Тема№ 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ. Заняття № 1: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ В СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ. Навчальні питання: 1. Зв’язок – основний засіб управління військами. 2. Задачі зв’язку та вимоги до нього. 3. Приховане управління військами та безпека зв’язку. Види зв’язку та їх класифікація.
Зв'язок - основний засіб управління підрозділами в бою. Основні завдання зв'язку. Зв'язок - це передача та приймання інформації в системах управління військами та зброєю за допомогою різноманітних засобів і способів. Зв'язок може здійснюватися шляхом передачі сигналів різноманітної фізичної природи - звукових, оптичних, електричних, а також за рахунок доставки документів і повідомлень з допомогою фельд'єгерів і рухомих засобів зв'язку. Відповідно до характеру сигналів, які використовуються для обміну інформацією, засобів передачі, приймання та доставки повідомлень і документів, зв'язок може бути: - електричним (електрозв'язок), - сигнальним - або фельдєгерсько-поштовим
За характером повідомлень, які передаються, та кінцевими пристроями, які використовуються, зв'язок поділяється на: - телефонний, - телеграфний, - телекодовий (передача даних), - факсимільний (фототелеграфний) - та відео телефонний. У залежності від засобів, середовища розповсюдження сигналів, зв'язок поділяється на: - радіозв'язок, - радіорелейний, - тропосферний, - супутниковий, - провідний зв'язок, - рухомими засобами - та сигнальний зв'язок.
Зв'язок може здійснюватись шляхом передачі інформації по лініях зв'язку: - відкритим текстом, або у вигляді закодованих повідомлень, шифрованих повідомлень, або засекречених повідомлень.
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЗВ’ЯЗКУ. 1. Забезпечення стійкого зв'язку з старшим штабом та своєчасного приймання сигналів бойового управління. 2. Забезпечення управління підлеглими військами в будь-яких умовах обстановки. 3. Забезпечення своєчасної передачі сигналів оповіщення та попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником зброї масового ураження, оповіщення про повітряного противника, про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне, біологічне зараження. 4. Забезпечення обміну інформацією між взаємодіючими частинами та підрозділами. 5. Управління органами тилового та технічного забезпечення.
ВИМОГИ ДО ЗВ’ЯЗКУ. 1. Своєчасність. 2. Стійкість і надійність. 3. Достовірність. 4. Перепускна здатність. 5. Скритність.
ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Роль і значення засобів зв'язку, які використовуються в управлінні військами, визначаються їхніми тактико-технічними даними (ТТД), та змінюються в залежності від характеру бойових дій та обстановки, яка складається. Основними є ті засоби, які в даних умовах найбільш повно забезпечують потреби управління військами. Засоби зв'язку розподіляються на: Ø Радіо; Ø Радіорелейні; Ø Тропосферні; Ø Супутникові; Ø Проводові; Ø Рухомі; Ø Сигнальні.
Радіозв’язок. Радіозв'язок знаходить широке використання під час управління військами та зброєю в усіх випадках, коли використання інших засобів не можливе. Він є єдиним, котрий може забезпечити зв'язок з рухомими об'єктами, а також з частинами (підрозділами), які діють у тилу противника. Радіо засоби поділяються на рухомі та стаціонарні. Рухомі радіо засоби, в залежності від їх призначення та потужності, виконуються в переносному варіанті, або монтуються на автомобілях, бронетранспортерах, бойових машинах піхоти, танках, гелікоптерах, літаках і кораблях. До них належать також контейнерні радіостанції, які пристосовані для швидкої підготовки до роботи та транспортування будь-яким видом транспорту. Стаціонарні радіо засоби встановлюються для постійної роботи в спеціально обладнаних спорудах і нерухомих об'єктах.
B залежності від номінальної потужності передавачів, радіостанції поділяються на: - малої потужності - до 100 Вт; - середньої потужності - від 100 до 1000 Вт; - потужні - від 1 до 10 к. Вт; - великої потужності - більше 10 к. Вт Радіозв'язок здійснюється в широкому спектрі радіочастот, який умовно розподілений на діапазони: - наддовгохвильові (НДХ)- 0. 003 -0, 03 МГц (100000 -10000 м) - довгохвильові (ДХ) - 0, 03 -0, 3 МГц (10000 -1000 м) - середньохвильові (СХ) - 0, 3 - 3 МГц (1000 -100 м) - короткохвильові (КХ) - 30 МГц (100 -10 м) - ультракороткохвильові (УКХ)- 30 -30000 МГц (10 -0, 001 м) 3
На озброєнні військ зв'язку є: Радіостанції малої потужності : Р-105 М, Р-107 М, Р-147, Р 148, Р-159, Р-111, Р-123, Р-130 та т. п. Радіостанції середньої потужності : Р-140 М, Р-137 А(Б), Р 156, Р-161 А 2 М. Якщо в одному об'єкті встановлюється декілька комплектів радіостанцій, то вони, разом з іншим обладнанням, утворюють командно - штабні машини (КШМ) або машини бойового управління (МБУ). До основних типів КШМ відносяться : Р-142 Н, БМП 1 КШ, Р-145 БМ, БМП-1 К, БТР-80 К, Р-975, БРМ-1 К. До основних типів МБУ відносяться: 1 В 14, 1 В 15, 1 В 16, 1 В 13, ППРУ-1 М, ППРІ-5, ПУ-12.
ПЕРЕВАГИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ. Ø можливість установлення зв'язку з командирами, штабами та різними об'єктами, які знаходяться як на місці, так і з тими, що рухаються; Ø можливість установлення зв'язку через територію, що зайнята противником, непроходимі ділянки місцевості та з кореспондентами, місце знаходження яких невідоме; Ø здатність здійснювати передачу повідомлень, команд, сигналів одночасно великій кількості кореспондентів; Ø можливість забезпечення зв'язку через 1 -2 інстанції управління; Ø висока мобільність.
НЕДОЛІКИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ. Ø залежність від впливу радіоперешкод з боку противника; Ø можливість перехвату радіорозвідкою противника передач наших радіостанцій, та визначення їх місця знаходження; Ø залежність стану радіозв'язку від умов проходження радіохвиль і можливих перешкод в пункті приймання; Ø можливість взаємних перешкод під час роботи радіо засобів розташованих на одному пункті управління, вузлі зв'язку; Ø обмежена кількість каналів зв'язку, які утворюються на радіолініях.
РАДІОРЕЛЕЙНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Радіорелейний зв'язок - різновидність радіозв'язку в УКХ діапазоні, основою якого є багатократна ретрансляція сигналів на переприймальних станціях. Радіорелейні засоби зв'язку дозволяють забезпечити багатоканальний дуплексний зв'язок усіх видів, який практично не залежить від часу року, доби, стану погоди, атмосферних і промислових перешкод. Радіорелейні засоби, як правило, застосовуються: Ø самостійно, для розгортання РРЛ; Ø для створення комбінованих ліній зв'язку сумісно з провідними та тропосферними засобами; Ø для дистанційного управління радіостанціями середньої та великої потужності.
На озброєнні військ зв'язку є: - малоканальні радіорелейні станції (РРС): Р-405 М, Р-407, Р-409 М, Р-415, Р-419; - багатоканальні РРС: Р-404 М, Р-414, Р-416, Р-406. Зв'язок радіорелейними засобами забезпечується на відстанях: - 25 -45 км - на одному інтервалі (між двома станціями), та до 150 км (Р-409, Р-419) - 1000 км (Р-406, Р-416) на радіорелейних лініях.
ПЕРЕВАГИ РАДІОРЕЛЕЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ. - можливість створення багатоканального зв'язку з каналами високої якості; - незалежність зв'язку від пори року, часу доби, стану погоди, атмосферних та промислових перешкод; - менший час розгортання РРЛ, порівняно з кабельними лініями зв'язку.
НЕДОЛІКИ РАДІОРЕЛЕЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ. - під час розгортання РРЛ, необхідно враховувати рельєф місцевості, а також напрямок на кореспондента; - громіздкість антенних пристроїв, великі розміри майданчиків для їх розгортання; - немає можливості забезпечувати зв'язок під час руху; - значне збільшення затрат сил та засобів радіорелейного зв'язку у випадку розгортання ретрансляційних пунктів, їх охорони та обслуговування; - великий термін розгортання РРЛ.
ПРОВІДНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Згідно з призначенням провідний зв'язок поділяється на: - дальній - для здійснення зв'язку командирам і штабам об'єднань, з'єднань та частин; - внутрішній - для зв'язку офіцерів штабу, які знаходяться на одному пункті управління; - службовий - для керівництва оперативноексплуатаційною службою на лініях і вузлах зв'язку. Провідний зв'язок, як правило, організовується в тих випадках, коли дозволяє час та обстановка: у районах зосередження, в обороні, під час форсування водних перешкод, а також для забезпечення внутрішнього зв'язку на ПУ. Під час наступу провідний зв'язок використовується обмежено, тому що має тривалий час на розгортання ліній провідного зв'язку і велику уразливість від вогньового впливу противника.
Для забезпечення проводового зв'язку у військах зв'язку використовуються: Ø польові кабелі: - легкі (П-274 М, П-268, ) - та дальнього зв'язку (П-296, П-270, П-272 і т. д. ); Ø вводно-з'єднувальні кабелі типу ПТРК, ТТВК, ПРК, ВСЕК та інші; Ø апартура ущільнення П-309, П-303 ОА (ОБ), П-300, П 301, П-302, П-330 П-331; Ø апаратура тонального телеграфування П-317, П-314, П 318, П-319, П-327;
Ø апаратура комутації каналів П-193 М, П-194 М, П 198 М, П-209, П-206 та інші; Ø кінцева телефонна (ТА-57, П-170, П-171) та телеграфна (СТА-67, ЛТА-8, РТА-8, П-115, П-116) апаратура. Апаратура ущільнення, комутації каналів та кінцева апаратура, яка змонтована в кунгах автомобілів, утворює: - апаратні та станції зв'язку (П-245, П-246, П-247, П-25712 К( 24 К, 60 К), П-255 А, П-252 та інші) - та комплексні апаратні зв'язку (П-240 ТМ, П-241 ТМ, П -238 ТМ, П-242 ТМ, П-244 ТН, П-242 ТН, П-236 ТК і т. і. ).
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПРОВІДНОГО ЗВ’ЯЗКУ. В свою чергу провідний зв'язок також має як переваги, так і недоліки. Переваги: Ø захист зв'язку від спрямованих перешкод противника; Ø можливість забезпечення багатоканального зв'язку за допомогою апаратури ущільнення, з утворенням каналів високої якості. Ø висока прихованість інформації, яка передається по лініях провідного зв'язку; Недоліки: Ø висока залежність стану кабельних ліній зв'язку від вогньового впливу противника та можливість пошкоджень своєю бойовою та іншою технікою; Ø тривалий час на розгортання та згортання кабельних ліній;
Ø обмежене використання кабельних ліній зв'язку на зараженій та важко прохідній місцевості (ліс, болото, річки і т. і. ); Ø великі затрати сил і засобів провідного зв'язку під час забезпечення зв'язку на великі відстані.
ТРОПОСФЕРНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Тропосферний радіозв'язок ведеться в сантиметровому діапазоні. Збільшення далекості зв'язку за межі горизонту досягається використанням явища розсіяного відбиття радіохвиль у тропосфері. Зв'язок тропосферними засобами, як правило, встановлюється між ПУ (командирами, штабами) за принципом забезпечення прямого зв'язку. Війська зв'язку мають на озброєнні такі тропосферні станції: Р-412 М, Р-410, Р-423.
Тропосферний зв‘язок має такі ж самі якості, як і зв'язок радіорелейними засобами. Крім того він має і інші переваги: · більша далекість зв'язку на одному інтервалі (150 -250 км); · менша залежність від рельєфу місцевості; · незначна залежність від впливу магнітних бур. Недоліками тропосферного зв'язку є : · можливість перехвату передач і створення перешкод противником; · неспроможність забезпечити зв'язок під час руху.
ЗАСОБИ СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ. Супутниковий зв'язок здійснюється в УКХ діапазоні з ретрансляцією на штучних супутниках Землі (ШСЗ). Він має більш широкі можливості, ніж зв'язок іншими засобами, що робить його в своєму роді унікальним і надзвичайно ефективним засобом, який дозволяє значно розширити коло завдань, які вирішуються в інтересах управління військами. За виконання певних умов (наприклад, при наявності на орбіті Землі, достатньої кількості ШСЗ) супутниковий зв'язок може бути забезпечений практично на необмежені відстані, незалежно від рельєфу місцевості та атмосферних умов. До засобів супутникового зв'язку належать: космічні апарати зв'язку - ретранслятори на ШСЗ, наземні вузлові та кінцеві станції. Зараз у військах використовуються станції супутникового зв'язку Р-440 О, А, У.
Зв'язок супутниковими засобами, порівняно з іншими засобами зв'язку має свої переваги та недоліки. Переваги: Ø висока оперативність і маневреність (можливість одночасної роботи з використанням одного ретранслятора великої кількості наземних станцій), що дає змогу швидкого встановлення зв'язку на значні відстані; Ø більший перешкодо захист і стійкість, висока стабільність параметрів на лініях супутникового зв'язку, незначна залежність від погоди, пори року та часу доби і т. д. ; Ø достатньо важко визначити місце знаходження наземної станції за допомогою пеленгаторів. До недоліків супутникого зв'язку можна віднести: Ø інформацію, яка передається з борту ШСЗ, можна перехопити, а наземні станції знешкодити; Ø можливість створити перешкоди на ШСЗ.
РУХОМІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Зв'язок рухомими засобами застосовується в усіх ланках управління, у всіх видах бойової діяльності військ. Його роль зростає тоді, коли робота радіорелейними засобами заборонена або обмежена, а організувати провідний зв'язок дуже важко або неможливо. За допомогою рухомих засобів організовується фельд'єгерсько-поштовий зв'язок (ФПЗ), який забезпечує збір, обробку та доставку штабам бойових документів, секретних та поштових відправлень. Як рухомі засоби, можуть використовуватись: літаки, гелікоптери, танки, бронетранспортери, автомашини, мотоцикли та інші, у тому числі й піші посильні.
Переваги: - високу певність інформації та прихованість зв'язку; - практично необмежена перепускна спроможність; - велика доступність у користуванні зв'язком. Недоліки: - відносно мала швидкість доставляння документів; - залежність використання від наявності та стану доріг, стану погоди, часу доби та пори року; - складність відшукування місця знаходження адресатів під час переміщення пунктів управління, командирів і штабів.
СИГНАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. Сигнальні засоби зв'язку застосовують для передачі заздалегідь обумовлених команд і донесень, сигналів виклику, перенесення та зупинення вогню, особливо в тактичній ланці управління. Сигнальні засоби прості в використанні, забезпечують швидку передачу команд одночасно великій кількості кореспондентів. Але застосування сигнальних засобів обмежується їх низькою прихованістю, а в ряді випадків застосування противником аналогічних засобів може призвести до дезінформації. Як сигнальні засоби використовуються: - зорові, - звукові - та радіотехнічні засоби.
До зорових засобів відносяться ракети, ліхтарі, прапорці, прожектори, кольорові дими і вогні й т. і. Сигнали також можуть передаватись за допомогою інших предметів: автомата, лопати, шапки та інших. Звукові сигнальні засоби використовуються для передачі простих сигналів на великі відстані. Це можуть бути сирени, сигнальні свистки, удари в гільзу та інші. Радіотехнічні сигнальні засоби автоматичної дії застосовуються для взаємного пізнавання частин і підрозділів Сухопутних військ, літаків і кораблів, а також для забезпечення безпеки польотів авіації.
ВИДИ ЗВ’ЯЗКУ. Засоби радіо, радіорелейного, тропосферного, супутникового, провідного зв'язку разом із середовищем розповсюдження електромагнітних хвиль і комутаційними засобами створюють первинні канали військового зв'язку, які забезпечують, за умови підключення кінцевих засобів, передачу повідомлень певного виду зв'язку. Види зв’язку: 1. Телефонний зв’язок; 2. Телеграфний зв’язок; 3. Відеотелефонний зв’язок; 4. Факсимільний (фототелеграфний) зв’язок.
Телефонний зв‘язок призначений для ведення переговорів і передачі (приймання) телефонограм, команд і сигналів і є найбільш оперативним видом зв'язку, який використовується у всіх формах діяльності військ. Згідно зі ступенем забезпечення прихованості, що визначається кінцевою апаратурою, яка використовується, розрізняють відкритий телефонний зв'язок, телефонний засекречений зв'язок тимчасової стійкості та телефонний засекречений зв'язок гарантованої стійкості. Документування повідомлень, що передаються або надходять по телефонному зв'язку, здійснюється за допомогою запису на паралельно підключені звуко-записуючі апарати.
Телеграфний зв'язок використовується для передачі (приймання) телеграм, команд і сигналів у формі буквеноцифрової інформації. Він може бути: - слуховий, - літеродрукувальний, - швидкодіючий, - надшвидкодіючий, - як відкритий так і засекречений. Забезпечується по каналах, утворених технічними засобами зв'язку. Слуховий телеграфний радіозв'язок найбільш простий вид зв'язку, який характеризується економічністю та перешкодозахищеністю, проте його швидкість низька. Телеграфний, літеродрукувальний зв'язок має більш високу швидкість передачі й можливість документування інформації, яка передається.
Відео телефонний зв'язок застосовується для ведення переговорів і одночасної передачі (приймання) зображення схем, карт та інших документів, тобто об'єднується телефонний зв'язок та уповільнене телебачення (з малою кількістю строк розгортки). Він поширює межі оперативного керівництва за рахунок можливості бачити співрозмовника та показати нескладні нерухомі зображення. Розрізняють відкритий і закритий відео телефонний зв'язок.
Факсимільний (фототелеграфний) зв'язок забезпечує передачу нерухомих зображень схем, фотографій, графічних і текстових документів. Для його передачі використовують стандартні канали зв‘язку. Але швидкість передачі та перешкодо захист цього зв'язку відносно низькі. Передача даних має високі швидкості передачі дискретної формалізованої інформації і використовується для обміну даними між ЕОМ у системах автоматизованого управління. Може бути як відкритою, так і засекреченою.
Види скритного зв`язку, їх коротка характеристика. 1. Засекречений зв’язок – найбільш поширений та оперативний вид скритного зв’язку. Він забезпечується апаратурою автоматичного засекречення, яка призначається для закриття всього потоку секретної та служової інформаціі, яка передається по техничним засобам зв’язку. Найбільш поширені: телеграфний, фототелеграфний, телекодований зв’язок, телефонна апаратура зв’язку. Засекречена апаратура зв’язку (ЗАЗ) поділяється на: - ЗАЗ гарантованої стійкості - та ЗАЗ тимчасової стійкості.
2. Шифрований зв’язок – найбільш надійний вид скритного зв’язку, він забезпечує достовірність шифрованої інформаціі. Цей вид зв’язку використовується для передачі найбільш важливих відомостей. Використовуются: шифровальні машини и ручні шифри, які забезпечують гарантовану стійкість. В штабах створюються шифровальні органи, які підпорядковані командирам частин, з’єднань. Зашифровані тексти (кріптограми) можуть передаватися по любим каналам зв’язку.
3. Кодований зв’язок є складовою частиною загальної системи зв’язку і використовується для забезпечення скритного управління війсками в тих мережах зв’язку де відсутня апаратура автоматичного засекречення. До засобів кодування відносяться кодувальні машини, а також документи кодованого зв’язку.
Засоби зв’язку частин і підрозділів 4 Для забезпечення зв’язку в військах використовуються радіо, провідні, рухомі та сигнальні засоби. Роль і місце перерахованих засобів зв’язку в забезпеченні управління підрозділами в конкретних умовах обстановки визначаються властивостями і можливостями кожного із них. Радіозв’язок є основним, а іноді і єдиним засобом, що забезпечує управління підрозділами в усіх видах бою, у самій складній обстановці, особливо при знаходженні підрозділів та їх командирів у русі. В залежності від обстановки, призначення й важливості даного зв’язку, радіозв’язок може бути організований по радіо напрямку або радіомережі.
Радіо напрямок – спосіб організації зв’язку між двома пунктами управління (командирами, штабами), коли кожен з них має радіостанцію, яка працює на радіо даних, встановлених для даного радіо напрямку Радіо мережа – спосіб організації зв’язку між кількома (трьома і більше) пунктами управління (командирами, штабами), коли кожен з них має радіостанцію, яка працює на радіо даних, встановлених для цієї радіомережі. В підрозділах використовуються радіостанції ультракороткохвильового (УКХ) діапазону: - переносні - Р-148, Р-147, Р-158, Р-107 М, Р-159, - бортові - Р-123 М, Р-173, Р-111 - та короткохвильового (КХ) діапазону Р-130 М, Р-140 -0, 5
Антени КХ радіостанцій штирьова антена бігучої хвилі (АБХ) лямбдоподібна на кореспондента 5
6 симетричний диполь нахилений промінь
Радіостанції Р-107 М Р-159 7 ПРИЗНАЧЕННЯ І ТТХ РАДІОСТАНЦІЙ Р-107 М, Р-159 Радіостанції малої потужності, УКХдіапазону, симплексні, телефонно-телеграфні, з частотною модуляцією, призначені для забезпечення зв’язку в тактичній ланці управління. Ці радіостанції можуть бути в комплекті командирських машин управління. Основні характеристики Діапазон частот, м. Гц Інтервал між робочими частотами, к. Гц Кількість робочих частот Види робіт Потужність передавача, Вт. Чутливість приймача, мк. В Типи застосовуваних антен і дальність зв’язку, км: На АШ-1, 5 На АШ-2, 7 На λ – подібну Джерела живлення Напруга джерела живлення Час неперервної роботи від одного джерела живлення (пер/пр - 1/5), год. Час розгортання, хв: На АШ На λ-ю Вага робочого комплекту, кг Р-107 м 20 -52, 0 1 32000 ТЛФ-ТЛГ 1, 0; 5, 0 Не гірше 1, 5 Р-159 30 -75, 9 1 46000 ТЛФ-ТЛГ 5, 0 Не гірше 1, 5 8 -12 12 -18 25 -35 12 18 35 3 бат. 2 НКП-24 1 бат. 10 НКП-8 7, 2 12 24(15) 8 Добре Задов. 18, 5 11, 7
8 Типи антен, що застосовуються, аналогічні для кожної радіостанції. При виборі типу антени виходять з таких міркувань: • необхідна дальність зв’язку; • характер роботи, тобто працювати на місці чи під час руху, в радіомережі або в радіо напрямку; • місцеві умови розміщення радіостанції, обстановка. Гнучка штирова антенна довжиною 1, 5 м застосовується для зв’язку на місці чи під час руху на відстань 68 км. Вона складається із сталевого троса, на якому насаджені алюмінієві ланки, які від основи до верху стають все меншими. Штирова антенна має колову діаграму спрямованості, її доцільно застосовувати для роботи з кореспондентами у радіомережі. Комбінована штирова антена довжиною 2, 7 м складається з гнучкої штирової антени та 6 колін (з використанням 3 променів противаг). Під час роботи з кузова машини застосовують спеціальні кронштейни з одним коліном та амортизаційною подушкою. Антена біжучої хвилі довжиною 40 м має різко виражену діаграму спрямованості. Підвішується на висоті 1 м над землею та розгортається в бік кореспондента. Використовується, як правило, для роботи в радіонапрямку. Для отримання надійного зв'язку і збільшення дальності рекомендується полотно антени піднімати на висоту 5 -6 м з поступовим зниженням в бік кореспондента. Під час роботи з укрить та підвальних приміщень використовують виносну антену, що складається з комбінованої штирової антени та кабелю РК-75 -4 довжиною 10 м.
Радіостанція Р-123 М ультракороткохвильова (УКХ), малопотужна, телефонна, з частотною модуляцією (ЧМ), симплексна, з регульованим шумоглушником, з можливістю настроювання на чотири заздалегідь підготовлені частоти (ЗПЧ), призначена для радіозв'язку між бронеоб’єктами на стоянці та в русі. Радіостанція зберігає працездатність у будь-яких кліматичних умовах при температурі від -40 0 С до +50 0 С. Діапазон частот: 20 -51, 5 МГц (20000 -51500 к. Гц). Діапазон радіостанції розділений на два піддіапазони: 20 -35, 75 МГц і 35, 75 -51, 5 МГц. У цьому діапазоні розміщена 1261 робоча частота з інтервалом між сусідніми частотами в 25 к. Гц. Розподільники на шкалі нанесені через 25 к. Гц, цифри- через 50 к. Гц. Цифра на шкалі помножена на 100, означає робочу частоту в к. Гц. Цифри частот І піддіапазону нанесені зверху, II-го піддіапазону нанесені знизу. Основні електричні характеристики - потужність передавача не менш 20 Вт, чутливість приймача не менше 3 мк. В, при повністю ввімкненому шумоглушникові не гірше 6 мк. В (що зменшує дальність зв'язку в два рази). Антени і дальність зв'язку на них. Радіостанція забезпечує радіозв’язок з однотипною радіостанцією на середньо-пересічній місцевості в будь-який час доби і року на відстанях: а) на чотириметрову антену - до 20 км, а при ввімкненому шумоглушникові - до 13 км; б) на 1, 5 -метрову штирову антену, розгорнуту на 11 метровій телескопічній щоглі, а другий кореспондент у русі на 4 метрову антену - до 40 км; в) якщо обидва кореспонденти працюють на стоянці на 1, 5 -метрову штирову антену, разгорнуту на 11 -метровій телескопічній щоглі - до 70 км; г) при роботі з радіостанціями Р-107 М, Р-159 дальність зв’язку дорівнює 50 -ти відсоткам від дальності зв’язку цих радіостанцій (тому що чутливість приймача Р-123 М в два рази нижча за чутливість приймача Р-107 М, Р-159). Радіостанція Р-123 М має можливість роботи на 1, 2, 3 і 4 коліна антени, залежно від необхідної дальності зв’язку. 9 Джерела живлення. Первинним джерелом живлення є бортова мережа об’єкта 26 В. Вторинним джерелом, що забезпечує живлення анодно-екранних ланцюгів, є блок живлення з перетворювачами на напівпровідниках БП-26, що має виходи: 1, 2 В; 6, 3 В; 150 В; 250 В і 600 В. Живлення струму від бортової мережі 26 В: при роботі на передачу - 9, 6 А, при роботі в режимі “черг. прийом” - 3 А. Режим роботи радіостанції: телефонний “симплекс” (перехід із прийому на передачу здійснюється за допомогою нагрудного перемикача); “черговий прийом” (коли радіостанція працює тільки на прийом, при цьому з ламп передавача знімається напруга розжарення і тим самим забезпечується більш ощадлива витрата живлення). Вага повного комплекту радіостанції - 45 кг.
Радіостанція Р-173 1. Радіостанція Р-173 прийомопередавальна, ультракороткохвильова, симплексна із частотною модуляцією, призначена для забезпечення двостороннього 2. телефонного радіозв’язку між рухомими об’єктами при русі і на стоянці. Радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і безпідстроювальне ведення зв’язку на кожній з десяти заздалегідь підготовлених частот. Радіостанція забезпечує роботу на штирові антени висотою 3 м, 2 м або 1 м, широкодіапазонну УКХ і аварійну антени. При роботі в русі в якості основної використається штирова антена висотою 2 м. При відповідному виборі частот забезпечується спільна незалежна робота: на загальну штирову антену із застосуванням антеннорозв’язувальних пристроїв – двох радіостанцій Р-173: • радіостанції Р-173 і радіоприймача Р-173 П; • радіостанції Р-173 і КВ радіостанції Р-134; • на окремі штирові антени – двох радіостанцій Р-173; 1. радіостанції Р-173 і радіоприймача Р-173 П. Радіостанція забезпечує два режими роботи: режим ПУ - робота з АВЗК Р-174, з переговорним пристроєм Р-124, а також без нього з використанням ларингофонної гарнітури. Робота з переговорним пристроєм здійснюється за допомогою ларингофонного підсилювача (блок Р-173 -16); режим ОА - робота з уніфікованою апаратурою внутрішнього зв’язку і комутації. ТЕХНІЧНІ ДАНІ 1. Діапазон частот - (30000 -75999) к. Гц. 2. Крок сітки частот - 1 к. Гц. 3. Потужність передавача при номінальній напрузі бортової мережі - не менше 30 Вт. 4. Нестабільність частоти радіостанції ± 1, 5 к. Гц. 5. Девіація частоти передавача в межах (4 -6) к. Гц. 6. Чутливість приймача не більше 1, 5 мк. В, із включеним шумоглушником - не більше 3 мк. В. 7. Вихідна напруга приймача: у режимі ПУ - не менше 11 В; у режимі ОА - (0, 52 ± 0, 1)В. 8. Вибірковість приймача по дзеркальних каналах 1 і 2 ПЧ, а також по першій проміжній частоті - 100 д. Б. 9. Радіостанція має 10 заздалегідь підготовлених частот. Середній час переходу з однієї ЗПЧ на іншу не більше 3 с. 10. Радіостанція працездатна в інтервалі температур від мінус 50°С до плюс 50°С і відносної вологості повітря (95 -98)% при температурі +40°С. 11. Електроживлення радіостанції здійснюється від бортової мережі постійного струму напругою +27 В. Працездатність радіостанції зберігається при зміні напруги борт. мережі від +22 до +29 В, а також за наявності в бортовій мережі імпульсів перенапруг з амплітудою до +70 В і тривалістю 3 мс. 12. Струм споживання при номінальній напрузі бортової мережі: - в режимі прийняття - 1, 5 А, - в режимі передачі - 9, 0 А. 13. Габарити прийомопередавача з амортизатором (428 × 222 × 239)мм. 14. Маса основного комплекту радіостанції не більше 43 кг. 10
Радіостанція Р-111 – призначена для забезпечення УКХ радіозв’язку в тактичному ланці управління. Радіостанція Р-111 – бортова, малої потужності, возима, ультракороткохвильова, телефонна з частотною модуляцією, автоматизованою перестройкою на одну з чотирьох завчасно підготовлених частот. Забезпечує роботу з апаратурою телекодової інформації, дистанційне управління з винесених пунктів і телефонного апарату. Діапазон робочих частот від 20, 0 до 52, 0 МГц (20000 -52000 к. Гц), розділений на два піддіапазона : І піддіапазон – від 20 до 36 МГц; другий діапазон – від 36 до 52 МГц. Має 1281 робочі частоти. які встановлюються через 25 к. Гц. Перестройка радіостанції з однієї заздалегідь підготовленої робочої частоти на іншу автоматична. Загальний час пере настройки 15 -45 сек. Для підготовки чотирьох ЗПЧ потрібно 4 хвилини. Потужність передавача 75 Вт по діапазону. 11 Типи антен, що застосовуються: антена штирьова висотою 3, 4 м для роботи в русі, антена штирьова 1, 5 м з противагами на 11 метровій мачті. Дальність зв’язку: при роботі під час руху (зі швидкістю руху об’єкта до 40 км/год) на антену АШ-3, 4 до 35 км; при роботі однієї радіостанції на стонці на штирьову антену з противагами, що встановлена на 11 метровій мачті з другої радіостанції, що рухається, на антену АШ-3, 4 до 45 км; при роботі на обох пунктах на штирьових антенах з противагами, встановлених на 11 метровій мачті – до 60 км. Джерело живлення: бортова мережа постійного струму з напругою 26 В 15%. Споживаємий радіостанцією струм: при роботі на передачу не більше – 20 А; при роботі на прийом – не більше 7 А; при роботі в черговому прийомі не більше 2 А. Вага робочого комплекту без джерела живлення і антенного пристрою – не більше 100 кг.
Радіостанція Р-130 М (рис. 24) – короткохвильова, бортова, малої портужності, симплексна, телефонно-телеграфна, з однополосною модуляцією, з кварцовою стабілізацією частоти. Радіостанція Р-130 М забезпечує роботу з апаратурою швидкодії в режимі ЧТ а також телефонну роботу через переговорні пристрої або комутаційну апаратуру а також без них. Діапазон робочих частот від 1, 5 -10, 99 МГц (1500 до 10990 к. Гц). Радіостанція має 950 дискретних частот через 10 к. Гц. Потужність передавача при роботі на штир “ШТЫРЬ-4 М” складають 12 -40 Вт. Чутливість приймача при відношенні напруги сигналу і шумів 3 до 1 складає: в АТУ не гірше 2 мк. В; АТШ не гірше 5 мк. В; в ОМ не гірше 3 мк. В; в АМ не гірше 10 мк. В. Радіостанція забезпечує зв’язок при роботі з однотипною радіостанцією на середній пересічній місцевості в будь-яку пору року і час доби на відстані: при роботі на антену ШТЫРЬ-4 М на стоянці і під час руху вдень до 50 км, вночі до 20 км. ; при роботі на антену СИММЕТРИЧНЫ ДИПОЛЬ до 350 км. ; при роботі на антену НАКЛОННЫЙ ЛУЧ вдень до 75 км, вночі до 30 км. Джерело живлення: бортова мережа постійного струму з напругою 26 В +15%. Вага комплекту радіостанції 100 кг, вага прийомопередавача 40 кг. 12
До провідних засобів зв’язку в підрозділах відноситься польові кабелі П-274 (П-274 М, П-275), телефонні апарати ТА-57 і комутатор П-193 М. Легкі польові кабелі П-274 (П-274 М, П-275) призначені для забезпечення телефоннотелеграфного зв’язку між пунктами управління, розгортання ліній внутрішнього зв’язку на них та дистанційного управління радіостанціями. Параметри П-275 П-274 м Дальність зв’язку, км 10 -15 20 -30 Будівельна довжина, м 600 500 Маса 1 км, кг 13 15 Опір постійного струму, Ом/км 460 125 Швидкість прокладки: 1 км-10 хв Команда (2 чоловіка) 5 км/год Відділення (6 чоловік) Перспективний польовий телефонний апарат "ТА-01 „Акація" Телефонний апарат ТА 01 „Акація", призначений для забезпечення телефонного зв'язку в складі абонентських мереж, в тому числі мереж автоматичного телефонного зв'язку загального користування, ручних комутаційних систем та ведення переговорів по радіо при його використанні в якості прикінцевого пристрою засобів радіозв'язку. Система живлення місцева батарея (МБ), центральна батарея (ЦБ). Телефонний апарат дозволяє підключення до мережі телефонного зв'язку загального користування з імпульсним та частотним набором номеру, відповідає вимогам діючих нормативних документів. Джерело живлення елементи 373; Термін роботи батареї 6 місяців. Виконання корпусу герметичне - (функціонує після занурення на глибину до 1 м).
Польовий телефонний апарат ТА-57 є переносним апаратом універсального типу і може працювати в системі місцевої батареї (МБ) (живлення розмовного ланцюга здійснюється від місцевої батареї) або в системі центральної батареї (ЦБ) (живлення апарата здійснюється від телефонної станції – центральної батареї). Він призначений для забезпечення телефонного зв’язку, дистанційного управління радіостанціями КВ і УКВ діапазонів по провідних з’єднувальних лініях. Апарат забезпечує прямий телефонний зв’язок: - по польових лініях із кабелю П-275 – 12 -15 км. , - із кабелю П-274 – 30 -40 км; - по постійних повітряних лініях зв’язку із стального дроту діаметром 2 -3 мм – 150 -170 км.
Скачать презентацию Тема 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ ЯЗКУ
ЗТ Тема 3-1-2 Засоби зв'язку..ppt