банк_инвесткредит.ppt
- Количество слайдов: 19
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ 1. Зміст банківського інвестиційного кредитування 2. Розгляд заявки на інвестиційне кредитування 3. Оцінка банком інвестиційної кредитоспроможності позичальника 4. Визначення механізмів погашення та строку інвестиційного кредиту
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 25. 01. 2012 № 23 • Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями
• кредит під інвестиційний проект довгостроковий кредит, наданий для реалізації інвестиційного проекту (крім інвестування кредитних коштів у такі об’єкти інвестиційної діяльності, як цінні папери, цільові грошові вклади, інтелектуальні цінності, майнові права), майбутні доходи за яким будуть джерелом повернення кредиту
Інвестиційний проект – це проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості
Банк під час класифікації довгострокового кредиту, наданого під інвестиційний проект, аналіз ефективності якого підтверджує спроможність боржника забезпечити погашення боргу (у тому числі за рахунок доходу, що планується отримати від реалізації інвестиційного проекту) відповідно до умов договору за кредитом, має право підвищити його на одну категорію якості за умови, що бізнес план із реалізації інвестиційного проекту виконується.
Банк оцінює інвестиційний проект щодо його фінансової самоокупності та практичної реалізації (оцінка бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банк визначає: • здатність боржника ефективно реалізувати такий проект та отримати заплановані результати; • надійність і стабільність бізнесу, яким займатиметься боржник протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту; • повноту урахування боржником усіх ризиків, наявних під час кредитування інвестиційного проекту.
Стадії процесу банківського інвестиційного кредитування 1)Розробка основних напрямків роботи банку з інвестиційного кредитування на перспективу • оцінка макроекономічної ситуації в країні в цілому, а також у регіоні роботи потенційних інвестиційних позичальників зокрема; • розробка внутрішньобанківських нормативних документів з інвестиційного кредитування; • визначення лімітів на інвестиційне кредитування (для акціонерів, для нових та старих клієнтів, для певного виду кредиту тощо); • підготовка персоналу банка для роботи з інвестиційними позичками; • формування стратегії управління кредитними ризиками при кредитуванні інвестиційних проектів.
2) Обґрунтування банківського інвестиційного кредиту. • розгляд заявки на одержання інвестиційного кредиту позичальником; • аналіз техніко економічного обґрунтування об`єкту кредитування (інвестиційного проекту); • вивчення кредитоспроможності клієнта та оцінку ризиків щодо позички; • підготовка та укладання кредитної угоди. 3)Контроль за цільовим використанням кредиту та його своєчасним погашенням (моніторинг інвестиційного кредиту). • перевірка цільового використання позичкових коштів на фінансування інвестиційного проекту протягом всього строку дії кредитної угоди; • аналіз бухгалтерського балансу та фінансового стану позичальника протягом всього строку кредитування; • перевірку збереження застави; • перевірку виконання умов кредитної угоди та ін.
Внутрішні положення банку щодо умов кредитування інвестиційних проектів • правила щодо порядку видачі інвестиційного кредиту • методика оцінки інвестиційного проекту • методика аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності • порядок проведення обстеження позичальника • методика оцінки його інвестиційної кредитоспроможності • визначення схем кредитування інвестиційних проектів • регламент підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту
2. Розгляд заявки на інвестиційне кредитування
3. Оцінка банком інвестиційної кредитоспроможності позичальника При оцінці кредитоспроможності підприємства використовується методи, що базуються на: • системі фінансових коефіцієнтів • аналізу грошових потоків • аналізу ділового ризику
Система фінансових коефіцієнтів • платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності); • фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів); • обсяг реалізації; • обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів у динаміці); • склад та динаміка дебіторсько кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки); • собівартість продукції (у динаміці); прибутки та збитки (у динаміці); • рентабельність (у динаміці); • кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів)
Оцінка кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає: • визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу (прибуток, амортизація, створення резервів майбутніх витрат, вивільнення коштів, зростання кредиторської заборгованості, збільшення інших пасивів, отримання нових позик, збільшення акціонерного капіталу) та відпливу (додаткові вкладення коштів, скорочення кредиторської заборгованості, зменшення інших пасивів, відплив акціонерного капіталу, фінансові витрати, погашення позик) коштів. Для аналізу грошових потоків на підприємстві позичальникові беруться фінансові дані як мінімум за три роки. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення припливу над відпливом коштів.
Оцінка ділового ризику позичальника • • • надійність постачальників диверсифікованість постачальників сезонність поставок тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є вони такими, що псуються швидко) наявність складських приміщень і потреба в них порядок придбання сировини і матеріалів екологічні фактори мода на сировину і матеріали рівень цін (доступність для позичальника, загроза зростання), на цінності, що купуються та їх транспортування відповідність транспортування характеру товару введення обмежень на ввіз і вивіз імпортної сировини і матеріалів
Інвестиційна кредитоспроможність підприємства – це можливість погашення інвестиційних кредитів у результаті успішної реалізації інвестиційного проекту. У загальному вигляді основними напрямками аналізу при оцінці інвестиційної кредитоспроможності позичальника мають бути: • інвестиційна привабливість підприємствапозичальника • забезпечення інвестиційного кредиту учасниками проекту (майнове) • якість інвестиційного проекту та плану його реалізації (інформаційне забезпечення кредиту)
Сфера діяльності Менеджмент на підприємстві Місце розташування Виробничий потенціал Інвестиційна привабливість підприємства Відносини з владою Можливості виходу на зовнішній ринок Інвестиційна програма Власники (акціонери) Фінансовий стан ФАКТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Згідно Закону України «Про заставу» [[1]] при кредитуванні можуть стосувалася наступні види застави: 1. Застава майна: • іпотека (застава нерухомого майна: будівлі, споруди, ділянки землі тощо); • застава рухомого майна (транспортні за соби, сільськогосподарські машини, устатку вання і т. д. ); • застава товарів в переробці чи обігу (си ровина, напівфабрикати, готова продукція); • застава депозитів, валютних цінностей, виробів з цінних металів (заклад); • застава цінних паперів. 2. Застава майнових прав: • орендатора; • замовника з договору підряду; • комісіонера з договору комісії. [1] Закон України “Про заставу” від 10 лютого 1992 р. № 2654 ХІІ із змінами і доповненнями від 21 грудня 2000 № 2181 ІІІ
Інформаційне забезпечення інвестиційного кредиту Дані про реалізацію інвестиційного проекту Якість маркетингу Ймовірність своєчасної реалізації проекту Якість майбутньої продукції Собівартість продукції Дані про керівник а проекту Показники ефективності проекту
Вимоги кредиторів до спонсорів (інвесторів) проекту • Досвід роботи в даній галузі промисловості, (здатність вирішувати технічні й експлуатаційні завдання у міру реалізації проекту). • Достатня сума власного капіталу, інвестованого в проект, що має служити їм стимулом для дій із захисту своїх інвестицій у разі виникнення проблем. • Прийнятна прибутковість на їх інвестиції у власний капітал проектної компанії, оскільки у разі низької прибутковості у спонсорів може бути недостатньо стимулів для подальшої участі в діяльності проектної компанії. • Наявність угод про трансфертні ціни з проектною компанією. • Зацікавленість у довгостроковому успіху проекту. • Фінансові можливості (але не зобов'язання) підтримати проект, якщо він зіткнеться з проблемами.
банк_инвесткредит.ppt