Тема 3. Особливості

Тема 3. Особливості господарського розвитку періоду формування світових цивілізацій До розпаду первісної господарської системи і виникнення рабовласництва привели удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту.

Види рабства: • Патріархальне (східне) – характерно для натуральних економік, не орієнтованих на створення ринкового продукту. • Класичне (античне) – характерно для товарних економік.

Стародавній Схід представлений кількома цивілізаціями: Стародавній Єгипет, Стародавнє Межиріччя, Стародавня Індія, Стародавній Китай. Суть соціально-економічного генотипу східних суспільств зводиться до відсутності приватної власності і системи її правового захисту. Центральну роль в економічній системі відіграє тоталітарна держава.

Особливості рабовласництва в державах Стародавнього Сходу: • нерозвиненість рабовласницької системи, раби належали в основному державі; • використання рабської праці однобоке і непродуктивне; • основна продуктивна сила - селяни – общинники і вільні ремісники; • нерозвиненість приватної власності на землю і стійкість сільської общини; • сильна монархічна влада.

Античний період представлений двома великими цивілізаціями: Давньогрецькою і Давньоримською. Рабовласництво досягло повного розквіту, рабство перетворилось на класичне. Затвердженню приватної власності на землю в античних державах сприяло вирощування багаторічних культур, сприятливі кліматичні, географічні умови, відсутність штучного зрошення, інтенсивний товарообмін в зоні Середземномор′я між різними цивілізаціями, що привело до руйнування селянської общини і затвердження демократичних, правових і політичних інститутів.

Характерні риси класичного рабовласництва: • раб не має ніякої власності; • сам раб є власністю господаря; • максимальне використання активного періоду життя раба; • військове відтворення рабської сили.

Криза рабовласницького суспільства була спричинена розкладом античної власності, втратою рабством виробничого значення, натуралізацією і аграризацією економіки, послабленням економічних позицій міст, дестабілізацією грошової і фінансової систем, скороченням внутрішньої і зовнішньої торгівлі, формуванням рентних відносин і зростанням значення колонату.

Тема 4. Господарство суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя та формування передумов ринкової економіки. 1. Характерні риси феодалізму як господарської системи. 2. Землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху середньовіччя. 3. Економіка середньовікового міста. 4. Розвиток торгівлі та інститутів ринку.

1. Характерні риси феодалізму як господарської системи Особливістю середньовіччя було виникнення і розвиток нового суспільного ладу – феодального. 5 – 15 ст. характеризується як період становлення і зрілості феодального господарства в Європі.

Характерні риси феодальної економіки: • основа приватної власності - земля у формі феоду (умовно-службове спадкове володіння); • натуралізація господарства та другорядна роль обміну; • залежність селянина від землевласника (особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово- політична); • монополія феодалів на землю та протиріччя між великою власністю і дрібним селянським виробництвом; • рентна форма експлуатації селянства. Види феодальної ренти: відробіткова; продуктова; грошова. • низький рівень розвитку техніки.

Періодизація феодального суспільства: • раннє середньовіччя - формування великого феодального землеволодіння і закріпачення общинних селян, низький рівень розвитку продуктивних сил, деградація суспільного поділу праці, натуралізація господарства, занепад міст; • розвинутий феодалізм - повторне відокремлення ремесла від землеробства, поглиблення спеціалізації виробництва, інтенсивна урбанізація, поява кредиту і банків, розвиток внутрішнього ринку, формування централізованих європейських держав; •

пізнє середньовіччя - інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, комутація ренти (заміна панщини і продуктової ренти грошовою), викуп більшості селян на волю, формування міжнародного поділу праці і світового ринку.

2. Землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху середньовіччя • Спадкове користування общинною землею → алод (приватна сімейна власність, яка вільно відчужувалася) → бенефіції (умовно-службове, тимчасове землеволодіння, що грунтувалося на сеньйоріально-васальних відносинах) → феод → феодальний маєток (замкнуте натуральне господарство, власник якого мав повну владу на своїй території) → роздрібнення землеволодінь.

3. Економіка середньовікового міста • Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст: • 1. Відокремлення ремесла від сільського господарства. • 2. Розвиток ремісничої техніки вимагав професіоналізму і вузької спеціалізації. • 3. Підвищення попиту на ремісничу продукцію. • 4. Протиріччя феодального маєтку через натуральний характер виробництва. • 5. Розвиток товарних відносин.

“Комунальні революції” - це повстання міського населення проти феодалів з метою отримання незалежності і самоуправління. Цех – це територіальне об′єднання ремісників однієї спеціальності в межах міста, які монополізували виробництво і збут певних видів продукції.

• В соціально- економічному відношенні місто було осередком товарних ремесел і промислів, найманої праці, товарного обміну і грошових операцій, внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

4. Розвиток торгівлі та інститутів ринку • Торгова гільдія – це об′єднання купців для захисту та монополізації ринку. • В 13 ст. з'явились “торгові доми" - сімейні купецькі компанії, пайові товариства (складчина, компаньйонство), виник інститут торгових консулів для захисту інтересів і особистості купців в різних містах і країнах.

Розвиток зовнішньої торгівлі сприяв утворенню єдиної господарської системи європейських країн, втягнутих в інтенсивний обмін на основі міжнародного поділу праці. Міжнародні ярмарки стали підставою для появи товарних бірж, де заключались комерційні контракти.

Розширення торгівлі сприяло виникненню ринку грошей. Лихварі поступово перетворилися на банкірів. Формуються ломбарди. Нестача грошей компенсувалась розвитком кредиту. Інструментом кредитних операцій стає біржова спекуляція. Розвиваються форми безготівкового розрахунку і розпочинається відтік грошових засобів із галузі торгівлі. При переході до індустріальної цивілізації торговий капітал стає джерелом первісного накопичення капіталу.

Тема 5. Формування і розвиток ринкового господарства (16 – поч. 19 ст. ). • 1. Основні аспекти розвитку господарства за індустріальної доби. • 2. Особливості накопичення капіталу в Голландії та Англії. Промисловий переворот. • 3. Розвиток господарства і промисловий переворот у Франції. • 4. Економіка північно-американських колоній. • 5. Економічний стан Німеччини.

1. Основні аспекти розвитку господарства за індустріальної доби. Перехід від феодального господарства до індустріальної доби характеризувався товаризацією сільського господарства, розкладом цехового ладу, розвитком НТП, зростанням внутрішньої та зовнішньої торгівлі, утворенням загальнонаціональних ринків.

Причини великих географічних відкриттів: • 1. криза левантійської торгівлі; 2. нестача засобів обороту в Європі; 3. обезземелення дворян; 4. удосконалення техніки мореплавства; 5. формування абсолютистських держав з сильними податковими системами.

Наслідки великих географічних відкриттів: 1. перенесення основних торгових артерій у Світовий океан, 2. розширення торговельного асортименту і “революція цін” в Європі, 3. зміни форм торгівлі, 4. створення перших колоніальних імперій, 5. створення монопольних торговельних об'єднань.

Джерела нагромадження капіталу: • експлуатація колоній, работоргівля і піратство; • зовнішня торгівля; • система державних боргів; • система протекціонізму.