Тема 3, зан. нова.ppt
- Количество слайдов: 28
Тема № 3 “Оборонний бій механізованого відділення” Заняття № 2 “Підготовка і ведення оборонного бою механізованим відділенням” Навчальні питання: 1. Підготовка і ведення оборонного бою механізованим відділенням. 2. Порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою. 3. Ведення оборонного бою механізованим відділенням. Навчально виховні цілі: 1. Розкрити студентам основи бойового застосування механізованого відділення в обороні та порядок ним дій при веденні оборонного бою. 2. Розкрити студентам порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою. 3. Виховувати у студентів ініціативу під час проведення занять.
Основи оборони механізованого відділення Оборона має на меті відбити наступ переважаю чих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оборона повинна бути стійкою і активною, здат ною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці пере важаючихгруп танків і піхоти противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно розві дувальних груп. Стійкість та активність оборони досягаються: витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що оборо няютьсяпри відбитті атак противника, їх високим мо ральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; безперервною розвідкою противника; ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої по зиції); умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; виконан нямзаходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; всебічним забезпечен ням і підготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дій, в тому числі і в умовах повного оточення.
Умови переходу до оборони Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни. Оборона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах: відсутності зіткнення з противником; безпосереднього зіткнення з противником. В умовах безпосереднього зіткнення з противником підрозділ може переходити до оборони: з метою відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу; для закріплення та утримання захоплених рубежів; для перекриття флангу на напрямку, що загрожує; у результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника. В умовах відсутності зіткнення з противником підрозділ може переходити до оборони : при обороні опорного пункту в другому ешелоні (резерві) батальйону; при обороні морського узбережжя, де очікується висадка морського десанту; для прикриття державного кордону.
Позиція механізованого відділення Механізоване відділення (танк) обороняє ділянку місцевості ( траншеї або окоп, який називається позицією. Позиція може бути до 100 м по фронту і повинна мати криволінійне або ломане накреслення ( відстань між стрільцями в траншеї – 6 8 м, не більше 15 м ). Загальна довжина окопу на відділення складає в цьому випадку 120 130. Прямокутна ділянка окопу називається фасом ( виступом). Його довжина може сягати 15 20 м. На позиції відділення стрільці, кулеметник і гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до позиції відділення перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження та перешкоди добре проглядалися і прострілюватися вогнем. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, з якого можлива загроза, веденню вогню вночі інших умовах обмеженої видимості. На позиції відділення обладнуються основні та запасні вогневі позиції для: БМП (БТР); кулемета; гранатомета; придатних вогневих засобів.
Бойовий порядок механізованого відділення
Можливості механізованого відділення в обороні щодо знищення живої сили противника • • • • Знаючи бойову швидкострільність зброї механізованого відділення, визначимо кількість куль, які випускає особовий склад відділення за хвилину. Для ведення вогню механізоване відділення на БМП має: автоматів АК 74 5; кулемет ПКМ 1; кулемет ПКТ 1 Для ведення вогню механізоване відділення на БТР має: автоматів АК 74 5; кулемет РПК 74 1; кулемет ПКТ 1 Бойова швидкострільність стрілецької зброї складає: кулемета ПКТ 250 п/х; кулемета ПКМ 250 п/х; кулемета РПК 74 150 п/х; автомата АК 74 100 п/х. Таким чином, механізоване відділення на БМП може здійснити (250 +100 х 5) 1000, а на БТР – 900 пострілів за хвилину.
Організація системи вогню в обороні. Вогонь в обороні є головним засобом знищення противника. Для того щоб вогонь був ефективним, його необхідно організувати в єдину систему, що відповідає задуму бою. Оборона організується в передбаченні боротьби з переважаючими силами противника. По кількості вогневих засобів противник буде переважати механізоване відділення, тому кількісній перевазі необхідно протиставити добре організовану систему вогню. Система вогню в обороні заключається: в організованому розміщенні та вмілому використанні вогневих засобів; створення зон суцільного вогню усіх видів зброї переднім краєм, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; швидкому зосередженню вогню на любій ділянці (напрямку), де є загроза; Основу системи вогню взводу складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з врахуванням вогне вих можливостей усіх видів зброї відділення та приданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і в поєднан ніз інженерними загородженнями і природними пере шкодами. Вона повинна забезпечувати ураження, про тивника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, переднім краєм, між сусідніми позиціями та в глибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового та перехресного вогню, а також кругову оборону.
Рубежі відкриття вогню Під час організації системи вогню механізованому відділенню указуються: смуга вогню; додатковий сектор обстрілу. Ураження цілей може здійснюватися: вогнем окремих вогневих засобів; зосередженим вогнем підрозділу. Зосереджений вогонь – це вогонь стрілецької зброї, гранатометів, озброєння БМП (БТР, танків), що ведеться одночасно кількома вогневими засобами або кількома підрозділами по одній цілі або по частині бойового порядку противника. Щільність вогню на ділянці зосередженого вогню повинна бути в 1. 5 – 2 рази вище ніж звичайна щільність перед позицією механізованого відділення. З щільністю вогню 10 – 12 к/х на 1 погонний метр фронту. Зосереджений вогонь зі стрілецької зброї по наземним цілям ведеться на дальність: з автоматів, ручних кулеметів 600 м; з кулеметів ПКТ, ПКМ 1000 м; з великокаліберних кулеметів, що встановлені на БТР – до 2000 м; з танків до 3500 м; з БМП 2 – 3 км (осколочною гранатою БМП – 1)$ З ПТКР до 4 км Ділянки зосередженого вогню по фронту можуть бути: для механізованого відділення до 50 м; для механізованого взводу до 150 м; для танкового взводу до 120 м (по 40 м на гармату, глибина до 100 м); для механізованого взводу на БМП – до 75 м (по 25 м на гармату, глибина – до 50 м).
Обладнання позиції механізованого відділення
Порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою. В умовах відсутності зіткнення з противником Командир механізованого відділення з’ясувавши одержане завдання зобов’язаний: вивести відділення на вказану позицію; організувати спостереження; вказати основну та запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогневі позиції кулеметникам, гранатометнику і місця стрільцям; віддати бойовий наказ; організувати інженерне обладнання та маскування позицій; визначити відстань до орієнтирів; підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі; скласти картку вогню.
Порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою. В умовах безпосереднього зіткнення з противником Під час переходу до оборони в умовах безпосеред нього зіткнення з противником командир відділення повинен: організувати швидке захоплення і заняття позиції на вка заному рубежі; визначити завдання особовому складу; організувати спостереження; організувати систему вогню; організувати управління; організувати взаємодію; організувати інженерне обладнання позиції. Вогнева позиція БМП (БТР) вибирається в такому місці, щоб забезпечувалось потайне її розташування, прикриття вогнем особового складу відділення під час виконання ним робіт щодо інженерного обладнання позиції. Надалі командир відділення детально вивчає місцевість, уточнює завдання особовому складу та порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.
Картка вогню механізованого відділення Після організації інженерних робіт командир від ділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: – орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них; – положення противника, позицію відділення; – смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; – основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і ПТКР, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета); – позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення; – ділянки зосередженого, по яких вести вогонь відділенням; – загородження, розташовані поблизу позиції відділення та ті, що прикриваються його вогнем. Склавши картку вогню командир механізованого відділення проводе постійне удосконалення позиції відділення. Крім основної позиції кожний солдат відділення повинен обладнати запасну та фальшиву позицію. З однієї позиції солдат не повинен вести довго вогонь, її під час бою необхідно змінювати інакше солдат буде виявлений та знищений противником.
Картка вогню механізованого відділення
Бойовий порядок механізованого відділення в обороні 3 Мвід 1 Мвід 2 Мвід 3 Мвід 2 Мвід 100 -200 м Бойовий порядок — шикування підрозділів для ведення бою. 1 Мвід Положення відділень в одну лінію Положення відділень в дві лінії 3 Мвід 2 Мвід 1 Мвід 2 Мвід Положення відділень уступом вправо 3 Мвід Бойовий порядок взводу - будується залежно від поставленого завдання і умов місцевості. Положення відділень уступом вліво
Ведення оборонного бою механізованим відділенням В обороні відділення знаходиться в постійній готовності до відбиття нападу противника, його диверсійно-розвідувальних груп і вертольотів (літаків). До переходу противника в наступ на позиції відділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника і знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець (черговий вогневий засіб), який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу, в залежності від обстановки, проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні бойової машини піхоти (бронетранспортера), стрілецької зброї або відпочиває. Для виклику особового складу за бойовою тривогою від спостерігача (чатового) до місця відпочинку влаштовується проста сигналізація (сигнали). Якщо відділення виділений черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти, бронетранспортер), він розташовується на тимчасовій або запасній вогневій позиції. У бойовій машині піхоти (бронетранспортері) знаходяться механік-водій (водій) і навідник-оператор (кулеметник бронетранспортера), що ведуть спостереження за противником і місцевістю в готовності до негайного відкриття вогню.
З виявленням противника відділення за сигналом (командою) командира відділення або спостерігача негайно приводиться в бойову готовність. Поодиноких солдатів і дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, відділення захоплює в полон, а при неможливості захоплення – знищує вогнем, як правило, чергового вогневого засобу із запасної (тимчасової) вогневої позиції. Більш великі групи противника, які наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або бойової машини піхоти (бронетранспортера), а при необхідності – вогнем всього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення. Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу укривається в окопах із протиосколковими козирками, підбрустверних протиосколкових нішах, бліндажах, на дні окопів і траншеї або в бойовій машині піхоти (бронетранспортері) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції. З отриманням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї (під час нанесення противником ядерного удару) особовий склад відділення швидко укривається в щілині, бліндажі, бойовій машині піхоти, бронетранспортері (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної хвилі готується до відбиття атаки противника.
Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) “Відділення – до БОЮ”, відділення негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність ефективного вогню зброї відділення. З підходом противника до переднього краю оборони першими відкривають вогонь з бойових машин піхоти (бронетранспортерів), після з кулеметів, а з дистанції 400 м – всією зброєю відділення, і вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки й інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і реактивними протитанковими гранатами, а піхота, що спішилася, – загороджувальним і зосередженим вогнем автоматичних гранатометів і вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.
Вогонь протитанкових засобів відділення (протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення) зосереджується, в першу чергу, на головний танк або танк з тралом, який долає загородження переднім краєм оборони, а потім на інші танки і броньовані машини, що атакують. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільця з реактивними протитанковими гранатами). Для прихованого їх висування використовуються складки місцевості і застосовуються дими (аерозолі). Іноді біля найбільш ймовірного місця пророблення противником проходу в загородженнях відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп і хід сполучення до нього. В окопі може розташовуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь підготовленим мінним шлагбаумом. В боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники і снайпер, що зосереджують свій вогонь на прилади прицілювання і спостереження танків.
Якщо відділення діє бойовими групами, то їх дії можуть бути наступними: командир групи і кулеметник ведуть вогонь по противнику з основних позицій, а гранатометник або інший член групи споряджає магазини. Після трьох - чотирьох черг бойова група за сигналом командира змінює позицію, і потім дії повторюються. У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення найближчий до нього солдат із підходом танка на відстань до 200 м застосовує по ньому реактивну протитанкову гранату. Якщо танк неуражено, солдат відбігає траншеєю убік або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і застосовує реактивну протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат готується до знищення екіпажу, який залишатиме уражений танк. З підходом піхоти противника до позиції на відстань 30 -40 м відділення закидає його гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами і у рукопашному бою.
БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ ВІДДІЛЕННЯ НА БМП № Найменування Оборона 1 Фронт оборони (наступу) до 100 ___ м 2 Ділянка зосередженого вогню 50 (щільність вогню 10 – 12 куль на 1 метр фронту за 1 хвилину) до __ м 3 Можливості відділення по 800 : 150 = 5. 3 створенню щільності вогню із стрілецької зброї (куль на 1 м фронту за 1 хвилину) 4 Можливості відділення щодо - по танкам боротьби з броньованими - 0. 3 (біля 1) цілями противника - по БМП (БТР) - 0. 5 (біля 1) Наступ 50 - 800 : 100 = 8 - по танкам - 0. 2 (біля 1) - по БМП (БТР) - 0. 5 (біля 1)
Розповсюдження противника траншеєю і ходом сполученняповинне бути затримано вогнем і швидким встановленням рогаток, їжаків і інших переносних загороджень, заздалегідь підготовлених. Знищення противника, що увірвався в траншею (хід сполучення) може здійснюватися бойовими групами, при цьому перша група просувається її дном і вогнем впритул, багнетами, гранатами знищує його, а друга група діє з обох боків траншеї (ходу сполучення), знищує противника, який намагається її покинути або надати допомогу тим, хто діє в ній, вогнем і гранатами підтримуючи дію першої групи. Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.
• Бойова машина піхоти веде вогонь самостійно і за командами (сигналами) командира взводу (відділення). У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення та аерозольних (димових) завіс займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій здійснюється тільки за наказом командира взводу. • При призначенні бойової машини піхоти для дій в якості кочуючої вказуються: завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій та порядок дій після виконання завдання. • Кочуюча бойова машина піхоти, приховано висуваючись за призначеним маршрутом, змінюючи вогневі позиції, веде вогонь самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова машина піхоти займає основну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу.
• При призначенні бойової машини піхоти для дій в якості кочуючої вказуються: завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій та порядок дій після виконання завдання. • Кочуюча бойова машина піхоти, приховано висуваючись за призначеним маршрутом, змінюючи вогневі позиції, веде вогонь самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова машина піхоти займає основну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу.
• При пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера) екіпаж терміново імітує димовими гранатами чорного диму загорання, вживаючи одночасно заходи, щодо усунення пошкодження. Навідник-оператор (навідник кулемета) доповідає про це командиру взводу (заступнику командира взводу, командиру відділення) і при можливості продовжує знищувати противника вогнем. Якщо машину власними силами відновити неможливо – очікується підхід ремонтних (евакуаційних) засобів старшого командира. • Екіпаж має право залишити бойову машину піхоти (бронетранспортер), якщо машина горить і всі заходи, які були вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними або при загрозі вибуху. Під час залишення бойової машини (бронетранспортера) екіпаж забирає закріплені за ним стрілецьку зброю, боєприпаси до неї і гранати, при можливості демонтує спарені (курсові) кулемети (екіпаж бойової машини піхоти, крім того, протитанковий ракетний комплекс і ракети до нього) і займає місце на позиції відділення, доповідаючи командиру відділення причину залишення машини.
• Після відбиття атаки противника командир відділення зобов'язаний перевірити стан особового складу і зброї відділення; поповнити запас ракет і боєприпасів і підготувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів, щодо винесення поранених; вжити заходів щодо відновлення позиції відділення і окопу БМП (БТР), поновити систему вогню, доповісти командиру взводу про результати бою (втратах особового складу, озброєння і військової техніки, наявності ракет, боєприпасів, паливномастильних матеріалів і інших матеріальних засобів) і підготуватись до відбиття наступних атак.
Яке рішення прийняти? Самостійна робота: Бойові можливості механізованого відділення в обороні. .
Тема 3, зан. нова.ppt