній на лінійному масштабі

Вимірювання прямих ліній на лінійному масштабі Вимірювання прямих ліній на лінійному масштабі

• Перед вимірюванням відстаней необхідно вияснити, скільком метрам на місцевості відповідає основа лінійного • Перед вимірюванням відстаней необхідно вияснити, скільком метрам на місцевості відповідає основа лінійного масштабу (його величина), а скільком – найменша поділка його лівої основи (його точність). Так, на карті Снов чи Загоряни масштабу 1: 25 000 величина лінійного масштабу становить 250 метрів, а точність – 25 метрів.

• Розмір циркуля-вимірювача встановлюється на карті сполученням його голок із початковою та кінцевою • Розмір циркуля-вимірювача встановлюється на карті сполученням його голок із початковою та кінцевою точками відстані, що вимірюється. Після цього циркуль-вимірювач переноситься на лінійний масштаб так, щоб його голки розташовувались по обидва боки від нульового штриха, а положення правої його голки збігалось із яким-небудь штрихом, що розташований праворуч від 0 (наприклад 250 м, 500 м, 750 м, 1 км, хоча, як правило, ставиться на 0 чи 1 км). Відлік, отриманий по лівій голці за допомогою поділок лівої основи, додають до відліку, отриманого на правій голці.

Найточніші вимірювання отримують при використанні поперечного масштабу Найточніші вимірювання отримують при використанні поперечного масштабу

Нормальний поперечний масштаб на металічному транспортирі Нормальний поперечний масштаб на металічному транспортирі

• Вимірювання прямолінійних відстаней зручно проводити металічною лінійкою із чіткими міліметровими поділками, при • Вимірювання прямолінійних відстаней зручно проводити металічною лінійкою із чіткими міліметровими поділками, при цьому відліки слід брати з точністю до 0, 1 -0, 2 мм. Результат вимірювання множиться на знаменник числового масштабу. Так, наприклад, довжина відрізка дороги від вертикальної лінії кілометрової сітки 13 до борошномельного заводу в кв. 6511 дорівнює 51, 0 мм. Довжина дороги дорівнюватиме 1 275 метрів (51 x 25 м).

• Якщо відстань має вигляд ламаної лінії, наприклад дороги, її розбивають на спрямлені • Якщо відстань має вигляд ламаної лінії, наприклад дороги, її розбивають на спрямлені відрізки і вимірюють кожен відрізок окремо на лінійному масштабі.

• На точність вимірювання відстаней за допомогою лінійного масштабу впливають різні фактори, але • На точність вимірювання відстаней за допомогою лінійного масштабу впливають різні фактори, але граничні похибки не перевищують 0, 51, 0 мм за масштабом карти.

• Відрізки, що мають довжину більшу від лінійного чи поперечного масштабу, вимірюють частинами • Відрізки, що мають довжину більшу від лінійного чи поперечного масштабу, вимірюють частинами чи "кроком" циркуля. За крок можна взяти розхил, що відповідає цілому числу (сотням чи тисячам метрів), і "крокують" ним вздовж лінії, довжину якої необхідно зміряти, рахуючи кількість перестановок ніжок вимірювача. Залишок (неповний крок) визначають за масштабом і додають до довжини лінії, зміряної "кроком".

• При вимірюванні дуже звивистих ліній, наприклад річок, використовують “крок” – малий розхил • При вимірюванні дуже звивистих ліній, наприклад річок, використовують “крок” – малий розхил циркуля-вимірювача. Чим дрібніші звивини, тим менший повинен бути крок. Вибраний “крок” поступово відкладається вздовж лінії, що вимірюється. Кількість “кроків” множиться на його “ціну”. При масштабі 1: 25 000 розхилу циркуля-вимірювача в 2 мм відповідає 50 м. Точність такого способу вимірювання становить 2 -3% від довжини лінії, що вимірюється.

Вимірювання відстаней на лінійному масштабі нарощуванням розхилу Вимірювання відстаней на лінійному масштабі нарощуванням розхилу

Вимірювання відстаней на лінійному масштабі “кроком” вимірника Вимірювання відстаней на лінійному масштабі “кроком” вимірника

Для підвищення точності вимірювань використовують коефіцієнт звивистості Шокальського Для підвищення точності вимірювань використовують коефіцієнт звивистості Шокальського

• Звивисті лінії можна також вимірювати за допомогою курвіметра – механічного портативного пристрою, • Звивисті лінії можна також вимірювати за допомогою курвіметра – механічного портативного пристрою, основною частиною якого є два коліщатка, з’єднані шестернею. Малим коліщатком курвіметр проводять по лінії, що вимірюється. Пройдений шлях вимірюється в сантиметрах і за масштабом карти. Точність вимірювання курвіметром залежить від звивистості лінії і коливається від 2 до 10%. При вимірюваннях довжин звивистих ліній враховують хвилястість лінії (встановлюється за розробленим еталоном).

Види курвіметрів Види курвіметрів

Вимірювання звивистих ліній курвіметром Вимірювання звивистих ліній курвіметром

• Для підвищення точності та надійності результатів рекомендується всі вимірювання проводити двічі – • Для підвищення точності та надійності результатів рекомендується всі вимірювання проводити двічі – у прямому й зворотному напрямах (за винятком вимірювань прямих відрізків). У разі незначних розходжень добутих даних за кінцевий результат приймається середнє арифметичне значення виміряних величин.

• Виміри площ можна проводити лише тоді, коли об’єкти мають площинне вираження. При • Виміри площ можна проводити лише тоді, коли об’єкти мають площинне вираження. При цьому визначається площа не фізичної поверхні ділянки, а її проекція на горизонтальну площину. • Визначити площі ділянки за картою – це значить провести вимірювальні та обчислювальні роботи, в результаті яких площу ділянки одержують у земельній мірі – квадратних метрах, гектарах, квадратних кілометрах.

• Масштаб площ на карті завжди дорівнює квадрату масштабу довжин: M 2=1: m • Масштаб площ на карті завжди дорівнює квадрату масштабу довжин: M 2=1: m 2. Для масштабу 1: 10 000 1 см 2 на карті відповідає 10 000 м 2 (1 га) на місцевості. • Для вимірювання площ використовуються різні графічні та інструментальні способи. Якщо ділянка має прямолінійні границі, то її ділять на прості геометричні фігури (трикутники, квадрати і трапеції), вимірюють площу кожної із них, які потім сумують.

Визначення площі аналітичним способом Визначення площі аналітичним способом

Вимірювання площі об”єкта з прямолінійними контурами геометричним способом (розбивання контуру на прості фігури) Вимірювання площі об”єкта з прямолінійними контурами геометричним способом (розбивання контуру на прості фігури)

• Якщо її межі криволінійні, контур теж розбивають на геометричні фігури так, щоб • Якщо її межі криволінійні, контур теж розбивають на геометричні фігури так, щоб сума відрізаних ділянок (чорний колір) і сума залишків (крапка) взаємно компенсувалися.

• Найчастіше для вимірювання площ використовують палетку – накреслену на прозору основу сітку • Найчастіше для вимірювання площ використовують палетку – накреслену на прозору основу сітку квадратів, точок чи паралельних рівновіддалених ліній, а тому палетки можуть бути квадратні, паралельні й крапкові. Ними вимірюють площі невеликих ділянок. Основний недолік квадратних палеток – можливість грубого прорахунку у визначенні кількості клітинок.

Види палеток а) крапкова, б) квадратна, в) з паралельними лініями Види палеток а) крапкова, б) квадратна, в) з паралельними лініями

• Перед вимірюванням визначають величину поділки (клітинки) в кв. мм чи кв. см • Перед вимірюванням визначають величину поділки (клітинки) в кв. мм чи кв. см (відомо що p=a 2, де a – сторона поділки палетки в мм чи см, а p – її площа). Потім визначають “ціну” поділки палетки – число одиниць земельної міри, яке відповідає одній поділці палетки для карти певного масштабу. Площа ділянки визначається шляхом добутку кількості поділок палетки, що обмежені контуром ділянки, на її “ціну”.

Застосування квадратної і паралельної палеток для вимірювання площ Застосування квадратної і паралельної палеток для вимірювання площ

Визначення площ квадратною палеткою Визначення площ квадратною палеткою

• Для підрахування поділок палетки її накладають на ділянку, що вимірюється, і підраховують • Для підрахування поділок палетки її накладають на ділянку, що вимірюється, і підраховують кількість повних і неповних клітинок, оцінюючі останні “на око”. Вимірювання повторюють, змінивши положення палетки відносно початкового приблизно на 45°. Із двох значень беруть середнє. Квадратні палетки рекомендується застосовувати для визначення площ малих ділянок (до 3 кв. см) з криволінійними обрисами. Однак їх можна використовувати також для приблизного визначення площ великих ділянок.

• У паралельних палетках контур розбивається на фігури, подібні до трапецій із основами • У паралельних палетках контур розбивається на фігури, подібні до трапецій із основами а 1, а 2, а 3. . . і висотою h – відстанню між основами. Вимірюються площі не більше 10 кв. см.

Застосування паралельної палетки Застосування паралельної палетки

Застосування крапкової палетки Застосування крапкової палетки

• Механічний спосіб визначення площ базується на застосуванні планіметра – приладу, що дозволяє • Механічний спосіб визначення площ базується на застосуванні планіметра – приладу, що дозволяє порівняно швидко і точно виміряти площу ділянки будь-якої конфігурації. За сприятливих умов роботи точність результатів вимірювань площ планіметром близька до 1/200 -1/400 площі, що вимірюється. Встановлено, що за допомогою планіметра доцільно вимірювати ділянки площею понад 20 кв. см.

• Для визначення площі полюсом планіметра обводять контур, знімають відліки перед і після • Для визначення площі полюсом планіметра обводять контур, знімають відліки перед і після обведення і знаходять різницю відліків. Знаючи ”ціну поділки” планіметра та кількість поділок, визначають площу ділянки.

Вимірювання площ планіметром Вимірювання площ планіметром

• Спосіб зважування базується на використанні точних аналітичних ваг. Контур, площа якого визначається, • Спосіб зважування базується на використанні точних аналітичних ваг. Контур, площа якого визначається, переносять на прозорий пластик, що не деформується, вирізають і зважують. Із отриманого контуру вирізають еталонну фігуру (тощо, площу якої визначають за відомою формулою) і теж зважують.

• Знаючи вагу еталону і вагу контуру, визначають площу контуру за відомими формулами: • Знаючи вагу еталону і вагу контуру, визначають площу контуру за відомими формулами: • P=Bk Pe/Be, • де Bk – маса цілого контура; Be – маса еталона; Pe – площа еталона. Точність визначення площі зважуванням близька до точності механічного способу, але продуктивність його вища.

• Розвиток техніки сприяє створенню нових приладів, що підвищують продуктивність праці при обчисленні • Розвиток техніки сприяє створенню нових приладів, що підвищують продуктивність праці при обчисленні площ, зокрема аналітичний спосіб – використання сучасних приладів, серед яких – фотоелектронний планіметр.

Різні види електронних планіметрів Різні види електронних планіметрів

• В практиці картометричних робіт широко використовуються й окомірні вимірювання. Вони дають приблизні • В практиці картометричних робіт широко використовуються й окомірні вимірювання. Вони дають приблизні результати. Однак вміння окомірно визначити за топокартою відстані, напрямки, площі, крутизну схилу та інші характеристики об'єктів сприяє виробленню навичок правильного розуміння картографічного зображення.

• Ступінь точності підвищується із набуттям досвіду. Окомірні операція попереджують грубі прорахунки у • Ступінь точності підвищується із набуттям досвіду. Окомірні операція попереджують грубі прорахунки у вимірюваннях приладами. • Для визначення довжини об”єктів лінійного простягання слід окомірно порівняти їх з поділками лінійного масштабу або відрізками кілометрової сітки, подумки прокласти відрізки відомої довжини уздовж об”єкту, що вимірюється.

• Для визначення площ об’єктів як своєрідну палетку використовують квадрати кілометрової сітки. На • Для визначення площ об’єктів як своєрідну палетку використовують квадрати кілометрової сітки. На карті масштабу 1: 25 000 квадрат має площу 1 кв. км (100 га). Точність кількісних визначень за картою у разі розвинутого окоміру складає близько 10 -15% величини, що вимірюється.

4. Розграфлення й номенклатура аркушів оглядовотопографічних та топографічних карт • Топографічні карти на великі 4. Розграфлення й номенклатура аркушів оглядовотопографічних та топографічних карт • Топографічні карти на великі території видаються багатоаркушевими серіями. Земна поверхня (поверхня земного еліпсоїда) зображається на топокарті невеликими ділянками. Поділ карти на окремі аркуші називають розграфленням. Під час розграфлення межі окремих аркушів проводять строго за напрямками меридіанів та паралелей.

• Кожен аркуш топографічної карти обмежується відрізками меридіанів та паралелей і є трапецією. • Кожен аркуш топографічної карти обмежується відрізками меридіанів та паралелей і є трапецією. Рамки аркушів точно вказують положення зображеної на карті території на поверхні земного еліпсоїда. Розмір аркушів та їхня кількість залежать від масштабу карти: чим крупніший масштаб, тим меншу територію на ньому можна показати, тим більша кількість аркушів необхідна для її зображення.

• Для встановлення адреси аркуша застосовується особлива система позначень – номенклатура аркушів карт. • Для встановлення адреси аркуша застосовується особлива система позначень – номенклатура аркушів карт. Вона залежить від масштабу карти та географічного положення зображеної території.

Основними принципами розграфлення і складання номенклатури карт є: • 1) зв”язок із географічним положенням Основними принципами розграфлення і складання номенклатури карт є: • 1) зв”язок із географічним положенням зображеної на карті території; це забезпечує можливість швидко підібрати аркуші карти на будь-які ділянки земної поверхні; • 2) залежність від масштабу зображення, яка дозволяє переходити від карт одного масштабу до карт іншого.

• В основу розграфлення та номенклатури топографічних та оглядово-топографічних карт покладені розграфлення і • В основу розграфлення та номенклатури топографічних та оглядово-топографічних карт покладені розграфлення і номенклатура т. з. “міжнародної мільйонної карти” (в 1891 р. на V Міжнародному географічному конгресі було прийнято рішення про створення топографічної карти, єдиної для всього суходолу, в єдиному масштабі, в єдиній проекції, єдиній системі умовних позначень, єдиним підходом до генералізації.

• Міжнародний конгрес в Лондоні в 1909 затвердив принципи розграфлення й номенклатури, зміст • Міжнародний конгрес в Лондоні в 1909 затвердив принципи розграфлення й номенклатури, зміст та інші складові цієї карти). Вітчизняну карту масштабу 1: 1 000 розроблено з урахуванням рекомендацій Лондонського конгресу та інших міжнародних угод.

• Межі аркуша карти мільйонного масштабу збігаються за довготою з межами координатної зони • Межі аркуша карти мільйонного масштабу збігаються за довготою з межами координатної зони в проекції Гаусса-Крюгера, тобто відстань між ними становить 6°. За широтою аркуш обмежується паралелями з відстанню в 4°.

• Аркуш цієї карти має розміри 4° по широті та 6° по довготі. • Аркуш цієї карти має розміри 4° по широті та 6° по довготі. Смуги від екватора до полюсів через кожні 4° називаються рядами (поясами) і позначаються великими буквами латинського алфавіту на північ та південь від екватора: 0°-4° – A, 4°-8° – B, 8°-12° – C. . . , 84°-88° – V. Наприклад, 12 -ий ряд обмежується паралелями з широтою 44° та 48° пн. ш. і позначається літерою L, 15 -ий 56° та 60° ш. (літера O), 19 -ий – 72° та 76° ш. (літера S).

• Шестиградусні двокутники називаються колонами і позначаються арабськими цифрами (як і зони Гауса) • Шестиградусні двокутники називаються колонами і позначаються арабськими цифрами (як і зони Гауса) із заходу на схід від 180° довготи: • 180°-174° зах. д. – 1, • 174°-168° зах. д. – 2, • 168°-162° зах. д. – 3. . . , • 6°зах. д. -0° д. – 30, • 0° д. -6° сх. д. – 31, і т. д. • Гринвіцький меридіан розділяє 30 -ту і 31 шу колони. Колон всього 60.

Розграфлення аркушів карти масштабу 1: 1000000 для північної півкулі Розграфлення аркушів карти масштабу 1: 1000000 для північної півкулі

Схема розграфлення й номенклатури аркушів міжнародної карти масштабу 1: 1000000 Схема розграфлення й номенклатури аркушів міжнародної карти масштабу 1: 1000000

• Номенклатура будь-якого аркуша масштабу 1: 1 000 визначається перетином рядів і колон • Номенклатура будь-якого аркуша масштабу 1: 1 000 визначається перетином рядів і колон і складається із двох позначень: буквеного позначення ряду та цифрового позначення колони, наприклад, E-34, L-36, K-45, M-32, N-36. На “Міжнародній мільйонній карті” до номенклатури аркушів на північ та південь додається літери N або S, наприклад: NM-37, SK-42. На вітчизняних картах такі позначення відсутні.

Приклад утворення номенклатури для карти масштабу 1: 1000000 – Е-33 Приклад утворення номенклатури для карти масштабу 1: 1000000 – Е-33

• До широти 60° аркуші видаються нормальними по довготі із розмірами 4° на • До широти 60° аркуші видаються нормальними по довготі із розмірами 4° на 6°, для ділянок зони між 60° та 72° ш. аркуші подвоюються за довготою (мають розміри 4° ш. на 12° д. – P-37, 38), між паралелями 72° та 84° ш. об”єднуються чотири аркуші розміром 4° ш. на 24° д. , наприклад, R-33, 34, 35, 36; S-37, 38, 39, 40.

1: 1000000 4° х 6° 52° М-35 48° 51 пн. ш. 48° - 52° 1: 1000000 4° х 6° 52° М-35 48° 51 пн. ш. 48° - 52° пн. ш. 48° 24° 30° 25° 16 сх. д. 24° - 30° сх. д.

• На практиці застосовують не тільки карту масштабу 1: 1000000, але й карти • На практиці застосовують не тільки карту масштабу 1: 1000000, але й карти крупніших масштабів. Їх розграфлення виглядає таким чином. • Розграфлення аркушів карти масштабу 1: 500000 і крупніше проводиться поділом карти мільйонного масштабу на певну кількість часток. Межами аркушів є відрізки паралелей та меридіанів, що проведені з інтервалом, який встановлено для кожного масштабу.

• При цьому виконується умова: аркуші карт всього масштабного ряду повинні бути приблизно • При цьому виконується умова: аркуші карт всього масштабного ряду повинні бути приблизно однакових розмірів, а паралелі й меридіани, що їх обмежують, мати широту або довготу, які позначаються цілим числом мінут і секунд. Кожен аркуш є трапецією, хоча аркуші великомасштабних карт – прямокутники.

1: 500 000 • При збільшенні лінійного масштабу карти в 2 рази (від 1: 1: 500 000 • При збільшенні лінійного масштабу карти в 2 рази (від 1: 1000000 до 1: 500000) площа аркуша зросте в чотири рази. Внаслідок цього показати цю територію на одному аркуші у масштабі 1: 500000 важко і незручно. Тому аркуш карти масштабу 1: 500000 (трапецію) отримують шляхом поділу вихідного мільйонного аркуша середньою паралеллю та середнім меридіаном на чотири частини. Розміри кожного такого аркуша – 2° по широті та 3° по довготі (межами аркушів п”ятисоттисячної карти є паралелі, що проведені через кожні 2°, і меридіани з інтервалом 3°).

1: 500 000 • Аркуші позначаються великими буквами нашого алфавіту зліва направо і зверху 1: 500 000 • Аркуші позначаються великими буквами нашого алфавіту зліва направо і зверху вниз – А, Б, В, Г. Номенклатура такого аркуша складається із трьох позначень: К – 38–А, М– 43–Г, L– 49–В. • Наприклад. точка із координатами φ=48° 51 пн. ш. та λ=25° 16 сх. д знаходиться в межах аркушів: масштабу 1: 1 000 – М– 35 (його рамки: 48°– 52° пн. ш. і 24°– 30° сх. д. ); масштабу 1: 500 000 – М– 35–В (його рамки: 48°– 50° пн. ш. і 24° – 27° сх. д. ).

1: 500 000 М-35 52° 3° 2° А Б В Г 50° 48° 51 1: 500 000 М-35 52° 3° 2° А Б В Г 50° 48° 51 пн. ш 48° 24° 27° 25° 16 сх. д. М-35 -В 2° х 3° 48° -50° пн. ш. 30° 24° -27° сх. д.

1: 300 000 • Із збільшенням лінійного масштабу карти більш ніж у три рази 1: 300 000 • Із збільшенням лінійного масштабу карти більш ніж у три рази (від 1: 1 000 до 1: 300 000) площа “мільйонного аркуша” зросте у понад 9 разів. У цьому випадку аркуш “мільйонної карти” ділять на 9 частин із розмірами 1° 20 по широті та 2° по довготі і теж позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із позначення “мільйонного аркуша” і однієї із 9 -ти римських цифр, яку ставлять перед позначення “мільйонного аркуша”, наприклад, VII-М– 35 (його рамки: 48° 00 – 48° 20 пн. ш. і 24°– 26° сх. д. ).

1: 300 000 М-35 52° I 2° II 50° 40 1° 20 III VII-М-35 1: 300 000 М-35 52° I 2° II 50° 40 1° 20 III VII-М-35 V VI 1° 20 х 2° VI 48°-49° 20 пн. ш. 24° -26° сх. д. 49° 20 48° 51 пн. ш. VIII VII IX 48° 24° 26° 25° 16 сх. д. 28° 30°

1: 200 000 • Із збільшенням лінійного масштабу карти в 5 разів (від 1: 1: 200 000 • Із збільшенням лінійного масштабу карти в 5 разів (від 1: 1 000 до 1: 200 000) площа “мільйонного аркуша” зросте у 25 разів. У цьому випадку аркуш “мільйонної карти” ділять на 36 частин із розмірами 40 по широті та 1° по довготі і теж позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із позначення “мільйонного аркуша” і однієї із 36 -ти римської цифри, яку ставлять після позначення “мільйонного аркуша”, наприклад, М– 35–XXVI (його рамки: 48° 40 – 49° 20 пн. ш. і 25°– 26° сх. д. )

1: 200 000 1° М-35 52° I II IV V VI XI XII М-35 1: 200 000 1° М-35 52° I II IV V VI XI XII М-35 -XXIV 52° 20 VIII IX X 51° 40 XIII XIX 50° 00 XIV XX 49° 20 48° 51 пн. ш. XXV XV XVI XXII XXVIII XXXIII XXXIV XVIII XXIII 48° 40 -49° 20 пн. ш 25°-26° сх. д. XXIV XXIX 40 х 1° XXX 40 48° 40 XXXI 48° 24° 25° 26° 27° 28° XXXV 29° XXXVI 30°

1: 100 000 • Із збільшенням лінійного масштабу в 10 раз (від 1: 1 1: 100 000 • Із збільшенням лінійного масштабу в 10 раз (від 1: 1 000 до 1: 100 000) площа “мільйонного аркуша” зросте у 100 разів. Такий аркуш ділять на 144 частини із розмірами 20 по широті та 30 по довготі і позначають арабськими цифрами від 1 до 144 зліва направо і зверху вниз (1– 12, 13– 24, . . . 121 -132, 133 -144). Номенклатура такого аркуша складається теж із трьох позначень – позначення “мільйонного аркуша” та однієї із 144 -х цифр, які ставляться після позначення “мільйонного аркуша”, наприклад, М– 35– 111 (його рамки: 48° 40 – 49° 00 пн. ш. і 25° 00 – 25° 30 сх. д. ).

1: 100 000 М-35 52° 20 51° 40 50° 00 1 2 4 6 1: 100 000 М-35 52° 20 51° 40 50° 00 1 2 4 6 15 8 10 13 12 25 37 36 20 х 30 48 49 61 73 48° 40 – 49° 00 пн. ш. 25° 00 – 25° 30 сх. д 60 84 96 72 85 49° 20 97 108 48° 51 пн. ш. 109 48° 40 121 133 48° 24° М-35 -111 24 120 111 132 144 25° 30 27° 25° 16 сх. д. 28° 29° 30° 10

• Таким чином, розграфлення й номенклатура аркушів карт масштабів 1: 500 000, 1: • Таким чином, розграфлення й номенклатура аркушів карт масштабів 1: 500 000, 1: 300 000, 1: 200 000 і 1: 100 000 базуються на аркуші карти масштабу 1: 1 000 і утворюються шляхом поділу останнього відповідно на 4, 9, 36 і 144 частини (аркуші), а номенклатура складається із трьох позначень. • Розграфлення карт крупніших масштабів відбувається в дещо інший спосіб.

Утворення з аркуша карти масштабу 1: 1000000 аркушів карти масштабу 1: 500000, 1: 200000, Утворення з аркуша карти масштабу 1: 1000000 аркушів карти масштабу 1: 500000, 1: 200000, 1: 100000

1: 50 000 • Аркуш карти масштабу 1: 50 000 отримують шляхом поділу попереднього, 1: 50 000 • Аркуш карти масштабу 1: 50 000 отримують шляхом поділу попереднього, вихідного масштабу 1: 100 000 (М– 35– 111) на 4 частини середньою паралеллю (48° 50 ) та середнім меридіаном (25° 15 ) із розмірами 10 по широті та 15 по довготі і позначають великими буквами нашого алфавіту зліва направо і зверху вниз. Номенклатура такого аркуша складається із чотирьох позначень: позначення вихідного, стотисячного аркуша і однієї із чотирьох літер, наприклад, М– 35– 111–Б (його рамки: 48° 50 – 49° 00 пн. ш. і 25° 15 – 25° 30 сх. д. ).

1: 50 000 М-35 -111 49° 00 Б В 48° 51 пн. ш. А 1: 50 000 М-35 -111 49° 00 Б В 48° 51 пн. ш. А 15 10 Г 48° 50 48° 40 25° 00 25° 15 25° 30 25° 16 сх. д. М-35 -111 -Б 10 х 15 48° 50 - 49° 00 пн. ш. 25° 15 -25° 30 сх. д.

1: 25 000 • Аркуш карти масштабу 1: 25 000 отримують із вихідного аркуша 1: 25 000 • Аркуш карти масштабу 1: 25 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1: 50 000 (М– 35– 111– Б) шляхом поділу його на чотири частини середньою паралеллю (48° 55 ) і середнім меридіаном (25° 22 30 ) і позначають малими буквами нашого алфавіту із розмірами 5 по широті та 7 30 по довготі. Номенклатура такого аркуша складається із п’яти позначень: позначення вихідного аркуша масштабу 1: 50 000 і однієї із чотирьох малих літер, наприклад, М– 35 – 111–Б–в (його рамки: 48° 50 – 48° 55 пн. ш. 25° 15 – 25° 22 30 сх. д. ).

1: 25 000 7 30 М-35 -111 -Б 49° 00 М-35 -111 -Б-в а 1: 25 000 7 30 М-35 -111 -Б 49° 00 М-35 -111 -Б-в а б 5 х 7 30 48° 50 - 48° 55 пн. ш. 25° 15 - 25° 22 30 сх. д. 48° 55 г в 48° 51 48° 50 5 25° 15 25° 22 3 0 25° 16 25° 30

1: 10 000 • Аркуш карти масштабу 1: 10 000 отримують із вихідного аркуша 1: 10 000 • Аркуш карти масштабу 1: 10 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1: 25 000 (М– 35– 111–Б–в) шляхом поділу його на чотири частини середньою паралеллю (48° 52 30 ) і середнім меридіаном (25° 18 45 ) із розмірами 2 30 по широті та 3 45 по довготі і познають арабськими цифрами зліва направо і зверху вниз. Номенклатура такого аркуша складається із шести позначень: М– 35– 111–Б–в– 3 (його рамки: 48° 50 – 48° 52 30 пн. ш. і 25° 15 – 25° 18 45 сх. д. ).

1: 10 000 М-35 -111 -Б-в 3 45 48° 55 М-35 -111 -Б-в-3 1 1: 10 000 М-35 -111 -Б-в 3 45 48° 55 М-35 -111 -Б-в-3 1 2 30 х 3 45 2 48° 50 – 48° 52 30 пн. ш. 25° 15 – 25° 18 45 сх. д. 48° 52 30 4 3 48° 51 48° 50 25° 15 25° 18 45 25° 22 3 0 25° 16

Таким чином, при утворенні номенклатури аркушів масштабу 1: 50000, 1: 25000 і 1: 10000 Таким чином, при утворенні номенклатури аркушів масштабу 1: 50000, 1: 25000 і 1: 10000 за вихідний береться попередній аркуш більшого масштабу

1: 5 000 • Для розграфлення аркушів топографічних планів масштабу 1: 5 000 вихідним 1: 5 000 • Для розграфлення аркушів топографічних планів масштабу 1: 5 000 вихідним є аркуш карти масштабу 1: 100000, який ділять на 256 аркушів із розмірами 0° 01 15 по широті та 0° 01 52, 5 по довготі. Кожен аркуш такої карти позначається арабськими цифрами зліва направо від 1 до 256 (по 16 аркушів у кожному ряді). Номенклатура такого аркуша матиме чотири позначення, наприклад, М-35 -111 -(121). Рамки цього аркуша: 48° 50 00 – 48° 51 15 пн. ш. і 25° 15 0 – 25° 16 52, 5 сх. д.

1: 5000 М-35 -111 49° 00 1 1 52, 5 16 33 1 15 1: 5000 М-35 -111 49° 00 1 1 52, 5 16 33 1 15 48 48° 55 65 48° 52 30 97 48° 51 113 48° 50 80 112 М-35 -111(114) 1 15 х 1 52, 5 160 192 48° 45 224 240 48° 40 25° 15 48° 50 00 – 48° 51 15 пн. ш. 25° 15 52, 5 – 25° 18 30 сх. д. 256 25° 18 3 0 25° 16 25° 30

1: 2 000 • У свою чергу, щоб отримати аркуш масштабу 1: 2 000, 1: 2 000 • У свою чергу, щоб отримати аркуш масштабу 1: 2 000, необхідно вихідний, п’ятитисячний аркуш, поділити на дев’ять частин із розмірами 0° 00 25 по широті й 0° 00 37, 5 по довготі і позначити малими літерами нашого алфавіту. Так, номенклатура такого аркуша буде мати такі позначення: М-35 -111 -(121 -б), а координати цього аркуша такі: 48° 50 50 – 48° 51 15 пн. ш. і 25° 15 37, 5 – 25° 16 25 сх. д.

1: 2 000 М-35 -111(113) 48° 51 1 5 48° 51 а 48° 50 1: 2 000 М-35 -111(113) 48° 51 1 5 48° 51 а 48° 50 50 г б 0 37, 5 в д 0 25 М-35 -111(113 -б) 48° 50 50 – 48° 51 15 пн. ш. 25° 15 37, 5 – 25° 16 15 сх. д. е 48° 50 25 ж 48° 50 00 25° 15 37, 5 з и 25° 16 15 25° 16 52, 5

Утворення номенклатури аркушів топографічних планів масштабу 1: 5000 і 1: 2000 Утворення номенклатури аркушів топографічних планів масштабу 1: 5000 і 1: 2000

При створення планів на ділянках до 20 кв. км застосовують прямокутне або квадратне розграфлення При створення планів на ділянках до 20 кв. км застосовують прямокутне або квадратне розграфлення на основі аркуша масштабу 1: 5000. Вихідний аркуш ділиться на чотири аркуші масштабу 1: 2000, останній – на чотири аркуші масштабу 1: 1000 або на 16 аркушів масштабу 1: 500.

Розграфлення та номенклатура аркушів карт Розмір аркушів, у градусах Кількість аркушів за широто ю Розграфлення та номенклатура аркушів карт Розмір аркушів, у градусах Кількість аркушів за широто ю за довгото ю В аркуші аркуша на широті 54°, карти млн. кв. км вихідног масштабу о масштаб у 1: 1 000 4° 6° 1 1 175 000 1: 500 000 2° 3° 4 4 44 000 1: 200 000 40 1° 36 36 5 000 1: 1000 20 30 144 1 200 1: 50 000 10 15 4 576 300 1: 25 000 5 7 30 4 2 304 75 1: 10 000 2 30 03 45 4 9 216 19 1: 5 000 1 15 01 52, 5 256 36 864 4 Масштаб Прибл. площа

Точка із координатами φ=48° 51 пн. ш. та λ=25° 16 сх. д. буде знаходитись Точка із координатами φ=48° 51 пн. ш. та λ=25° 16 сх. д. буде знаходитись на таких аркушах: Номенклатура Масштаб Координати рамок широта, пн. (південна рамка – північна рамка) довгота, сх. (західна рамка – східна рамка) 1: 1000 М-35 48 – 52 24 – 30 1: 500 000 М– 35–В 48 – 50 24 – 27 1: 200 000 М– 35–XXVI 48 40 – 49 20 25 – 26 1: 100 000 М– 35– 111 48 40 – 49 00 25 00 – 25 30 1: 50 000 М– 35– 111–Б 48 50 – 49 00 2515 – 25 30 1: 25 000 М– 35– 111–Б–в 48 50 – 48 55 25 15 – 25 22 30 1: 10 000 М– 35– 111–Б–в– 3 48 50 – 48 52 30 25 15 – 25 18 45 1: 5 000 М-35 -111 -(121) 48 50 00 – 48 51 15 25 15 00 – 25 16 52, 5

• Для зручності підбору карт і роботи з ними разом із номенклатурою записують • Для зручності підбору карт і роботи з ними разом із номенклатурою записують назву найбільшого населеного пункту, наприклад, М– 35 (Львів), М– 35–XX (Тернопіль). • Неважко встановити, що номенклатура аркушів конкретного масштабу – це кількість, послідовність і вид елементів, з яких вони складаються, тому за номенклатурою можна встановити масштаб аркуша карти та координати кутів його рамок. • Дані про розграфлення, номенклатуру та розміри аркушів карт різних масштабів приводяться у відповідних таблицях.

Фрагменти топокарт Львів (1: 500 000, М-35 -В) і Тернопіль (1: 200 000, М-35 Фрагменти топокарт Львів (1: 500 000, М-35 -В) і Тернопіль (1: 200 000, М-35 -XX)

Література основна: • 1. Топографія з основами геодезії: Підручник / А. П. Божок. В. Література основна: • 1. Топографія з основами геодезії: Підручник / А. П. Божок. В. Д. Барановський, К. І. Дрич та ін. ; За ред. А. П. Божок. – К. : Вища шк. , 1995. – Стор. 15 -18, 23 -27, 38 -40, 46 -53, 7782, 85 -86, 96 -104. • 2. Топография с основами геодезии: Учебн. для студ. географ. спец. ун-тов / А. П. Божок, К. И. Дрич, С. А. Евтифеев и др. ; Под. ред. А. С. Харченко и А. П. Божок. – М. : Высш. шк. , 1986. – Стор. 11 -26, 51 -54, 61 -66, 92, 97, 100 -101, 111 -121. • 3. Артамонов Б. Б. , Штангрет В. П. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2006. – Стор. 11 -21, 51 -68. • 4. Ратушняк Г. С. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – Стор. 15 -39, 61 -67, 75 -77.

Література основна • 5. Картография с основами топографии. Учебник для студентов естеств. -геогр. фак. Література основна • 5. Картография с основами топографии. Учебник для студентов естеств. -геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А. В. Гедымина. Ч. 1. Понятие о географической карте. Топографическая карта. Съёмка местности. – М. : Просвещение, 1973. – Стор. 35 -49. • 6. Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. “География” / Г. Ю. Грюнберг, Н. А. Лапкина, Н. В. Малахов, Е. С. Фельдман; Под ред. Г. Ю. Грюнберга. – М. : Просвещение, 1991. – Стор. 1428. • 10. Ляшенко Д. О. Картографія з основами топографії: Навчальний посібник. – К. : Наукова думка, 2008. – Стор. 31 -39, 155 -159, 163 -167. • 11. Новак Б. І. , Порицький Г. О. , Рафальська Л. П. Геодезія: Підручник. – К. : “Арістей”, 2008. – Стор. 6266, 134 -148.

Література додаткова: • Осипук Е. С. Современный взгляд на топографическую карту масштаба 1: 10 Література додаткова: • Осипук Е. С. Современный взгляд на топографическую карту масштаба 1: 10 000 // Геодезия и картография. – 1992. – № 6. – Стр. 20 -24.