Тема 3 Типологія сімей Рекомендована література 1

Тема 3: Типологія сімей

Рекомендована література 1. Василькова Ю. В. Социальная педагогика : курс лекцій / Ю. В. Василькова, Т. А. Василькова. – М. : Академия, 1999. – 440 с. 2. Волкова Н. П. Педагогіка : посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2001. – 576 с. 3. Григорьева А. А. Семейная педагогіка / А. А. Григорьева, М. М. Прокопьева. – Якутск : Изд-во ЯГУ, 1998. – 37 с. 4. Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка. Соціальна робота: навчальний посібник / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбнік – К. : ІЗМН, 1997. – 392 с. 5. Мустаева Ф. А. Основы социальной педагогіки : учебник для студентов высших учебных заведений / Ф. А. Мустаева. – 2 -е изд. , перераб. и доп. – М. : Академический проект; Екатеринбург, 2002. – 416 с. 6. Постовий В. Г. Сучасна сім’я та її педагогіка / В. Г. Постовий. – К. , 1994. 7. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А. Й. Капської, Ї. М. Пінчук, С. В. Толсто-ухової. – К. , 2000. – 260 с. 8. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / За ред. А. Й. Капсь-кої. – К. , 2000. – 264 с. 9. Технології соціально-педагогічної роботи: навчальний посібник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. – К. : ТОВ ВКП ”Аспект” 2000. – 372 с.

Успіх соціальної роботи з сім’єю залежить від врахування її типу, адже кожна сім’я має свої особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи. Майбутнім соціальним педагогам необхідно володіти алгоритмом вивчення родини, вміти провести діагностику взаємин в сім’ї.

Вивчення даної теми варто здійснювати за таким планом: 1. Типи родин залежно від виконуваних ними функцій. 2. Типології сім’ї на основі особливостей спілкування і міжособистісних стосунків. 3. Типологізація родин на основі аналізу наслідків впливу на формування соціальних навичок дитини.

1. Типи родин залежно від виконуваних ними функцій. Сім’я – це мала соціальна група, яка має ряд особливостей: 1. Складається з поєднаних шлюбом чоловіка та жінки, їхніх дітей (власних або усиновлених), інших осіб, пов’язаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів. 2. Здійснює життєдіяльність на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності. 3. Виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його моральні та духовні суперечності. 4. Як мала соціальна група і первинний колектив сім’я забезпечує: соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем. 5. Сім’я сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою. Успіх соціальної роботи з сім’єю забезпечується завдяки врахуванню її типу.

У науковій літературі типологія сімей достатньою мірою не розроблена, не визначені основні ознаки, які мають бути покладені в основу визначення типології сімей. Доцільно визначати типи сімей залежно від їхніх функцій. Виходячи з основних функцій сім’ї, можна назвати такі типи родин:

За рівнем матеріальної забезпеченості багаті забезпечені малозабезпечені бідні

За професійною приналежністю, освітнім рівнем сім’ї робітників службовців акторів вчителів та інші

За віком сім’ї неповнолітніх студентські молоді сім’ї з дітьми певного віку пенсіонерів

За ставленням до релігії Баптистські Мусульманські Інші

За особливими умовами сімейного життя моряків космонавтів спортсменів геологів інші

За складом (структурою) повні неповні прості нуклеарні складні великі

Сім’ї за типом керівництва рівноправні демократичні авторитарні

За типом юридичних взаємостосунків побудовані на шлюбних стосунках позашлюбні оформлені юридично, але проживають окремо (дистантні сім’ї)

За юридичними взаємостосунками батьків та дітей чоловік і жінка живуть з рідними дітьми чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб (зі зведеними дітьми) сім’ї з усиновленими дітьми (опікунські сім’ї);

За якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім’ї гармонійні конфліктні емоційно неврівноважені дезорганізовані соціально неблагополучні

Сім’ї зі специфічними проблемами з психічними та фізичними захворюваннями правопорушників алкоголіків наркоманів із захворюваннями на СН 1 Д зі схильністю до суїциду інвалідів

Залежно від виконання виховної функції благополучні неблагополучні зовні благополучні сім’ї групи ризику

За виховним потенціалом соціально здорова, благополучна у виховному відношенні соціально здорова, але неблагополучна у виховному відношенні соціально нездорова, негативна у виховному відношенні

За взаєминами між членами родини сім’я буває гармонійна різко конфліктна компромісна споживацька хитлива виховуючи сильна конфліктна інші

Сім’ї за спрямованістю діяльність спілкування самозадоволення

За соціально-правовою стійкістю соціально стійка соціально хитлива асоціальна криміногенна

У зарубіжній літературі визначаються відповідно такі типи сімей: двокар’єрна (чоловік і жінка – професіонали); середнього класу, сім’ї кольорових (у США), міжнаціональні, безробітних, емігрантів, національних меншин у зоні конфлікту та інші.

2. Типології сім’ї на основі особливостей спілкування і міжособистісних стосунків Більшість існуючих типологій сімей розроблено на основі виявлених особливостей спілкування і міжособових стосунків у родині. ü За характером психологічної й ціннісно-орієнтаційної єдності (гармонійні, дисгармонійні); ü За ознакою комунікативних установок членів родини (корпоративні, альтруїстичні); ü За кількістю і характером комунікативних зв’язків (відкриті і закриті); ü Залежно від адаптивних ресурсів сім’ї (гнучкі, інертні) ü За ступенем включення членів родини в сімейні стосунки (згуртовані, роз’єднані); ü За характером розподілу влади (єдиновладні, демократичні)

Класифікація сімей за наведеними шістьма полярними ознаками дещо умовна. Характеризуючи родину як той чи інший тип, беруть до уваги перевагу якоїсь однієї ознаки взаємин у сімейній групі й абстрагуються від усіх інших. Отже, чисті сімейні типи – це наукова абстракція, яка потрібна для розуміння суті явища. В житті звичайно трапляються змішані типи, у яких взаємини характеризуються поєднанням різних ознак у певному співвідношенні. Тому для діагностики сімейних стосунків з метою надання сім’ї психологічної допомоги доцільно визначати її тип за домінуючою ознакою, наприклад: швидше інтегрована, ніж роз’єднана.

3. Типологізація родин на основі аналізу наслідків впливу на формування соціальних навичок дитини Типологізацію сімей на основі аналізу наслідків впливу на формування соціальних навичок дитини. Умовно сім’ї поділяються на благополучні та неблагополучні.

До неблагополучних відносяться сім’ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи інші причини. В результаті цього в таких родинах об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для виховання дитини.

Сімейне благополуччя визначається високим рівнем внутрісімейної моральності, духовності, задоволеності емоційнопсихологічних потреб усіх її членів. Воно залежить не стільки від матеріальноекономічної забезпеченості сім’ї, прибутків, скільки від гуманізму взаємовідносин, вміння любити і поважати одне одного.

До неблагополучних належать: ü сім’ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства (припускаються різних видів правопорушень); ü родини з низьким морально-культурним рівнем батьків; ü сім’ї зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками, батьками та дітьми; ü неповні родини; ü сім’ї, зовні благополучні, які допускають серйозні помилки, прорахунки в системі сімейного виховання внаслідок невміння будувати правильні взаємини, низької педагогічної культури та неосвіченості.

Отже, сім’я – це складне соціально-педагогічне явище, яке має інтегровану структуру і визначається певними соціально-педагогічними параметрами. Первинна соціалізація дитини в сімейному вихованні відбувається за допомогою психологічних механізмів, які мають суто індивідуальний характер і залежать від типу сім’ї (благополучна – неблагополучна). Педагогічне середовище розвитку дитини створюється в процесі сімейного виховання і залежить від структури сім’ї, стилю її соціалізації, національних традицій та звичаїв виховання.

Система сімейного виховання в сім’ї Нікітіних 1. Підготовка до народження дитини. Поведінка майбутньої мами. 2. Гімнастика для новонароджених. 3. Загартування дітей. 4. Спортивна кімната. 5. Харчування дітей. 6. Турбота старших дітей про молодших.

Рекомендована література 1. Никитин Б. П. Мы, наши дети и внуки / Б. П. Никитин, Л. А. Никитина. – 4 -е издание. – Хабаровск: Книжное издательство, 1991. – 352 с. 2. Никитин Б. П. Ступеньки творчества, или развивающие игры / Б. П. Никитин. – М. , 1988.