Тема 3. Середовище розвитку малого бізнесу 1. 2. 3. Поняття та особливості середовища малого бізнесу Система державної підтримки малого бізнесу Інфраструктура малого бізнесу
2. Система державної підтримки малого бізнесу
n Державна політика відносно малого підприємництва відображає поведінку держави по відношенню до суб’єктів малого підприємництва як одного із елементів економіки країни. n Державна підтримка малого підприємництва являє собою свідоме створення державними структурами економічних і правових умов, стимулів для розвитку цього сектора, а також вкладання в нього матеріальних і фінансових ресурсів на пільгових умовах. n Основною метою державної політики підтримки малого підприємництва є створення сприятливих, економічних і організаційних умов для формування розвиненої інфраструктури по забезпеченню ефективного розвитку малого бізнесу. n Під інституціями підтримки малого підприємництва розуміють державні установи, заклади і корпоративні організації, які охоплюють суспільні відносини в цьому секторі економіки.
n Об’єктом державної політики підтримки та розвитку малого підприємництва є реальні потреби та інтереси суб’єктів малого підприємництва. n До суб’єктів малого підприємництва відносяться зареєстровані у встановленому порядку фізичні особи — підприємці, які займаються підприємницькою діяльністю, а також юридичні особи – малі підприємства будь-якої організаційно-правової форми.
Метою державної підтримки малого підприємництва є*: n n створення умов для позитивних структурних змін в економіці України сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства підтримка вітчизняних виробників формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць * Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19. 10. 2000 р. № 2063 -ІІІ
Напрямами державної підтримки малого підприємництва n n n формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого підприємництва встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва залучення суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб
Основні принципи державної політики розвитку малого підприємництва: n системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва n цілеспрямованість та адресність підтримки суб’єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації n рівноправний доступ суб’єктів малого підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів
Законодавча база n n КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ q n НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА сприяння розвитку малого підприємництва в Україні q n затверджена Законом України від 21 грудня 2000 року N 2157 -III Закон України Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні q n № 436 -IV від 16. 01. 2003 Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 7, ст. 35 Закон України Про державну підтримку малого підприємництва q Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 51 -52, ст. 447
ЗВІТ ПРО СТАН ВИКОНАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ЗА 9 МІСЯЦІВ 2007 р. n На виконання Закону України від 21. 12. 2000 № 2157 -ІІІ "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 31. 01. 2007 № 28 -р “Про затвердження плану заходів з виконання у 2007 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” Держпідприємництвом узагальнено інформацію від 17 центральних та 27 місцевих органів виконавчої влади та проведено аналіз реалізації зазначеної Програми за 9 місяців 2007 року.
Вдосконалення нормативно-правової бази за 9 місяців 2007 року n n розроблено та знаходиться у стадії опрацювання: q проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про кредитні спілки” (головний розробник – Держфінпослуг) подано та супроводжуються у Верховній Раді України: q проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо удосконалення правового регулювання видачі документів дозвільного характеру (реєстр. № 3651 від 07. 06. 2007, головний розробник – Держкомпідприємництво) q проект Податкового кодексу України, положення якого передбачають, зокрема, комплексне реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (головний розробник – Мінфін) q проекти законів України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо приведення у відповідність до Закону України „Про нотаріат” (реєстраційний № 2608) та щодо спрощення процедури припинення суб’єктів господарювання (реєстраційний № 2641), внесені народними депутатами України прийнято Верховною Радою України: q Закон України від 05. 04. 2007 № 877 -V "Про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні" q Для запровадження ефективних механізмів використання коштів державного бюджету на виконання Національної програми Держкомпідприємництвом розроблено та Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 21. 02. 2007 № 265 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»
Державні інституційні органи n В Україні було створено три потенційно доступних, але обмежених джерела отримання фінансів для малого підприємництва: q Український фонд підтримки підприємництва q Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств q Державний інноваційний фонд України n Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва
Інфраструктура n це сукупність державних, приватних та громадських інститутів (організацій, установ і об’єднань), які обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності і забезпечують їхню господарську діяльність та сприяють підвищенню їх ефективності n елементи інфраструктури малого бізнесу є по суті каналами, по яких державна підтримка в основних своїх формах надходить до її адресатів
Складові ринкової інфраструктури n до організаційно-технічної інфраструктури належать товарні біржі, торгові будинки, лізингові компанії, асоціації підприємців, транспортні комунікації, засоби зв’язку тощо n фінансово-кредитну інфраструктуру утворюють установи, які займаються акумуляцією тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворюють їх у кредити, а саме: банки, фондові та валютні біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні, страхові і гарантійні установи, кредитні спілки, фонди громадських об’єднань n інформаційно-аналітична інфраструктура включає в себе інформаційні, консультативні, юридичні фірми, бізнес-центри і бізнес-інкубатори, аудиторські фірми тощо
Розвиток інфраструктури малого підприємництва за 9 місяців 2007 року n відповідно до інформації з регіонів станом на 01. 10. 2007 в Україні діє: q q q q 433 бізнес-центри, 71 бізнес-інкубатор, 32 технологічних парки, 362 лізингових центри, 2277 інвестиційних та інноваційних фондів і компаній, 2491 інформаційно-консультативна установа, 1742 громадських об’єднання підприємців, 219 фондів підтримки підприємництва, з них n 37 – створені за участю Українського фонду підтримки підприємництва.
Розвиток інфраструктури малого підприємництва за 9 місяців 2007 року Державною службою зайнятості проводиться робота щодо орієнтування безробітних на самостійну зайнятість, навчання їх професіям, що дають можливість займатися підприємницькою діяльністю n Протягом 9 місяців 2007 року (за оперативними даними) проведено майже 15 тис. семінарів з орієнтації безробітних на самозайнятість та підприємницьку діяльність n До участі в них залучено понад 159 тис. осіб, 22, 5 тис. безробітних проходили професійне навчання на курсах «Основи організації підприємницької діяльності» . n З числа безробітних, які закінчили професійне навчання на цих курсах, 18, 3 тис. осіб відкрили власну справу n Особлива увага приділяється у профорієнтаційній роботі безробітним сільської місцевості. З цією метою державною службою зайнятості застосовуються різноманітні форми, а саме: професійне інформування, професійна консультація та професійний відбір. n Безробітні сільської місцевості постійно залучаються до тематичних семінарів n «Служба зайнятості працівникам села» , n «Світ професій, вибір професій» , n «Яку саме роботу слід шукати» , n «Як розпочати власну справу» тощо. q На інформаційних семінарах, в індивідуальній профконсультаційній роботі акцентувалась увага безробітних селян на те, що вирішення питання зайнятості можливе не тільки на умовах трудового найму, а й створення особистого селянського господарства та об’єднання особистих виробництв у кооперативи n
Форми взаємодії великих та малих підприємств n Субпідряд (виробничо-функціональний зв’язок) n Лізинг (виробничо-фінансовий зв’язок) n Венчурне фінансування (виробничо-фінансовий зв’язок) n Франчайзинг (виробничо-збутовий зв’язок)
Венчурне фінансування n Термин венчурное финансирование используется в широком и узком смысле. q q n В широком смысле под ним подразумеваются все вложения в рискованные с точки зрения финансовых результатов проекты, прежде всего, в области высоких технологий. В узком смысле оно означает долго- или среднесрочные инвестиции в виде кредитов или вложений в акции, осуществляемые венчурными фондами с целью создания и развития малых быстрорастущих компаний. Перспективы развития в Украине венчурного финансирования в качестве формы интеграции крупных и мелких структур связаны, прежде всего, с реализацией потенциала финансовопромышленных групп.
Лізинг n n является эффективным способом стимулирования инвестиционной активности, привлечения дополнительных вложений, в том числе иностранных, в развитие экономики, в первую очередь в производственную сферу. Главными причинами развития лизинговых операций в мировой практике являются: q q n во-первых, быстрое моральное старение техники; во-вторых – рост конкуренции. В Украине есть немалые возможности для развития лизинговых операций, в особенности для малых предприятий q q q В промышленности, капитальном строительстве накопился достаточный парк малоиспользуемого и избыточного оснащения. Передача его малым и средним предприятиям может повысить отдачу фондов. Кроме ряда преимуществ для отдельных субъектов лизинговых операций, такой вид бизнеса положительно влияет на экономику страны: благоприятно действует во время переходного периода, который характеризуется спадом производства, нестабильностью финансового сектора, кризиса банковской системы.
Субпідрядна система n Существует несколько определений субподрядной системы производства. Но наиболее широкое понятие предлагает французский экономист Б. Шеллу, который определяет субподрядную систему так: q «Промышленник, называемый субподрядчиком, выполняет заказ за счет средств других промышленников, называемых заказчиками, и по директивам последних. Этот заказ может быть представлен работами или деталями, системами или подсистемами, просто отдельными операциями или договором на производство» .
Субпідрядна система n Определение состоит из трех пунктов: q субподрядчик использует для производства требуемой работы документы, предоставляемые заказчиком, и необходимые технические спецификации q субподрядчик снабжается материалами и деталями со стороны заказчика, а в случае особой специфики работы это правило распространяется на инструменты и контрольные приборы q субподрядчик несет ответственность за возможный брак до соответствующего контроля со стороны заказчика
Переваги субпідряду n Для крупных предприятий использовании субподрядной системы производства позволяет: q q q передавая на сторону производство отдельных деталей и узлов или технологических операций, крупные корпорации экономят на инвестициях крупный бизнес, используя субподрядную систему, экономит на фонде заработной платы, т. е. на переменных издержках использование субподрядных предприятий придает крупным фирмам гибкость, более быструю приспосабливаемость к меняющимся условиям производства и сбыта, использование предприимчивости и инициативы малого бизнеса
Скачать презентацию Тема 3 Середовище розвитку малого бізнесу 1 2
t_3_2_sist_derzh_pod.ppt